Перегляд вихідного коду сторінки Ісландія

{{Картка Країна
|native_name           = Ісландія 
|conventional_long_name = Ísland
|common_name_g          = Ісландії
|image_flag  = Flag of Iceland.svg
|image_coat  = Coat of arms of Iceland.svg
|image_map   = Iceland_(orthographic_projection).svg
|national_motto = немає
|national_anthem = «Lofsöngur» <br />(Бог нашої землі)
[[Файл:Lofsöngur.ogg]]
|official_languages = [[Ісландська мова]]<br />[[Ісландська мова жестів]]<ref>{{Cite web |url=http://www.newsru.ua/world/03jun2011/movagluhyh.html |title=Архівована копія |accessdate=4 квітень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150409115552/http://www.newsru.ua/world/03jun2011/movagluhyh.html |archivedate=9 квітень 2015 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://tsn.ua/svit/v-islandiyi-mova-zhestiv-stala-derzhavnoyu.html]</ref>
|capital = [[Рейк'явік]] 
|latd=64 |latm=08 |latNS=N |longd=21 |longm=56 |longEW=W 
|largest_city    = [[Рейк'явік]] 
|government_type = [[парламентська республіка]]
|leader_title1   = [[Президент]]
|leader_name1    = [[Гвюдні Йоуганнессон]]
|leader_title2    = [[Прем'єр-міністр]]
|leader_name2     = [[Катрин Якобсдоттір]] 
|area_rank        = 107
|area          = 103,000
|percent_water = 2,70
|population_estimate = 325 671 (1 січня 2014)<ref>[http://www.statice.is/?PageID=1170&src=/temp_en/Dialog/varval.asp?ma=MAN00000%26ti=Population+-+key+figures+1703-2011++++++%26path=../Database/mannfjoldi/Yfirlit/%26lang=1%26units=Number Population - key figures 1703-2011]</ref>
|population_estimate_year = 2014
|population_estimate_rank = 177
|population_census = 
|population_census_year = 
|population_density = 3.1 особи
|population_density_rank = 
|ethnic_groups = ісландці — 92,61%, поляки — 3,36%
|ethnic_groups_year = 2015
|GDP_PPP_year = 2005 
|GDP_PPP = $10,26 млрд
|GDP_PPP_rank = 132 
|GDP_PPP_per_capita = $34 600
|GDP_PPP_per_capita_rank = 5
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|sovereignty_note = від [[Данія|Данії]]
|established_event1 = Проголошена
|established_date1 = [[17 червня]] [[1944]] 
|established_event2 = 
|established_date2 = 
|currency = [[Ісландська крона]] 
|currency_code = ISK
|time_zone = GMT
|utc_offset = +0
|cctld = [[.is]]
|calling_code = 354
|footnotes = 
}}
'''Ісла́ндія''', раніше '''Ісля́ндія'''<ref name="правопис1929">{{Cite web |url=http://www.r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20%281929%29.pdf |title=Правописний словник 1929 року |accessdate=20 червень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101222225840/http://r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20(1929).pdf |archivedate=22 грудень 2010 |deadurl=yes }}</ref> ({{lang-is|Ísland [[Міжнародний фонетичний алфавіт|[islant]]]}})&nbsp;— [[острівна держава]] в [[Європа|Європі]], розміщена у північній частині [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] на [[Серединно-Атлантичний хребет|Серединно-Атлантичному хребті]]. Вона налічує близько 325 тис. населення і має загальну площу 103&nbsp;тис. км². Столиця і найбільше місто&nbsp;— [[Рейк'явік]], де, з прилеглими районами у південно-західному регіоні країни, проживає близько двох третин населення країни. Ісландія є вулканічно і [[Ендогенні процеси|геологічно активною]] територією. Її поверхня в основному складається з плато, покритих піщаними полями, горами та льодовиками, хоча багато льодовикових річок течуть до моря через низовини. Ісландія, зігріта [[Гольфстрім]]ом, має помірний клімат, незважаючи на високі широти і безпосередню близькість до [[Північне полярне коло|Полярного кола]].

Згідно з ''[[Landnámabók|Книгою про заселення Ісландії]]'', заселення острова почалося [[874]] року, коли норвезький ватажок [[Інгольф Арнарсон]] став першим постійним норвезьким поселенцем на острові. Інші відвідували острів раніше і мешкали на ньому впродовж зими. В наступні століття острів заселяли люди [[норвежці|норвезького]] та [[ґели|ґельського]] походження. З [[1262]] по [[1918]]&nbsp;рр. він був частиною [[Норвегія|норвезької]], а згодом [[Данія|данської]] монархії. До [[20 століття]] ісландці займалися переважно [[рибальство]]м та [[землеробство]]м. [[1994]] року країна приєдналася до [[Європейська економічна зона|Європейської економічної зони]], що дозволяє їй диверсифікуватися від рибальства задля економічних та фінансових послуг.

Ісландія є країною з вільною ринковою економікою і з відносно низькими податками щодо інших країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|OECD]], при збереженні [[північна модель|північної моделі]] з універсальними системами охорони здоров'я та освіти для своїх громадян. В останні роки Ісландія була однією з найбагатших та найрозвиненіших країн світу. [[2010]] року вона посіла 17-те місце у світі за показниками розвитку, згідно з [[Індекс розвитку людського потенціалу|Індексом розвитку людського потенціалу]], та була четвертою країною світу за продуктивністю на душу населення. [[2008]] року банківська система країни систематично зазнавала провалів, спричиняючи економічний спад та політичну нестабільність.

Ісландія є технологічно розвиненою країною. Згідно з [[Freedom of the Press]], в Ісландії медіа є найбільш вільними у світі. Ісландська культура базується на основі давньонорвезької спадщини. Більшість ісландців є вихідцями з Норвегії (зокрема із Західної Норвегії) та нащадками ґельських поселенців. Ісландська, північногерманська мова, є близькою до [[фарерська мова|фарерської]] та до деяких західнонорвезьких діалектів. Національна культурна спадщина охоплює національну кухню, поезію та середньовічні ісландські [[сага|саги]]. Нині Ісландія є країною з найменшим населенням з-поміж членів [[NATO]] та єдиним учасником блоку без постійної армії. Населення країни приблизно дорівнює населенню українського міста [[Херсон]].

== Історія ==
{{Main|Історія Ісландії}}

=== Заселення та Ісландська вільна держава (874—1262) ===
{{main|Заселення Ісландії|Ісландська Вільна держава}}
[[Файл:Ingolf by Raadsig.jpg|міні|200px|[[Інгольф Арнарсон]], перший поселенець в Ісландії]]
Згідно з однією теорією, першими людьми, що відвідали Ісландію були учасники іроскотської місії, відомі як папар, які прийшли у 8-му столітті. Втім немає археологічних підтверджень цієї теорії. Припускають, що монахи покинули острів з приходом вікінгів, що систематично оселялися тут в період з 870 по 930&nbsp;рр.

