Відмінності між версіями «Антоній (Федір-Теодор) Масюк»

[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: '''о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк'''- відомий єромонах Чину св. Василія Великого з підпілля [...)
 
м (Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Священики УГКЦКатегорія:Священники УГКЦ)
 
(Не показані 26 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Масюк}}
'''о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк'''- відомий єромонах Чину св. Василія Великого з підпілля [[УГКЦ]] та часів незалежності.
{{Особа
== Біографічні відомості ==
| ім'я = о. Антоній Масюк, ЧСВВ
Він народився 20 травня 1917 року у с. [[Смолин]] Яворівського р-ну Львівської області у багатодітній селянській родині. Юнаком у віці 17 років вступив до монастиря отців василіан в Кристинополі (сьогодні м. [[Червоноград]] Львівської обл.). У 1948 році у Жовківському [[монастир]]і врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності УГКЦ. Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам. У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов’я]] при підпільному монастирі отців василіан.Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.
| місце_проживання =
| інші_імена = Федір Іванович Масюк
| зображення = Антоній Масюк.jpg
| розмір_зображення = 230px
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 20.5.1917
| місце_народження = с. [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] Яворівський район, Львівська обл.
| дата_смерті = 7.3.2011
| місце_смерті = смт [[Брюховичі]] Львівська обл.
| причина_смерті =
| громадянство = {{POL}}→{{URS}}→{{UKR}}
| національність = [[українець]]
| Alma_mater =
| відомий_(відома) = ієромонах Чину св. Василія Великого
| рід_діяльності = священик, монах, місіонер
| титул =
| посада =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія = [[греко-католик]]
| рід =
| родичі =
| дружина =
| діти =
| підпис =
| нагороди = відзнака Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці»
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб =
| підпис_герба =
}}


'''о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк''' ({{ДН|20|5|1917}}, [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] — {{ДС|7|3|2011}}, [[Брюховичі]] біля Львова) — ієромонах Чину св. Василія Великого з підпілля [[УГКЦ]] та часів незалежності.
Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. В 1997-1999 роках служив у Жовківському монастирі отців василіан. В 1998 році отримав відзнаку Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці».

7 березня 2011 на 94-ому році життя у монастирі отців василіан в смт. Брюховичі біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк
== Біографія ==
Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія ([[Львів]]). Похоронять о. Антонія на монашому цвинтарі у с. [[Крехів]] на Львівщині.
Він народився 20 травня 1917 року у селі [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] (тепер Яворівського району Львівської області) у багатодітній селянській родині. Юнаком у віці 17 років вступив до [[монастир]]я отців василіан в Кристинополі (сьогодні м. [[Червоноград]] Львівської області).
== Джерела ==

[[Категорія:Персоналії]]
11 листопада 1937 р. під час облечин в [[Крехівський монастир|Крехові]] Федір прийняв монаше ім'я Антоній.
[[Категорія:Василіани]]
1 січня 1939 р. бр. Антоній склав перші тимчасові обіти.
[[Категорія:Народились 1917]]

[[Категорія:Померли 2011]]
Відтак настоятелі призначили його до [[Монастир Різдва Христового (Жовква)|Жовкви]], однак через наступ радянських окупантів бр. Антоній змушений повернутися на деякий час у своє рідне село. Розпочалося підпільне монаше життя.

З 1956 р. бр. Антоній проживав у [[Малехів|Малехові]], працював у колгоспі на різних роботах.

15 лютого 1966 р. склав професію довічних чернечих обітів. Прийнявши 25 листопада 1973 р. дияконські та ієрейські свячення в підпільній домашній каплиці в Малехові з рук преосвященного владики [[Федорик Йосафат|Йосафата Федорика]], о. Антоній обслуговував вірних у м. Жовкві та ближніх селах: [[Мокротин]]і, [[Воля-Висоцька|Волі Висоцькій]], Скваряві, [[Глинськ (Жовківський район)|Глинську]].

У вересні 1989 р. о. Антоній очолив великий історичний похід до [[Собор святого Юра|Собору св. Юра]] у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ.

У 1990 — 2009 рр. отець невтомно душпастирював у [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|храмі св. Андрія Первозванного]] у Львові, став справжнім духовним батьком для численних вірних, а останні роки життя (2009 — 2011) перебував у монастирі св. Йосифа в Брюховичах.

