Андрій Первозваний: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
м (вилучено Категорія:Новий Заповіт за допомогою HotCat)
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
(Не показані 11 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 12: Рядок 12:
| батько = Йона
| батько = Йона
}}
}}
'''Апо́стол Андрі́й''' ({{lang-el|Ανδρέας}}, {{lang-la|Andreas}}; [[6 до н. е.]]&nbsp;— {{ДС|30|11|60}} н.&nbsp;е.)&nbsp;— у [[християнство|християнстві]] один із [[апостол|дванадцяти апостолів]] [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Перший [[Список Константинопольських патріархів|єпископ Візантійський]] (до [[38]])<ref name="КЕ">MacRory, Joseph. [http://www.newadvent.org/cathen/01471a.htm St. Andrew] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.</ref>. Згадується у [[Новий Заповіт|Новому Заповіті]]. Народився у [[Віфсаїда|Віфсаїді]], [[Сирія (римська провінція)|Сирія]], [[Римська імперія]]. Первісне єврейське ім'я невідоме. Син [[єврей]]ського рибалки Йони. До зустрічі з Ісусом займався рибальством разом із братом [[Петро (апостол)|Петром]]<ref name="КЕ"/>. Супроводжував Господа на проповідях як один із найближчих учнів; був присутній на [[Свята Вечеря|Святій Вечері]], [[Розп'яття Христове|Розп'ятті]] і [[Воскресіння|Воскресінні]]. Разом із іншими учнями прийняв [[Святий Дух|Святого Духа]] під час [[П'ятидесятниця|П'ятидесятниці]]. Проповідував християнство на сході [[Римська імперія|Римської імперії]] (в [[Каппадокія|Каппадокії]], [[Галатія|Галатії]], [[Бітинія|Бітинії]], [[Фракія|Фракії]], [[Македонія (римська провінція)|Македонії]], [[Фессалоніки|Тессалоніках]], [[Ахая|Ахаї]] тощо)<ref name="КЕ"/>. Точних відомостей про діяльність немає<ref name="КЕ"/>. Ймовірно, був місіонером у [[Скіфія|скіфських землях]]<ref name="КЕ"/><ref name="ЕІУ"/>. Страчений в [[Патри|Патрах]] за правління імператора [[Нерон]]а<ref name="КЕ"/>. Згідно з середньовічним переказом XIV століття, помер, прив'язаний до [[Андріївський хрест|Х-подібного хреста]], із яким зображується в іконографії<ref name="КЕ"/>. [[357]] року мощі Андрія перенесли з Патри до [[Константинополь|Константинополя]]; в ХІІІ столітті їх вивезли до італійського міста [[Амальфі]]<ref name="КЕ"/>. У православній традиції наступники Андрія вважаються [[патріарх Константинопольський|Константинопольськими патріархами]]. За середньовічною давньоукраїнською легендою він проповідував на українських теренах, передбачивши появу [[Київ|Києва]]<ref name="ЕІУ"/>. Вшановується у всіх християнських церквах як [[святий]] і [[мученик]]. День пам'яті&nbsp;— [[30 листопада]]. Патрон [[Україна|України]] та [[Шотландія|Шотландії]]. Прізвисько у [[східне християнство|східній]] традиції&nbsp;— '''Первозва́ний'''<ref>[https://ukrainian.stackexchange.com/questions/2745/Андрій-Первозванний-чи-Андрій-Первозваний Як правильно Первозваний чи Первозванний]</ref> ({{lang-el|Πρωτόκλητος, Prōtoklētos}}; {{lang-la|Primus Vocatus}}, через те, що Ісус першим покликав його до себе в учні<ref name="ЕІУ">Ричка В.&nbsp;М.&nbsp;Андрій Первозваний // ''Енциклопедія історії України''… Т.1</ref>). Також&nbsp;— '''святи́й Андрі́й'''.
