Перегляд вихідного коду сторінки Антропологія

{{Антропологія |image=Vitruvian-Icon.png |caption=}}

'''Антрополо́гія''' ({{lang-el|ανθρωπος}}&nbsp;— ''[[людина]]'', {{lang-el2|λογος}}&nbsp;— ''[[наука]]'')&nbsp;— [[Біологія|біологічна наука]], що вивчає тілесну природу [[людина|людини]], її походження і подальший розвиток, близько стоїть до [[Соціальні науки|суспільних наук]], також [[наука]] про походження й [[еволюція|еволюцію]] людини, утворення людських [[раса|рас]] і про нормальні варіації фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувалася в середині [[19 століття]].

Антропологічні дані мають перевагу перед іншими [[Етногенез|етногенетичними]] джерелами&nbsp;— археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних ''«біологічних міток»''. Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність [[Спадковість|спадкових рис]] людства<ref>''Сегеда С.'' Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект Видавництво ім. Олени Теліги 2001 256 ст. (3 ст.) ISBN 966-7601-34-Х</ref>.

Антропологічні риси зберігаються більш надійно аніж ознаки культури. Навіть у випадку декількох поколінь [[Метисація|метисації]] можливо виявляти вихідні антропологічні типи, тоді як культура, мова, традиційне господарство, релігія та мистецтво можуть зникнути або кардинально змінюватися протягом життя навіть лише одного покоління.<ref>Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С.&nbsp;В.&nbsp;Антропология: Учебно-методический комплекс Антропология: Учебно-методический комплекс&nbsp;— 2004 (152 с.)</ref>

== Генеза. Напрями і розділи ==
Назва антропології з'явилася ще в [[Стародавня Греція|Давній Греції]], але в сучасному розумінні антропологія як [[наука]] сформувалась у [[19 століття|19 столітті]]. Тоді ж до антропології часто відносили [[Психологія|психологію]], [[Етнографія|етнографію]] і [[археологія|археологію]]. В [[США]] й [[Велика Британія|Великій Британії]] до антропології і тепер відносять етнографію.

=== Радянська антропологія ===
[[Радянські антропологи]] чітко розмежовують названі науки.

Напрями в самій антропології ще далеко не усталені. Здебільшого розрізняють:
* 1) [[Морфологія (біологія)|морфологію]] [[людина|людини]];
* 2) [[антропогенез]];
* 3) [[етнічна антропологія]];

Практично в антропології можна розрізняти два основні напрями:
* 1) [[Соматичний|соматичну]] антропологію;
* 2) [[палеоантропологія|палеоантропологію]].

'''''Соматична антропологія''''' досліджує в першу чергу тіло живих людей, застосовуючи для цього спеціальні антропометричні інструменти і прилади (див. [[Антропометрія]]). Описовий метод соматичної антропології полягає у ваговій характеристиці тіла та його частин окремо ([[голова|голови]], [[Ніс|носа]], [[Око|очей]], [[губи|губ]], [[груди|грудей]]), [[волосяний покрив|волосяного покриву]], кольору [[шкіра|шкіри]], у визначенні зросту і таке інше. Методами [[анатомія|анатомії]] досліджуються особливості будови внутрішніх органів, методами [[ембріологія|ембріології]]&nbsp;— [[утробний розвиток людини]], серологічними методами&nbsp;— склад [[кров]]і. Соматична антропологія має значення в питаннях визначення реальних показників і співвідношень зросту різних груп населення (для [[Взуття|взуттєвої]], пошивної та ін. промисловості). Розділ соматичної антропології&nbsp;— [[криміналістична антропологія]]&nbsp;— використовує спеціальні методи, зокрема [[дактилоскопія|дактилоскопію]], для точного встановлення особи та ін.

'''''Палеоантропологія''''' досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім [[краніометрія|краніометрії]] та [[остеометрія|остеометрії]], палеоантропологія певною мірою використовує методи [[палеонтологія|палеонтології]], [[геологія|геології]] і [[археологія|археології]].

<!--'''''Прогресивна антропологія''''' довела [[генетика|генетичну]] єдність людей, походження їх від одного виду [[Людиноподібні|людиноподібних]] (Hominoidea). Вивчаючи тілесну природу людей, радянські антропологи показували не тільки певну відмінність їхніх зовнішніх ознак, але й загальну спорідненість людських [[раса|рас]] і [[народ]]ів.{{Fact}}-->

=== Антропологія в Росії і сателітах ===
Серед прогресивних антропологів [[Росія|Росії]] визначне місце посідають [[Богданов Анатолій Петрович|А.&nbsp;П.&nbsp;Богданов]] ([[1834]]–[[1896]]), [[Миклухо-Маклай Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Міклухо-Маклай]] ([[1846]]–[[1888]]) і [[Анучин Дмитро Миколайович|Д.&nbsp;М.&nbsp;Анучин]] ([[1843]]–[[1923]]). Широкі антропологічні [[дослідження]] провадили радянські антропологи. При [[МДУ|Московському державному університеті]] був Інститут антропології і Антропологічний музей, очолювані В.&nbsp;П.&nbsp;Якимовим. Цей [[інститут]] видавав [[журнал]] «Советская антропология». Серед українських антропологів, що працювали в дожовтневий період, найбільш змістовними були дослідження [[Вовк Хведір Кіндратович|Хведора Вовка]] ([[1847]]–[[1918]]). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели [[Дяченко Василь Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Дяченко]], [[Носов Анатолій Зіновійович|А. 3. Носов (Носів)]] і [[Ніколаєв Лев Петрович|Л.&nbsp;П.&nbsp;Ніколаєв]]. В УРСР впродовж 1928—1930&nbsp;рр. виходив щорічник [[Кабінет антропології АН УРСР|Кабінету антропології АН УРСР]] «[[Антропологія (щорічник)|Антропологія]]».

== Напрямки і розділи «на Заході» ==

=== Напрямки антропології ===
Більшість [[університет]]ів на [[Захід|Заході]] розділяють антропологію на чотири основних напрямки:

* '''Біологічна''' або '''фізична антропологія'''&nbsp;— займається розумінням людського тіла, користуючись [[теорія]]ми [[еволюція|еволюції]], [[адаптація|адаптації]], [[популяційна генетика|популяційної генетики]].

* '''[[Соціальна антропологія|Соціальна]]''' або '''соціокультурна антропологія'''&nbsp;— вивчення культурної організації окремих [[етнос]]ів та [[суспільство|суспільств]] (їх [[звичаї]]в, [[мова|мови]], економічного та [[Політичний устрій|політичного ладу]], родинних звичаїв, стосунків, розподілу [[праця|праці]], [[релігія|релігії]], [[міфологія|міфології]] та ін.). Сучасні принципи соціальної антропології закладені [[Франц Боас|Францем Боасом]] та [[Броніслав Малиновський|Броніславом Маліновським]] на межі 19-го та [[20 ст.|20-го століть]], і полягають в [[культурний релятивізм|культурному релятивізмі]], міжкультурних порівняннях і наголосі на довгостроковому вивченні суспільства шляхом якомога повної [[інтеграція|інтеграції]] в нього.

* '''[[Лінґвістична антропологія|Лінгвістична]]''' або '''мовна антропологія'''&nbsp;— вивчення [[соціальна комунікація|соціальної комунікації]] у різних суспільствах шляхом вивчення історії та зміни [[Мова|мов]], а також взаємозв'язку мови та [[культура|культури]]. Наскільки варіації мови вказують на місце людини в суспільстві? Як мова визначає та віддзеркалює наш [[світогляд]] та [[ментальність]]?

* '''[[Археологія]]'''&nbsp;— висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток [[кам'яна доба|кам'яної]], [[Мідна доба|мідної]] ([[Бронзова доба|бронзової]]) та [[залізна доба|залізної доби]] і почасти пізніших часів.

=== Розділи антропології ===
'''Основні розділи антропології''': [[морфологія людини]], вчення про [[антропогенез]], [[расознавство]]. З середини [[20 століття]] посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою ''[[біологія людини]]'' (вивчення [[фізіологія|фізіологічних]], [[біохімія|біохімічних]] і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського [[організм]]у).

== Див. також ==
{{вікісховище|Category:Anthropology|Антропологія}}
* [[Антрополог]]
* [[Філософська антропологія]]
* [[Генофонд]]
* [[Євгеніка]]
* [[Антропологія (щорічник)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''С.&nbsp;П.&nbsp;Сегеда''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43059 Антропологія] // {{ЕСУ}}
* {{УРЕ}}
* Антропологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.&nbsp;Ф.&nbsp;Юрій.&nbsp;— К.: Дакор, 2008.&nbsp;— 421 с.
* Антропологія. Річник Кабінету ім. Ф.&nbsp;К.&nbsp;Вовка, випуски 1-4.&nbsp;— К., 1928—30.
* ''[[Підоплічко Іван Григорович|Підоплічко І. Г.]]'' Походження людини в світлі науки.&nbsp;— К., 1958.
* ''Махній М. М.'' [http://uadocs.exdat.com/docs/index-187009.html Незвичайна антропологія: Науково-популярний курс.]&nbsp;— Чернігів: Вид-во Чернігівського національного педагогічного університету, 2011.
* Соціально-історична антропологія : навч. посіб. / О. В. Борисова ; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Луганськ : Альма-матер, 2007. — 326 с. : табл. ; 20 см. —Бібліогр.: с. 320—325. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-617-176-7
* {{ref-ru}} ''Бунак В. В., Нестурх М. Ф., Рогинский Я.&nbsp;Я.''&nbsp;Антропология.&nbsp;— М., 1941.
* {{ref-ru}} Культурная антропология: Учебное пособие / Под ред. Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Емельянова, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Скворцова.&nbsp;— СПб., 1996.
* {{ref-ru}} ''Леви-Стросс К.'' Структурная антропология.&nbsp;— М., 1983.
* {{ref-ru}} ''Рогинский Я. Я., Левин М.&nbsp;Г.''&nbsp;Основы антропологий.&nbsp;— М., 1955.
* {{ref-ru}} ''Хрисанфонова Е. Н., Перевозчиков И. В.'' Антропология.&nbsp;— М., 1991.

== Посилання ==
* {{ref-ru}} [http://antropogenez.ru/ Антропогенез.ру]&nbsp;— портал про еволюцію людини.
* {{ref-ru}} [http://filosof.historic.ru/books/c0001_1.shtml Антропология]&nbsp;— збірка літератури з антропології.
* {{ref-en}} [https://www.britannica.com/science/anthropology Anthropology]&nbsp;// [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]]

{{ВП-портали|Антропологія|Філософія}}
{{DEFAULTSORT:Антропологія}}
[[Категорія:Антропологія| ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Суспільні науки]]