7 березня 2011 року на 94-ому році життя у монастирі отців василіян в смт [[Брюховичі]] біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк. Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія ([[Львів]]). Похоронили о. Антонія на монашому [[цвинтар]]і у с. [[Крехів (Жовківський район)|Крехів]] на Львівщині.

== Діяльність ==
У 1948 році у Жовківському [[монастир]]і врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності [[УГКЦ]].

Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам.

У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов'я]] при підпільному монастирі отців василіян. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.

Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. У цьому храмі служив й інший відомий греко-католицьий священик-монах [[Зінько Василь Володимир|о. Василь Зінько]]

В 1997—1999 роках служив у Жовківському монастирі отців василіан. В 1998 році отримав відзнаку Папи [[Іван Павло II|Івана Павла II]] «за вірність Апостольській столиці».

== Посилання ==
* [http://www.google.ru/search?hl=ru&q=Антоній+%28Федір-Теодор%29+Масюк&btnG=Поиск+в+Google&lr= о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк]

[[Категорія:Священники УГКЦ]]
[[Категорія:Василіяни]]
[[Категорія:Ігумени монастиря святого Онуфрія (Львів)]]
[[Категорія:Уродженці Яворівського району]]
[[Категорія:Померли у Брюховичах]]
{{DEFAULTSORT:Масюк Антоній}}

Поточна версія на 23:51, 27 серпня 2020

о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк (20 травня 1917(19170520), Смолин — 7 березня 2011, Брюховичі біля Львова) — ієромонах Чину св. Василія Великого з підпілля УГКЦ та часів незалежності.

о. Антоній Масюк, ЧСВВ
Антоній Масюк.jpg
Псевдо Федір Іванович Масюк
Народився 20 травня 1917(1917-05-20)
с. Смолин Яворівський район, Львівська обл.
Помер 7 березня 2011(2011-03-07) (93 роки)
смт Брюховичі Львівська обл.
Громадянство Польща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність священик, монах, місіонер
Відомий завдяки ієромонах Чину св. Василія Великого
Конфесія греко-католик
Нагороди відзнака Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці»

БіографіяРедагувати

Він народився 20 травня 1917 року у селі Смолин (тепер Яворівського району Львівської області) у багатодітній селянській родині. Юнаком у віці 17 років вступив до монастиря отців василіан в Кристинополі (сьогодні м. Червоноград Львівської області).

11 листопада 1937 р. під час облечин в Крехові Федір прийняв монаше ім'я Антоній. 1 січня 1939 р. бр. Антоній склав перші тимчасові обіти.

Відтак настоятелі призначили його до Жовкви, однак через наступ радянських окупантів бр. Антоній змушений повернутися на деякий час у своє рідне село. Розпочалося підпільне монаше життя.

З 1956 р. бр. Антоній проживав у Малехові, працював у колгоспі на різних роботах.

15 лютого 1966 р. склав професію довічних чернечих обітів. Прийнявши 25 листопада 1973 р. дияконські та ієрейські свячення в підпільній домашній каплиці в Малехові з рук преосвященного владики Йосафата Федорика, о. Антоній обслуговував вірних у м. Жовкві та ближніх селах: Мокротині, Волі Висоцькій, Скваряві, Глинську.

У вересні 1989 р. о. Антоній очолив великий історичний похід до Собору св. Юра у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ.

У 1990 — 2009 рр. отець невтомно душпастирював у храмі св. Андрія Первозванного у Львові, став справжнім духовним батьком для численних вірних, а останні роки життя (2009 — 2011) перебував у монастирі св. Йосифа в Брюховичах.

7 березня 2011 року на 94-ому році життя у монастирі отців василіян в смт Брюховичі біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк. Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія (Львів). Похоронили о. Антонія на монашому цвинтарі у с. Крехів на Львівщині.

ДіяльністьРедагувати

У 1948 році у Жовківському монастирі врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності УГКЦ.

Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам.

У 1958 році розпочав вивчати філософію і богослов'я при підпільному монастирі отців василіян. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.

Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. У цьому храмі служив й інший відомий греко-католицьий священик-монах о. Василь Зінько

В 1997—1999 роках служив у Жовківському монастирі отців василіан. В 1998 році отримав відзнаку Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці».

ПосиланняРедагувати