Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Аравійське море»

[перевірена версія][очікує на перевірку]
м
(замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 25: Рядок 25:
   
 
== Назва ==
 
== Назва ==
  +
Від чого?
 
  +
<br />
 
== Фізико-географічне положення ==
 
== Фізико-географічне положення ==
 
[[Файл:Arabian Sea map uk.png|міні|{{pagename}}]]
 
[[Файл:Arabian Sea map uk.png|міні|{{pagename}}]]
Рядок 105: Рядок 106:
 
В акваторії моря виділяють наступні [[екорегіон]]и в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів<ref name="Spalding2007"/>.
 
В акваторії моря виділяють наступні [[екорегіон]]и в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів<ref name="Spalding2007"/>.
   
У [[Зоогеографічне районування|зоогеографічному]] відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м відноситься до [[Індо-західнопацифічна тропічна біогеографічна область|індо-західнопацифічної області]] тропічної зони<ref name="ЖЖ1"/>.
+
З [[Зоогеографічне районування|зоогеографічного]] погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м належить до [[Індо-західнопацифічна тропічна біогеографічна область|індо-західнопацифічної області]] тропічної зони<ref name="ЖЖ1"/>.
   
 
Водяться [[дюгонь]], [[летючі риби]], [[тунець]], [[меч-риба]], [[Оселедець|оселедці]], [[вітрильник (риба)|вітрильники]]<ref name="УРЕ"/>.
 
Водяться [[дюгонь]], [[летючі риби]], [[тунець]], [[меч-риба]], [[Оселедець|оселедці]], [[вітрильник (риба)|вітрильники]]<ref name="УРЕ"/>.
Рядок 168: Рядок 169:
 
<!--<ref name="Поспелов">{{ref-ru}} ''[[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]]'' Географические названия мира: Топонимический словарь.— {{comment|М.|Москва}} : АСТ, 2001.&nbsp;— 372 с. ISBN 5-89216-029-7</ref><!--http://dic.academic.ru/-->
 
<!--<ref name="Поспелов">{{ref-ru}} ''[[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]]'' Географические названия мира: Топонимический словарь.— {{comment|М.|Москва}} : АСТ, 2001.&nbsp;— 372 с. ISBN 5-89216-029-7</ref><!--http://dic.academic.ru/-->
 
<ref name="Котляков">{{ref-ru}} Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. [[Котляков Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Котлякова]]. Институт географии РАН.&nbsp;— {{comment|Е.|Єкатеринбург}} : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9</ref><!--http://dic.academic.ru/-->
 
<ref name="Котляков">{{ref-ru}} Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. [[Котляков Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Котлякова]]. Институт географии РАН.&nbsp;— {{comment|Е.|Єкатеринбург}} : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9</ref><!--http://dic.academic.ru/-->
<ref name="IHO1953">{{ref-en}} [http://web.archive.org/web/20111008191433/http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf Limits of Oceans and Seas, 3rd edition.] International Hydrographic Organization. 1953.</ref>
+
<ref name="IHO1953">{{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20111008191433/http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf Limits of Oceans and Seas, 3rd edition.] International Hydrographic Organization. 1953.</ref>
 
<ref name="Britannica">{{ref-en}} [ Arabian Sea] // [[Encyclopædia Britannica]].</ref><!--http://www.britannica.com/-->
 
<ref name="Britannica">{{ref-en}} [ Arabian Sea] // [[Encyclopædia Britannica]].</ref><!--http://www.britannica.com/-->
<ref name="ЕСБЄ">{{ref-ru}} [ Аравийское море] // [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.).&nbsp;— {{comment|СПб.|Санкт-Петербург}}, 1890—1907.</ref><!--https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5-->
+
<ref name="ЕСБЄ">{{ref-ru}} [ Аравийское море] // [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.).&nbsp;— {{comment|СПб.|Санкт-Петербург}}, 1890—1907.</ref><!--https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Белое_море-->
 
<ref name="МЕС">{{ref-ru}} Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А&nbsp;— И. / под ред. В.&nbsp;В.&nbsp;Дмитриева.&nbsp;— {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} : Судостроение, 1991.&nbsp;— 504 с.: ил.&nbsp;— ISBN 5-7355-0280-8</ref>
 
<ref name="МЕС">{{ref-ru}} Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А&nbsp;— И. / под ред. В.&nbsp;В.&nbsp;Дмитриева.&nbsp;— {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} : Судостроение, 1991.&nbsp;— 504 с.: ил.&nbsp;— ISBN 5-7355-0280-8</ref>
 
<ref name="Горкин">{{ref-ru}} ''[[Горкин Олександр Павлович|Горкин А. П.]]'' География (Современная иллюстрированная энциклопедия).&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Росмэн-Пресс, 2006.&nbsp;— 624 с. ISBN 5-353-02443-5.</ref><!--http://dic.academic.ru/--><!--http://www.e-reading.club/book.php?book=68553-->
 
<ref name="Горкин">{{ref-ru}} ''[[Горкин Олександр Павлович|Горкин А. П.]]'' География (Современная иллюстрированная энциклопедия).&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Росмэн-Пресс, 2006.&nbsp;— 624 с. ISBN 5-353-02443-5.</ref><!--http://dic.academic.ru/--><!--http://www.e-reading.club/book.php?book=68553-->
Рядок 185: Рядок 186:
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{commonscat|Arabian Sea}}
 
{{commonscat|Arabian Sea}}
* {{ref-ru}} [http://www.vokrugsveta.ru/search/?searchid=2181813&text=%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5&web=0#priceLow=&priceHigh=&categoryId= Аравійське море]&nbsp;— в публікаціях часопису «Вокруг света».
+
* {{ref-ru}} [http://www.vokrugsveta.ru/search/?searchid=2181813&text=аравийское%20море&web=0#priceLow=&priceHigh=&categoryId= Аравійське море]&nbsp;— в публікаціях часопису «Вокруг света».
   
 
{{Моря}}
 
{{Моря}}

Поточна версія на 21:27, 22 травня 2019

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 км²[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰[1][3].

Аравійське море
Locatie Arabische Zee.PNG
18° пн. ш. 66° сх. д. / 18° пн. ш. 66° сх. д. / 18; 66
Розташування Індійський океан
Довжина 2400 км
Площа 3683 тис. км²
Найбільша глибина 5203 м
Середня глибина 2734 м
Об'єм 10 070 тис. км³
Впадаючі річки Інд, Дашт
CS: Аравійське море у Вікісховищі

НазваРедагувати

Від чого?

Фізико-географічне положенняРедагувати

 
Аравійське море

Межі й протокиРедагувати

ОстровиРедагувати

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].

БерегиРедагувати

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:

Річковий стікРедагувати

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].

Геологія і рельєф днаРедагувати

ТектонікаРедагувати

Рельєф днаРедагувати

Донні відкладиРедагувати

Корисні копалиниРедагувати

КліматРедагувати

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[4]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[5]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літнє-осінній період часто формуються тропічні циклони[5]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[5]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].

ЗимаРедагувати

Зима ясна, суха.

ЛітоРедагувати

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

ГідрологіяРедагувати

Температура водиРедагувати

Температура води від +22 +29 °C.

Водні масиРедагувати

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰[3].

КонвекціяРедагувати

Морські течіїРедагувати

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг[1][3].

Припливи й хвилюванняРедагувати

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режимРедагувати

ГідрохіміяРедагувати

СолоністьРедагувати

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

БіологіяРедагувати

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[6].

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони[7].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].

ІсторіяРедагувати

Господарське використанняРедагувати

СудноплавствоРедагувати

ПортиРедагувати

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].

РибальствоРедагувати

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

ЕнергетикаРедагувати

Нафтовидобувна промисловістьРедагувати

Рекреація і туризмРедагувати

Геополітична складоваРедагувати

ДослідженняРедагувати

Стихійні лихаРедагувати

Екологія і охорона природиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б в г Аравийское море // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  3. а б в г д е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия. Том 1: Ааре — Дятьково / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960. — 563 с.
  4. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  5. а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  6. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  7. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

[1][2][3][4][5][6][7][8][9]-->

ЛітератураРедагувати

  • (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
  • (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
  • (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
  • (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

ПосиланняРедагувати

  1. (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003. ISBN 5-94799-148-9
  2. (англ.) Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953.
  3. (англ.) [ Arabian Sea] // Encyclopædia Britannica.
  4. (рос.) [ Аравийское море] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  5. (рос.) Аравийское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. — ISBN 5-7355-0280-8
  6. (рос.) Горкин А. П. География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.
  7. (рос.) Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х
  8. (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с. ISBN 5-244-00449-2
  9. (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X.