Відкрити головне меню

Анто́ній Юліан Шна́йдер (пол. Antoni Julian Schneider, псевдо — А. Сарторіуш (пол. A. Sartoriusz); 12 червня 1825, Велика Вільшаниця — 25 лютого 1880, Львів) — польський краєзнавець, колекціонер, історик, археолог, етнограф, збирач матеріалів до археологічної карти Галичини. Стрийко української письменниці Уляни Кравченко.

Антоній Шнайдер
Antoni Schneider
Народився 12 червня 1825(1825-06-12)
Вільшаниця
Помер 25 лютого 1880(1880-02-25) (54 роки)
Львів
·застрілився
Громадянство
(підданство)
Австро-Угорщина Австро-УгорщинаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність сполонізований німець
Діяльність краєзнавець, історик, колекціонер, археолог, у молодості — військовий писар
Посада штабіст
Мати Тереза Водницька
Родичі Уляна Кравченко (небога)

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Вільшаниці (нині — Золочівського району Львівської області), у родині австрійського підофіцера з Баварії та представниці польської шляхти Терези Водницької. Дитинство і юність А. Шнайдера минуло у Жовкві, там же закінчив школу. Ніколи не був одружений.

1842 р. — закінчив гімназію у Львові.

18451848 рр. — писар канцелярії 8-го полку гусарів австрійської армії, дислокованого у Жовкві.

1848 р. — разом зі своїм полком вирушив до Угорщини для придушення антигабсбурзької революції в цій країні. Невдовзі втік із війська та перейшов на бік повстанців. У битві під Тимішоарою потрапив у австрійський полон і був ув'язнений на три роки у замку Куфштайн.

У 18511853 рр. — мешкав у Бродах, після смерті матері повернувся до Жовкви. Працював писарем у домініях (маєтках), а у вільний час досліджував і описував ландшафти, життя та звичаї галичан, пам'ятки, документи, написи. Деякий час працював шляховим майстром, потім — бухгалтером при гостинці Жовква-Сокаль.

З 1858 р. постійно мешкав у Львові, працював на різних роботах (навіть простим робітником), займався науковим краєзнавством.

У 18621864 рр. — працював у щоденній газеті Dziennik Literacki. Тут вміщав свої перші друковані розвідки, зокрема, дослідження галицьких міст і містечок. Згодом був позаштатним радником Галицького намісництва.

Займався збиранням всього, що стосувалося географії та історії. У виданні «Dziennik Literacki» було надруковано серію матеріалів «Міста і містечка в Галичині» (1866).

У 1868 р. — почав видавати «Енциклопедію до краєзнавства Галичини» (пол. «Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi»). Але в 1874 р. видання припинилося на другому томі. Зібраний матеріал був частково переданий у власність Академії Наук у Кракові (нині зберігається у Вавельському відділі Державного Архіву в Кракові, але донині не відредагований і не опублікований), Шнайдер натомість отримав пенсію, приблизно рівну пенсії гімназіального професора.

Усунутий від улюбленої справи, наклав на себе руки — застрілився 25 лютого 1880 р.

Археологічні розкопкиРедагувати

ПраціРедагувати

  • Друком вийшла «Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji», т. 1—2, Львів 1868 — 74 (літери А—Б), в якій вміщено етнографічні матеріали, нариси про населені пункти Галичини, про окремі вулиці та будинки Львова.
  • Склав один із перших провідників по Львову з описом історичних пам'яток (Львів, 1871, 1875).
  • 282 течки, зібрані в 18771880, згідно з його останньою волею потрапили до бібліотеки Оссолінських (тепер Львівська наукова бібліотека НАНУ ім. В. Стефаника)
  • Архівний фонд «течки Шнайдера» (1875 штук) зберігається у Вавельському відділі Державного архіву Польщі в Кракові.
  • Першим описав трипільські пам'ятки Галицького Поділля і склав реєстр з 65 археологічних пам'яток, виявлених та обстежених ним на Борщівщині[2].
  • У 1870-х рр. розробив для містечка Стрятина проект герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів. Опрацював також проекти гербів ще для цілої низки населених пунктів Галичини (Білої, Більча-Золотого, Біща, Гвіздця, Городка, Гусакова, Дзвенигорода, Козлова, Козової, Кристинополя, Кудринців, Кукільників, Куткора, Лопатина, Маріямполя, Озерної, Озерян, Хоросткова, Чернелиці, Чорткова, Чортовця та числ. ін.; описи та ескізи проектів зберігаються в «течках Шнайдера» у Львівській науковій бібліотеці НАНУ ім. В.Стефаника).
  • A. Schneider. Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji. — Lwów, 1868. T. I. (пол.)
  • A. Schneider. Przewodnik po Lwowie. — Lwów, 1875. (пол.)
  • A. Schneider Przewodnik po mieście Lwowie. — Lwów, 1871. (пол.)

ПриміткиРедагувати

  1. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 20.
  2. а б Булик Наталя, Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога. — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Вип. 14. — 2010. — С. 440—453.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати