Анапе́ст (гр. anapaistos — зворотний дактилю, букв. — відображений назад), в античному віршуванні трискладова стопа тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: "UU—́".

У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу; напр.: "У темінь сну занурюється шлях".



УРЕ:

αναπαιστος, від ανα — назад і παιω — ударяю) — в силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа ; з кінцевим наголошеним складом (UUÚ), напр.: «Україно, живого труда сторона...» (М. Рильський) .


Література