Першим відомим постійним мешканцем острова був [[Інґольф Арнарсон]], який збудував свою садибу на місці сучасного Рейк'явіка 874 року. За Інґольфом на острові оселилося багато інших емігрантів, переважно норвежців та їхніх ірландських рабів. 930 року було засновано Альтинг, законодавчий та судовий орган,&nbsp;— політичний центр Ісландської вільної держави. Християнство було прийнято бл. 1000&nbsp;р. Держава припинила існування 1262 року, коли роздроблена політична система була не в змозі впоратися зі збільшенням впливу окремих ісландських вождів.

=== Середньовіччя та початок нового часу (1262—1814) ===
{{main|Епоха Стурлунґів}}
[[Файл:Bolungarvik 02.jpg|міні|200px|Освер, копія давньої риболовецької застави неподалік [[Болунґарвік]]а]]
Внутрішні міжусобиці в період [[Епоха Стурлунґів|Епохи Стурлунґів]] призвели до укладення ''Старої угоди'' [[1262]] року, за якою Ісландія визнала підпорядкування [[Норвегія|норвезькій короні]]. [[1380]] року володіння країною перейшло до [[Данія|Данії]] та Норвегії, коли королівства Норвегії, Данії та [[Швеція|Швеції]] об'єдналися в [[Кальмарська унія|Кальмарську унію]]. В наступні століття Ісландія стала однією з найбідніших країн Європи. Родючі землі, вулканічна активність та суворий клімат зробили [[землеробство]] єдиним способом для існування суспільства. [[Чорна смерть]] прийшла в Ісландію у 1402–04 та 1494–95 роках. Першого разу від неї загинуло від 50 % до 60 % населення, а другого&nbsp;— від 30 % до 50 %.

Близько середини [[16 століття|16 ст.]] король [[Крістіан III Данський]] почав насаджувати [[лютеранство]] на всіх підвладних йому територіях. Останнього [[католицизм|католицького]] єпископа Ісландії (до [[1968]]&nbsp;р.) [[Йон Арасон|Йона Арасона]] було страчено [[1550]] року разом із двома його синами. Згодом країна стала повністю лютеранською, й відтоді лютеранство залишається релігією більшості ісландців. У [[17 століття|17]] та [[18 століття]]х Данія ввела обмеження на торгівлю в Ісландії через часті напади на її береги [[пірати|піратів]] із різних країн. Велика епідемія [[Натуральна віспа|натуральної віспи]] у XVIII столітті забрала життя близько третини населення острова. [[1783]] року почалося виверження [[Лакі (вулкан)|вулкана Лакі]] з руйнівним наслідками. Роки після виверження відомі як ''Туман труднощів (Móðuharðindin)'': загинула половина поголів'я худоби, що спричинило голод та загибель чверті населення острова.

=== Рух за незалежність (1814—1918) ===
{{main|Ісландський рух за незалежність}}

[[1814]] року після закінчення [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]] [[Данія-Норвегія]] розпалися на два окремі королівства згідно з [[Кільський договір|Кільським договором]]. Ісландія відійшла в підпорядкування Данії. Протягом [[19 століття]] клімат країни продовжував погіршуватися, що спричинило масову еміграцію населення в [[Північна Америка|Північну Америку]], зокрема в [[Манітоба|Манітобу]] ([[Канада]]). Країну покинуло бл. 15 тис. з 70 тис. усього населення. Нову національну свідомість було відроджено завдяки романтичним та націоналістичним ідеям із континентальної Європи, рух за незалежність очолив [[Йон Сіґурдссон]]. [[1874]] року Данія дала Ісландії конституцію та обмежене самоврядування, яке було розширено [[1904]] року.

=== Королівство Ісландія (1918—1944) ===
{{main|Королівство Ісландія}}
Акт про Унію, укладений з Данією [[1 грудня]] [[1918]] року, мав діяти 25 років. Згідно з ним, Ісландію було визнано цілком суверенною державою, пов'язаною персональною унією з королем Данії. Уряд Ісландії взяв під контроль зовнішні справи та відправив посольство в [[Копенгаген]]. Тим не менше, Ісландія попросила Данію займатися її зовнішніми справами з іншими країнами (тобто окрім Данії). В той час посольства Данії по всьому світу виставили два прапори та два герби: Королівства Данії та [[Королівство Ісландія|Королівства Ісландії]].

Під час [[друга світова війна|другої світової війни]] Ісландія, як і Данія, зайняла нейтральну позицію. Після того, як 9 квітня 1940 року [[Третій Рейх|Німеччина]] окупувала Данію, [[Альтинг]] прийняв рішення, за яким уряд країни перейняв повноваження короля Данії щодо Ісландії. Через місяць [[Велика Британія|британські]] війська окупували Ісландію, порушивши нейтралітет країни. 1941 року окупацію перейняли [[США]], оскільки Британія потребувала війська в інших регіонах.

31 грудня 1943 року 25-річна дія Акту про Унію добігла кінця. 20 травня 1944 року почався чотириденний [[референдум щодо незалежності Ісландії]], за підсумками якого унію з Данією було скасовано (бл. 97 % голосів «за»), а Ісландію проголошено республікою (95 % голосів «за»). Формально Ісландію було проголошено республікою 17 червня 1944 року, на чолі зі [[Свейнн Б'єрнссон|Свейнном Б'єрнссоном]], першим президентом країни.

=== Республіка Ісландія (з 1944) ===
1946 року війська союзників залишили Ісландію, яка формально стала членом [[NATO]] 1949 року на тлі внутрішніх суперечок та протестів. 5 травня 1951 року було підписано оборонну угоду зі США. Американські солдати повернулися в Ісландію як Ісландські сили оборони і залишалися на території країни впродовж [[холодна війна|холодної війни]], остаточно залишивши її 30 вересня 2006 року.

Одразу по закінченню війни почалося економічне зростання, супроводжуване індустріалізацією риболовецької промисловості та [[План Маршалла|планом Маршалла]]. [[1970-ті]] відзначились [[тріскова війна|трісковою війною]]&nbsp;— суперечками з Великою Британією щодо обмеження вилову риби іноземними кораблями в ісландських водах. Економіка країни значно диверсифікувалась та лібералізувалась після вступу Ісландії до [[Європейська економічна зона|Європейської економічної зони]] 1994 року Впродовж 2003—2007&nbsp;рр. Ісландія перетворилася з країни, відомої своєю риболовецькою промисловістю, на країну, що надає складні фінансові послуги. Втім [[Економічна криза 2008 року|фінансова криза 2008]] року відчутно вдарила по країні [[2009]] року.

== Географія ==
{{main|Географія Ісландії}}
[[Файл:Islandska mapa Ukr.PNG|міні|Міста Ісландії]]
[[Файл:Map of Iceland.svg|міні|Фізична карта Ісландії]]
Ісландія розташована у Північній частині [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], загалом південніше від [[Північне полярне коло|Полярного кола]], яке проходить через невеликий острів [[Ґрімсей]] неподалік від північного узбережжя Ісландії. Країна лежить між 63° і 67° пн. ш. та 25° і 13° зх. д.

Хоча Ісландія є ближчою до [[Ґренландія|Ґренландії]], аніж до континентальної [[Європа|Європи]], її відносять саме до Європи з культурних причин. Геологічно острів є частиною обох континентальних плит. Найближчими частинами суші є Ґренландія (287&nbsp;км) та [[Фарерські острови]] (420&nbsp;км). Найменша відстань до континентальної Європи становить 970&nbsp;км (до [[Норвегія|Норвегії]]).

Ісландія є 18-им за площею островом у світі й другим у Європі (після [[Велика Британія (острів)|Великої Британії]]). Площа острова становить 101&nbsp;826&nbsp;км², а площа всієї країни&nbsp;— 103&nbsp;000&nbsp;км², з яких 62,7 % займає [[тундра]]. До складу Ісландії входять 30 малих островів, включно з малозаселеними островом Ґрімсей та архіпелагом [[Вестманнові острови|Вестманнових островів]]. Озера та льодовики займають 14,3 % території; лише 23 % вкриті рослинністю. Найбільшими озерами є [[Торісватн]] ([[водосховище]], 83–88&nbsp;км²) та [[Тінґватляватн]] (82&nbsp;км²); іншими важливими озерами є [[Леґурінн]] та [[Міватн]]. [[Єкюльсарлон]] є найглибшим озером на острові (248&nbsp;м глибини).

Геологічно Ісландія є частиною [[Серединно-Атлантичний хребет|Серединно-Атлантичного хребта]]. Крім того, ця частина хребта лежить на вершині плюму. Ісландія позначає межу між [[Євразійська плита|Євразійською]] та [[Північноамериканська плита|Північноамериканською]] плитами, оскільки вона утворилася внаслідок [[рифтогенез]]у вздовж Серединно-Атлантичного хребта, де обидві плити зіткнулися.

Узбережжя Ісландії, що загалом має довжину 4970&nbsp;км, позначено багатьма [[фіорд]]ами, в яких розташовано більшість поселень. Внутрішня частина Ісландії, [[Ісландське плато]], є холодним і непридатним для життя поєднанням піску та гір. Найбільшим містом є столиця [[Рейк'явік]] разом із найближчими містечками [[Коупавоґур|Копавоґур]], [[Гапнарфіордюр]], [[Ґардабаїр]] та [[Рейк'янесбаїр]] (де розташовано міжнародний аеропорт), а також [[Акюрейрі]] у північній Ісландії. На острові Ґрімсей лежать найбільш північні поселення країни. В Ісландії є [[Національні парки Ісландії|чотири національні парки]]: [[Ватнайокутль]], [[Снайфетльсйокутль]], [[Тінґветлір]] та [[Єкулсаурґлювур]].

<gallery perrow="7">
File:Iceland satellite.jpg|Вигляд Ісландії з космосу, 29 січня 2004
File:Iceland2008-Sudureyri.JPG|[[Судурейрі]]
File:Norðfjörður .JPG|[[Нескаупстадур|Фіорд Нескаупстадур]]
File:Videy 085.jpg|[[Відей]] на тлі [[Еша|Еші]]
File:Eyjafjallajokull-April-17.JPG|[[Виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль 2010 року]]
Файл:Dyrhólaey 2006.jpg|Скелі півострова [[Дирголей]] на південному узбережжі Ісландії
</gallery>

=== Геологія ===
{{main|Геологія Ісландії}}
[[Файл:Erupting geysir.jpg|міні|250px|Виверження [[Ґейсір]]а у [[Гаукадалур]]і, першого відомого гейзера]]
Ісландія є геологічно молодою країною, вона розташована як на [[Гаряча точка (геологія)|Ісландській гарячій точці]], так і на [[Серединно-Атлантичний хребет|Серединно-Атлантичному хребті]], який проходить повз гарячу точку. Це положення означає, що Ісландія є геологічно високоактивною з великою кількістю вулканів, таких як [[Гекла]], [[Елдґ'я]], [[Гердубрейд]] та [[Ельдфетль]]. Вулканічні виверження на території Ісландії трапляються приблизно один раз на п'ять років. [[Виверження вулкана Лакі (1783—1784)|Виверження вулкана Лакі у 1783—1784 роках]] спричинило голод, через який загинуло близько чверті населення острова; виверження спричинило хмари пилу та імли, що поширилася на більшу частину Європи, частини [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]] впродовж кількох місяців після виверження.

[[Файл:Iceland Dettifoss 1972-4.jpg|міні|200px|[[Деттіфосс]], розташований у північно-східній Ісландії, є найбільшим водоспадом Європи за об'ємом води: щосекунди з нього спадає 200&nbsp;м³ води.]]
Також в Ісландії є багато [[гейзер]]ів, зокрема [[Ґейсір]], від назви якого в українській та багатьох інших мовах з'явилося саме слово «гейзер». Також відомим є [[Строккур]], який виштовхує воду кожні 5-10 хвилин. Після фази неактивності Ґейсір знову почав виверження після серії землетрусів [[2000]] року.

Завдяки доступності геотермальної енергії та використання багатьох річок і водоспадів для гідроелектроенергії, більшість мешканців мають недорогу гарячу воду та домашнє опалення. Сам острів складається з [[базальт]]у, низькокремнеземової [[лава|лави]], пов'язаної з [[Лавове виверження|лавовими виверженнями]], як це є також на [[Гаваї|Гаваях]]. В Ісландії є різні типи вулканів, багато з них продукують [[ріоліт]] та [[андезит]].

[[Суртсей]], один із наймолодших островів у світі, є частиною Ісландії. Названий на честь [[Сурт (міфологія)|Сурта]], він виник над поверхнею океану внаслідок серії вулканічних вивержень між 8 листопада 1963 та 5 червня 1968. Острів мають право відвідувати лише науковці.

21 березня 2010 почалося перше з часу 1821 року [[Виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль 2010 року|виверження]] вулкана [[Ейяф'ятлайокютль (вулкан)|Ейяф'ятлайокутль]], що змусило 600 людей покинути свої домівки. Через наступні виверження 14 квітня сотні людей було евакуйовано. Хмара вулканічного попелу накрила значну частину Європи, через що на якийсь час було обмежено або зупинено авіасполучення в усіх країнах континенту (за винятком [[Португалія|Португалії]] та [[Греція|Греції]]).

=== Клімат ===
{{main|Клімат Ісландії}}
[[Файл:Eyjafjallajökull.jpeg|міні|200px|[[Ейяф'ятлайокутль]], один із найменших льодовиків Ісландії]]
Клімат на узбережжі Ісландії є субполярним [[Морський клімат|морським]]. Тепла [[Північноатлантична течія]] піднімає річні температури у порівнянні з більшістю інших місць цієї широти. До місць із подібним кліматом належать [[Алеутські острови]], [[Аляска (півострів)|Аляска]] та [[Вогняна земля]], хоча ці регіони розташовані ближче до [[екватор]]а. Попри близькість до [[Арктика|Арктики]], узбережжя Ісландії залишається вільним від криги взимку. Наступи льоду є рідкісними, останній такий випадок трапився 1969 року на північному узбережжі.

Існує різниця між кліматичними особливостями різних частин острова. Загалом, південне узбережжя є теплішим, вологішим та більш вітряним, ніж північне. Центральне плато є найхолоднішою частиною країни. Низинні внутрішні райони на півночі є найсухішими. Снігопади більше притаманні північній частині, ніж південній.

