Відкрити головне меню

Аменхотеп І (правив в 1525–1504 роках до н. е.) — син фараона Яхмоса I і цариці Яхмес-Нефертарі, другий єгипетський фараон XVIII династії. Його ім'я Джосер-ка-Ра Аменхотеп переводиться як «Прекрасний двійник Ра, Амон задоволений». Правління Аменхотепа I — час реставрації і відновлення Єгипту після засилля гіксосів.

Аменхотеп І
Джосер-ка-Ра Аменхотеп
AmenhotepI-StatueHead MuseumOfFineArtsBoston.png
Голова статуї Аменхотепа I. Музей вишуканих мистецтв, Бостон
фараон
Початок правління: 1525
Кінець правління: 1504 до н. е.
Попередник: Яхмос I
Наступник:Тутмос I
Дата народження: 16 століття до н. е.
Місце народження:Стародавній Єгипет, Єгипет[1]
Країна:Стародавній Єгипет
Дата смерті:1503 до н. е.[2]
Династія:XVIII династія
Батько:Яхмос І
Мати:Яхмес-Нефертарі

ПравлінняРедагувати

Навесні чи восени 1525 року до н. е. Аменхотеп I став царем Єгипту після смерті свого батька Яхмоса. Він зійшов на трон, будучи малолітнім, тому регентом при ньому стала його владна мати Яхмос-Нефертарі.

Аментохеп продовжив завойовницьку політику свого батька. Після придушення повстання в Куші, Аменхотеп вводить новий, спеціальний титул єгипетського чиновника, керівника Нубією — «принц Куша». Відомо про успішний похід фараона проти лівійського племені аму-кехак, про саму битву мало що відомо.

Окрім відновлення єгипетської влади в Нубії і лівійського походу, особливо видатних і витратних військових походів фараоном не робилося. Головне завдання його правління — відновлення порядку і минулого спокою в самому Єгипті. Потрібно було відновити безліч храмів і священних монументів, відродити економіку, відновити чиновницький апарат для ефективного управління країною. Цим цар і займався.

При Аменхотепі I на Синаї знов відкриваються каменоломні, а також розробляються родовища бірюзи. У Хатнубі і Босрі здобувають алебастр. У Гебель-ель-Сільсилі відкривається здобич пісковика, багато якого пішло на реставрацію Карнацького храму Амона-Ра.

Будівельна діяльність царя проходила у ряді географічних пунктів Давнього Єгипту. Так, наприклад, в Абідосі фараон звів каплицю, присвячену ювілею його батька Яхмоса. Наслідуючи приклад свого попередника, Аменхотеп продовжував будівництво у Верхній Нубії. Було також розгорнуте будівництво в Дельті Нілу і в старому адміністративно-культовому центрі Давнього Єгипту — Мемфісі.

Великі ворота Карнака реставрувалися і прикрашені сценами, присвяченими ювілею правління Аменхотепа I. Проте, перебудовувавши Карнак, Аменхотеп поступав не чесно по відношенню до своїх попередників. Так наприклад, на зворотній стороні ряду блоків, використаних в Карнаці Аменхотепом, помістили написи, датовані Сенусертом I, фараоном Середнього царства.

Згідно з Манефоном, Аменхотеп I (Аменофіс) правив 20 років і 7 місяців. Це підтверджується і даними єгиптології. Останній відомий пам'ятник часу правління цього фараона датується 21-м роком його правління.

Гробниця Аменхотепа I не знайдена. У Долині Царів її немає: використовувати її для царських усипалень стали тільки після нього. Є припущення про те, що у такому разі гробниця царя повинна розташовуватися в тому ж некрополі, що і гробниця його батька Яхмоса, тобто в Дра Абу ель-Негга.

Оскільки Аменхотеп I помер, не залишивши спадкоємців, Яхмос-Нефертарі звела на престол чоловіка своєї дочки Мутнофрет, свого зятя Тутмоса I.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г. М. Бонгард-Левина. — М.: Наука, 1988. — 623 с. — 25 000 экз.(рос.);
  • Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI—XV вв. до х. э. — 240 с.(рос.)