Відмінності між версіями «Алібі»

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
м (робот додав: io:Alibio)
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
 
(Не показані 30 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Алібі (значення)}}
{{Otheruses|Алібі (значення)}}
'''Áлібі''' (від [[Латинська мова|лат]]. alibi — «в іншому місці») — [[Процесуальні докази|доказ]] невинуватості підозрюваної у правопорушеннях [[особа|особи]], оскільки в момент [[правопорушення]] (скоєння [[злочин]]у) вона перебувала в іншому місці. В переносному значенні — наявність беззаперечних доказів непричетності до певних протизаконних дій.
'''Áлібі''' (від [[Латинська мова|лат]].alibi – «в іншому місці») , у [[юриспруденція|юриспруденції]] факт перебування обвинувачуваного або підозрюваного поза місцем скоєння злочину в момент, що зафіксований як час злочину.


Алібі можна довести за допомогою:
[[Категорія:Правознавство]]


* документів,
[[be-x-old:Алібі]]
* показань свідків,
[[cs:Alibi]]
* відеозапису тощо.
[[de:Alibi]]

[[en:Alibi]]
[[Презумпція]] невинуватості особи, звинуваченої у вчиненні злочину, зобов'язує органи досудові слідства зібрати відповідні докази для спростування. У протилежному випадку кримінальна справа, порушена проти неї, закривається, а суд виносить виправдувальний вирок.
[[et:Alibi]]

[[fi:Alibi]]
== Посилання ==
[[fr:Alibi]]
*[https://vue.gov.ua/Алібі Алібі] // [[ВУЕ]]
[[he:אליבי]]
* [http://leksika.com.ua/15401023/legal/alibi Алібі] // {{Юридична енциклопедія|1}}
[[io:Alibio]]

[[it:Alibi (latino)]]
== Література ==
[[ja:アリバイ]]
* Алібі у розкритті злочинів : навч. посібник / В. С. Кузьмічов, В. В. Юсупов. - К. : КНТ, 2007. - 261 с. - Бібліогр.: с. 247-261. - ISBN 966-373-155-9
[[ko:알리바이]]
* ''Іваненко О. В''. Алібі: теоретичні проблеми та прикладне значення у кримінальному провадженні // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2017. - Т. 2. Вип. 3. - С. 128–132.
[[nl:Alibi (bewijs)]]
* ''Кузьмічов В.С., Юсупов В.В.'' Напрями удосконалення досудового слідства: перевірка алібі // Наук. вісн. Юридичної акад. МВС. – 2002. – № 3. – С. 195–202.
[[no:Alibi]]
* Організація і тактика перевірки алібі у досудовому слідстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Юсупов ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 17 с.
[[pl:Alibi]]
* ''Юсупов В.В''. Поняття алібі у кримінальному судочинстві // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 240–245.
[[ru:Алиби]]

[[sl:Alibi]]

[[sv:Alibi]]
{{crime-stub}}
[[zh:不在场证明]]
{{law-stub}}
{{додаткові джерела|дата=грудень 2018}}

[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Поточна версія на 12:28, 9 квітня 2021

Áлібі (від лат. alibi — «в іншому місці») — доказ невинуватості підозрюваної у правопорушеннях особи, оскільки в момент правопорушення (скоєння злочину) вона перебувала в іншому місці. В переносному значенні — наявність беззаперечних доказів непричетності до певних протизаконних дій.

Алібі можна довести за допомогою:

  • документів,
  • показань свідків,
  • відеозапису тощо.

Презумпція невинуватості особи, звинуваченої у вчиненні злочину, зобов'язує органи досудові слідства зібрати відповідні докази для спростування. У протилежному випадку кримінальна справа, порушена проти неї, закривається, а суд виносить виправдувальний вирок.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Алібі у розкритті злочинів : навч. посібник / В. С. Кузьмічов, В. В. Юсупов. - К. : КНТ, 2007. - 261 с. - Бібліогр.: с. 247-261. - ISBN 966-373-155-9
  • Іваненко О. В. Алібі: теоретичні проблеми та прикладне значення у кримінальному провадженні // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2017. - Т. 2. Вип. 3. - С. 128–132.
  • Кузьмічов В.С., Юсупов В.В. Напрями удосконалення досудового слідства: перевірка алібі // Наук. вісн. Юридичної акад. МВС. – 2002. – № 3. – С. 195–202.
  • Організація і тактика перевірки алібі у досудовому слідстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Юсупов ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 17 с.
  • Юсупов В.В. Поняття алібі у кримінальному судочинстві // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 240–245.