Антоній (Федір-Теодор) Масюк: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
(Створена сторінка: '''о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк'''- відомий єромонах Чину св. Василія Великого з підпілля [...) |
мНемає опису редагування |
||
(Не показані 28 проміжних версій 13 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Однофамільці|Масюк}} |
|||
⚫ | |||
{{Особа |
|||
== Біографічні відомості == |
|||
| ім'я = о. Антоній Масюк, ЧСВВ |
|||
Він народився 20 травня 1917 року у с. [[Смолин]] Яворівського р-ну Львівської області у багатодітній селянській родині. Юнаком у віці 17 років вступив до монастиря отців василіан в Кристинополі (сьогодні м. [[Червоноград]] Львівської обл.). У 1948 році у Жовківському [[монастир]]і врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності УГКЦ. Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам. У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов’я]] при підпільному монастирі отців василіан.Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах. |
|||
| місце_проживання = |
|||
| інші_імена = Федір Іванович Масюк |
|||
| зображення = Антоній Масюк.jpg |
|||
| розмір_зображення = 230px |
|||
| підпис_зображення = |
|||
| ім'я_при_народженні = |
|||
| дата_народження = 20.5.1917 |
|||
| місце_народження = [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] Яворівський район, Львівська обл. |
|||
| дата_смерті = 7.3.2011 |
|||
| місце_смерті = [[Брюховичі]] Львівська обл. |
|||
| причина_смерті = |
|||
| громадянство = {{POL}}→{{URS}}→{{UKR}} |
|||
| національність = [[українець]] |
|||
| Alma_mater = |
|||
| відомий_(відома) = ієромонах Чину св. Василія Великого |
|||
| рід_діяльності = священик, монах, місіонер |
|||
| титул = |
|||
| посада = |
|||
| військове звання = |
|||
| платня = |
|||
| термін = |
|||
| попередник = |
|||
| наступник = |
|||
| партія = |
|||
| головував_(-ла) = |
|||
| конфесія = [[греко-католик]] |
|||
| рід = |
|||
| родичі = |
|||
| дружина = |
|||
| діти = |
|||
| підпис = |
|||
| нагороди = відзнака Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці» |
|||
| сторінка_в_інтернеті = |
|||
| примітки = |
|||
| зріст = |
|||
| вага = |
|||
| герб = |
|||
| підпис_герба = |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
7 березня 2011 на 94-ому році життя у монастирі отців василіан в смт. Брюховичі біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк |
|||
== Біографія == |
|||
Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія ([[Львів]]). Похоронять о. Антонія на монашому цвинтарі у с. [[Крехів]] на Львівщині. |
|||
Він народився 20 травня 1917 року в селі [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] (тепер Яворівського району Львівської області) у багатодітній селянській родині. Юнаком у 17-річному віці вступив до [[монастир]]я отців василіан в Кристинополі (сьогодні [[Червоноград|м. Червоноград]] Львівської області). |
|||
== Джерела == |
|||
⚫ | |||
11 листопада 1937 р. під час облечин в [[Крехівський монастир|Крехові]] Федір прийняв монаше ім'я Антоній. |
|||
⚫ | |||
1 січня 1939 р. бр. Антоній склав перші тимчасові обіти. |
|||
[[Категорія:Народились 1917]] |
|||
⚫ | |||
Відтак настоятелі призначили його до [[Монастир Різдва Христового (Жовква)|Жовкви]], однак через наступ радянських окупантів бр. Антоній змушений повернутися на деякий час у своє рідне село. Розпочалося підпільне монаше життя. |
|||
З 1956 р. бр. Антоній проживав у [[Малехів|Малехові]], працював у колгоспі на різних роботах. |
|||
15 лютого 1966 р. склав професію довічних чернечих обітів. Прийнявши 25 листопада 1973 р. [[Хіротонія|дияконські та ієрейські свячення]] в підпільній домашній каплиці в Малехові з рук преосвященного владики [[Йосафат (Федорик)|Йосафата Федорика]], о. Антоній обслуговував вірних у м. Жовкві та ближніх селах: [[Мокротин]]і, [[Воля-Висоцька|Волі Висоцькій]], Скваряві, [[Глинськ (Жовківський район)|Глинську]]. |
|||
У вересні 1989 р. о. Антоній очолив великий історичний похід до [[Собор Святого Юра|Собору св. Юра]] у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ. |
|||
У 1990–2009 рр. отець невтомно душпастирював у [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|храмі св. Андрія Первозванного]] у Львові, став справжнім духовним батьком для численних вірних, а останні роки життя (2009–2011) перебував у монастирі св. Йосифа в Брюховичах. |
