Перегляд вихідного коду сторінки Азербайджанська Державна залізниця

{{merge|Азербайджанська залізниця|дата=листопад 2017}}
{{Залізниця
|name= '''Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська залізниця»'''</span><br />'''{{lang-az|“Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC}}'''
|full_name= '''Азербайджанська залізниця'''
|picture=  [[Файл:Baku Vagzal.jpg|thumb|300px|right|Головна будівля Азербайджанської Державної залізниці у Баку]]
|years= {{Дата з віком|1991}}&nbsp;— понині
|country= {{AZE}}
|city= [[Файл:Baku fahne.png|22px|border|прапор Мінська]] [[Баку]]
|status= діюча
|ownership=
|telegraph_code= АЗ
|num_code= 057<ref>[http://www.express-3.ru/useful_info/vc.html Перелік залізниць СНД]</ref>
|length= 2918 км ([[2009]])
|колія= [[Російська колія|1520 мм]]
|станцій=
|працівників=
|телефон=
|web_site= [https://web.archive.org/web/20021102093852/http://www.addy.gov.az/ Офіційний сайт ЗАТ Азербайджанські залізниці]
|Commons=
|}}

'''Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська залізниця»''' ({{lang-az|“Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC}})&nbsp;— офіційне найменування залізниць [[Азербайджан]]у, керівним органом якого є Управління Азербайджанської Державної Залізниці ({{lang-az|Azәrbaycan Dövlәt Dәmir Yolu İdarəsi}}). Компанія створена влітку [[2009]] року на базі Азербайджанської Державної залізниці, функціонально замінивши її.

== Технічні показники, інфраструктура, організація управління, структура ==
До [[1991]] року Азербайджанська залізниця організаційно складалася з трьох відділень (Бакинське, Гянджинське і Нахичеваньске). Після здобуття Азербайджаном незалежності, й відокремлення його залізниць від структури МШС СРСР, було проведено реформи з організації структури: Так із трьох відділень, два (Бакинське і Гянджинське) ліквідовано й передані в пряме управління служби руху. З іншого боку замість раніше існуючих головних управлінь служб локомотивного, вагонного господарства, служби перевезень пасажирів, було створено виробничі об'єднання&nbsp;— ПО, до яких і перепідпорядковувалась інфраструктура, яка раніше належав службам. Так всі локомотивні депо, були введені у правовий склад ВО «Локомотив». Особливістю і позитивною властивістю даних реформ, служила ліквідація, існуючих раніше дублюючих одне одного органів.

* Загальна довжина залізниць&nbsp;— 2125&nbsp;км{{Факт}}
: з них двухпутні&nbsp;— 800&nbsp;км
:: розгорнута довжина&nbsp;— 2995&nbsp;км
* Електрифіковано (постійний струм 3 кВт)&nbsp;— 1278&nbsp;км
* Обладнані автоматичним блокуванням&nbsp;— 1600&nbsp;км.

== Рухомий склад ==
На залізницях експлуатується рухомий склад наступних серій:
* Електровози [[ВЛ8]], [[ВЛ23]], [[ВЛ11|ВЛ11м]], [[ВЛ10|ВЛ10у]], [[ВЛ11|Е4s]]. У экспулатації перебували електровози [[ВЛ22|ВЛ22м]]
* Тепловози магістральні [[Сімейство тепловозів ТЕ3|ТЕ3]], [[М62|2М62]], [[2ТЕ116|2ТЕ10м/3ТЕ10м]].
* Тепловози маневрові [[Сімейство тепловозів ТЕ3|ТЕМ2]], ТЕМ2у, ТЕМ2ум, [[ЧМЕ3]], [[ЧМЕ3|ЧМЕ3т]]. Раніше експулатувались [[Сімейство тепловозів ТЕ3|ТЕМ1]].
* Електропоїзди [[ЕР2]]. Раніше експулатувались [[С (електросекція)|Ср3]].

== Проекти ==
[[Файл:Baku railway station.jpg|300px|thumb|Залізничний вокзал [[Баку-Пасажирський]]]]
=== Розвиток швидкісного руху ===
Проектом передбачається, створення швидкісного руху від [[Баку]] до Беюк-Кясика (кордон зі [[Грузія|Грузією]]) з перспективою створення спільного швидкісного коридору [[Азербайджан]]&nbsp;— [[Грузія]]&nbsp;— [[Туреччина]]. За підсумками міжнародного [[Тендер (конкурс)|тендера]], ТЕО проекту провели південнокорейські компанії, і вони ж виграли тендер проектування. Передбачається три вида виконання проекту, будівництво окремої швидкісної лінії від Баку до Беюк-Кясика, будівництво додаткових рейок цього разу вже по існуючій ділянці Баку&nbsp;— Беюк-Кясик, та модернізацію існуючої лінії Баку&nbsp;— Беюк-Кясик для швидкісного руху. Проекту будівництваа окремої лінії було відмовленно, як надмірно дорогий і нерентабельний. У результаті переговорів і консультування, вибір найімовірніше впаде на третій варіант, що передбачає модернізацію існуючих залізниць для швидкісного руху. За цим проектом, явна швидкість пасажирських поїздів на лінії буде 120 км/год, далі 160км/год, й у остаточному підсумку більш 200 км/год. У проекті передбачається розвиток швидкісного руху, із залученням до нього залізниць Грузії і Туреччини, до створення єдиного міжнародного швидкісного коридору, з [[Кавказ]]у до [[Європа|Європи]]. У далекій перспективі, зі збільшенням пасажирообігу, передбачається також збільшення швидкісті руху до 300км/год, з будівництвом додаткової залізниці.

