Іманентність

Версія від 15:13, 18 травня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Імане́нтність (лат. immanens — «властивий, притаманний чомусь») — характеристика притаманності, властивості предмету чи явища, що випливає з його внутрішньої природи.

Імане́нтний — внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи.

Приклад: Іманентна філософія — суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії, який проголошує об'єктивний світ іманентним (внутрішнім) змістом свідомості суб'єкта.

Звідси іманентне — це формування уяви завдяки сприйняттю інформації через канали — дотик, смак, зір, нюх та слух (див. «Сигнальна система»).

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати