Відкрити головне меню

острів
Ада-Кале
тур. Adakale
Ada Kaleh.jpg
Географія
44°42′58″ пн. ш. 22°27′20″ сх. д. / 44.71611111113877257° пн. ш. 22.45555555558377847° сх. д. / 44.71611111113877257; 22.45555555558377847Координати: 44°42′58″ пн. ш. 22°27′20″ сх. д. / 44.71611111113877257° пн. ш. 22.45555555558377847° сх. д. / 44.71611111113877257; 22.45555555558377847
Місцезнаходження Дунай
Акваторія Дунай
Площа 0,8  км² 
Довжина 1,75  км
Ширина 0,5  км
Країна
Румунія Румунія
Населення ≥ 1000 осіб (2012)
Ада-Кале. Карта розташування: Румунія
Ада-Кале
Ада-Кале
Ада-Кале (Румунія)

Ада-Кале у Вікісховищі?

Ада-Кале (тур. Adakale — букв. «острів-фортеця», угор. Újorsova або Ada Kaleh, серб. Адакале/Adakale) — невеликий острів на Дунаї населений переважно турками, який був затоплений в 1970 році під час будівництва ГЕС Джердап I. Острів розташовувався приблизно за 3 км нижче за течією від Оршова. Розміри острова становили близько 1,75 км завдовжки та 0,4-0,5 км завширшки. У цьому турецькому ексклавів була мечеть і численні звивисті провулки. Він був відомий як вільний порт і лігво контрабандистів.

Форт на острові був побудований австрійцями для захисту від Османської імперії. В 1699 році острів перейшов під турецький контроль, але в 1716 — 1738 роках він був знову захоплений австрійцями. Після чотиримісячної облоги в 1738 році Ада-Кале знову перейшов до турків. В 1789 році австрійці в черговий раз захопили острів, але повернули його у відповідності з Свіштовським мирним договором договором від 4 серпня 1791 року, який завершив Австро-турецьку війну 1787-1791 років. Після підписання цього договору острів втратив своє військове значення.

Незважаючи на те, що після російсько-турецької війни 1877-1878 років територія, прилегла до острова відійшла від Османської імперії, власне Ада-Кале не фігурував у документах, підписаних на Берлінському конгресі 1878 року. Це дозволило острову залишатися де-юре турецькою територією і приватним володінням Османського султану до Лозаннського договору в 1923 року[1].

В 1878 — 1918 роках територія на північ від острова контролювалася Австро-Угорщиною, а південніше — Сербією. Османський уряд продовжував призначати керівників (нахіе мюдюрю) і суддів (каді). Мешканці острова, офіційно вважали громадянами Османської імперії, були звільнені від податків, митних зборів і призову на військову службу. Вони також мали право голосу під час загальних виборів в Османській імперії 1908 року[2].

12 травня 1913 року Ада-Кале був окупований військами Австро-Угорщини. Захоплення острова не було офіційно визнано османським урядом[3]. Офіційно острів був переданий Румунії згідно Лозаннського договору 24 липня, 1923[4].

Населення займалося в основному вирощуванням тютюну і рибальством, а потім туризмом. В останні роки свого існування, населення острова становило від 600 до 1000 чоловік. Перед затопленням Ада-Кале частина жителів переїхала до румунського міста Констанца, а решта — до Туреччини на запрошення прем'єр-міністра Деміреля, під час його відвідування острову.

Мечеть острова Ада-Кале була побудована в 1903 році на місці францисканського монастиря. Килим з мечеті, подарований турецьким султаном Абдул-Хамідом II був перевезений в 1965 році в мечеть міста Констанца.


ПриміткиРедагувати

  1. Adakale Island in River Danube alexisphoenix.org
  2. Hürriyet Avrupa (European version of Hürriyet newspaper), 19-20 January 2013, p.12
  3. Jungmayer, Mihály: Ada-Kaleh. in: Zsebatlasz naptárral és statisztikai adatokkal. Szerk.: Kogutowitz, Károly Dr. és Hermann, Győző Dr. Magyar Földrajzi Intézet, Budapest, 1913.
  4. Full text of the Treaty of Lausanne (1923)