Перегляд вихідного коду сторінки Індомалайя

[[Файл:Ecozone_Indomalaya.svg|right|200px|thumb|Територія Індо-Малайської біогеографічної області]]
[[Файл:Línea de Wallace.jpg|right|200px|thumb|[[Лінія Воллеса]], що розмежовує тваринний світ [[Австралійська біогеографічна область|Австралійської]] від Індо-Малайської]]

'''Індо-Малайська біогеографічна область, Індомалайя'''&nbsp;— [[біогеографічна область]], одиниця [[Фауністичне районування|фауністичного]] і [[Флористичне районування|флористичного районування]], що входить до складу [[Палеогея|Палеотропічного царства]] (Палеогеї)<ref name="УРЕ"/>.

== Географічне положення ==
Охоплює південну частину [[Азія|Азії]] (півострови [[Індостан]] та [[Індокитай]]) і острови, розташовані між Азією та [[Австралія|Австралією]] ([[Великі Зондські острови|Великі Зондські]], [[Філіппінські острови|Філіппінські]], [[Шрі-Ланка (острів)|Шрі-Ланка]], [[Тайвань]], [[Хайнань]], [[Рюкю (острови)|Рюкю]] та ін.)<ref name="УРЕ"/>. На півночі кордоном служать [[Гімалаї]] та річка [[Янцзи]]; на півдні [[Індійський океан]]; на заході&nbsp;— перехідна зона із [[Голарктика|Голарктикою]] та [[Палеотропіки|Палеотропікою]], від гирла [[Інд]]у, через пустелею [[Тар (пустеля)|Тар]], до передгір'їв Гімалаїв; на сході&nbsp;— перехідна зона ([[Воллесія]], між островами [[Балі (острів)|Балі]], [[Ломбок]] і [[Сулавесі]]) з [[Нотогея|Нотогеєю]]<ref name="ВРЕ"/>{{sfn|ФГАМ|1964}}. Сулавесі інколи зоогеографічно відносять до Нотогеї через присутність [[Сумчасті|сумчастих]]&nbsp;— [[Кускус|кускуси]]<ref name="СГЕ2"/>.

У недавньому минулому територія області була вкрита [[вологі тропічні ліси|вологими тропічними]] та [[Дощовий ліс|екваторіальними лісами]], [[мусонні ліси|мусонними лісами]], або [[савана]]ми<ref name="ВРЕ"/>. Тепер, після знищення основного масиву лісів, майже вся їхня територія покрита [[антропогенний ландшафт|антропогенними ландшафтами]]. Споконвічна [[біота]] збереглася переважно в гірських районах<ref name="ВРЕ"/>.

== Флора ==
Біогеографічна область відзначається великим різноманіттям видів [[Рослини|рослин]]; [[Ендемічні види|ендемічними]] родинами є папороті [[Матонієві|матонієві]], дводольні [[Сцифостегієві|сцифостегієві]] дводольні<ref name="УРЕ"/>. Характерні субтропічні й [[Вологі тропічні ліси|тропічні вологі ліси]] (джунглі) та [[Савана|савани]] (плато [[Декан (плато)|Декан]]), на узбережжях припливні [[мангрові ліси]]<ref name="ВРЕ"/><ref name="УРЕ"/>. Тут зосереджена найдавніша флора [[Квіткові|квіткових рослин]]. Поширені [[діптерокарпові]] (Dipterocarpaceae), [[зозулинцеві]] (Orchidaceae), [[хвойні]] (Pinopsida), [[фікуси]] (''Ficus''), [[пальмові]] (Arecaceae), [[панданові]] (Pandanaceae), [[бананові]] (Musaceae), [[Деревоподібні папороті|деревоподібні]] та трав'янисті [[Папоротеподібні|папороті]]<ref name="УРЕ"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>

{{див. також|Палеотропічне флористичне царство}}

== Фауна ==
Біогеографічна область відзначається великим різноманіттям видів [[Тварини|тварин]]; ендемічними родинами є [[довгоп'ятові]] (Tarsiidae), [[малабаркові]] (Platacanthomyidae), [[Шерстокрили|шерстокрилові]] (Dermoptera), [[Тупаєподібні|тупайєві]] (Tupaiidae), [[гібонові]] (Hylobatidae)<ref name="УРЕ"/>. Але при цьому число ендемічних [[Таксономія (біологія)|таксонів]] рангом вище родини не велике. У фауні зберігаються реліктові риси [[Міоцен|міоценової епохи]]&nbsp;— [[слон індійський]], [[носороги]], [[тапір індійський]], [[Оленцеві|оленцеві]] (Tragulidae)<ref name="ВРЕ"/>. За видовим складом область найближче до [[Ефіопська область|Ефіопської]], обмін видами з якою проходив до самого [[Четвертинний період|четвертинного періоду]]<ref name="СГЕ2"/>. Для обох характерні [[слон]]и, [[Носоріг|носороги]], [[вузьконосі мавпи]], деякі види [[Копитні|копитних]], [[павич]]і, [[птахи-носороги]], [[Панголіноподібні|панголіни]] (Maniiformes), [[лемур]]и, [[хамелеон]]и, [[варан]]и, [[Агама|агами]]<ref name="ВРЕ"/>. У різних частинах Індо-Малайської області фауна має досить різкі відмінності, що обумовлюється архіпелажним характером південної частини території<ref name="ВРЕ"/>.

Лісова [[теріофауна]] представлена дереволазними тваринами: [[Вивірка|білками]], [[Летяга|летягами]], [[лорі]], тупайями та ін<ref name="ВРЕ"/><ref name="УРЕ"/>. З [[Копитні|копитних]] дикі [[Буйвіл індійський|індійський]] та [[Буйвіл карликовий|буйволи]], [[гаур]], [[бантенг]]; оленячі представлені [[Аксис|аксисом]] і [[замбар]]ом, свині&nbsp;— [[Бабіруса|бабірусою]]<ref name="УРЕ"/>. Нечисленні [[антилопи]]&nbsp;— [[нільгау]], [[Антилопа гарна|гарна]] та [[Антилопа чотирирога|чотирирога]]<ref name="СГЕ2"/>. Характерними хижаками виступають [[тигр]], [[димчастий леопард]], [[чорна пантера]], [[Ведмідь гімалайський|гімалайський]] (''Ursus thibetanus'') і [[Ведмідь малайський|малайський ведмеді]] або біруанг (''Helarctos malayanus'') , [[Вивера малайська|вивера малайська]], [[Велика панда|велика]] (''Ailuropoda melanoleuca'') і [[Мала панда|мала панди]] (''Ailurus fulgens'')<ref name="СГЕ2"/><ref name="УРЕ"/>. Багато [[Гризуни|гризунів]], численні [[рукокрилі]], особливо [[летючі собаки]] (''Rousettus'')<ref name="ВРЕ"/>. Є кілька ендемічних видів [[мавпа|мавп]], зокрема [[орангутан]]<ref name="СГЕ2"/>. У річках Інд і [[Ганг]] водиться [[дельфін південноазійський річковий]] (''Platanista gangetica''); у річках басейну [[Андаманське море|Андаманського моря]] і Великих Зондських островів&nbsp;— рідкісний прісноводний [[дельфін Іраваді]]<ref name="ВРЕ"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Tarsier-GG.jpg|border|Довгоп'ят
Kaguaani 02.jpg|border|Кагуан (шерстокрил)
Tupaia cf javanica 050917 manc.jpg|border|Тупайя яванська
Hoolock_hoolock_002.jpg|border|Гібон
Asian elephant - melbourne zoo.jpg|border|Слон індійський
</gallery></small>

Різноманітна [[орнітофауна]]. Ендемічна родина [[Іренові|листовкових]] (Irenidae), [[Megalaimidae]] і [[Rhabdornithidae]]<ref name="Фесенко"/>. Характерні [[чубаті стрижі]] (Hemiprocnidae), [[пітові]] (Pittidae), [[совині дрімлюги]] (Podargidae), [[рогодзьобові]] (Enrilaimidae); численні [[фазанові]] (Phasianidae)&nbsp;— [[павич]]і, [[Фазан аргус|аргуси]], [[трагопан]], [[банківська курка]], [[Рибалочка|зимородки]], [[бджолоїдка|щурки]] (''Merops''), [[Нектарка|нектаркі]] (''Nectarinia'') тощо<ref name="УРЕ"/>.

З [[Плазуни|плазунів]] ендемічні [[щитохвості змії]] (Uropeltidae), [[безвухі варани]] (Lanthanotidae), [[великоголові черепахи]] (Platisternidae), [[гавіал]]и (Gavialidae). Поширені отруйні змії ([[Справжні кобри|кобри]]), [[пітон]]и, різні [[черепахи]], [[крокодили]], [[ящірки]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="УРЕ"/>. Для області характерні такі ряди земноводних: [[саламандрові|саламандри]] (Urodela), [[безногі]] (Apoda), [[жаби]] (Anura).

Різноманітна [[іхтіофауна]] прісноводних риб, багато представлена група [[Акантопері|акантоперих]] (Acanthopterygii), численні [[коропові]], присутній ряд видів [[сом]]ів; зустрічаються [[Лабіринтові риби|лабірінтові]] (Anabantoidei) та [[араваноподібні]] (Osteoglossiformes)<ref name="СГЕ2"/><ref name="ВРЕ"/>.

Дуже різноманітна [[ентомофауна]], численні й різноманітні [[метелики]], характерні [[Мімікрія|мімікруючі]] [[примарові]] (Phasmatodea).

<small><gallery caption="Метелики Індомалаї" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Université de Rennes 1, collection Charles Oberthür, papillons, région orientale, boîte 1.jpg|border|
Université de Rennes 1, collection Charles Oberthür, papillons, région orientale, boîte 2.jpg|border|
Université de Rennes 1, collection Charles Oberthür, papillons, région orientale, boîte 3.jpg|border|
</gallery></small>

На території Індо-Малайської біогеографічної області в давнину людиною були [[одомашнення|одомашнені]] [[буйвіл]], [[бантенг]] (балійська худоба), [[гаур]] у формі [[гаял]]у, [[свиня]], [[курка]], [[індійська бджола]]<ref name="ВРЕ"/>.

== Районування ==
Біогеографічна область територіально поділяється на 3 підобласті, що відрізняються одна від одної певними особливостями живої природи, які сформувались історично:
* [[Індійська підобласть]] охоплює субконтинент Індостан з прилеглими островами;
* [[Бірмано-Китайська підобласть]] (Індокитайська) охоплює півострів Індокитай, Південний Китай, острови Хайнань та Тайвань;
* [[Малайсько-Філіппінська підобласть]], яку інколи поділяють на окремі підобласті:
** [[Малайська підобласть]] охоплює півострів [[Малакка (півострів)|Малакка]] та Великі Зондські острови,
** [[Філіппінська підобласть]] охоплює однойменний архіпелаг.

=== Індійська підобласть ===
{{main|Індійська підобласть}}
Флора підобласті налічує понад 50 ендемічних родів і понад 2 тис. ендемічних видів<ref name="УРЕ"/>. У густозаселених місцях природна рослинність повністю винищена. У заповідниках та невеликих малозаселених куточках зустрічаються тропічні дощові ліси диптерокарпусів, мусонні [[Салове дерево|салові]] та [[Тикове дерево|тикові]] ліси<ref name="УРЕ"/>. Більшість території не зайнятої в сільськогосподарському обробітку зайняті, [[чагарник]]ами, рідколіссям і саванами. Характерні ссавці: антилопи нільгау та гарна, [[свиня карликова]] (''Sus salvanius'')&nbsp;— найменший представник [[Свиневі|свиневих]], [[носоріг індійський]], [[бенгальський тигр]], мавпа [[гульман]] (сірий лангур, хануман), з птахів&nbsp;— [[павич]], з плазунів&nbsp;— гавіал, в річках зустрічаються [[акули]]<ref name="СГЕ2"/><ref name="УРЕ"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Tree in new leaves (Tectona grandis) I IMG 8133.jpg|border|Тик
Managed Sal in Dheradun 1.jpg|border|Саловий ліс
Mothers_Love_(4634407331).jpg|border|Сірі лангури
Malabar Giant Squirrel-Dogra.jpg|border|Гігантська індійська білка
</gallery></small>

=== Бірмано-Китайська підобласть ===
{{main|Бірмано-Китайська підобласть}}
Флора підобласті налічує більше 250 ендемічних родів рослин<ref name="УРЕ"/>. На рівнинах і навітряних схилах гір переважають тропічні дощові ліси, в горах&nbsp;— субтропічні [[Мохуваті ліси|мохуваті ліси]] з вічнозеленими [[Букові|буками]], [[лаврові|лаврами]], [[вересові|вересами]], [[Магнолієві|магноліями]], [[Чайні|чайними]] деревами<ref name="УРЕ"/>. У вологих лісах багато [[Епіфіти|епіфітів]]<ref name="СГЕ2"/>. У сезонних листопадних [[Мусонні ліси|мусонних лісах]] домінують диптерокарпові та [[Тикове дерево|тик]]<ref name="СГЕ2"/>. На підвітряних схилах і у вітровій тіні поширені савани, колючі рідколісся. За достатньої зволоженості&nbsp;— зарості [[бамбук]]а. Характерними лісовими тваринами виступають, або донедавна такими були, [[Макака|макаки]], [[гібон]]и, [[довгоп'ят]]и, [[слон]]и, [[носоріг яванський]]<ref>25 жовтня 2011 року [[Фонд дикої природи]] констатував факт зникнення яванського носорога в національному парку [[Кат'єн]] у [[В'єтнам]]і. Останні представники виду залишились лише в національному парку на заході густонаселеного острова [[Ява (острів)|Ява]].</ref>, тигр, чорна пантера, [[летяги]]; багато птахів&nbsp;— [[папуги]], різноманітні фазанові; з плазунів&nbsp;— [[алігатор]]<ref name="УРЕ"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Flowering_plants_BCP_031.JPG|border|Чайне дерево
Golden_Bamboo(Bambusa_vulgaris)_in_Hong_Kong.jpg|border|Бамбукові зарості
'Indian_Giant_Flying_Squirrel_Dahod.jpg|border|Індійська гігантська летяга
</gallery></small>

=== Малайсько-Філіппінська підобласть ===
{{main|Малайсько-Філіппінська підобласть}}
Флора підобласті налічує велику кількість ендемічних видів, репрезентативними родинами виступають [[матонієві]], [[сцифостегієві]]<ref name="УРЕ"/>. Для біогеографічної підобласті характерним рослинним покривом є тропічні дощові ліси з диптерокарпових, пальм, фікусів, панданусів, деревоподібних папоротей, [[хлібне дерево|хлібного дерева]], зарості бамбука. У горах поширені [[Нефелогілея|мохуваті ліси]], місцями мусонні ліси, рідколісся, савани, уздовж заболочених узбережж&nbsp;— мангрові ліси, на піщаних ґрунтах зарості ендемічної [[Пальма ніпа|пальми ніпи]]<ref name="УРЕ"/>. Ендемічні ссавці: тапір, бабіруса, гібон [[сіаманг]], [[орангутан]] (острови Калімантан і Суматра), [[Носач звичайний|носата мавпа]], з [[Плазуни|плазунів]]&nbsp;— [[варан комодський]]<ref name="СГЕ2"/>. Рідкісні слон, носоріг дворогий, [[бантенг]], з птахів&nbsp;— [[Фазан аргус|фазан аргуси]], [[смітні кури]]<ref name="УРЕ"/>. Численні [[летючі жаби]] (Rhacophorus), [[Райкові|квакші]] (Hylidae) навпаки малочислені<ref name="ВРЕ"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Dawn_in_Borneo.jpg|border|Вологі дощові ліси Калімантану
Dừa_nước.jpg|border|Зарості ніпи
Orangutan_-Zoologischer_Garten_Berlin-8a.jpg|border|Орангутанг
Tembadau_01.jpg|border|Бантенг
Varan_de_Komodo_Thoiry_1981.jpg|border|Комодський варан
<!--Rhacophorus_malabaricus_2.jpg|border|Летюча жаба-->
</gallery></small>

== Див. також ==
* [[Біогеографічне районування]]
* [[Палеотропічне флористичне царство]]
* [[Фауністичне районування]]
* [[Флористичне районування]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="УРЕ">[[Кістяківський Олександр Богданович|Кістяківський О. Б.]] [http://leksika.com.ua/19940523/ure/indo-malayska_biogeografichna_oblast Індо-Малайська біогеографічна область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210422171637/https://leksika.com.ua/19940523/ure/indo-malayska_biogeografichna_oblast |date=22 квітня 2021 }} // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="СГЕ2">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s11/e0011520/index.shtml Индо-Малайская область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190421173058/http://geoman.ru/geography/item/f00/s11/e0011520/index.shtml |date=21 квітня 2019 }} // {{СГЕ2}}</ref>

<ref name="ВРЕ">[[Гептнер Володимир Георгійович|Гептнер В. Г.]] {{ВРЕ|054371|Индо-Малайская область}}</ref>

<ref name="Фесенко">{{Стаття |автор=[[Фесенко Геннадій Васильович|Фесенко Г. В.]] |назва=Зоогеографічні особливості поширення птахів |посилання=http://bioweb.lnu.edu.ua/studia/pdf/201263/2012_6_3_219.pdf |відповідальний= |видання=[[Біологічні студії|Біологічні Студії]] / Studia Biologica |тип= |місце={{Льв.}} |видавництво=Вид-во ЛНУ |рік=2012 |місяць= |том=6 |випуск= |номер=3 |сторінки=197—222 |issn=1996-4536 |bibcode= |doi= |pmid= |мова=uk |accessdate=21 лютого 2019 |archivedate=31 грудня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131231105831/http://bioweb.lnu.edu.ua/studia/pdf/201263/2012_6_3_219.pdf }}</ref>
}}

== Література ==
* {{книга |автор =[[Кістяківський Олександр Богданович|Кістяківський О. Б.]], [[Корнєєв Олександр Порфирович|Корнєєв О. П.]] |заголовок =Посібник з зоогеографії |посилання =  |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво =[[Освіта (видавництво)|Радянська школа]] |рік =1968 |сторінок =133 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Кістяківський і Корнєєв }}
* {{книга |автор = Береговий П. М., Прахов М. М. |заголовок =Ботанічна географія |посилання =  |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво =[[Вища школа (видавництво)|Вища школа]] |рік =1969 |сторінок =344 |сторінки = |серія = |тираж = 3000 |isbn= |ref =Береговий і Прахов }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор =Бобринский Н. А.  |заголовок =География животных  |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{М.}} |видавництво = |рік =1961 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Бобринский Н. А.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =[[Наумов Гурій Васильович|Наумов Г. В.]] |заголовок =Краткая история биогеографии |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{М.}} |видавництво =[[Наука (видавництво)|Наука]] |рік =1969 |сторінок =201 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref =Наумов Г. В. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =[[Жан Леме|Леме Ж.]]  |заголовок =Основы биогеографии |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{М.}} |видавництво =[[Прогресс (видавництво)|Прогресс]] |рік = 1976 |сторінок =309 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Леме Ж. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =  |заголовок =Биогеография с основами экологии |посилання = |том= |відповідальний =Ред. Бабаенко А. Б.  |місце = {{М.}} |видавництво = |рік =1994 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Бабаенко А. Б. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =Крыжановский О. Л.  |заголовок =Состав и распространение энтомофауны земного шара. |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{М.}} |видавництво = |рік =2002 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Крыжановский О. Л. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{М.}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}

== Посилання ==
* 
{{Біогеографічне районування}}
{{Біоми та екозони}}
{{Портали|Біологія|Географія|Азія|Зоологія|Ботаніка|колір=}}

[[Категорія:Зоогеографія]]
[[Категорія:Біогеографічні області]]
[[Категорія:Екозони]]