Відмінності між версіями «Аладаглар»

[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Оформлення!)
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 20: Рядок 20:
 
'''Аладаглар''' — найвищий хребет [[Центральний Тавр|Центрального Тавру]] на півдні [[Туреччина|Туреччини]]. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), [[Демірказик]] (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).
 
'''Аладаглар''' — найвищий хребет [[Центральний Тавр|Центрального Тавру]] на півдні [[Туреччина|Туреччини]]. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), [[Демірказик]] (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).
   
Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінються от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.
+
Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінюється от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.
   
 
Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час [[Четвертинний період|Четвертинного періоду]]. Рельєф масиву відноситься до [[Піренеї|Піренейського]] типу. Льодовикова [[ерозія]] є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.
 
Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час [[Четвертинний період|Четвертинного періоду]]. Рельєф масиву відноситься до [[Піренеї|Піренейського]] типу. Льодовикова [[ерозія]] є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.
Рядок 27: Рядок 27:
   
 
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.
 
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.
 
==Посилання==
 
*[https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%80 Аладаглар] // [[ВУЕ]]
 
* [http://www.tkg.org.ua/node/9999 Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд]
 
* [http://www.tkg.org.ua/node/10100 Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом)]
 
 
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
 
<gallery>
 
<gallery>
Рядок 40: Рядок 34:
 
Image:Aladaglar DSC0354-356web-s.jpg|Долина Хаджер
 
Image:Aladaglar DSC0354-356web-s.jpg|Долина Хаджер
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
 
==Посилання==
 
*[https://vue.gov.ua/Аладаглар Аладаглар] // [[ВУЕ]]
 
* [http://www.tkg.org.ua/node/9999 Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд]
 
* [http://www.tkg.org.ua/node/10100 Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом)]
   
 
{{бібліоінформація}}
 
{{бібліоінформація}}
  +
{{ВП-портали|Географія|Туреччина}}
   
  +
[[Категорія:Тритисячники]]
 
[[Категорія:Гори Азії]]
 
[[Категорія:Гори Азії]]
[[Категорія:Географія Туреччини]]
 
 
[[Категорія:Гори Туреччини]]
 
[[Категорія:Гори Туреччини]]

Поточна версія на 18:04, 21 липня 2020

Аладаглар — найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Демірказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).

Аладаглар
Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.
Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.

37°55′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д. / 37.9166666666947733688175504° пн. ш. 35.2166666666947776320739649° сх. д. / 37.9166666666947733688175504; 35.2166666666947776320739649Координати: 37°55′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д. / 37.9166666666947733688175504° пн. ш. 35.2166666666947776320739649° сх. д. / 37.9166666666947733688175504; 35.2166666666947776320739649
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина[1]
Регіон Туреччина[1]
Розташування Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде
Система Центральний Тавр (Таурус/Торос)
Тип гірський хребет[1]
матеріал Осадові гірські породи
Висота пік Кизилкая, 3767 м
Площа 550 км²
Вік близько 250 млн років
Перше сходження Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши
Маршрут «Транс-Торос» за ниткою: село Чукурбаг — долина Караялак — перевал Челікбуйдуран — плато Єдігьоллєр — долина Хаджер — с.Капузбаши — водоспади Капузбаши.
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 324280
Аладаглар. Карта розташування: Туреччина
Аладаглар
Аладаглар
Аладаглар (Туреччина)
CMNS: Аладаглар у Вікісховищі

Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінюється от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.

Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертинного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.

Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.

В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г GEOnet Names Server — 2018.

ПосиланняРедагувати