Перегляд вихідного коду сторінки Антін Жданович

{{Особа
|ім'я = Антін Жданович
|жінка = 
|місце_проживання = [[Річ Посполита]]<br />[[Гетьманщина]]
|інші_імена = 
|зображення = 
|розмір_зображення = 
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = 
|дата_народження = ?
|місце_народження = 
|дата_смерті = 1660
|місце_смерті = 
|причина_смерті = 
|громадянство = 
|національність = [[Українці|українець]]
|відомий_(відома) = 
|рід_діяльності = військовий діяч
|титул = 
|військове звання = [[полковник (Гетьманщина)|Полковник]]
|посада = [[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|20пкс]] [[Наказний гетьман]] [[Гетьманщина|Гетьманщини]]
|термін = 
|попередник = 
|наступник = 
|партія = 
|головував_(-ла) = 
|конфесія = [[Православна церква|православний]]
|чоловік = 
|дружина = 
|діти = 
|родичі = 
|нагороди = 
|сторінка_в_інтернеті = 
|примітки = 
|employer = 
|зріст = 
|вага = 
|герб = Alex K Ostafiy Hohol.svg
|оригінал імені = 
|дата народження = 
|місце народження = 
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|поховання = 
}}
{{Однофамільці|Жданович}}
'''Антін Жданович''' (?&nbsp;— після [[1660]])&nbsp;— український військовий діяч періоду [[Хмельниччина|Хмельниччини]], [[полковник (Гетьманщина)|полковник]] [[Київський полк|київський]] ([[1650]]—[[1653]], [[1655]]—[[1656]]), [[наказний гетьман]], посол до [[Османська імперія|Османської імперії]] ([[1650]], [[1651]]), [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] ([[1653]]), [[Московське царство|Московського царства]] ([[1654]]), [[генеральний суддя]] ([[1656]]).

== Біографія ==
Народився у шляхетській сім'ї на Київщині. Рід Ждановичів гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]] походив від роду князів Довспрунгів зі [[Жмудь|Жмуді]]<ref>Herbarz polski i imionospis zasłużonych w Polsce ludzi wszystkich stanów i czasów: ułożony porządkiem alfabetycznym na podstawie Herbarza Niesieckiego i manuskryptów.&nbsp;— T. 3.&nbsp;— S. 224—225. {{ref-pl}}</ref>.

[[1648]] року Жданович&nbsp;— сотник реєстрового [[Чигиринський полк|Чигиринського полку]], [[1649]] чи [[1650]] року призначений полковником Київським. Влітку [[1651]] року полк Ждановича, стояв у самому Києві. Після поразки чернігівського полковника [[Мартин Небаба|Мартина Небаби]] від війська литовського гетьмана [[Януш Радзивілл (гетьман)|Януша Радзивілла]] Жданович дозволив литовцям узяти Київ без бою, розраховуючи оточити їх у самому місті та розгромити, опираючись на підтримку місцевого населення. Одначе спроба Ждановича штурмувати місто не принесла успіху.

Потім був емісаром Богдана Хмельницького для розгляду скарг посполитих на козацьке військо. Брав участь у [[Битва під Берестечком|битві під Берестечком]].

За завданням гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана&nbsp;Хмельницького]] прибув 19 травня 1656 року до [[Чауси|Чаусів]] для вивчення ситуації, її розв'язання. Московити були незадоволені місією А.&nbsp;Ждановича.<ref name="П3">MajewskiW. Nieczaj (Neczaj) Iwan h. Pobóg z odmianą (zm. po r. 1669) / [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.&nbsp;— t. XXІІ/4, zeszyt 95.&nbsp;— S. 723. {{ref-pl}}</ref> У [[1656]] році Жданович отримав від царя маєток<ref>{{книга |автор =Голобуцький&nbsp;В.|частина =Розділ XI. Хмельниччина і Запорозьке козацтво|заголовок = Запорозьке козацтво|оригінал = |посилання =http://litopys.org.ua/holob/hol13.htm|відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = [[Вища школа]]|рік = 1994|том = |сторінки =|сторінок =539|серія = |isbn =5-11-003970-4|тираж =}}</ref>. У 1657 році [[Богдан Хмельницький]] призначив Ждановича [[наказний гетьман|наказним гетьманом]] над 10-тисячним<ref>За іншими відомостями корпус налічував від 12 до 20 тисяч</ref> козацьким корпусом, що було послано на допомогу [[Карл X Густав|Карлові X Густаву]] і [[Юрій II Ракоці|Юрієві II Ракоці]]. Разом із союзниками (шведами й семигородцями) козаки Ждановича ввійшли до Варшави. Після цього козацько-семигородське військо повернуло на схід. Після невдалої [[Битва під Магеровом|битви під Магеровом]] корпус Ждановича [[дезертирство|самовільно]] залишив Ракоці та повернувся в Україну. Хмельницький, дізнавшись про це, видає наказ стратити Ждановича та усе керівництво корпусу, серед котрого поміж інших перебував і [[Іван Богун]]. Лише навдивовижу вчасна для останніх смерть гетьмана рятує їх від кари. На [[Чигиринська рада|Чигиринській раді]] Жданович з Богуном підтримують претендента на гетьманство [[Іван Виговський|Івана Виговського]] та надалі є прихильниками його політичного курсу.

Виконував дипломатичні місії до [[Варшава|Варшави]] і [[Стамбул]]а. Брав участь у [[Конотопська битва|Конотопській битві]] у [[1659]] році. Після переходу гетьманської булави до [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]] (вересень 1659 року) А.&nbsp;Жданович, як й І.&nbsp;Виговський, відбув до Польщі. Новий договір, який був укладений у жовтні 1659 року між [[Московське царство|Московією]] та [[Гетьманщина|Гетьманщиною]], не лише «вкоротив права» останньої, а й перекреслив політичну діяльність Антіна Ждановича в Україні. Принаймні, поки остання залишалася б під «великою рукою» московських государів. У лютому [[1660]] року під час облоги [[Облога Могилева (1660)|Могилева]] потрапив у московський полон. Подальша доля невідома.

== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* ''Гурбик&nbsp;А.&nbsp;О.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zhdanovych_A Жданович Антон Микитович] // {{ЕІУ|3|142}}
* {{МСІУ}}
* {{книга |автор =[[Коваленко Сергій Станіславович|Коваленко&nbsp;С.]]|частина =Жданович Антін|заголовок = Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = [[Стікс (видавництво)|Стікс]]|рік = 2008|том =2 |сторінки =|сторінок =480|серія =|isbn =978-966-96849-1-2|тираж =}}
* {{книга |автор =[[Коваленко Сергій Станіславович|Коваленко&nbsp;С.]]|частина =|заголовок =Останній чин великого Гетьмана: історичний нарис|оригінал = |посилання =|відповідальний = С.&nbsp;С.&nbsp;Коваленко; художник-оформлювач К.&nbsp;І.&nbsp;Суліма|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Стікс (видавництво)|Стікс]]|рік = 2010|том =2 |сторінки =|сторінок =360|серія =«Події та звершення»|isbn =978-966-240-101-1|тираж =}}
* {{книга |автор =[[Кривошея Володимир Володимирович|Кривошея&nbsp;В.]]|частина =|заголовок =Козацька еліта Гетьманщини|оригінал = |посилання =http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0007195|відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво =[[Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України|ІПіЕНД ім.&nbsp;І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса НАН України]]|рік = 2008|том = |сторінки =|сторінок =452|серія =|isbn =978-966-02-4850|тираж =}}
* {{книга |автор =[[Сергійчук Володимир Іванович|Сергійчук&nbsp;В.]]|частина =Жданович Антон|заголовок =[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т.|оригінал = |посилання =|відповідальний = Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Знання України]]|рік = 2004|том =1 |сторінки =|сторінок =760|серія =|isbn =966-316-039-X|тираж =}}

{{Хмельниччина}}
{{Ukr-bio-stub}}
{{DEFAULTSORT:Жданович Антон}}
[[Категорія:Наказні гетьмани]]
[[Категорія:Сподвижники Хмельницького]]
[[Категорія:Генеральні судді]]
[[Категорія:Київські полковники]]
[[Категорія:Чигиринські полковники]]
[[Категорія:Персоналії:Чауси]]
[[Категорія:Сотники Гетьманщини та Слобідської України]]
[[Категорія:Дипломати часів Гетьманщини]]
[[Категорія:Українські дипломати]]