Відмінності між версіями «Анапест»

[неперевірена версія][перевірена версія]
м
 
(Не показані 30 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Стопи}}
'''Анапе́ст''' (гр. ''anapaistos'' — зворотний [[дактиль|дактилю]], букв. — відображений назад), в [[Античний світ|античному]] віршуванні трискладова стопа тривалістю в чотири [[мора|мори]], що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: "UU—́".
+
'''Анапе́ст''' (гр. ''anapaistos'' — зворотний [[дактиль|дактилю]], букв. — відображений назад) — в [[Античність|античному]] [[віршування|віршуванні]] — трискладова [[стопа (література)|стопа]] тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: UU—.
   
У [[силабо-тонична система|силабо-тонічному]] віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу; напр.: темінь сну занурюється шлях".
+
У [[віршування силабо-тонічне|силабо-тонічному]] віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу. Одностопний анапест майже не зустрічається в [[українська література|українській поезії]], окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній [[строфа|строфі]], наприклад, у [[фольклор]]но стилізованому [[вірш]]і [[Микола Вороний|М. Вороного]]:
  +
: (…) Покохає мене щиро
  +
:: Незрадливо — : Усміхнеться й мені доля
  +
:: Милостиво!
   
  +
Приклад двостопного анапесту:
  +
: Я дійду на зорі: до найстаршої брами,
  +
: Де ключі? У Дніпрі.
  +
: А Дніпро — під валами ([[Герасим'юк Василь Дмитрович|В. Герасим'юк]]).
   
  +
Зустрічається тристопний анапест:
----
 
  +
: Закигиче розлука над нами,
'''УРЕ:'''
 
  +
: Розчахне двосистемно навскіс,
  +
: Замордується лихо ножами: Чи зависне в петлі твоїх кіс ([[Іван Драч|І. Драч]]).
   
  +
Чотиристопний анапест досить поширений в українському вірші на противагу іншим розмірам трискладової стопи:
αναπαιστος, від ανα — назад і παιω — ударяю) — в силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа ; з кінцевим наголошеним складом (UUÚ), напр.: «Україно, живого труда сторона...» (М. Рильський) .
 
  +
: Польовою стежкою з дальніх доріг: Йду в село і радію сподіваній стрічі.
----
 
  +
: Тільки ж каменем смуток на серце наліг:
  +
: Кладовище побільшало вдвічі ([[В. Марочкін]]).
   
  +
П'ятистопний анапест, котрий витворює медитативний настрій:
== Література ==
 
  +
: На горі ніби снігом біліє давнезний собор,
  +
: Що скликає всі вірні серця вечорами і зранку.
  +
: Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор,
  +
: Сивий майстер в льошку замовляє вина філіжанку ([[Рильський Максим|М. Рильський]]).
   
  +
Шестистопний анапест — найменш популярний у сьогоденній українській версифікації:
* {{УРЕ}}
 
  +
: В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся.
  +
: Гуркотів спорожнілий трамвай — ночі й зливі навстріч.
  +
: А позаду — в пульсуючих прожилках листя неслося,
  +
: Мов колись і ніколи… за нами й над нами… всю ніч ([[Куценко Петро Іларіонович|П. Куценко]]).
   
  +
Анапест з'явився в українській поезії дещо пізніше порівняно з іншими тристопними розмірами — у другій половині [[19 століття]].
[[Категорія:Віршування]]
 
  +
 
== Література ==
 
* {{УРЕ}}
  +
* ''Літературознавчий словник-довідник'' за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В. І. Теремка]]. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
   
 
[[Категорія:Стопи]]
[[da:Anapæst]]
 
[[de:Anapäst]]
 
[[en:Anapaest]]
 
[[nl:Anapest]]
 
[[no:Anapest]]
 
[[pl:Anapest]]
 
[[ro:Anapest]]
 
[[ru:Анапест]]
 
[[sv:Anapest]]
 

Поточна версія на 10:23, 4 березня 2016

Анапе́ст (гр. anapaistos — зворотний дактилю, букв. — відображений назад) — в античному віршуванні — трискладова стопа тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: UU—.

Стопи
двоскладові
˘ ˘ пірихій
˘ ¯ ямб
¯ ˘ хорей, трохей
¯ ¯ спондей
трискладові
˘ ˘ ˘ трибрахій
¯ ˘ ˘ дактиль
˘ ¯ ˘ амфібрахій
˘ ˘ ¯ анапест
˘ ¯ ¯ бакхій
¯ ¯ ˘ антибакхій
¯ ˘ ¯ амфімакр, кретик
¯ ¯ ¯ молос
чотирискладові
¯ ˘ ˘ ¯ хоріямб, хореямб
¯ ˘ ˘ ˘ пеан, пеон

У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу. Одностопний анапест майже не зустрічається в українській поезії, окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній строфі, наприклад, у фольклорно стилізованому вірші М. Вороного:

(…) Покохає мене щиро
Незрадливо — : Усміхнеться й мені доля
Милостиво!

Приклад двостопного анапесту:

Я дійду на зорі: до найстаршої брами,
Де ключі? У Дніпрі.
А Дніпро — під валами (В. Герасим'юк).

Зустрічається тристопний анапест:

Закигиче розлука над нами,
Розчахне двосистемно навскіс,
Замордується лихо ножами: Чи зависне в петлі твоїх кіс (І. Драч).

Чотиристопний анапест досить поширений в українському вірші на противагу іншим розмірам трискладової стопи:

Польовою стежкою з дальніх доріг: Йду в село і радію сподіваній стрічі.
Тільки ж каменем смуток на серце наліг:
Кладовище побільшало вдвічі (В. Марочкін).

П'ятистопний анапест, котрий витворює медитативний настрій:

На горі ніби снігом біліє давнезний собор,
Що скликає всі вірні серця вечорами і зранку.
Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор,
Сивий майстер в льошку замовляє вина філіжанку (М. Рильський).

Шестистопний анапест — найменш популярний у сьогоденній українській версифікації:

В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся.
Гуркотів спорожнілий трамвай — ночі й зливі навстріч.
А позаду — в пульсуючих прожилках листя неслося,
Мов колись і ніколи… за нами й над нами… всю ніч (П. Куценко).

Анапест з'явився в українській поезії дещо пізніше порівняно з іншими тристопними розмірами — у другій половині 19 століття.

ЛітератураРедагувати