Відмінності між версіями «Анапест»
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м |
|||
| (Не показані 30 проміжних версій 22 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | {{Стопи}} |
||
| − | '''Анапе́ст''' (гр. ''anapaistos'' |
+ | '''Анапе́ст''' (гр. ''anapaistos'' — зворотний [[дактиль|дактилю]], букв. — відображений назад) — в [[Античність|античному]] [[віршування|віршуванні]] — трискладова [[стопа (література)|стопа]] тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: UU—. |
| − | У [[силабо- |
+ | У [[віршування силабо-тонічне|силабо-тонічному]] віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу. Одностопний анапест майже не зустрічається в [[українська література|українській поезії]], окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній [[строфа|строфі]], наприклад, у [[фольклор]]но стилізованому [[вірш]]і [[Микола Вороний|М. Вороного]]: |
| + | : (…) Покохає мене щиро |
||
| + | :: Незрадливо — : Усміхнеться й мені доля |
||
| + | :: Милостиво! |
||
| + | Приклад двостопного анапесту: |
||
| + | : Я дійду на зорі: до найстаршої брами, |
||
| + | : Де ключі? У Дніпрі. |
||
| + | : А Дніпро — під валами ([[Герасим'юк Василь Дмитрович|В. Герасим'юк]]). |
||
| + | Зустрічається тристопний анапест: |
||
| − | ---- |
||
| + | : Закигиче розлука над нами, |
||
| ⚫ | |||
| + | : Розчахне двосистемно навскіс, |
||
| + | : Замордується лихо ножами: Чи зависне в петлі твоїх кіс ([[Іван Драч|І. Драч]]). |
||
| + | Чотиристопний анапест досить поширений в українському вірші на противагу іншим розмірам трискладової стопи: |
||
| − | αναπαιστος, від ανα — назад і παιω — ударяю) — в силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа ; з кінцевим наголошеним складом (UUÚ), напр.: «Україно, живого труда сторона...» (М. Рильський) . |
||
| + | : Польовою стежкою з дальніх доріг: Йду в село і радію сподіваній стрічі. |
||
| − | ---- |
||
| + | : Тільки ж каменем смуток на серце наліг: |
||
| + | : Кладовище побільшало вдвічі ([[В. Марочкін]]). |
||
| + | П'ятистопний анапест, котрий витворює медитативний настрій: |
||
| ⚫ | |||
| + | : На горі ніби снігом біліє давнезний собор, |
||
| + | : Що скликає всі вірні серця вечорами і зранку. |
||
| + | : Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор, |
||
| + | : Сивий майстер в льошку замовляє вина філіжанку ([[Рильський Максим|М. Рильський]]). |
||
| + | Шестистопний анапест — найменш популярний у сьогоденній українській версифікації: |
||
| − | * {{УРЕ}} |
||
| + | : В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся. |
||
| + | : Гуркотів спорожнілий трамвай — ночі й зливі навстріч. |
||
| + | : А позаду — в пульсуючих прожилках листя неслося, |
||
| + | : Мов колись і ніколи… за нами й над нами… всю ніч ([[Куценко Петро Іларіонович|П. Куценко]]). |
||
| + | Анапест з'явився в українській поезії дещо пізніше порівняно з іншими тристопними розмірами — у другій половині [[19 століття]]. |
||
| ⚫ | |||
| + | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| + | * ''Літературознавчий словник-довідник'' за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В. І. Теремка]]. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007 |
||
| ⚫ | |||
| − | [[da:Anapæst]] |
||
| − | [[de:Anapäst]] |
||
| − | [[en:Anapaest]] |
||
| − | [[nl:Anapest]] |
||
| − | [[no:Anapest]] |
||
| − | [[pl:Anapest]] |
||
| − | [[ro:Anapest]] |
||
| − | [[ru:Анапест]] |
||
| − | [[sv:Anapest]] |
||
Поточна версія на 10:23, 4 березня 2016
Анапе́ст (гр. anapaistos — зворотний дактилю, букв. — відображений назад) — в античному віршуванні — трискладова стопа тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: UU—.
| двоскладові | |
|---|---|
| ˘ ˘ | пірихій |
| ˘ ¯ | ямб |
| ¯ ˘ | хорей, трохей |
| ¯ ¯ | спондей |
| трискладові | |
| ˘ ˘ ˘ | трибрахій |
| ¯ ˘ ˘ | дактиль |
| ˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
| ˘ ˘ ¯ | анапест |
| ˘ ¯ ¯ | бакхій |
| ¯ ¯ ˘ | антибакхій |
| ¯ ˘ ¯ | амфімакр, кретик |
| ¯ ¯ ¯ | молос |
| чотирискладові | |
| ¯ ˘ ˘ ¯ | хоріямб, хореямб |
| ¯ ˘ ˘ ˘ | пеан, пеон |
У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу. Одностопний анапест майже не зустрічається в українській поезії, окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній строфі, наприклад, у фольклорно стилізованому вірші М. Вороного:
- (…) Покохає мене щиро
- Незрадливо — : Усміхнеться й мені доля
- Милостиво!
Приклад двостопного анапесту:
- Я дійду на зорі: до найстаршої брами,
- Де ключі? У Дніпрі.
- А Дніпро — під валами (В. Герасим'юк).
Зустрічається тристопний анапест:
- Закигиче розлука над нами,
- Розчахне двосистемно навскіс,
- Замордується лихо ножами: Чи зависне в петлі твоїх кіс (І. Драч).
Чотиристопний анапест досить поширений в українському вірші на противагу іншим розмірам трискладової стопи:
- Польовою стежкою з дальніх доріг: Йду в село і радію сподіваній стрічі.
- Тільки ж каменем смуток на серце наліг:
- Кладовище побільшало вдвічі (В. Марочкін).
П'ятистопний анапест, котрий витворює медитативний настрій:
- На горі ніби снігом біліє давнезний собор,
- Що скликає всі вірні серця вечорами і зранку.
- Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор,
- Сивий майстер в льошку замовляє вина філіжанку (М. Рильський).
Шестистопний анапест — найменш популярний у сьогоденній українській версифікації:
- В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся.
- Гуркотів спорожнілий трамвай — ночі й зливі навстріч.
- А позаду — в пульсуючих прожилках листя неслося,
- Мов колись і ніколи… за нами й над нами… всю ніч (П. Куценко).
Анапест з'явився в українській поезії дещо пізніше порівняно з іншими тристопними розмірами — у другій половині 19 століття.
ЛітератураРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007