Найвища температура повітря&nbsp;— +30,5&nbsp;°C (22 червня 1939 року) в Тейґаргорні на південно-східному узбережжі. Найнижчою була температура −38&nbsp;°C (22 січня 1918) у Ґрімсстадірі та Модрудалурі в північно-східній внутрішній частині. Температурними рекордами Рейк'явіка є +26,2&nbsp;°C (30 липня 2008) та −24,5&nbsp;°C (21 січня 1918).

{{Клімат міста
|Місто_род=[[Рейкьявік]]а (1961–1990)
|Джерело=[http://andvari.vedur.is Icelandic Meteorological Office]
|Січ_сер_макс= 1.9
|Лют_сер_макс= 2.8
|Бер_сер_макс= 3.2
|Кві_сер_макс= 5.7
|Тра_сер_макс= 9.4
|Чер_сер_макс= 11.7
|Лип_сер_макс= 13.3
|Сер_сер_макс= 13.0
|Вер_сер_макс= 10.1
|Жов_сер_макс= 6.8
|Лис_сер_макс= 3.4
|Гру_сер_макс= 2.2
|Рік_сер_макс= 7.0
|Січ_сер_мін=   -3.0
|Лют_сер_мін=   -2.1
|Бер_сер_мін=   -2.0
|Кві_сер_мін=   0.4
|Тра_сер_мін=   3.6
|Чер_сер_мін=   6.7
|Лип_сер_мін=   8.3
|Сер_сер_мін=   7.9
|Вер_сер_мін=   5.0
|Жов_сер_мін=   2.2
|Лис_сер_мін=   -1.3
|Гру_сер_мін=   -2.8
|Рік_сер_мін=   1.9
}}

{{Клімат міста
|Місто_род=[[Акурейрі]] (1961–1990)
|Джерело=[http://andvari.vedur.is Icelandic Meteorological Office]
|Січ_сер_макс= 0.9
|Лют_сер_макс= 1.7
|Бер_сер_макс= 2.1
|Кві_сер_макс= 5.4
|Тра_сер_макс= 9.5
|Чер_сер_макс= 13.2
|Лип_сер_макс= 14.5
|Сер_сер_макс= 13.9
|Вер_сер_макс= 9.9
|Жов_сер_макс= 5.9
|Лис_сер_макс= 2.6
|Гру_сер_макс= 1.3
|Рік_сер_макс= 6.7
|Січ_сер_мін=   -5.5
|Лют_сер_мін=   -4.7
|Бер_сер_мін=   -4.2
|Кві_сер_мін=   -1.5
|Тра_сер_мін=   2.3
|Чер_сер_мін=   6.0
|Лип_сер_мін=   7.5
|Сер_сер_мін=   7.1
|Вер_сер_мін=   3.5
|Жов_сер_мін=   0.4
|Лис_сер_мін=   -3.5
|Гру_сер_мін=   -5.1
|Рік_сер_мін=   0.2
}}

=== Флора та фауна ===
'''Див. також''' [[Список ссавців Ісландії]], [[Список судинних рослин Ісландії]]

[[Файл:Katursnow.jpg|міні|200px|[[Ісландський кінь]]]]
В Ісландії відомо 1 300 видів [[комахи|комах]], що є значно менше, ніж у інших країнах. Коли на острів прибули перші поселенці, з тварин його населяв лише [[песець]], який прийшов на острів у кінці [[льодовиковий період|льодовикового періоду]], перейшовши замерзлим морем. У рідкісних випадках на острові спостерігали [[кажани|кажанів]], занесених на острів вітрами, проте вони не спроможні розмножуватися тут. [[Білий ведмідь|Білі ведмеді]] також траплялися на острові, проте стабільної їхньої популяції тут немає. На острові також немає незавезених [[рептилії|рептилій]] та [[амфібії|амфібій]].

[[Файл:Icelandic sheep summer 06.jpg|міні|ліворуч|200px|[[Ісландська вівця]]]]
Фітогеографічно Ісландія належить до Арктичної провінції [[Циркумбореальний регіон|Циркумбореального регіону]] в [[Голарктичне царство|Голарктичному царстві]]. Згідно з дослідженням [[Всесвітній фонд дикої природи|Всесвітнього фонду дикої природи]], територія Ісландії належить до екорегіону ісландських [[тайга|бореальних лісів]] та [[Альпійські луки|альпійських лук]]. Близько три чверті острова позбавлено рослинності; рослини в основному покривають пасовища, де регулярно випасають худобу. Найбільш притаманним для острова деревом є [[береза пухнаста]], яка формує значну частину лісів разом з [[осика|осикою]], [[Горобина звичайна|горобиною звичайною]], [[Ялівець звичайний|ялівцем звичайним]] та іншими невеликими деревами.

Коли почалося заселення острова, він був густо вкритий лісами. Наприкінці 12-го століття в [[Íslendingabók|Книзі про ісландців]] [[Арі Торґілссон]] описує її як «заліснену від гори до моря». Постійна людська присутність зруйнувала ізольовану екосистему. Століттями ліси вирубували для використання як пального та матеріалу. Вирубка лісів, погіршення клімату під час [[Малий льодовиковий період|малого льодовикового періоду]] і надміру інтенсивний випас овець призвели до ерозії та втрати верхнього шару ґрунту. Відтак багато ферм закинуто, три чверті території Ісландії страждають від ерозії ґрунту, з них одна шоста вже є непридатною для використання. Тепер залишилося тільки декілька невеликих березових лісів у ізольованих резервах. Посадка нових лісів збільшила їхню кількість, проте не до порівняння з початковими показниками. Деякі з нових насаджень містять іноземні види дерев.

Понад 600 видів мохів, 700 видів лишайників і 2000 видів грибів були виявлені в Ісландії. Одна з причин, такого числа видів грибів, в тому, що вони є мікроскопічними і можуть бути перенесені вітрами, до того ж гриби процвітають у відносно безплідних ґрунтах. Особливістю флори Ісландії є мох, який росте не тільки серед судинних рослин, але який процвітає в лавових пісках країни.

До тваринного світу Ісландії належать ісландські [[ісландська вівця|вівця]], [[ісландська корова|корова]], [[ісландська курка|курка]], [[ісландська коза|коза]], [[ісландський кінь|кінь]] та [[ісландська вівчарка|вівчарка]]. Багато видів риби населяє води навколо Ісландії, а рибна промисловість становить основну частину прибутку ісландської економіки, приносячи більш як половину експортного прибутку. Дикі тварини: песці, норки, миші, пацюки, кролики та північні олені. Білі ведмеді іноді відвідують острів, припливаючи на айсбергах із Ґренландії. В червні 2008 року двоє білих ведмедів припливли впродовж одного місяця. Птахи, особливо морські птахи, займають помітне місце в ісландській фауні. Тут гніздяться тупики, поморники та трипалі чайки.

Промислове китобійництво практикують періодично разом із науковим полюванням на кита. Спостереження за китами стало важливою частиною ісландської економіки з 1997 року.