'''Апо́стол Андрі́й''' ({{lang-el|Ανδρέας}}, {{lang-la|Andreas}}; [[6 до н. е.]]&nbsp;— {{ДС|30|11|60}} н.&nbsp;е.)&nbsp;— у [[християнство|християнстві]] один із [[апостол|дванадцяти апостолів]] [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Перший [[Список Константинопольських патріархів|єпископ Візантійський]] (до [[38]])<ref name="КЕ">MacRory, Joseph. [http://www.newadvent.org/cathen/01471a.htm St. Andrew] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130919111023/http://newadvent.org/cathen/01471a.htm |date=19 вересня 2013 }} // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.</ref>. Згадується у [[Новий Заповіт|Новому Заповіті]]. Народився у [[Віфсаїда|Віфсаїді]], [[Сирія (римська провінція)|Сирія]], [[Римська імперія]]. Первісне єврейське ім'я невідоме. Син [[Євреї|єврейського]] рибалки Йони. До зустрічі з Ісусом займався рибальством разом із братом [[Петро (апостол)|Петром]]<ref name="КЕ"/>. Супроводжував Господа на проповідях як один із найближчих учнів; був присутній на [[Тайна вечеря|Святій Вечері]], [[Розп'яття Христове|Розп'ятті]] і [[Воскресіння|Воскресінні]]. Разом із іншими учнями прийняв [[Святий Дух|Святого Духа]] під час [[День Святої Трійці|П'ятидесятниці]]. Проповідував християнство на сході [[Римська імперія|Римської імперії]] (в [[Каппадокія|Каппадокії]], [[Галатія|Галатії]], [[Бітинія|Бітинії]], [[Фракія|Фракії]], [[Македонія (римська провінція)|Македонії]], [[Салоніки|Тессалоніках]], [[Ахая|Ахаї]] тощо)<ref name="КЕ"/>. Точних відомостей про діяльність немає<ref name="КЕ"/>. Ймовірно, був місіонером у [[Скіфія|скіфських землях]]<ref name="КЕ"/><ref name="ЕІУ"/>. Страчений в [[Патри|Патрах]] за правління імператора [[Нерон]]а<ref name="КЕ"/>. Згідно з середньовічним переказом XIV століття, помер, прив'язаний до [[Андріївський хрест|Х-подібного хреста]], із яким зображується в іконографії<ref name="КЕ"/>. [[357]] року мощі Андрія перенесли з Патри до [[Константинополь|Константинополя]]; в ХІІІ столітті їх вивезли до італійського міста [[Амальфі]]<ref name="КЕ"/>. У православній традиції наступники Андрія вважаються [[патріарх Константинопольський|Константинопольськими патріархами]]. За середньовічною давньоукраїнською легендою він проповідував на українських теренах, передбачивши появу [[Київ|Києва]]<ref name="ЕІУ"/>. Вшановується у всіх християнських церквах як [[святий]] і [[мученик]]. День пам'яті&nbsp;— [[13 грудня]] ([[30 листопада]] за старим стилем). [[Святі покровителі України|Патрон України]] та [[Шотландія|Шотландії]]. Прізвисько у [[східне християнство|східній]] традиції&nbsp;— '''Первозва́ний'''<ref>{{Cite web|title=власні назви - Андрій Первозванний чи Андрій Первозваний?|url=https://ukrainian.stackexchange.com/questions/2745/Андрій-Первозванний-чи-Андрій-Первозваний|website=Ukrainian Language Stack Exchange|accessdate=2022-01-19|archive-date=11 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190111175734/https://ukrainian.stackexchange.com/questions/2745/Андрій-Первозванний-чи-Андрій-Первозваний}}</ref> ({{lang-el|Πρωτόκλητος, Prōtoklētos}}; {{lang-la|Primus Vocatus}}, через те, що Ісус першим покликав його до себе в учні<ref name="ЕІУ">Ричка В.&nbsp;М.&nbsp;Андрій Первозваний // ''Енциклопедія історії України''… Т.1</ref>). Також&nbsp;— '''святи́й Андрі́й'''.


== Біографія ==
== Біографія ==


=== Євангелія ===
=== Євангелія ===
Апостол Андрій згаданий в списках апостолів у [[Євангеліє від Матвія|Євангелії від Матвія]] (Мт. 10:2), [[Євангеліє від Марка|Марка]] (Мк. 3:18), [[Євангеліє від Луки|Луки]] (Лк. 6:14), а також у [[Дії Апостолів|Діяннях Апостолів]] (Дії 1:13). Андрій був рідним братом апостола [[Петро (апостол)|Петра]], рибалка, як і Петро. Апостол народився у Віфсаїді, місті на північному березі [[Тиверіадське озеро|Галілейського озера]].
Апостол Андрій згаданий в списках апостолів у [[Євангеліє від Матвія|Євангелії від Матвія]] (Мт. 10:2), [[Євангеліє від Марка|Марка]] (Мк. 3:18), [[Євангеліє від Луки|Луки]] (Лк. 6:14), а також у [[Дії апостолів|Діяннях Апостолів]] (Дії 1:13). Андрій був рідним братом апостола [[Петро (апостол)|Петра]], рибалка, як і Петро. Апостол народився у [[Віфсаїда|Віфсаїді]], місті на північному березі [[Тиверіадське озеро|Галілейського озера]].


З історії покликання апостолів Андрій став першим з покликаних учнів Христа, у зв'язку з чим цього апостола часто називають Первозваним. Згідно з Євангелієм від Матвія ([https://web.archive.org/web/20141227124623/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=mat#r4 Мт. 4:18–19]) та від Марка ([https://web.archive.org/web/20140605095804/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=mar#r1 Мк. 1:16–18]) покликання Андрія та Петра відбулося поблизу Галілейського озера. Апостол Іван у [[Євангеліє від Івана|Євангелії від Йоана]] описує покликання Андрія, що відбулося близько [[Йордан]]у, відразу після [[хрещення Господнє|хрещення Ісуса]] ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r1 Ів. 1:35–40]). Згідно з цим оповіданню апостол Андрій був спочатку учнем [[Іван Хреститель|Івана Хрестителя]] та пішов за Ісусом із ще одним, неназваним учнем, хоча вказівка на пору дня у Євангелії від Івана непрямо вказує на свідка цієї події, цього другого учня Івана Хрестителя&nbsp;— [[Апостол Іван|апостола Івана]] ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r1 Ів. 1:39]). Коли Андрій зустрів свого брата Симона, то привів його до Ісуса. На сторінках Євангелія від Івана Андрій з'являється ще двічі&nbsp;— він веде діалог з Ісусом про хліб і рибу перед дивом насичення п'яти тисяч людей ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r6 Ів. 6:8–9]) і разом з апостолом [[Пилип (апостол)|Пилипом]] приводить до Ісуса греків, які хотіли Його побачити ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r12 Ів. 12:20–22]).
З історії покликання апостолів Андрій став першим з покликаних учнів Христа, у зв'язку з чим цього апостола часто називають Первозваним. Згідно з Євангелієм від Матвія ([https://web.archive.org/web/20141227124623/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=mat#r4 Мт. 4:18–19]) та від Марка ([https://web.archive.org/web/20140605095804/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=mar#r1 Мк. 1:16–18]) покликання Андрія та Петра відбулося поблизу Галілейського озера. Апостол Іван у [[Євангеліє від Івана|Євангелії від Йоана]] описує покликання Андрія, що відбулося близько [[Йордан]]у, відразу після [[хрещення Господнє|хрещення Ісуса]] ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r1 Ів. 1:35–40]). Згідно з цим оповіданню апостол Андрій був спочатку учнем [[Іван Хреститель|Івана Хрестителя]] та пішов за Ісусом із ще одним, неназваним учнем, хоча вказівка на пору дня у Євангелії від Івана непрямо вказує на свідка цієї події, цього другого учня Івана Хрестителя&nbsp;— [[Іван Богослов|апостола Івана]] ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r1 Ів. 1:39]). Коли Андрій зустрів свого брата Симона, то привів його до Ісуса. На сторінках Євангелія від Івана Андрій з'являється ще двічі&nbsp;— він веде діалог з Ісусом про хліб і рибу перед дивом насичення п'яти тисяч людей ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r6 Ів. 6:8–9]) і разом з апостолом [[Пилип (апостол)|Пилипом]] приводить до Ісуса греків, які хотіли Його побачити ([https://web.archive.org/web/20120830035711/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=ioan#r12 Ів. 12:20–22]).


=== Передання ===
=== Передання ===
Апостол Андрій, як і його брат апостол [[Петро (апостол)|Петро]] ловили рибу на Галілейському озері, коли [[Ісус]] Христос покликав їх за собою. Як розповідає євангеліст Іоанн, Андрій був одним із учнів [[Іоан Хреститель|Іоанна Хрестителя]] і ще раніше свого брата був призваний Ісусом на [[Йордан]]і. Тому Андрія і назвали Первозваним. Апостол разом зі своїм братом Симоном та братами Зеведеєвими був найближчим учнем Христа.
Апостол Андрій, як і його брат апостол [[Петро (апостол)|Петро]] ловили рибу на Галілейському озері, коли [[Ісус]] Христос покликав їх за собою. Як розповідає євангеліст Іоанн, Андрій був одним із учнів [[Іоан Хреститель|Іоанна Хрестителя]] і ще раніше свого брата був призваний Ісусом на [[Йордан]]і. Тому Андрія і назвали Первозваним. Апостол разом зі своїм братом Симоном та братами Зеведеєвими був найближчим учнем Христа.


За пізнішими переказами Андрій був апостолом в [[Константинополь|Константинополі]], де він висвятив першого єпископа [[Святий Стахій|Стахія]].
За пізнішими переказами Андрій був апостолом в [[Константинополь|Константинополі]], де він висвятив першого єпископа [[Стахій (візантійський єпископ)|Стахія]].


==== У Скіфії ====
==== У Скіфії ====
Андрія Первозваного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала [[Скіфія]], тобто землі сучасної України. Про благовіст апостола свідчать такі давні християнські письменники, як [[Іполіт Римський]] ([[III]] ст), церковний історик [[Євсевій Кесарійський]] ([[IV]]&nbsp;ст.) та ін{{fact}}.
Андрія Первозваного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала [[Скіфія]], тобто землі сучасної України. Про благовіст апостола свідчать такі давні християнські письменники, як [[Іполіт Римський]] ([[III]] ст), церковний історик [[Євсевій Кесарійський]] ([[IV]]&nbsp;ст.) та інші<ref>{{Cite web|title=Православная энциклопедия// том "русская православная церковь"|url=https://web.archive.org/web/20070403175005/http://ezh.sedmitza.ru/index.html?did=482|website=web.archive.org|date=2007-04-03|accessdate=2022-01-19}}</ref>.


У стародавньому літописі «[[Повість минулих літ]]» розповідається про подорож Андрія по українських землях:
У стародавньому літописі [[Повість временних літ|«Повість минулих літ»]] розповідається про подорож Андрія по українських землях:


''[[Дніпро (річка)|Дніпро]] впадає у [[Чорне море|Понтійське море]]; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до [[Херсонес Таврійський|Корсуня]], він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, вставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс [[Київ]]''.
''[[Дніпро]] впадає у [[Чорне море|Понтійське море]]; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до [[Херсонес Таврійський|Корсуня]], він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, вставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс [[Київ]]''.


Апостол привіз до Скіфії реліквії, навколо яких торувалась віра. За переказами, у Києві він залишив наперсний [[хрест]], а в інших місцях&nbsp;— обітні. Літопис не має підтвердження в інших історичних пам'ятках, тому деякі вчені схильні вважати його легендою. Але це не завадило вважати Андрія Первозваного основоположником Церкви Христової в [[Україна|Україні]].
Апостол привіз до Скіфії реліквії, навколо яких торувалась віра. За переказами, у Києві він залишив [[наперсний хрест]], а в інших місцях&nbsp;— обітні. Літопис не має підтвердження в інших історичних пам'ятках, тому деякі вчені схильні вважати його легендою. Але це не завадило вважати Андрія Первозваного основоположником Церкви Христової в [[Україна|Україні]].


Київський собор [[1621]] року, у часи відродження Української Православної Церкви після [[Люблінська унія|Унії]], ствердив апостольське походження християнства на українських землях. У соборній постанові сказано:
Київський собор [[1621]] року, у часи відродження Української Православної Церкви після [[Люблінська унія|Унії]], ствердив апостольське походження християнства на українських землях. У соборній постанові сказано:
Рядок 56: Рядок 56:


=== Мучеництво ===
=== Мучеництво ===
Наприкінці своєї подорожі апостол з берегів [[Чорне море|Понту]] через [[Мармурове море|Пропонтиду]] перейшов до [[Фракія|Фракії]], а потім до [[Греція|Греції]]. Вірний своєму імені, що грецькою означає «мужність», Андрій прийняв муки ради Христа. У місті [[Патри]] він був розіп'ятий при римському імператорі [[Нерон]]і у [[77]] році за наказом [[Проконсул (Стародавній Рим)|проконсула]] [[Егей|Егея]] (Егеата) на Х-подібному [[андріївський хрест|андріївському хресті]].
Наприкінці своєї подорожі апостол з берегів [[Чорне море|Понту]] через [[Мармурове море|Пропонтиду]] перейшов до [[Фракія|Фракії]], а потім до [[Греція|Греції]]. Вірний своєму імені, що грецькою означає «мужність», Андрій прийняв муки ради Христа. У місті [[Патри]] він був розіп'ятий при римському імператорі [[Нерон]]і у [[77]] році за наказом [[Проконсул Стародавнього Риму|проконсула]] Егея (Егеата) на Х-подібному [[андріївський хрест|андріївському хресті]].


== Реліквії ==
== Реліквії ==
У [[Синоп]]і, ще у [[IX]]&nbsp;ст., як свідчать письмові джерела, показували кафедру апостола Андрія із чорного каміння.
У [[Сіноп|Синопі]], ще у [[IX]]&nbsp;ст., як свідчать письмові джерела, показували кафедру апостола Андрія із чорного каміння.


Як стверджують, у Києві в Успенському соборі [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] віками зберігався пояс Андрія. Його довжина була одиницею вимірювання для зодчих майже до [[XVII]]&nbsp;ст.
Як стверджують, у Києві в [[Успенський собор (Київ)|Успенському соборі]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] віками зберігався пояс Андрія. Його довжина була одиницею вимірювання для зодчих майже до [[XVII]]&nbsp;ст.


У Криму поблизу Фіолента ([[Севастополь]]), на місці, де Андрій влаштував печерну церкву, пізніше виник [[Балаклавський монастир]].
У Криму поблизу Фіолента ([[Севастополь]]), на місці, де Андрій влаштував печерну церкву, пізніше виник [[Балаклавський монастир]].
Рядок 67: Рядок 67:
У Пантелеймоновому монастирі на [[Афон]]і (Греція) зберігається священна реліквія&nbsp;— стопа Святого апостола. Самі ж [[мощі]] були перенесені в Константинополь у 357 році, у храм святих апостолів. Але [[1208]] року хрестоносці забрали частку їх до Італії, в місто [[Амальфі]].
У Пантелеймоновому монастирі на [[Афон]]і (Греція) зберігається священна реліквія&nbsp;— стопа Святого апостола. Самі ж [[мощі]] були перенесені в Константинополь у 357 році, у храм святих апостолів. Але [[1208]] року хрестоносці забрали частку їх до Італії, в місто [[Амальфі]].


У [[Трир]]ському соборі зберігається сандаля та цвях апостола Андрія.
У [[Трірський собор|Трирському соборі]] зберігається сандаля та цвях апостола Андрія.


Частина мощів Святого Андрія зберігаються у кафедральному соборі в [[Мантуя|Мантуї]].
Частина мощей Святого Андрія зберігаються у кафедральному соборі в [[Мантуя|Мантуї]].


За легендою, у VIII столітті мощі апостола Андрія були перевезені до Шотландії ченцем Регулусом і поміщені в кафедральний собор Сент-Ендрюса, міста, яке було названо на честь апостола і стало церковною столицею Шотландського королівства.
За легендою, у VIII столітті мощі апостола Андрія були перевезені до Шотландії ченцем Регулусом і поміщені в кафедральний собор Сент-Ендрюса, [[Сент-Ендрюс|міста]], яке було названо на честь апостола і стало церковною столицею [[Королівство Шотландія|Шотландського королівства]].


Після падіння в 1453 році Константинополя молодший брат останнього візантійського імператора [[Костянтин XI Палеолог|Костянтина XI Палеолога]] Фома втік зрештою до Італії, прихопивши з собою забальзамовану голову святого апостола Андрія. 7 березня 1461 року його було з почестями прийнято в Римі, де він вручив папі [[Пій II|Пію II]] голову святого Апостола. За тиждень папа віддячив Фомі, нагородивши його [[Золота троянда (нагорода папи римського)|орденом Золотої троянди]].
Після падіння в 1453 році Константинополя молодший брат останнього візантійського імператора [[Костянтин ХІ|Костянтина XI Палеолога]] Фома втік зрештою до Італії, прихопивши з собою забальзамовану голову святого апостола Андрія. 7 березня 1461 року його було з почестями прийнято в Римі, де він вручив [[Список римських пап|папі]] [[Пій II|Пію II]] голову святого Апостола. За тиждень папа віддячив Фомі, нагородивши його [[Золота троянда (нагорода папи римського)|орденом Золотої троянди]].


== Вшанування пам'яті ==
== Вшанування пам'яті ==
Пам'ять святого апостола Андрія Церква святкує 30 листопада (за старим стилем) і 13 грудня (за новим стилем).
Пам'ять святого апостола Андрія Церква святкує 30 листопада (за григоріанським календарем) і 13 грудня (за юліанським календарем).
* У пам'ять Андрія Первозваного в Києві, на тому місці, де апостол поставив перший хрест, 1212 року споруджено дерев'яну [[храм Воздвиження Хреста Господня (Київ)|церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього]].
* У пам'ять Андрія Первозваного в Києві, на тому місці, де апостол поставив перший хрест, 1212 року споруджено дерев'яну [[храм Воздвиження Хреста Господня (Київ)|церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього]].
* Зведена [[церква святого Андрія (Київ)|церква святого Андрія]] ([[1086]]).
* Зведена [[церква святого Андрія (Київ)|церква святого Андрія]] ([[1086]]).
Рядок 93: Рядок 93:
** парафії: [[Барро (Агеда)|Барро]], [[Жіан (Санта-Марія-да-Фейра)|Жіан]], [[Ежгейра]], [[Ешкаріш (Арока)|Ешкаріш]], [[Моштейро (Санта-Марія-да-Фейра)|Моштейро]], [[Ойш-ду-Байрру]], [[Ферментелуш]]
** парафії: [[Барро (Агеда)|Барро]], [[Жіан (Санта-Марія-да-Фейра)|Жіан]], [[Ежгейра]], [[Ешкаріш (Арока)|Ешкаріш]], [[Моштейро (Санта-Марія-да-Фейра)|Моштейро]], [[Ойш-ду-Байрру]], [[Ферментелуш]]


