Анюков Олександр Геннадійович

російський футболіст

Олекса́ндр Генна́дійович Анюко́в (нар. 28 вересня 1982, м. Куйбишев, РРФСР) — російський футболіст. Виступає на позиції правого захисника за санкт-петербурзький «Зеніт» та збірну Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2008).

Ф
Олександр Анюков
Файл:Anyukov.jpg
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Геннадійович Анюков
Народження 28 вересня 1982 (39 років)(19820928)
  СРСР м. Куйбишев, РРФСР
Зріст 178 см
Вага 67 кг
Прізвисько АН-22, АН-2, Анюк
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Позиція Захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія Зеніт (Санкт-Петербург)
Номер 2
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2000—2005
2000
2005—
Росія Крила Рад (Самара)
Росія Крила Рад-2 (Самара)
Росія Зеніт (Санкт-Петербург)
71 (3)
18 (1)
167 (10)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2004— Росія Росія 63 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
заслужений майстер спорту Росії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 листопада 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 травня 2012.

Біографія

Клубна кар'єра

Народився у Куйбишеві (нині — Самара). Футболом почав займатися слідом за старшим братом Олексієм, що виступав свого часу за такі клуби, як «Лада-СОК» та «Юніт». Футбольну секцію Олександр почав відвідувати у віці шести років, був чемпіоном дитячої футбольної ліги 1994 та 1995 років.
Сезон 2000 року розпочав у складі команди «Крила Рад-2» (Самара) і у першому ж сезоні провів на полі 18 ігор, відзначившись забитим м'ячем один раз. В той час виступав на позиції ліберо. Впевнена гра молодого захисника привернула увагу тренера першої команди Олександра Тарханова, що залучив футболіста до тренувать з першою командою. А 10 вересня 2000 року Анюков дебютував у складі «Крил Рад» у Сочі в кубковому матчі проти місцевої «Жемчужини» (1:0). У чемпіонаті Росії Олександр першу гру провів майже місяць потому — 14 жовтня 2000 року проти санкт-петербурзького «Зеніта».
Загалом у складі самарського клубу Анюков провів 71 гру і тричі відзначився у воротах суперників. Залишити «Крила Рад» він вирішив у 2005 році, коли клуб перебував у скрутному фінансовому положенні. Не допомогли ні вмовляння керівництва, ні навіть особисте звернення віце-губернатора. Маючи більш вигідну пропозицію від московського «Динамо»[1], Анюков все ж обрав пітерський «Зеніт» для подальшого продовження кар'єри. Деякі вболівальники переход футболіста сприйняли як зраду.
У складі нового клубу Анюков зміг повною мірою розкритися як футболіст та завоювати велику кількість трофеїв, особливе місце серед яких безумовно займають Кубок УЄФА та Суперкубок Європи. Завдяки впевненій та стабільній грі, а також авторитету серед партнерів, Анюкова було обрано капітаном «Зеніта».
Головними ігровими якостями Олександра Анюкова можна назвати мобільність, непоступливість у єдиноборствах (незважаючи на доволі скромні, як для захисника, антропометричні данні), та в той же час витончена гра у атакувальних діях.

Виступи у збірній

Олександр Анюков постійно залучався до лав молодіжної збірної Росії, виступаючи ще у Самарі. Звідти ж його викликали й до національної команди країни. 25 травня 2005 року у матчі зі збірною Австрії (0:0) Олександр вперше вдягнув біло-червону футболку. З того часу його виклик до збірної Росії ніколи не підлягав сумніву. Взяв участь у двох Чемпіонатах Європи — у 2004 році на полях Португалії, та 2008 року у Австрії та Швейцарії. На Євро-2008 провів усі п'ять матчів у складі своєї команди, відзначившись двома результативними передачами.

Досягнення

Клубні трофеї
Досягнення у збірній
Особисті здобутки

Цікаві факти

  • У «Зеніті» Анюков виступав під трьома номерами і щоразу його новий номер був утворений поділом від попереднього: спочатку завдяки арифметичному поділу із 44 номера був отриманий 22, а потім завдяки поділу «фізичному» 22 перетворився у 2.
  • У 2010 році прийняв участь у фотозйомках для реклами одного з фітнес-клубів[4].

Примітки

Посилання

Інтерв'ю