Відкрити головне меню

Ізяславський повіт (до 1910 року — Заславський повіт; рос. Изяславский уезд)[1] — адміністративно-територіальна одиниця Волинської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Заслав.

Ізяславський повіт
Ізяслав.gif
Герб повітового центру
Volin gub (1863) zaslav.png
Губернія Волинська губернія
Центр Заслав
Створений 1795
Площа близько 3 450 км²
Населення 208 742 осіб (1897)

Зміст

Царські часиРедагувати

Повіт знаходився в південній частині губернії. Межував на півдні з Старокостянтинівським, на заході і північному заході з Острозьким, на сході і північному сході з Новоград-Волинським повітами Волинської губернії. Займав площу 3 055 верст² (близько 3 450 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 208 742 чоловік. З них 76,87 % — українці, 13,28 % — євреї, 7,0 % — поляки, 0,83 % — німці, 1,75 % — росіяни, 0,16 % — чехи[2].

Станом на 1883 рік в повіті було 236 населених пунктів, об'єднаних у 24 волості. На 1906 рік у повіті було 412 населених пунктів, об'єднаних у 16 волостей.

Склад повіту на 1915 рік[3]
назва центр містечка (7)
1 Антонінська волость с. Антоніни
2 Білогородська волость м. Білгородка Білогородка, Корниця
3 Бутовецька волость с. Бутівці
4 Грицівська волость м. Гриців Гриців
5 Жуківська волость с. Жуків
6 Ізяславська волость м. ІЗЯСЛАВЛЬ
7 Лабунська волость м. Лабунь Лабунь
8 Михнівська волость с. Михнів
9 Новосільська волость с. Нове Село
10 Славутська волость м. Славута Славута
11 Судилківська волость м. Судилків Судилків
12 Сульжинська волость с. Сульжин
13 Тернавська волость с. Тернавка
14 Хоровецька волость с. Хоровець
15 Хролинська волость с. Хролин
16 Шепетівська волость м. Шепетівка Шепетівка

Повіт після 1921 рокуРедагувати

18 березня 1921 року Західна Волинь увійшла до складу Польщі. Внаслідок цього було розділено колишній Острозький повіт — 5 його волостей відійшли до Польщі, 9 — Ганнопільська (окрім сіл Глибочок та Жаврів), Довжоцька (окрім сіл Дуліби, Крилів, Майків, Пашуки, Черниця), Кривинська (окрім села Вільбівне), Кунівська (села Антонівка, Долоччя, Загребля, Закриниччя, Заріччя, Кам'янка, Карпилівка, Кунів), Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська відійшли до складу Заславського повіту.

Водночас Лабунська та Хролинська волості відійшли до новоутвореного Полонського повіту.

Отож, із 1921 року до Заславського повіту входили наступні 23 волості: Антонінська, Білогородська, Бутовецька, Грицівська, Жуківська, Заславська, Михнівська, Новосільська, Славутська, Судилківська, Сульжинська, Тернавська, Хоровецька, Шепетівська, а також волості, що відійшли від Острозького повіту: Довжоцька, Ганнопільська, Кривинська, Кунівська, Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Місто і повіт перейменовані імператорським указом № 32963 від 30 січня (12 лютого) 1910 року. (Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Третье. Том XXX. Отделение Первое. — Санкт-Петебург, 1913 — с. 77)
  2. Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопад 2008. Процитовано 17 квітень 2009. 
  3. Памятная книжка Волынской губернии 1915 год.

ЛітератураРедагувати

  • Пероговский В. Город Заслав, история его и теперешнее состояние. Местечки Заславского уезда: Славута, Шепетовка, Судилков, Грицев, Корница, Лабунь, Белогородка и селения: Городище, Поляхова и Зелинцы // Волынские губернские ведомости. 1868, № 81-85, 89-91. (рос.)
  • Дубік О. Опис церков Заславського повіту Волинської губернії // Сакральне мистецтво Волині. — 2002. — T. 9.

Ресурси мережіРедагувати