Відмінності між версіями «Антропогенний вплив на природу»

[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Виправлення побудови речення)
Мітки: Візуальний редактор перше редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 8: Рядок 8:
 
Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного — людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, [[корисні копалини]]), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, [[клімат]]у і т. д.), досить сильно залежала від неї.
 
Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного — людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, [[корисні копалини]]), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, [[клімат]]у і т. д.), досить сильно залежала від неї.
   
У міру становлення суспільства, [[держава | держави]], зростання технічної оснащеності людини (складні [[знаряддя праці]], машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.
+
У міру становлення суспільства, [[держава | держави]], зростання технічної оснащеності людини (складні [[знаряддя праці]], машини) вплив природи на людину зменшився, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.
   
 
Починаючи з [[XVI]]–[[XIX]] ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися [[виробничі відносини]], вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна [[реальність]], а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.
 
Починаючи з [[XVI]]–[[XIX]] ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися [[виробничі відносини]], вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна [[реальність]], а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.
Рядок 19: Рядок 19:
   
 
У зв'язку з цим виникає екологічна проблема — [[Охорона природи|проблема охорони навколишнього середовища]] від згубного впливу людини.
 
У зв'язку з цим виникає екологічна проблема — [[Охорона природи|проблема охорони навколишнього середовища]] від згубного впливу людини.
  +
  +
== Види впливу суспільства на природу ==
  +
Головною дією та причиною усвідомленого і цілеспрямованого впливу суспільства на природу з метою задоволення потреб людини є трудова діяльність. Ця діяльність поділяється на види:
  +
  +
* природоприсвоювальна діяльність превалювала на початкових етапах розвитку людства для використання з оточуючого середовища того, що було необхідне для задоволення потреб: їжа, одяг, будівництво, виготовлення засобів праці чи самозахисту;
  +
  +
* природопристосовницька (природоадаптаційна) діяльність означає пристосування до явищ природи, зміни пори року, клімату, біосфери регіону перебування людини;
  +
* природовідтворювальна діяльність стосується діяльності людини щодо відтворення необхідних природних умов і засобів для існування, насамперед це стосується [[Сільське господарство|сільського господарства]] та [[Фермерство|фермерства]];
  +
  +
* природоперетворювальна (природотрансформаційна) діяльність надає змогу з природних матеріалів створювати інші предмети, які необхідні для задоволення людських потреб;
  +
  +
* природоосвоювальна діяльність подібна до природоприсвоювальної діяльності, але в ширшому сенсі, оскільки стосується використання нових видів рослинного і тваринного світу, освоєння нових територій, ресурсів природи, космосу, для задоволення потреб людини;
  +
  +
* природоохоронна діяльність спрямована на охорону біосфери, для збереження флори і фауни окремих природних територій;
  +
  +
* природотворча діяльність полягає у створенні на певній території необхідних для життя людей умов, штучних водойм, лісів і т. ін.
   
 
== Напрями згубного впливу людини на природу ==
 
== Напрями згубного впливу людини на природу ==
Рядок 43: Рядок 59:
 
* Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
 
* Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
 
* Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
 
* Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
  +
*Особа і суспільство: Підручник для 10 кл./Р.А. Арцишевський, С.О. Бондарук, В.І. Бортников та ін. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 1997.— 352с.:іл.
   
  +
== Посилання ==
== Ресурси Інтернету ==
 
  +
* {{СДЕколог|частина=Вплив на оточуюче середовище|сторінки=43}}
 
* {{книга
 
* {{книга
 
|автор = Michael Begon, Colin R. Townsend, John L. Harper
 
|автор = Michael Begon, Colin R. Townsend, John L. Harper

Поточна версія на 16:57, 12 травня 2020

Антропогенний вплив на природу — в буквальному перекладі «породжений людиною» вплив на біосферу.

Антропогенними називають ті фактори, які своїм походженням зобов'язані будь-якій діяльності людини. Цим вони принципово відрізняються від факторів природних, які виникли ще до появи людини, але існують і діють досі. Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато з них зникли повністю[1].

Наростання впливуРедагувати

З появою людини і суспільства природа вступила в новий етап свого існування — почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).

Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного — людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, корисні копалини), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, клімату і т. д.), досить сильно залежала від неї.

У міру становлення суспільства, держави, зростання технічної оснащеності людини (складні знаряддя праці, машини) вплив природи на людину зменшився, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.

Починаючи з XVIXIX ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися виробничі відносини, вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна реальність, а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.

У ХХ столітті, коли планомірний науково-технічний прогрес прискорився в декілька разів і переріс у науково-технічну революцію, антропогенний вплив наблизився до катастрофічного рівня.

В даний час світ техніки (техносфера) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і т. д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.

Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.

У зв'язку з цим виникає екологічна проблема — проблема охорони навколишнього середовища від згубного впливу людини.

Види впливу суспільства на природуРедагувати

Головною дією та причиною усвідомленого і цілеспрямованого впливу суспільства на природу з метою задоволення потреб людини є трудова діяльність. Ця діяльність поділяється на види:

  • природоприсвоювальна діяльність превалювала на початкових етапах розвитку людства для використання з оточуючого середовища того, що було необхідне для задоволення потреб: їжа, одяг, будівництво, виготовлення засобів праці чи самозахисту;
  • природопристосовницька (природоадаптаційна) діяльність означає пристосування до явищ природи, зміни пори року, клімату, біосфери регіону перебування людини;
  • природовідтворювальна діяльність стосується діяльності людини щодо відтворення необхідних природних умов і засобів для існування, насамперед це стосується сільського господарства та фермерства;
  • природоперетворювальна (природотрансформаційна) діяльність надає змогу з природних матеріалів створювати інші предмети, які необхідні для задоволення людських потреб;
  • природоосвоювальна діяльність подібна до природоприсвоювальної діяльності, але в ширшому сенсі, оскільки стосується використання нових видів рослинного і тваринного світу, освоєння нових територій, ресурсів природи, космосу, для задоволення потреб людини;
  • природоохоронна діяльність спрямована на охорону біосфери, для збереження флори і фауни окремих природних територій;
  • природотворча діяльність полягає у створенні на певній території необхідних для життя людей умов, штучних водойм, лісів і т. ін.

Напрями згубного впливу людини на природуРедагувати

Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:

  • виснаження надр — протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв нафти, кам'яного вугілля, природного газу можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
  • забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери промисловими відходами;
  • знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції і т. д.) порушує звичні спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
  • застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.

Для того щоб вижити і не довести планету до техногенної катастрофи, людство зобов'язане всіляко зменшити свій шкідливий вплив на навколишнє середовище, особливо вищевказані найнебезпечніші його види.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
  • Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
  • Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
  • Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
  • Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
  • Особа і суспільство: Підручник для 10 кл./Р.А. Арцишевський, С.О. Бондарук, В.І. Бортников та ін. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 1997.— 352с.:іл.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. 1. Підручник: Основи екології — Олійник Я. Б., Шищенко П.Г К. : Знання, 2012.,558 с;