== Галерея ==
== Світлини ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
<gallery>
Файл:Presencio-SanAndres.jpg|''Розп'яття святого Андрія'', XII століття, [[Пресенсіо]], Церква святого Андрія.
Файл:Presencio-SanAndres.jpg|''Розп'яття святого Андрія'', XII століття, [[Пресенсіо]], Церква святого Андрія
Файл:Vercelli Sant Andrea Facciata Lunetta Centrale 02.JPG|[[Бенедетто Антеламі]], ''Мучеництво святого Андрія'', Vercelli, Duomo
Файл:Vercelli Sant Andrea Facciata Lunetta Centrale 02.JPG|[[Бенедетто Антеламі]], ''Мучеництво святого Андрія'', Vercelli, Duomo
Файл:Folio 201r - The Martyrdom of Saint Andrew.jpg|[[Брати Лімбурги]], ''Мучеництво святого Андрія'', [[Розкішний часослов герцога Беррійського|Les Très Riches Heures du duc de Berry]], [[Шантійї]], Musée Condé
Файл:Folio 201r - The Martyrdom of Saint Andrew.jpg|[[Брати Лімбурги]], ''Мучеництво святого Андрія'', [[Розкішний часослов герцога Беррійського|Les Très Riches Heures du duc de Berry]], [[Шантійї]], Musée Condé
Рядок 101: Рядок 101:
Файл:Masaccio 033.jpg|Масаччо, ''Святий Андрій'' (1426), J. Paul Getty Museum
Файл:Masaccio 033.jpg|Масаччо, ''Святий Андрій'' (1426), J. Paul Getty Museum
Файл:Falkensteiner Retabel Drehflügel rechts innen.jpg|Майстар фон Мескірх, ''Святий Андрій'' (1530 c.), [[Донауешінґен]], Збірка Фюрстенберга, Inv. Nr. 81-85
Файл:Falkensteiner Retabel Drehflügel rechts innen.jpg|Майстар фон Мескірх, ''Святий Андрій'' (1530 c.), [[Донауешінґен]], Збірка Фюрстенберга, Inv. Nr. 81-85
Файл:Girolamo Dai Libri - Madonna della quercia - 1533 after - Museo Castelvecchio, Verona (ITALY) Crop Saint Andrew with cross beard.jpg|[[Джіроламо даі Лібрі]], Деталь Мадонни, 1533, [[Музей Кастельвеккіо]], [[Верона]].
Файл:Girolamo Dai Libri - Madonna della quercia - 1533 after - Museo Castelvecchio, Verona (ITALY) Crop Saint Andrew with cross beard.jpg|[[Джіроламо даі Лібрі]], Деталь Мадонни, 1533, [[Музей Кастельвеккіо]], [[Верона]]
Файл:The Crucifixion of Saint Andrew-Caravaggio (1607).jpg|[[Караваджо]], ''Мучеництво святого Андрія'' (1607), [[Музей мистецтв Клівленда]]
Файл:The Crucifixion of Saint Andrew-Caravaggio (1607).jpg|[[Караваджо]], ''Мучеництво святого Андрія'' (1607), [[Музей мистецтв Клівленда]]
Файл:Loumartiriosanandresmurillo.jpg|[[Бартоломео Естебан Мурільйо]], ''Мучеництво святого Андрія'', [[Мадрид]], [[Національний музей Прадо]]
Файл:Loumartiriosanandresmurillo.jpg|[[Бартоломео Естебан Мурільйо]], ''Мучеництво святого Андрія'', [[Мадрид]], [[Національний музей Прадо]]
Файл:JOSÉ DE RIBERA - Martirio de San Andrés (Museo de Bellas Artes de Budapest, 1628. Óleo sobre lienzo, 209 x 183 cm).jpg|[[Хосе де Рібера]], ''Мучеництво святого Андрія'', 1628, [[Будапешт]], Szépmüvészeti Múzeum.
Файл:JOSÉ DE RIBERA - Martirio de San Andrés (Museo de Bellas Artes de Budapest, 1628. Óleo sobre lienzo, 209 x 183 cm).jpg|[[Хосе де Рібера]], ''Мучеництво святого Андрія'', 1628, [[Будапешт]], Szépmüvészeti Múzeum
Файл:Statue de St André Chiesa dei Santi Claudio e Andrea dei Borgognoni.JPG|Статуя святого Андрія у [[Санті Клаудіо е Андреа деї Бурґоні]] [[Рим]]
Файл:Statue de St André Chiesa dei Santi Claudio e Andrea dei Borgognoni.JPG|Статуя святого Андрія у [[Санті Клаудіо е Андреа деї Бурґоні]] [[Рим]]
Файл:Andreas San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg|[[Камілло Русконі]], Статуя святого Андрія [[Латеранська базиліка|Латеранській базиліці]]
Файл:Andreas San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg|[[Камілло Русконі]], Статуя святого Андрія [[Латеранська базиліка|Латеранській базиліці]]
Файл:Михайловский Златоверхий монастырь - Памятник Апостолу Андрею.jpg|Пам'ятник Апостолу Андрію на території [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського Золотоверхого монастиря]] в [[Київ|Києві]]
Файл:Памятник Апостолу Андрею Первозванному на территории Почаевской Лавры.jpg|Пам'ятник Апостолу Андрію на території [[Почаївська Успенська лавра|Почаївської Лаври]]
Файл:Статуя апостолу Андрею в Киеве.jpg|Пам'ятник Апостолу Андрію в [[Київ|Києві]]. На постаменті - цитата з літопису
Файл:Chersonesos - Apostol Andrey.jpg|Пам'ятник Апостолу Андрію в [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]]
</gallery>
</gallery>


Рядок 113: Рядок 117:


== Джерела ==
== Джерела ==
* MacRory, Joseph. [http://www.newadvent.org/cathen/01471a.htm St. Andrew] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
* MacRory, Joseph. [http://www.newadvent.org/cathen/01471a.htm St. Andrew] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130919111023/http://newadvent.org/cathen/01471a.htm |date=19 вересня 2013 }} // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
* Ричка В. М. [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Andrij_P Андрій Первозваний] // {{ЕІУ|1}}
* Ричка В. М. [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Andrij_P Андрій Первозваний] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425155233/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Andrij_P |date=25 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1}}
* Мюллер Л. Древнерусское сказание о хождении апостола Андрея в Киев и Новгород // ''Летописи и хроники. 1973''. Москва, 1974
* Мюллер Л. Древнерусское сказание о хождении апостола Андрея в Киев и Новгород // ''Летописи и хроники. 1973''. Москва, 1974


* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Андрій Первозваний] // {{УМЕ1|сторінки=32-34}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Андрій Первозваний] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210311000512/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf |date=11 березня 2021 }} // {{УМЕ1|сторінки=32-34}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Поточна версія на 02:55, 26 травня 2022

Апо́стол Андрі́й (грец. Ανδρέας, лат. Andreas; 6 до н. е. — 30 листопада 60 н. е.) — у християнстві один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Перший єпископ Візантійський (до 38)[1]. Згадується у Новому Заповіті. Народився у Віфсаїді, Сирія, Римська імперія. Первісне єврейське ім'я невідоме. Син єврейського рибалки Йони. До зустрічі з Ісусом займався рибальством разом із братом Петром[1]. Супроводжував Господа на проповідях як один із найближчих учнів; був присутній на Святій Вечері, Розп'ятті і Воскресінні. Разом із іншими учнями прийняв Святого Духа під час П'ятидесятниці. Проповідував християнство на сході Римської імперіїКаппадокії, Галатії, Бітинії, Фракії, Македонії, Тессалоніках, Ахаї тощо)[1]. Точних відомостей про діяльність немає[1]. Ймовірно, був місіонером у скіфських землях[1][2]. Страчений в Патрах за правління імператора Нерона[1]. Згідно з середньовічним переказом XIV століття, помер, прив'язаний до Х-подібного хреста, із яким зображується в іконографії[1]. 357 року мощі Андрія перенесли з Патри до Константинополя; в ХІІІ столітті їх вивезли до італійського міста Амальфі[1]. У православній традиції наступники Андрія вважаються Константинопольськими патріархами. За середньовічною давньоукраїнською легендою він проповідував на українських теренах, передбачивши появу Києва[2]. Вшановується у всіх християнських церквах як святий і мученик. День пам'яті — 13 грудня (30 листопада за старим стилем). Патрон України та Шотландії. Прізвисько у східній традиції — Первозва́ний[3] (грец. Πρωτόκλητος, Prōtoklētos; лат. Primus Vocatus, через те, що Ісус першим покликав його до себе в учні[2]). Також — святи́й Андрі́й.

Апостол Андрій
Rubens apostel andreas grt.jpg
Апостол Андрій (Рубенс, 1611)
1-й Єпископ Візантійський
33 — 38
Наступник: Стахій І
 
Діяльність: проповідник, місіонер, рибалка
Народження: 6 до н. е.
Віфсаїда, Юдея, Римська імперія
Смерть: 30 листопада 60
Патри, Ахая, Римська імперія
Похований: Церква Дванадцяти апостолів
Батько: Йона

CMNS: Андрій Первозваний у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

ЄвангеліяРедагувати

Апостол Андрій згаданий в списках апостолів у Євангелії від Матвія (Мт. 10:2), Марка (Мк. 3:18), Луки (Лк. 6:14), а також у Діяннях Апостолів (Дії 1:13). Андрій був рідним братом апостола Петра, рибалка, як і Петро. Апостол народився у Віфсаїді, місті на північному березі Галілейського озера.

З історії покликання апостолів Андрій став першим з покликаних учнів Христа, у зв'язку з чим цього апостола часто називають Первозваним. Згідно з Євангелієм від Матвія (Мт. 4:18–19) та від Марка (Мк. 1:16–18) покликання Андрія та Петра відбулося поблизу Галілейського озера. Апостол Іван у Євангелії від Йоана описує покликання Андрія, що відбулося близько Йордану, відразу після хрещення Ісуса (Ів. 1:35–40). Згідно з цим оповіданню апостол Андрій був спочатку учнем Івана Хрестителя та пішов за Ісусом із ще одним, неназваним учнем, хоча вказівка на пору дня у Євангелії від Івана непрямо вказує на свідка цієї події, цього другого учня Івана Хрестителя — апостола Івана (Ів. 1:39). Коли Андрій зустрів свого брата Симона, то привів його до Ісуса. На сторінках Євангелія від Івана Андрій з'являється ще двічі — він веде діалог з Ісусом про хліб і рибу перед дивом насичення п'яти тисяч людей (Ів. 6:8–9) і разом з апостолом Пилипом приводить до Ісуса греків, які хотіли Його побачити (Ів. 12:20–22).

ПереданняРедагувати

Апостол Андрій, як і його брат апостол Петро ловили рибу на Галілейському озері, коли Ісус Христос покликав їх за собою. Як розповідає євангеліст Іоанн, Андрій був одним із учнів Іоанна Хрестителя і ще раніше свого брата був призваний Ісусом на Йордані. Тому Андрія і назвали Первозваним. Апостол разом зі своїм братом Симоном та братами Зеведеєвими був найближчим учнем Христа.

За пізнішими переказами Андрій був апостолом в Константинополі, де він висвятив першого єпископа Стахія.

У СкіфіїРедагувати

Андрія Первозваного вважають першим благовісником Євангелія Христового на землях України. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія, тобто землі сучасної України. Про благовіст апостола свідчать такі давні християнські письменники, як Іполіт Римський (III ст), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та інші[4].

У стародавньому літописі «Повість минулих літ» розповідається про подорож Андрія по українських землях:

Дніпро впадає у Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до Корсуня, він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, вставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ.

Апостол привіз до Скіфії реліквії, навколо яких торувалась віра. За переказами, у Києві він залишив наперсний хрест, а в інших місцях — обітні. Літопис не має підтвердження в інших історичних пам'ятках, тому деякі вчені схильні вважати його легендою. Але це не завадило вважати Андрія Первозваного основоположником Церкви Христової в Україні.

Київський собор 1621 року, у часи відродження Української Православної Церкви після Унії, ствердив апостольське походження християнства на українських землях. У соборній постанові сказано:

Святий Апостол Андрій — перший архієпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і Апостол Український. На київських горах стояли ноги його, і очі його Україну бачили, а уста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував Апостол.

