Інтерпеляція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
|||
| (Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ |
* [http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ Вебсайт Lingvo Online]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
||
== Посилання == |
|||
* [http://leksika.com.ua/14290114/legal/interpelyatsiya Інтерпеляція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161119074619/http://leksika.com.ua/14290114/legal/interpelyatsiya |date=19 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}} |
|||
[[Категорія:Політика]] |
[[Категорія:Політика]] |
||
Поточна версія на 05:25, 19 травня 2022
Інтерпеляція — 1) звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням, після обговорення якого приймається відповідна ухвала.
2) Стилістична фігура, в якій автор перериває потік мовлення, щоб звернутись до слухача, щось ствердити чи заперечити.
ДжерелаРедагувати
- Вебсайт Lingvo Online[недоступне посилання з червня 2019]
ПосиланняРедагувати
- Інтерпеляція Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.