=== Статистика ===
[[Файл:Askja.jpg|міні|200px|[[Кратер]] [[вулкан]]а [[Аск'я]], в центральній Ісландії]]
<div class="references-small" style="-moz-column-count:3; column-count:3; -webkit-column-count:3;">
;Земля
* Ісландія 103 000 км²
* Район Великого Рейк'явіка 1 000 км²
* Оброблювана земля 23 805 км²
* Озера 2 757 км²
* Льодовики 11 922 км²
* Невживана земля (гори, лава) 64 538 км²
* Узбережжя 4 970 км²

;Найвищі гори, м
* [[Ерайфайокутль]] ([[Хванадальсхнукюр]]) 2,119
* [[Баурдарбунґа]] 2,000
* [[Кверкфйотль]] 1,920
* [[Снайфетль]] 1,833
* [[Гофсйокутль]] 1,765
* [[Гердубрейд]] 1,682
* [[Ейріксйокутль]] 1,675
* [[Ейяф'ятляйокутль]] 1,666
* [[Тунґнафетльсйокутль]] 1,540
* [[Кертлінґ]] 1,538
* [[Торвальдсфетль ін Аск'я]] 1,510
* [[Гекла]] 1,491

;Найдовші річки Ісландії
* [[Тйоурсау]] 230 км
* [[Єкулса-а-Ф'єтлум]] 206 км
* [[Ольвусау]] / [[Квіта]] 185 км
* [[Ск'яульфандафльоут]] 178
* [[Йокульсау ау Даль]] 150

;Найвищі водоспади (в метрах)
* [[Ґлімур]] 190
* [[Гауйфосс]] 122
* [[Генґіфосс]] 110
* [[Сел'яландсфосс]] 65
* [[Скоуґафосс]] 62
* [[Деттіфосс]] 44
* [[Ґульфосс]] 32
* [[Ґодафосс]] 12

;Найвідоміші вулкани країни
{{Детальніше|Вулкани Ісландії}}
* [[Аск'я]]
* [[Гекла]]
* [[Грімсвотн]]
* [[Ельдфетль]]
* [[Ейяф'ятлайокютль (вулкан)|Ейяф'ятлайокютль]]
* [[Крапла]]
* [[Катла]]
* [[Лакі (вулкан)|Лакі]]
* [[Суртсей]]
</div>

== Політичний устрій ==

=== Політична система ===
{{main|Президент Ісландії|Прем'єр-міністр Ісландії|Альтинґ}}
[[Файл:Althingishusid.jpg|міні|200px|[[Альтинґ]]&nbsp;— парламент Ісландії, розташований у [[Рейк'явік]]у]]
Ісландія є республікою, де діє багатопартійна система. Найбільшими партіями є [[Соціал-демократичний альянс Ісландії|Соціал-демократичний альянс]] ''(Samfylkingin)'', центристсько-права [[Партія незалежності (Ісландія)|Партія незалежності]] ''(Sjálfstæðisflokkurinn)'' та [[Ліво-зелений рух Ісландії|Ліво-зелений рух]] ''(Vinstrihreyfingin&nbsp;— grænt framboð)''. Інші партія, що мають представників у [[Альтинг|парламенті]], це: центристська [[Прогресивна партія Ісландії|Прогресивна партія]] ''(Framsóknarflokkurinn)'' та [[Рух (партія, Ісландія)|Рух]] ''(Hreyfingin)''. Багато інших партій існують на місцевому рівні, більшість з яких працюють лише в одному муніципалітеті.

На чолі держави стоїть [[президент Ісландії|президент]], якого обирають прямим таємним голосуванням кожні чотири роки. Кількість [[Каденція (політика)|каденцій]] для однієї особи не обмежено. Зазвичай, коли президент виявляє бажання продовжити роботу, а ніхто інший не подає кандидатури, то вибори не відбуваються, а президент розпочинає наступну каденцію. У 1980&nbsp;р. президентом Ісландії була вперше обрана жінка&nbsp;— Вігдіс Фіннбогадоттір (1980—1996). А 25 червня 2016&nbsp;р., після двадцятирічного перебування на цій посаді Олафура Рагнара Грімссона (1943), президентом країни став професійний історик і університетський викладач Ґвудні Торлаціус Йоганессон (1968).

[[Файл:Iceland-Reykjavik-Stjornarrad-1.jpg|міні|200px|Стйорнаррадід (Stjórnarráðið)&nbsp;— місце засідань уряду Ісландії]]
Виконавчу владу в країні здійснює уряд на чолі з [[прем'єр-міністр Ісландії|прем'єр-міністром]], якого формально призначає президент, втім як правило прем'єром стає лідер партії, що перемогла на парламентських виборах. З 11 січня 2017 року прем'єр-міністром Ісландії є [[Б'ярні Бенедіктссон]].

Після його відставки у квітні 2016&nbsp;р. у зв'язку з оприлюдненням в ході скандалу навколо т.&nbsp;зв. Панамського архіву (витік конфіденційної інформації юридичної фірми Mossack Fonseca, яка спеціалізується на роботі з офшорами) даних про його систематичне ухиляння від податків, уряд як тимчасовий прем'єр очолив [[Сігурдур Інги Йоханнссон|Сігурдур Інги Йоханнсон]] (1962).

Законодавчий орган&nbsp;— однопалатний парламент [[Альтинґ]] (63 місця, членів обирають прямим голосуванням на 4 роки). До 1991 року Альтинґ був двопалатним. Парламент може винести вотум недовіри уряду.

[[Конституція Ісландії|Конституцію Ісландії]] було прийнято 17 червня 1920 року. Пізніше до неї було внесено значні зміни&nbsp;— в 1944 та 1991 роках. 17 червня вважають [[День незалежності Ісландії|Днем незалежності Ісландії]]. 27 листопада 2010 року в Ісландії відбулися вибори до Установчих зборів, обрані делегати повинні будуть оновити конституцію з урахуванням думки населення.

Ісландія є учасником зокрема Північної Ради (з 1952), [[ООН]] (з 1946), [[НАТО]] (з 1949), [[Північний Паспортний Союз|Північного паспортного союзу]] (1966) та [[Європейська асоціація вільної торгівлі|ЄАВТ]] (з 1970).

=== Адміністративний поділ ===
{{main|Адміністративний поділ Ісландії}}
Ісландія поділяється на регіони ''(landsvæði / héruð)'', округи ''(sýsla, sýslur)'', виборчі округи ''(kjördæmi)'' та муніципалітети ''(sveitarfélög)''. Існує [[Адміністративний поділ Ісландії|'''вісім регіонів''', які використовують переважно для статистичних цілей]]; раніше використовували поділ на райони. До 2003 року '''виборчі округи''' збігалися з регіонами, але було прийнято поправки до конституції, за якими утворили теперішні шість округів:
* ''Північний Рейк'явік'' та ''Південний Рейк'явік'' (райони міста);
* ''Південний Захід'' (чотири географічно відокремлені передміські території);
* ''Північний Захід'' та ''Північний Схід'' (північна частина Ісландії);
* ''Південь'' (південна частина Ісландії, включно з Рейк'явіком та передмістями).
Зміни округів було прийнято для того, аби збалансувати різницю у кількості виборців у малозаселених районах країни та Рейк'явіку.

23 '''округи''' переважно є історичними районами країни. Нині в Ісландії є 26 магістратів ''(sýslumenn, singular sýslumaður)'', які представляють уряд. До їхніх обов'язків входить збір податків та реєстрація шлюбів. Після реорганізації поліції 2007 року близько половини з них виконують роль поліції. Другим рівнем адміністративного поділу є 79 '''муніципалітетів''', які відають такими питаннями, як школи, транспорт та зонування.

<gallery>
File:Regions of Iceland.png|Регіони Ісландії
File:Constituencies Iceland.png|Виборчі округи Ісландії
File:Sýslur á Íslandi.png|Округи Ісландії
</gallery>

=== Збройні сили ===
{{main|Збройні сили Ісландії}}
Ісландія не має регулярних збройних сил. Із воєнізованих структур є [[берегова охорона]]. Інші збройні формування в мирний час відсутні. Захист країни здійснює [[NATO]]. Ісландія однією з перших вступила до NATO (4 квітня 1949), в [[Кеплавік]]у перебувала авіабаза альянсу (з 30 вересня 2006 року вона припинила функціонування, втім інфраструктура залишилась). За даними журналу [[Forbes]] (2009), Ісландія посідає 2-ге місце за миролюбністю (1-ше&nbsp;— [[Нова Зеландія]], 3-тє&nbsp;— [[Японія]]).

== Економіка ==
{{main|Економіка Ісландії}}

Раніше основним джерелом доходів країни було [[рибальство]] (32 % промисловості в 2001 році). Однак в останні роки відбувається інтенсивна диверсифікація промисловості на основі дешевої відновлюваної енергії (в основному це геотермальні джерела та гідроенергія). Уряд Ісландії оголосив про масштабну програму з будівництва [[алюміній|алюмінієвих]] заводів. Також активно розвиваються біотехнології, туризм, банківський бізнес, інформаційні технології. За структурою зайнятості Ісландія виглядає як промислово розвинена країна: у сільському господарстві 7,8 %, у промисловості 22,6 %, а в сфері послуг 69,6 %. ВВП склав 2003 року близько 9,5&nbsp;млрд дол. США (36&nbsp;320 дол. США на душу населення).

2007 року ООН визнала Ісландію найкращою країною для життя у світі; країна також посідала 7-ме місце у світі за продуктивністю на душу населення (US$54 858) та 5-те за [[Паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] ($40,112).

[[Економічна криза 2008 року|Світова фінансова криза 2008 року]] відчутно позначилася на Ісландії. Курс ісландської крони впав на 60 %, дуже сильно впав фондовий ринок. У банківській системі країни почалися дуже серйозні проблеми. Країна фактично опинилася на межі банкрутства. Країни [[Євросоюз]]у доволі прохолодно поставилися до запитів про фінансову допомогу з боку Ісландії, займаючись вирішенням своїх проблем. Навіть більше, частину ісландських активів було заморожено урядом Великої Британії, з посиланням на антитерористичне законодавство. Для відновлення економіки Ісландія прийняла рішення вступити до ЄС, але восени 2013 припинила обговорення цього кроку, хоча не відмовилися від укріплення стосунків з ЄС<ref>http://www.rg.ru/2013/09/13/islandia-anons.html</ref>.

Сільськогосподарські землі становлять 23 % території країни (луки і пасовища). Головний напрямок&nbsp;— [[вівчарство]]. Розводять також велику рогату худобу. Вирощується [[картопля]], у [[теплиця]]х&nbsp;— [[овочі]].

Експорт: [[тріска]] й інші [[рибні продукти]], [[алюміній]], [[діатоміт]].

;Інфраструктура та виробництво
* Рибальський флот у 2005&nbsp;р.: 1,752, в загальному 181,530 ҐТ
* Ловля риби, всього в 2005 році: 1,669,578 тон
* Кількість автомобілів у 2005 році: 212,986
* Туристи до Ісландії в 2005 році: 422,000
* Ловля лосося, всього в 2006 році: 41,000
* Полювання 2006: Полярний олень 906

=== Транспорт ===
[[Файл:Route1(iceland).png|міні|ліворуч|230px|[[Кільцева дорога (Ісландія)|Кільцева дорога Ісландії]] та деякі міста на ній:
1.[[Рейк'явік]], 2.[[Борґарнес]], 3.[[Блендуос]], 4.[[Акюрейрі]],
5.[[Еґільсстадір]], 6.[[Гефн]], 7.[[Сельфосс]].]]
В Ісландії є високий рівень автомобілізації населення &nbsp;— одне авто припадає на кожні 1,5 мешканці. Саме автомобіль є основним видом транспорту в країні. Загальна протяжність автодоріг Ісландії становить 13&nbsp;034&nbsp;км, з яких 4617 є асфальтованими й 8338&nbsp;— ні. Багато доріг є ґрунтовими, це переважно сільські дороги. Обмеження швидкості становить 50 км/год у містах, 80 км/год на гравійних дорогах та 90 км/год на дорогах із твердим покриттям.

В Ісландії немає [[залізниця|залізниць]]. Причиною цього є складні природні умови&nbsp;— висока вулканічна активність та значна кількість опадів.

Прокладання [[кільцева дорога (Ісландія)|кільцевої дороги]] (''Þjóðvegur 1'' або ''Hringvegur'') було завершено 1974 року; вона є головною дорогою Ісландії, яка сполучає всі заселені частини острова, адже внутрішні території є незаселеними. Ця дорога має протяжність 1337&nbsp;км з однією смугою в кожному напрямку, за винятком відрізків поблизу великих міст та біля тунелю [[Гвалф'єрдур]], де вона має кілька смуг. Багато мостів на цій дорозі, особливо на півночі та сході, мають одну лінію та зроблені з дерева або/і сталі.

Основним центром міжнародного сполучення є [[Міжнародний аеропорт Кеплавік|Міжнародний аеропорт]] у [[Кефлавік]]у, який обслуговує [[Рейк'явік]] та країну в цілому. Він розташований за 48&nbsp;км від Рейк'явіка. Внутрішні перельоти, перельоти в [[Ґренландія|Ґренландію]] та на [[Фарерські острови]], а також бізнес-рейси відбуваються переважно через [[Аеропорт Рейк'явіка]], що розташований у центрі міста. В Ісландії зареєстровано 103 аеропорти та аеродроми; більшість із них є неасфальтованими, розташовані у сільській місцевості. Найбільшим аеропортом є Міжнародний аеропорт у Кефлавіку, а найбільшим аеродромом&nbsp;— [[Ґейтамелур]], чотирисмугове поле за 100&nbsp;км на схід від Рейк'явіка, призначене виключно для глісування.

=== Освіта та наука ===
{{main|Освіта в Ісландії}}

== Населення ==
Столицею країни є місто [[Рейк'явік]], з кількістю населення 116 642 чоловік. Офіційна мова&nbsp;— [[Ісландська мова|ісландська]]. У столиці живе близько 50 % населення країни.

Інші найбільші міста:
* [[Коупавогур]] (бл. 28.000 чоловік)
* [[Гапнарфіордюр]] (бл. 24.000 чоловік)
* [[Акюрейрі]] (бл. 17.000 чоловік),
* [[Рейк'янесбаїр]] (бл. 12.000 чоловік)
* [[Гардабаїр]] (бл. 9.529 чол.)
* [[Мосфельсбаїр]] (бл. 7.500 чол.)

За межами країни проживає близько 30 тис. ісландців (у [[США]], [[Канада|Канаді]], [[Норвегія|Норвегії]], [[Данія|Данії]]).

Середня тривалість життя: чоловіки&nbsp;— 77 років, жінок&nbsp;— 82 роки.
Віросповідання: протестанти.

=== Розподіл населення за регіонами ===
* Всього в цілій країні станом на 1 грудня 2006 року: 307,627
* Район Великого Рейк'явіку 191,955
* [[Рейк'явік]] 116,642
* Судурнес (південний захід країни) 18,912
* Західна Ісландія 15,029
* Західні Фіорди 7,461
* Північно-Західна Ісландія 7,457
* Північно-Східна Ісландія 28,561
* Східна Ісландія 15,366
* Південна Ісландія 22,967

Ісландці&nbsp;— 76 %, поляки&nbsp;— 10 %, інші іноземці&nbsp;— 4 % (1 тис. данців, кілька сотень норвежців, німців, англійців, американців США, близько 200 вихідців з України, близько 700 з Китаю тощо).

=== Зайнятість населення ===
{{Bar box
|title = Релігійність населення (1 січня 2015)<ref>{{Cite web
|url       = http://www.statice.is/?PageID=1180&src=/temp_en/Dialog/varval.asp?ma=MAN10001%26ti=Populations+by+religious+organizations+1998%2D2012+++++++%26path=../Database/mannfjoldi/Trufelog/%26lang=1%26units=Number
|title     = Populations by religious organizations 1998–2015
|publisher = [[Statistics Iceland]]
|location  = Reykjavík, Iceland}}</ref>
|float = right
|bars =
{{Bar percent|[[Церква Ісландії]]|DodgerBlue|73.8}}
{{Bar percent|Інші [[Християнство|християни]]|Turquoise|11.7}}
{{Bar percent|'''Інші та не відокремлені'''|SlateGray|7.1}}
{{Bar percent|'''Нерелігійні'''|Black|5.6}}
{{Bar percent|[[Германський неопаганізм]]|YellowGreen|0.8}}
{{Bar percent|[[Буддизм]]|Orange|0.3}}
{{Bar percent|[[Іслам]]|Green|0.3}}
{{Bar percent|[[Ісландська етична гуманістична асоціація]]|Yellow|0.3}}
{{Bar percent|[[Бахаїзм]]|Khaki|0.1}}
}}
Робоча зайнятість в 2005: 161,300, з них:
* у сільському господарстві й рибальстві&nbsp;— 10,500;
* промисловості&nbsp;— 35,000;
* сфері послуг&nbsp;— 115,800

=== Релігія ===
{{main|Ісландська національна церква}}

=== Суспільство ===
Ісландія&nbsp;— одна з найбезпечніших країн у світі.
 
Багато ісландців досі вірять в ельфів, обожнюють оселедця з варенням, а вівцю прирівняли до національного надбання. За зовнішньою стриманістю ісландців&nbsp;— нащадків скандинавських вікінгів&nbsp;— ховається трепетне відношення, зокрема, до власної мови, що збереглася практично незмінною з часів освоєння острова в період раннього середньовіччя.

Ісландці турботливі й уважні не лише до природи свого рідного острова, вони також активні й енергійні в освоєнні, здавалося б, віддаленої від них світової культури: ісландці є однією із найосвіченіших і читаючих націй у світі. Їхня грамотність становить 100 %, практично всі ісландці володіють англійською мовою, а за кількістю книг, що видаються на душу населення, Ісландія займає перше місце у світі.

== Культура ==
{{main|Культура Ісландії}}
[[Файл:Möðruvallabók f13r.jpg|міні|Приклад ісландської [[сага|саги]]. Саги є вагомою частиною ісландської культурної спадщини]]
Корені ісландської культури йдуть із норвезьких традицій. Ісландська література є досить популярною, зокрема [[сага|саги]], написані в епоху високого та пізнього [[середньовіччя]]. Ісландці надають великого значення своїй незалежності та самодостатності; згідно з опитуванням громадської думки, проведеним [[Європейська Комісія|Європейською Комісією]], 85 % ісландців вважають незалежність «дуже важливою», що контрастує з 53 % у ЄС, 47 % у Норвегії чи 49 % у Данії.

Деякі традиційні вірування дожили до сьогодні: наприклад, деякі ісландці вірять в [[ельф]]ів чи принаймні припускають їхнє існування.

В Ісландії надано широкі права [[гомосексуальність|одностатевим парам]]. 1996 року ісландський парламент прийняв закон, за яким одностатеві пари змогли реєструвати свої стосунки, що надало їм права, схожі до шлюбних. 2006 року одностатеві пари отримали змогу всиновлювати та виховувати дітей. 11 червня 2010 року парламент країни прийняв поправки до закону про шлюб, за якими його було зроблено статево нейтральним. Закон вступив у дію 27 червня 2010. Відтак реєстрацію одностатевих шлюбів більше не проводять, єдиним варіантом узаконення таких стосунків є шлюб.

=== Література ===
{{main|Ісландська література}}
Найвідомішими працями ісландської літератури є саги, прозові епічні твори періоду ісландської середньовічної держави. Зокрема, це ''[[Njáls saga]]'', ''[[Grœnlendinga saga]]'' та ''[[Eiríks saga rauða]]'', які описують відкриття та заселення [[Ґренландія|Ґренландії]] та [[Вінланд]]у (сучасного [[Ньюфаундленд]]у). ''[[Egils saga]]'', ''[[Laxdæla saga]]'', ''[[Grettis saga]]'', ''[[Gísla saga]]'' та ''[[Gunnlaugs saga ormstungu]]'' є також відомими.

Переклад [[Біблія|Біблії]] було опубліковано в 16 столітті. Важливими творами 15-19 століть були духовні вірші (найвідомішим є Passíusálmar [[Гатльґрімур П'єтурссон|Гатльґрімура П'єтурссона]]) та [[рімур]], ритмічна епічна поезія. В 19 столітті популярними в країні стали нові літературні форми, навіяні національно-романтичним письменником [[Йонас Гатльґрімссон|Йонасом Гатльґрімссоном]]. Останнім часом чимало ісландських письменників досягли успіху в європейського читача, найвідомішим з них є [[Галдор Лакснесс|Гатльдор Лакснесс]], [[Нобелівська премія з літератури|нобелівський лауреат]] 1955 року.

=== Музика ===
{{main|Музика Ісландії}}
[[Файл:Björk_-_Hurricane_Festival.jpg|міні|Співачка [[Бйорк]] є однією з найпопулярніших людей з Ісландії]]
Народні мелодії ''(tvisöngur)'' відомі з початку другого тисячоліття. Найвідомішим композитором 19 століття був [[Свейнб'єрн Свейнб'єрнссон]], автор [[гімн Ісландії|національного гімну Ісландії]]; найвідоміші композитори 20 століття: [[Йон Лейфс]] та [[Паул Ісолфссон]]. 1925 року було організовано [[Рейк'явіцький оркестр]], а 1980&nbsp;— [[Ісландська опера|Ісландську оперу]]. Сьогодні найвідомішими представниками ісландської музики є співачка [[Бйорк]], сатиричний техно та панк-рок гурт [[Hatari]], построковий гурт [[Sigur Rós]], мультиінструменталіст [[Олафур Арнальдс]], рок-гурт [[Múm]] та поп-співачка [[Йоганна Ґудрун Йонсдоттір|Йоганна]]. Іншими досить відомими гуртами є [[Quarashi]] (хіп-хоп), [[Sólstafir]] (блек-метал), [[FM Belfast]] (електро), [[GusGus]], [[Mezzoforte]], [[Seabear]], [[Tappi Tíkarrass]], [[For a Minor Reflection]].

Щороку в Рейк'явіку відбувається джаз-фестиваль «Reykjavik Jazz Festival».
У 2019 році гурт "Hatari" брав участь у Євробаченні з піснею "Hatrid mun sigra" 
=== Медіа ===
{{main|Кінематограф Ісландії|Медіа Ісландії}}
[[Файл:Baltasar Kormakur.jpg|міні|200px|ліворуч|[[Балтасар Кормакур]]&nbsp;— ісландський режисер, найбільше відомий своїми фільмами ''[[101 Рейк'явік]]'' та ''[[Jar City]]'']]
Найбільшими телевізійними станціями Ісландії є державна ''Sjónvarpið'' і приватні ''Stöð 2'', ''Skjár einn'' та ''ÍNN''. Існують менші станції, переважно місцеві. Головними радіостанціями є ''Rás 1'', ''Rás 2'' та ''Bylgjan''. Щоденними газетами є ''Morgunblaðið'' та ''Fréttablaðið''. Найпопулярнішими сайтами є інформаційні сайти ''Vísir'' та ''Mbl.is''.

Ісландія є батьківщиною ''LazyTown (Latibær)''&nbsp;— дитячої програми, яку створив [[Маґнус Шевінґ]]. Вона стала популярною у більш як ста країнах, включно зі США, Великою Британією та Швецією. Студія LazyTown розташована в [[Ґардабаїр]]і.

17 червня 2010 року парламент Ісландії прийняв закон, що захищає свободу слова, журналістів та інформаторів&nbsp;— найсильніший із подібних законів у світі.

=== Кухня ===
{{main|Ісландська кухня}}
Більшість ісландських страв готують на основі риби, баранини та молочних продуктів. Відомою ісландською стравою є [[гаукатль]]&nbsp;— тухле м'ясо акули.

=== Спорт ===
{{main|Спорт в Ісландії}}
[[Файл:Eidur Gudjohnsen.jpg|міні|150px|[[Ейдур Ґудйонсен]]&nbsp;— найвідоміший ісландський футболіст]]
Головним національним видом спорту є [[ґліма]]&nbsp;— різновид боротьби, що виник у середньовіччі. Популярними в країні є футбол, атлетика, гандбол та баскетбол. Зокрема, [[збірна Ісландії з гандболу]] є однією з провідних у світі. У футболі щодо інших країн успішнішою є [[жіноча збірна Ісландії з футболу|жіноча збірна]].

Саме представники Ісландії здобули найбільше титулів у змаганні «[[Найсильніша людина світу]]»: [[Маґнус Вер Маґнуссон]] та [[Йон Патль Сіґмарссон]] перемагали по 12 разів. Найстарішою спортивною організацією Ісландії є Рейк'явіцька асоціація стрільби, заснована 1867 року (в 19 ст. у країні була популярною стрільба).

Найвидатнішим досягненням ісландської футбольної збірної став вихід до 1/4 фінальної частини чемпіонату Європи-2016<ref>{{Cite web|url=http://ru.uefa.com/uefaeuro/season=2016/matches/round=2000744/match=2018003/index.html|title=УЕФА ЕВРО-2016 - Англия-Исландия - UEFA.com|last=UEFA.com|website=UEFA.com|accessdate=2016-06-28}}</ref> після перемоги 2:1 над збірною Англії 27 червня 2016 року

В Ісландії стрімко розвивається новий вид спорту як [[Кросфіт|кроссфіт]], особливих успіхів у цьому виді спорту на міжнародних змаганнях досягли: Ені Торісдотір <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Ann%C3%ADe_Mist_%C3%9E%C3%B3risd%C3%B3ttir]</ref> перше місце 2011 та 2012 років, друге місце 2010 та 2014 років, Кетрін Девідсдотір <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Katr%C3%ADn_Dav%C3%AD%C3%B0sd%C3%B3ttir]</ref> перше місце 2015 та 2016 років, Сара Сігмунсдотір <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Sara_Sigmundsd%C3%B3ttir]</ref>.

== Див. також ==
* [[Літла-Храун]]&nbsp;— найбільша в'язниця Ісландії
* [[Ісландські дернові будинки]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.airiceland.is Еер Айсленд (Air Iceland&nbsp;— Міжнародні та Національні Авіалінії Ісландії)]
* [https://web.archive.org/web/20050210052312/http://www.icelandexpress.com/ Ісландські Міжнародні Авіалінії Айсленд Експрес (Iceland Express)]
* [https://web.archive.org/web/20140116103203/http://fotoklumba.lviv.ua/?p=1508 Водоспади Ісландії у фотографіях]
* [https://web.archive.org/web/20140116103206/http://fotoklumba.lviv.ua/?p=1836 Ісландія з висоти у фотографіях]
* [http://www.grayline.is Айсленд Екскаршенс&nbsp;— Ґрей Лайн Айсленд (Екскурсії Ісландії)]
* [http://www.treknature.com/gallery/Europe/Iceland/ Природа та тваринний світ Ісландії у фотографіях]
* [http://www.statice.is/ Статистичні дані про Ісландію]{{ref-en}}{{ref-is}}
* [http://blog.i.ua/community/3252/840447/ Що таке «ісландська революція», і чому її немає в новинах&nbsp;— 2]

== Джерела ==
* Шолох Я.Л. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Islandija Ісландія, Республіка Ісландія] // {{ЕІУ|3|543}}
* Любіцева О.О. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12739 Ісландія, Республіка Ісландія] // {{ЕСУ}}
* Wittmann, Pius, and Arthur F.J. Remy. [http://www.newadvent.org/cathen/07615b.htm Iceland] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 7. New York: Robert Appleton Company, 1910.

== Посилання ==
{{ci}}
* Around Iceland. A Comprehensive and concise visitors' guide to Iceland 2007.

{{Ісландія в темах}}
{{Navboxes
|title = Географія
|list = 
{{Європа}}
{{Геостратегічні точки світового океану}}
{{Скандинавські країни}}
}}
{{Navboxes
|title = Міжнародні організації
|list = 
{{Рада Європи}}
{{НАТО}}
{{СОТ}}
{{WEU}}
{{ОЕСР}}
{{Європейська асоціація вільної торгівлі}}
{{Шенгенська зона}}
{{Північна Рада}}
}}
{{Authority control}}

{{ВП-портали|Європа|Науки про Землю|Географія|Гідрологія|Геологія|Ісландія|Данія}}

[[Категорія:Ісландія| ]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Скандинавські країни]]
[[Категорія:Германомовні країни і території]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Острови Північного Льодовитого океану]]
[[Категорія:Острови Атлантичного океану]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]