Відкрити головне меню

Ілюмжинов Кірсан Миколайович

російський журналіст

Кірса́н Микола́йович Ілюмжи́нов (калм. Үлүмҗин Кирсан, нар. 5 квітня 1962, Еліста, Калмицька АРСР, СРСР)  — російський державний діяч, перший і єдиний президент Республіки Калмикія (1993—2005), перший голова Республіки Калмикія (2005—2010), підприємець. Президент ФІДЕ (з 1995 року).

Кірсан Миколайович Ілюмжинов
Үлүмҗин Кирсан
Кирсан Илюмжинов.jpg
Народився 5 квітня 1962(1962-04-05) (57 років)
Еліста, Російська РФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність калмики
Діяльність політика, бізнес
Alma mater МДІМВ
Володіє мовами російська і японська[1]
Посада член Ради Федерації[d] і Head of Kalmykia[d]
Партія КПРС (1983—1991); Єдина Росія (з 2004)
Конфесія буддизм
Батько Микола Доржинович Ілюмжинов
Мати Рімма Олексіївна Ілюмжинова
У шлюбі з Данара Давашкіна
Діти син Давид
Нагороди
орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Дружби (Російська Федерація) Order of the White Lotus Russian Federation Presidential Certificate of Honour
Russian government award for science and technology
Орден Золотого руна Order of the Polar Star

Зміст

БіографіяРедагувати

  • 1977 — у 15 років очолив дорослу збірну Калмикії з шахів.
  • 1979 — закінчив із золотою медаллю елістинську школу № 3. Після школи 1 рік працював слюсарем-зварником на заводі «Звезда». Після цього 2 роки служив у Радянській Армії у Північно-Кавказькому військовому окрузі (закінчив службу старшим сержантом), був членом збірної цього округу з шахів.
  • 1982—1989 — навчався у Московському Державному інституті міжнародних відносин (МДІМВ). У 1988 році за донесенням однокурсників був виключеним з інституту та з партії «за розпивання спиртних напоїв у громадському місці». Після листів К. Ілюмжинова на 19-ту партійну конференцію на ім'я М. С. Горбачова, голові КДБ СРСР і міністру закордонних справ Шеварнадзе, і піврокового розслідування — був відновленим в інституті і у партії.[2].
  • 18 березня 1990 — обраний народним депутатом РРФСР від Маницького територіального округу № 821 (Калмикія). 
  • З 18 жовтня по 12 грудня 1991 — член Ради Республік Верховної Ради СРСР[3].
  • 1992 — заснував разом з Євгенієм Додолевим газету «Новый Взгляд».[4]
  • 1993 — президент Російської палати підприємців.
  • 1 квітня 1993 року — обраний президентом Республіки Калмикія.
  • З грудня 1993 року — член Ради Федерації (першого скликання) Федеральних Зборів Російської Федерації. З 1996 року — член Ради Федерації другого скликання по посаді.
  • 1995 — знову достроково переобраний на пост Президента Республіки Калмикія на 7 років, до 2002 року.
  • У листопаді 1995 був обраний президентом ФІДЕ.[5]
  • У листопаді 1998 у зв'язку з неотриманням коштів з Федерального бюджету зробив низку заяв, які були розцінені як припущення про можливий вихід Калмикії зі складу Російської Федерації.[6] У відповідь на це Генеральна прокуратура РФ почала перевірку по факту висловлювань.
  • 29 грудня 2000 року став президентом футбольного клубу «Уралан» з Елісти
  • 27 жовтня 2002 року переміг у другому турі президентських виборів у Калмикії.
  • 24 жовтня 2005 року президентом РФ В. В. Путіном призначений головою Республіки Калмикія терміном на 5 років.[7]
  • 2 червня 2006 року був перевибраним президентом ФІДЕ.[8]
  • 6 вересня 2010 року заявив, що не збирається претендувати на п'ятий термін перебування на посту голови республіки.[9] Його повноваження вийшли 24 жовтня 2010 року.[10] Президент РФ Медведєв на пост голови Калмикії запропонував кандидатуру Олексія Орлова, постійного представника Республіки Калмикія при президенті РФ і першого замісника голови правління республіки[11], яку затвердив Народний Хурал Калмикії[12]. Таким чином Олексій Орлов замінив Ілюмжинова на пості голови республіки.
  • 29 вересня 2010 року його перевибрали президентом ФІДЕ. Окрім Ілюмжинова на цей пост претендував дванадцятий чемпіон світу з шахів Анатолій Карпов. За Ілюмжинова було віддано 95 голосів, за Карпова — 55[13]. 12 липня 2010 року Карповим був поданий позов проти Ілюмжинова у Міжнародний спортивний арбітражний суд у зв'язку з процедурою висунення його кандидатури[14], однак 27 вересня позов було відхилено[15].
  • 12 червня 2011 року зустрівся у Триполі з Каддафі, зіграв з ним у шахи і домовився про проведення шахового турніру. Каддафі вкотре підтвердив, що не піде, а постів ніяких і не займав[16][17].
  • 19 вересня 2011 року за рішенням вищих ієрархів Амарапура механікаі Шрі-Ланки став хранителем мощів засновника Буддизму Будди Шак'ямуні. Мощі були передані Ілюмжиновим на зберігання у Центральний буддистський храм Калмикії[18].

ФактиРедагувати

  • На честь Ілюмжинова названо астероїд (5570) Кірсан[19].
  • Багаторазово заявляв про свій контакт з прибульцями, що відбувся 18 вересня 1997 року[20][21][22].
  • Ілюмжинов признався, що його син навчається у звичайному ВНЗ на географа і заробляє гроші перекладами.
  • Проходив по справі журналістки Лариси Юдіної, знайденої убитою 8 червня 1998 року.
  • Неодноразово згадується у літературному серіалі «Етногенез»[ru]
  • На початку 1990-х років пропонував свій проект федеративного устрою Росії, при якому країна складалась би з 22 суб'єктів федерації (республік) — 21 сьогодні існуюча республіка і 22, так звана «Російська республіка», що об'єднала б усі існуючі області, краї, автономні округи і автономну область.[23]
  • У день 50-річчя Кірсана Ілюмжинова його іменем була названа площа у Сіті-Чес.
  • Будучи членом Верховної Ради СРСР, купив шахову корону у чемпіона світу Гаррі Каспарова[24].
  • Знімався у ролі самого себе у телесеріалі «Вангелия» (2013).

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Перший канал — 1995.
  2. Интервью К. Илюмжинова «Эху Москвы» 08.03.2007
  3. Постановление Верховного Совета РСФСР от 18.10.1991 № 1765-I. Архів оригіналу за 24.12.2013. Процитовано 24.11.2015. 
  4. Лис золотоцветного лотоса
  5. FIDE President Kirsan Ilyumzhinov
  6. Альманах «Школа Целостного Анализа». Выпуск 5 (1999)
  7. Справка на сайте Совета Федерации[недоступне посилання з лютий 2019]
  8. Kirsan Reelected by Wide Margin, 96 vs. 54
  9. Илюмжинов в октябре уходит с поста президента Калмыкии
  10. .Медведев предложил кандидатуру Алексея Орлова на пост главы Калмыкии
  11. Новое лицо старого курса[недоступне посилання з лютий 2019]
  12. Депутаты утвердили кандидатуру Орлова на пост главы Калмыкии
  13. Кирсан Илюмжинов переизбран президентом ФИДЕ — РИА Новости, 29.09.2010.
  14. Анатолий Карпов подал на Кирсана Илюмжинова в спортивный суд — Лента.ру, 12.07.2010
  15. Кирсану Илюмжинову разрешили баллотироваться на новый срок — Лента.ру, 27.09.2010.
  16. Кирсан Илюмжинов встретился в Триполи с Муаммаром Каддафи
  17. Кирсан Илюмжинов сыграл с Каддафи в шахматы и передал, что Москва считает его нелегитимным
  18. В Калмыкию из Шри-Ланки прибыли мощи Будды  — Российская Газета, 21.11.2011.
  19. Lutz D. Schmadel. {{{Заголовок}}}. — ISBN 3-540-00238-3.
  20. [ Радио Свобода: Наши гости: Лицом к лицу ]
  21. КИРСАН ИЛЮМЖИНОВ: «18 сентября 1997 года меня на свой корабль забрали инопланетяне. К сожалению, сыграть с ними партию в шахматы я так и не успел» — Еженедельник «СОБЫТИЯ И ЛЮДИ»
  22. Первый канал. Телепроект Познер. Кирсан Илюмжинов
  23. Филиппов А. В. Новейшая история России. 1945—2006 гг
  24. Журнал «Мужской характер». Архів оригіналу за 25 листопад 2015. Процитовано 24 листопад 2015.