Арабський кінь

Версія від 20:19, 5 лютого 2007, створена Albedo (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Ара́бський кінь''' — стародавня порода верхових коней; виведена в центральни...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Ара́бський кінь — стародавня порода верхових коней; виведена в центральних р-нах Аравійського п-ова.

В Європі широко відома з 11—12 ст. Арабські коні відзначаються гармонійністю форм, невибагливістю і великою витривалістю.

Масть здебільшого сіра, руда, гніда, рідше ворона і кара.

Шкіра чорна.

Середні проміри (в см) кобил Терського кінного заводу: висота в холці 149,3, коса довж. тулуба 150,2, обхват грудей 174,8, обхват п'ястка 18,4.

За зовнішнім виглядом і окремими особливостями будови тіла А. к. різнотипні. В СРСР розрізняють 3 основні типи:

  • сиглаві — коні високої породності, середнього розміру, ніжної конституції;
  • кохейлан — коні широкотілі, коротконогі, міцні, середнього розміру;
  • хадбан — великі коні яскраво вираженого швидкоалюрного типу.

Арабські коні використані при виведенні орловського рисака, чистокровних верхових коней, тракененського коня та ін. А. к. розводять в Терському кінному заводі.

Література