|||
7 березня 2011 року на 94-ому році життя у монастирі отців василіян в смт [[Брюховичі]] біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк. Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія ([[Львів]]). Похоронили о. Антонія на монашому [[цвинтар]]і у с. [[Крехів (Жовківський район)|Крехів]] на Львівщині. |
|||
== Діяльність == |
|||
У 1948 році у Жовківському [[монастир]]і врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності [[УГКЦ]]. |
|||
Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам. |
|||
У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов'я]] при підпільному монастирі отців василіян. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах. |
|||
Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. У цьому храмі служив й інший відомий греко-католицьий священик-монах [[Зінько Василь Володимир|о. Василь Зінько]] |
|||
⚫ | |||
== Посилання == |
|||
* [http://www.google.ru/search?hl=ru&q=Антоній+%28Федір-Теодор%29+Масюк&btnG=Поиск+в+Google&lr= о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк] |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Ігумени монастиря святого Онуфрія (Львів)]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Яворівського району]] |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Поховані у Крехові]] |
|||
{{DEFAULTSORT:Масюк Антоній}} |
Поточна версія на 07:45, 26 листопада 2022
о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк (20 травня 1917, Смолин — 7 березня 2011, Брюховичі біля Львова) — ієромонах Чину св. Василія Великого з підпілля УГКЦ та часів незалежності.
о. Антоній Масюк, ЧСВВ | |
---|---|
Псевдо | Федір Іванович Масюк |
Народився |
20 травня 1917 Смолин Яворівський район, Львівська обл. |
Помер |
7 березня 2011 (93 роки) Брюховичі Львівська обл. |
Громадянство |
![]() ![]() ![]() |
Національність | українець |
Діяльність | священик, монах, місіонер |
Відомий завдяки | ієромонах Чину св. Василія Великого |
Конфесія | греко-католик |
Нагороди | відзнака Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці» |
БіографіяРедагувати
Він народився 20 травня 1917 року в селі Смолин (тепер Яворівського району Львівської області) у багатодітній селянській родині. Юнаком у 17-річному віці вступив до монастиря отців василіан в Кристинополі (сьогодні м. Червоноград Львівської області).
11 листопада 1937 р. під час облечин в Крехові Федір прийняв монаше ім'я Антоній. 1 січня 1939 р. бр. Антоній склав перші тимчасові обіти.
Відтак настоятелі призначили його до Жовкви, однак через наступ радянських окупантів бр. Антоній змушений повернутися на деякий час у своє рідне село. Розпочалося підпільне монаше життя.
З 1956 р. бр. Антоній проживав у Малехові, працював у колгоспі на різних роботах.
15 лютого 1966 р. склав професію довічних чернечих обітів. Прийнявши 25 листопада 1973 р. дияконські та ієрейські свячення в підпільній домашній каплиці в Малехові з рук преосвященного владики Йосафата Федорика, о. Антоній обслуговував вірних у м. Жовкві та ближніх селах: Мокротині, Волі Висоцькій, Скваряві, Глинську.
У вересні 1989 р. о. Антоній очолив великий історичний похід до Собору св. Юра у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ.
У 1990–2009 рр. отець невтомно душпастирював у храмі св. Андрія Первозванного у Львові, став справжнім духовним батьком для численних вірних, а останні роки життя (2009–2011) перебував у монастирі св. Йосифа в Брюховичах.
7 березня 2011 року на 94-ому році життя у монастирі отців василіян в смт Брюховичі біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк. Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія (Львів). Похоронили о. Антонія на монашому цвинтарі у с. Крехів на Львівщині.
ДіяльністьРедагувати
У 1948 році у Жовківському монастирі врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності УГКЦ.
Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам.
У 1958 році розпочав вивчати філософію і богослов'я при підпільному монастирі отців василіян. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.
Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. У цьому храмі служив й інший відомий греко-католицьий священик-монах о. Василь Зінько
В 1997–1999 роках служив у Жовківському монастирі отців василіан. В 1998 році отримав відзнаку Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці».