Імеркські стоянки

Версія від 19:08, 18 січня 2019, створена Taromsky (обговорення | внесок) (→‎Бронзова доба)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Імеркські стоянки — археологічні пам'ятки новокам'яної, мідної й бронзової доби у озера Імерка Зубово-Полянського району Мордовії.

ДслідженняРедагувати

Відомо понад 10 стоянок. Вперше відкриті М. Ф. Жиганов у 1957 році. Решту стоянок дослідили В. Н. Шітов (1974 рік), В. П. Третьяков та А. А. Виборнов (1979—1986 роки), В. В. Ставицький (1993—1994 роки), А. І. Королев (1994 рік).

ЗнахідкиРедагувати

Розкопки виявили залишки жител, велику кількість кам'яних знарядь та черепків кераміки.

Новокам'яна добаРедагувати

До новокам'яної доби відноситься кераміка з накольчастим, гребінчастим та ямково-гребінчастим орнаментом.

ЕнеолітРедагувати

За енеоліту — кераміка волосівської та імеркської культури.

Виявлені найдавніші у Мордовії сліди використання металу: мідні краплі й глиняні тиглі.

Унікальна верхня частина культового жезла, що був виготовлений з рогу лося.

Бронзова добаРедагувати

На деяких стоянках виявлені шари бронзової доби з керамікою балановської та чирківсько-сеймінської культури.

ДжерелаРедагувати

  • Шитов В. Н. Эпоха камня и раннего металла в Примокшанье // Тр. МНИИЯЛИЭ. — Саранск, 1976 год. — Выпуск 52
  • Третьяков В. П., Выборнов А. А. Неолит Сурско-Мокшанского междуречья. — Куйбышев, 1988 год
  • Третьяков В. П. Неолитические племена лесной зоны Восточной Европы. — Л., 1990 год.