=== ТРАСЕКА (транспортний коридор [[Європа]]&nbsp;— [[Кавказ]]&nbsp;— [[Азія]]) ===
У проекті передбачається задіяти маршрут [[Баку]]&nbsp;— кордон [[Грузія|Грузії]], довжина якого становитиме 503 км.

=== Баку&nbsp;— Тбілісі&nbsp;— Ахалкалакі&nbsp;— Карс ===
За цим проектом, повинні бути з'єднані залізниці [[Азербайджан]]у із залізницями [[Грузія|Грузії]] і [[Туреччина|Туреччини]]. У проекті (здійснення якого почалося з 2007 року) має бути побудована залізнця від станції [[Ахалкалакі]] у країні, до залізничної станції у місті [[Карс]]. Приблизна вартість проекту оцінюється у 800&nbsp;млн доларів США, витрати взяли порівну Азербайджан, шляхом надання кредиту Грузії, і Туреччині. Азербайджан по мінімальної відсоткової ставці надав кредит Грузії для будівництва ділянки від [[Ахалкалакі]] до кордону з Туреччиною. За власний кошт Азербайджан проводить реконструкцію ділянки [[Марнеулі]]&nbsp;— [[Ахалкалакі]]. На початковій стадії залізницею планується перевозити до 10&nbsp;млн т вантажів, з подальшим збільшенням вантажообігу до 25&nbsp;млн т у найближчій перспективі. Проект є також частиною більш грандіозного проекту з з'єднання залізниць Південного Кавказу з Європою через Туреччину. За програмою розвитку залізниць Туреччини, будується підводний залізничний тунель під протокою [[Босфор]] в [[Стамбул]]і, що забезпечить прямий з'вязок з загальноєвропейською мережею залізниць. Також у контексті проекту планується, будівництво залізниці з Карса в [[Нахічеванська Автономна Республіка|Нахічеваньську Автономну Республіку]]. В перспективі, з виконанням проектів швидкісного сполучення, проект [[Баку]]&nbsp;— [[Тбілісі]]&nbsp;— [[Ахалкалакі]]&nbsp;— [[Карс]] стане частиною залізничного швидкісного коридору [[Європа]]&nbsp;— [[Кавказ]]&nbsp;— [[Азія]].

=== Північ&nbsp;— Південь ===
У [[2000]] році між [[Росія|Росією]], [[Індія|Індією]] і [[Іран]]ом було укладено угоду про міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь». Азербайджан долучився до цього проекту у [[2005]] році. Цей транспортний коридор є сукупністю транспортно-інформаційних магістралей від [[Індія|Індії]] і [[Оман]]у через море, потім через Іран, Каспійський регіон, до Росії і в зворотному напрямку. За розрахунками експертів, пропускна здатність МТК «Північ-Південь» становитиме на початковому етапі до 10 мільйонів тон вантажів на рік.

Є кілька маршрутів прямування вантажів за допомогою різних видів транспорту, так звана «західна гілка»: напрям [[Астрахань]]&nbsp;— [[Махачкала]]&nbsp;— [[Самур (город)|Самур]], далі по території Азербайджана із виходом в Іран через прикордонне місто [[Астара (Азербайджан)|Астара]]. Або від Самура територіями Азербайджану й Вірменії із виходом в Іран через прикордонну станцію [[Джульфа (станція)|Джульфа]].

В Азербайджані проект передбачає будівництво прикордонного мосту Астара (Іран)&nbsp;— [[Астара (Азербайджан)]], прикордонної станції, 8,5&nbsp;км колій, і навіть пункту зміни колісних пар і іншої інфраструктури в Азербайджані. На реалізацію проекту, Азербайджан потребує майже 21&nbsp;млн доларів.

== Див. також ==
* [[Залізничний транспорт Азербайджану]]
* [[Азербайджанська залізниця]]
* [[Залізниця Баку — Тбілісі — Карс]]
* [[Вузькоколійні залізниці Азербайджану]]
* [[Закавказька залізниця]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Commonscat|Rail transport in Azerbaijan|Залізниця Азербайджана}}
* [https://web.archive.org/web/20021102093852/http://www.addy.gov.az/ Офіційний сайт ЗАТ Азербайджанські Залізниці] {{ref-az}}
* [http://www.mot.gov.az Офіційний сайт Міністерства Транспорту Азербайджану] {{ref-az}} {{ref-en}}

{{Залізничний транспорт в Європі}}
[[Категорія:Залізничний транспорт Азербайджану]]
[[Категорія:Підприємства, засновані 1991]]