Історична правда

Істори́чна Пра́вда — українське онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. Є дочірнім проектом «Української правди», базує свою діяльність на засадах її редакційної політики. Засновник та головний редактор — Вахтанг Кіпіані; редактори — Павло Солодько, Олександр Зінченко, Володимир Бірчак, Ігор Бігун, Віталій Скальський. У серпні 2020 року запущено власний однойменний Ютуб-канал. Серед дочірніх проектів Української правди — Музей-архів преси.

Історична Правда
URL istpravda.com.ua
Комерційний ні
Тип інтернет-видання
Реєстрація так
Мови українська
Автор Вахтанг Кіпіані
Започатковано вересень 2010
Стан працює
Ключові особи Вахтанг Кіпіані
(гол. редактор)

Тематичне спрямуванняРедагувати

Видання публікує матеріали про історію України та українців, росіян, поляків, євреїв, кримських татар, інших етносів, доля яких пов'язана з Україною. Від стародавніх часів до сьогодення. Основний акцент, фокус — на політичній історії ХХ століття: боротьба за державність, людські права, науково-технічний прогрес, тоталітарні проекти та експерименти, людські долі.

Рубрики сайту:[1]

  • Тексти — публіцистичні та наукові статті;
  • Коротко — новини, анонси;
  • Книжки — рецензії та огляди, інформація про цікаві видання з історичної та суміжних тематик;
  • Колонки — авторські погляди авторитетних науковців, громадських діячів і журналістів;
  • Дайджест — колекція цікавих і важливих публікацій з онлайнових і офлайнових медіа;
  • Інтерв'ю — пряма мова науковців, істориків та учасників історичних подій;
  • Студії — наукові роботи, виступи на наукових конференціях тощо;
  • Екскурсії — подорожі історичними місцями, поєднання репортажності та наукової популярності, багато фото, графіки, інших ілюстрацій;
  • Блогосфера — найцікавіше з історичних блогів (зі збереженням стилістики і мови авторів);
  • Артефакти — фотографії, малюнки, самвидав, карти, театральні плакати і виборчі листівки, рідкісні книжкові, газетні та журнальні обкладинки, поштівки, марки, автографи видатних людей, монети та інші раритети, зокрема й ті, які зберігаються в приватних колекціях і родинних архівах;
  • Відео — коментарі та розповіді істориків, фрагменти документальних зйомок, кінофільмів, сюжетів тощо.

За період існування видання опубліковано більше 11 тисяч матеріалів понад 600 авторів.

Політолог Володимир Кулик, вважає «Історичну правду»: найпомітнішим онлайн-виданням із жвавим внеском до творення української історичної пам'яті, що публікує тексти з історії України та інших держав. Де, редактори, випробовують себе у ролі громадських істориків, характеризуючи видання як «майданчик для наукових і публіцистичних дискусій навколо історичної політики», «джерело новин» за актуальними темами зі «сховищем артефактів»[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати