Алексєєв Петро Олексійович (революціонер)

російський політик
Версія від 11:38, 12 січня 2020, створена Xsandriel (обговорення | внесок) (→‎Див. також)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Петро́ Олексі́йович Алексє́єв (нар. 26 січня 1849(18490126), Новинське — пом. 28 серпня 1891) — один з перших російських робітників-революціонерів, ткач.

Алексєєв Петро Олексійович
Народився 14 (26) січня 1849
Новинське (Гагарінський район), Сичовський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер 16 (28) серпня 1891 (42 роки)
Yakutsk Oblastd, Російська імперія або Таттинський улус
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність політик

Біографічні відомостіРедагувати

Народився в бідній селянській сім'ї в селі Новинському Сиговського повіту Смоленської губернії.

Революційну діяльність почав у 70-их роках. Брав участь у роботі революційних робітничих гуртків Санкт-Петербурга та Москви, де ознайомився з «Капіталом» К. Маркса.

У квітні 1875 року Алексеєв був заарештований. Судився по «процесу 50-ти». На суді 22 (10) березня 1877 виголосив відому промову про історичну роль російського робітничого класу. Її заключними словами були «підніметься мускулиста рука мільйонів робочого люду, і ярмо деспотизму, захищене солдатськими штиками, розлетиться в прах», які В. І. Ленін назвав великим пророцтвом російського робітника-революціонера (див. Ленін В. І. Твори, т. 4, с. 337). Цю промову Алексеєва вивчали робітники.

У 1905 році Іван Франко поширював її серед нафтовиків Борислава. Після 10-річної каторги Алексеєв оселився в Якутії. Вбитий грабіжниками.

В радянські часи на його сечть був возведений п’ятиметровий обеліск у Якутску, а на його батьківщіні встановлено пам’ятника.

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати