Адріано Ломбарді (італ. Adriano Lombardi, 7 серпня 1945, Понсакко — 30 листопада 2007, Меркольяно) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Адріано Ломбарді
Adriano Lombardi.JPG
Адріано Ломбарді наприкінці 1970-х
Особисті дані
Народження 7 серпня 1945(1945-08-07)
  Понсакко, Італія
Смерть 30 листопада 2007(2007-11-30) (62 роки)
  Меркольяно, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965 Італія «Фіорентина» 0 (0)
1965–1966 Італія «Чезена» 11 (1)
1966–1967 Італія «Емполі» 25 (3)
1967–1968 Італія «Лекко» 5 (0)
1968–1969   Італія «П'яченца» 13 (3)
1969–1971 Італія «Лекко» 74 (13)
1971 Італія «Роверето» 7 (3)
1971–1972 Італія «Комо» 27 (1)
1972–1974 Італія «Перуджа» 71 (4)
1974–1975 Італія «Комо» 17 (1)
1975–1979 Італія «Авелліно» 121 (13)
1979–1982 Італія «Комо» 88 (3)
1982–1983 Швейцарія «К'яссо» 28 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1985 Швейцарія «К'яссо»
1985–1986 Італія «Дертона»
1986–1987 Італія «Понтедера»
1987–1988 Італія «Сієна»
1988–1989 Швейцарія «К'яссо»
1989–1990 Італія «Авелліно»
1990–1992 Італія «Казертана»
1992–1993 Італія «Авелліно»
1993 Італія «Джарре»
1994 Італія «Емполі»
1994–1995 Італія «Ріміні»
1995–1996 Італія «Беневенто»
1996–1997 Італія «Трієстина»
1997–1998 Італія «Авелліно»
1998–1999 Італія «Казертана»
1999–2001 Італія «Турріс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

У віці 19 років потрапив до молодіжної академії «Фіорентини»[1], але за першу команду так і не дебютував і в листопаді 1965 року перейшов у клуб Серії С «Чезена»[2], де дограв сезон, а наступний розіграш також провів у третьому дивізіоні за клуб «Емполі».

1967 року футболіст перейшов у клуб Серії Б «Лекко», де не закріпився, зігравши за сезон лише 5 ігор у чемпіонаті[2], через що після цього на сезон 1968/69 років був відданий в оренду в «П'яченцу»[3]. Повернувшись в «Лекко»[4], яке за цей час вилетіло до Серії С, став основним гравцем і провів з командою ще два сезони.

У 1971 році, недовго погравши за клуб Серії С «Роверето», Ломбарді у листопаді того ж року перейшов у «Комо» з Серії Б, де дограв сезон. В подальшому Ломбарді два роки грав у другому дивізіоні за «Перуджу», після чого повернувся в «Комо», якому у сезоні 1974/75 допоміг вийти у Серію А.

 
Адріано Ломбарді у сезоні 1973/74 у формі «Перуджі».

Втім у вищому дивізіоні Адріано дебютувати не вдалося і в жовтні 1975 року він змушений був перейти у «Авелліно» з Серії Б[2]. Відіграв за команду з Авелліно наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри і став одним з лідерів, а потім і капітаном команди[1]. У 1978 році вийшов з командою до Серії А, але і цього разу дебютувати з першої спроби не вдалось — 1 жовтня 1978 року в грі проти «Мілану» Адріано мав дебютувати у вищому дивізіоні, але забув документи і арбітр Мауріціо Маттеі не дозволив гравцю вийти на поле, стверджуючи, що не може ідентифікувати його особу, тому Ломбарді змушений був дивитись гру з трибун[1]. В підсумку дебют у Серії А для гравця відбувся лише наступного тижня в грі проти «Лаціо» (1:3)[2], у віці 33 років і загалом за сезон провів 24 гри у вищому дивізіоні.

У 1979 році він повернувся в третій раз в «Комо», з яким у сезоні 1979/80 виграв Серію Б, і наступні два сезони провів у вищому італійському дивізіоні.

Завершив професійну ігрову кар'єру у швейцарському клубі «К'яссо», за який виступав протягом сезону 1982/83 років[1].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1983 року, очоливши тренерський штаб «К'яссо»[5], де пропрацював два сезони, після цього повернувся на батьківщину у клуб «Дертона» з Серії С2[6]. Згодом у цьому ж дивізіоні тренував команди «Понтедера» та «Сієна».

1988 року знову очолив швейцарський «К'яссо», після чого протягом 1989—1990 років очолював тренерський штаб клубу «Авелліно» з Серії Б.

1990 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Казертана», з яким виграв Серію C1 1990/91, але у Серії Б високих результатів не показав і в подальшому очолював виключно нижчолігові італійські клуби. Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Турріс» з Серії С2, головним тренером команди якого Адріано Ломбарді був з 1999 по 2001 рік, але змушений був покинути через хворобу.

Стало відомо, що Адріано хворий на невиліковний бічний аміотрофічний склероз:

« Я грав з Тарделлі і Верховодом, але тепер я не можу навіть почухати голову. Я повинен просити своїх дівчат. Я тренував разом з Ліппі і Скольйо, а тепер я не можу повернутися в ліжку. Я повинен просити мою дружину. Я зіграв 500 матчів, майже всі з пов'язкою капітана, тепер вже не можу грати, навіть не можу жити. Я ще один футболіст, засуджений хворобою Геріга, як, наприклад, Сіньйоріні, який помер у минулому році у віці 42 років, або Мінгеллі, який у 30 років вже в інвалідному візку. »

Помер 30 листопада 2007 року на 63-му році життя у місті Меркольяно, після 8 років страждань і боротьби з цією хворобою[7]. Згідно з твердженнями Ферруччо Маццоли видавництву «L'Espresso»[8], його смерть була пов'язана з використанням допінгових речовин у «Фіорентині», що призвела до передчасної смерті і його колишніх товаришів по команді, зокрема Бруно Беатріче[it] (лейкемія), Уго Ферранте (рак горла), Нелло Сальтуті[it] (інфаркт), Джузеппе Лонгоні[it] (васкулопатія) і Массімо Маттоліні[it] (ниркова недостатність), а також до захворювань Доменіко Касо[it] (рак печінки), Джанкарло Де Сісті (фронтальний абсцес) і Джанкарло Галдіоло[it] (тимчасова фронтальна деменція).

У 2008 році, через рік після смерті Ломбарді, клуб «Авелліно» навічно закріпив 10-ий номер за гравцем[9], а 8 червня 2011 році стадіон команди «Стадіо Партеніо» був названий в його честь[10]. З цього приводу був проведений матч, в якому зіграли колишні товаришів по команді Адріано Ломбарді.

Титули і досягнення

Як гравця

Як тренера

Примітки

Посилання