АпокрифиРедагувати

 
Хрещення апостолом Андрієм Скіфії, полянської землі на картині Миколи Ломтєва

Збирання відомостей про місію апостола до Скіфії розпочалось багато століть тому. Святитель Климент Римський (І ст.) та автор слов'янської писемності Кирило (Костянтин Філософ) вивчали відомості про перебування апостола в Криму. Монахи Єпіфаній та Іаків, маючи як початкові джерела твори Климента Римського, Євагрія Сицилійського та Єпіфанія Кіпрського, обійшли чорноморське узбережжя і зібрали перекази про проповіді Андрія. Михаїл VII Дука писав великому князеві Всеволоду Ярославовичу про місію Святого Андрія:

Священні писання і оригінальні історичні книги переконують мене, що наші держави мають одне походження і спільні корені, що одне і те ж спасительське слово дійшло до нас обох і ті ж самі свідки і предтечі божественної тайни принесли нам обом слово Євангелія.

Дочка Всеволода Янка спеціально відвідала Константинополь, щоб зібрати відомості про проповіді апостола. Сучасні вчені дійшли висновку, що Святий Андрій мандрував Скіфією від 10 до 20 років.

Під назвою «Діяння Андрія» збереглись грецькою та латинською мовами апокрифічна історія апостолів, відома ще Євсевію. Автором історії був гностик Харін. Крім того, збереглись уривки грецькою мовою «Діяння Андрія і Матвія між людожерами», «Діяння Петра і Андрія» і «Мартиролог» (лат. Martyrium). Всі вони надруковані Тішендорфом у «Acta apostolorum apocrypha» (1851), а також у додатку до «Apocalipses apocryphae» (1866). У латинській редакції «Virtutes Andreae», що розповідає про всі мандрівки апостола від Понта до Греції, а також «Passi Andreae» видані у Кельні 1531 року і увійшли також у збірку Абдівса.

ЛегендиРедагувати

Як розповідає легенда, записана в селі Головківка:

Святий апостол та його учні, пройшовши спекотними шляхами Дикого поля, наближалися до Холодного Яру. Вийшли вони на найвище місце, з якого вже й Дніпро-Борисфен виднівся, та й зупинилися відпочити і помилуватись краєвидом цього місця райського. А літо на той час спекотне було, що й річки пересихали. Та не носив із собою Святий Андрій Первозваний баклажки з водою. Було як захочуть люди води попити, то вдарить Андрій Первозваний своїм посохом об землю, з того місця і потече джерело з холодною та смачною водою. До того ж вода у такому джерелі була ще й цілющою, бо Бог давав ту воду святу. Ось і цього разу вдарив Святий апостол посохом і потекла з-під кручі жива вода. Стали люди селитись поряд з джерелом і примічати, що коли поп'є хвора людина води з джерела, то одужує, до життя повертається. З того часу і почали його називати «Живуном».

МучеництвоРедагувати

Наприкінці своєї подорожі апостол з берегів Понту через Пропонтиду перейшов до Фракії, а потім до Греції. Вірний своєму імені, що грецькою означає «мужність», Андрій прийняв муки ради Христа. У місті Патри він був розіп'ятий при римському імператорі Нероні у 77 році за наказом проконсула Егея (Егеата) на Х-подібному андріївському хресті.

РеліквіїРедагувати

У Синопі, ще у IX ст., як свідчать письмові джерела, показували кафедру апостола Андрія із чорного каміння.

Як стверджують, у Києві в Успенському соборі Києво-Печерської лаври віками зберігався пояс Андрія. Його довжина була одиницею вимірювання для зодчих майже до XVII ст.

У Криму поблизу Фіолента (Севастополь), на місці, де Андрій влаштував печерну церкву, пізніше виник Балаклавський монастир.

У Пантелеймоновому монастирі на Афоні (Греція) зберігається священна реліквія — стопа Святого апостола. Самі ж мощі були перенесені в Константинополь у 357 році, у храм святих апостолів. Але 1208 року хрестоносці забрали частку їх до Італії, в місто Амальфі.

У Трирському соборі зберігається сандаля та цвях апостола Андрія.

Частина мощей Святого Андрія зберігаються у кафедральному соборі в Мантуї.

За легендою, у VIII столітті мощі апостола Андрія були перевезені до Шотландії ченцем Регулусом і поміщені в кафедральний собор Сент-Ендрюса, міста, яке було названо на честь апостола і стало церковною столицею Шотландського королівства.

Після падіння в 1453 році Константинополя молодший брат останнього візантійського імператора Костянтина XI Палеолога Фома втік зрештою до Італії, прихопивши з собою забальзамовану голову святого апостола Андрія. 7 березня 1461 року його було з почестями прийнято в Римі, де він вручив папі Пію II голову святого Апостола. За тиждень папа віддячив Фомі, нагородивши його орденом Золотої троянди.

Вшанування пам'ятіРедагувати

Пам'ять святого апостола Андрія Церква святкує 30 листопада (за григоріанським календарем) і 13 грудня (за юліанським календарем).

КанонізаціяРедагувати

Канонізований ще першими християнами.

ПатронРедагувати

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и MacRory, Joseph. St. Andrew Архівовано 19 вересня 2013 у Wayback Machine. // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
  2. а б в Ричка В. М. Андрій Первозваний // Енциклопедія історії України… Т.1
  3. власні назви - Андрій Первозванний чи Андрій Первозваний?. Ukrainian Language Stack Exchange. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 19 січня 2022. 
  4. Православная энциклопедия// том "русская православная церковь". web.archive.org. 3 квітня 2007. Процитовано 19 січня 2022. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрій Первозваний