Перегляд вихідного коду сторінки Іван Самойлович

{{Гетьман
|ім'я = Іван Самойлович
|титулатура = 
|титул = [[Українські гетьмани і кошові отамани|Гетьман України]]
|зображення = Hetman Ivan Samoylovych.jpg
|зображення_підпис = Портрет з монографії [[Альфред Єнсен|Альфреда Єнсена]]
|правління = [[1672]]-[[1687]]
|обрання = [[17 червня]] [[1672]]
|ім'я при народженні = 
|інші титули = 
|хрещення = 
|дата народження = ?
|місце народження = [[Ходорків]]
|дата смерті = 1690
|місце смерті = [[Тобольськ]], [[Московське царство]]
|місце поховання = 
|попередник = [[Дем'ян Многогрішний]]
|наступник = [[Іван Мазепа]]
|дружина = [[Марія Голуб|Марія Іванівна Голуб]]
|діти = Семен, Григорій, Яків, Параска, Анастасія
|династія = [[Самойловичі]]
|батько = Самійло
|мати = 
|герб = Alex K Ivan Samoilovych.svg
|сигнатура = I.Samoylovych Signature.png
}}

'''Іва́н Самойло́вич''' (?&nbsp;— {{ДС|||1690}})&nbsp;— [[гетьман Війська Запорозького]], [[Політик|політичний]] та військовий діяч, реформатор, очільник [[Гетьманщина|Гетьманщини]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] та «Обох боків Дніпра» (від 1674&nbsp;року). Намагався приєднати до козацьких територій [[Слобідська Україна|Слобожанщину]], але невдало. Закінчив своє життя у засланні внаслідок змови князя [[Голіцин Василь Васильович|Василя Голіцина]] та частини [[Козацька старшина|старшини]] на чолі з [[Іван Мазепа|Іваном Мазепою]].

== Біографія ==
Народився у родині священика '''Самійла''' з [[Ходорків|Ходоркова]] (нині [[Житомирська область]]). Після [[Хмельниччина|Хмельниччини]] родина переїхала на [[Лівобережжя]] де батько отримав [[Парафія|парафію]] в містечку [[Красний Колядин]] в [[Прилуцький полк|Прилуцькому полку]].

Освіту здобув у [[Києво-Могилянська колегія|Києво-Могилянській колегії]]. Втім духовна стезя не привабила Івана і він вступив до війська. Оскільки мав добру освіту, то службу розпочав [[Військовий писар|військовим писарем]] [[Красноколядинська сотня|Красноколядинської сотні]] [[Прилуцький полк|Прилуцького полку]]. Там же одружився [[Марія Голуб|Марією Голуб]].

За протекції [[Генеральний писар|генерального писаря]] отримав звання [[Значковий товариш|значкового товариша]]. Згодом був веприцьким [[сотник]]ом [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]], наказним полковником [[Прилуцький полк|Прилуцького полку]], сотником красноколядинським (1664), полковником [[Компанійські полки|охотницького полку]] з котрим вирушив до [[Смоленськ]]а (1665). Після повернення займав старшинські посади в складі [[Чернігівський полк|Чернігівського полку]] гетьмана [[Ігнатович Дем'ян|Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного)]]&nbsp;— [[осавул]]а та [[Полковий суддя|судді]].

== Політична кар'єра ==
1668-го року Самойлович взяв участь у [[Антимосковське повстання 1668|антимосковському повстанні]] на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]], яке очолив гетьман [[Іван Брюховецький|Брюховецький]]. Після вбивства дорошенківцями Івана Брюховецького приєднався до [[Дем'ян Многогрішний|Дем'яна Многогрішного]], разом з яким отримав царське прощення<ref>В.&nbsp;В.&nbsp;Кривошея ''Козацька еліта Гетьманщини.''&nbsp;— К.: ІПіЕНД ім. Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса, 2008 ст.223</ref>. У [[1668]]–[[1669]]&nbsp;роках був наказним полковником та [[полковник]]ом чернігівським. [[1669]]–[[1672]]&nbsp;— [[генеральний суддя]].

Згодом очолив старшинську [[Батуринська змова|змову проти Ігнатовича]], що сталася у березні 1672 під прямій підтримці московської адміністрації і московських стрільців. На старшинській раді в Козачій Діброві [[17 червня]] [[1672]]&nbsp;року обраний гетьманом. Обновив старшинський корпус, зокрема владу повернули собі репресовані за попереднього уряду прибічники кланів [[Яким Сомко|Сомка]], Золотаренка та Брюховецького. Того ж року спинив антидержавну змову [[Рославець Петро|Рославця]], котрого разом з полковниками прилуцьким [[Горленко Лазар Федорович|Горленком]] та [[Переяславський полк|переяславським]] [[Дмитрашко-Райча Родіон|Райчею]] було ув'язнено з конфіскацією майна.

Прагнув об'єднати під своїм регіментом [[Лівобережна Україна|Лівобережну]] й [[Правобережна Україна|Правобережну Україну]], для чого проводив боротьбу проти правобережного гетьмана [[Дорошенко Петро|Петра Дорошенка]].

Керував козацьким військом під час [[Чигиринські походи|Чигиринських походів]] [[1677]] і [[1678]]&nbsp;років. За правління Самойловича [[Київська митрополія (1620—1685)|Українська Православна Церква]] почала втрачати свою незалежність і надалі була остаточно підпорядкована [[Російська православна церква|Московському патріархові]] гетьманом [[Іван Мазепа|Іваном Мазепою]].

== Умови гетьманства ==
[[Конотопські статті]], згідно з якими московський цар у 1672 році затвердив гетьманом Самойловича, полягали в наступному:
* Міста Києва Государ ніколи полякам не поступиться; інші ж статті миру з Королем Польським відкладені до 1674 року.
* Гетьман, не радячись зі старшинами і без суду, нікого не карає, як то бувало «від зрадника Демка» (тобто [[Дем'ян Многогрішний|Дем'яна Многогрішного]]).
* Гетьман не може вести ніяких переговорів з державами іноземними, без Царського веління, а й тим більше не має права входити в письмові або усні зносини з [[Петро Дорошенко|Дорошенком]]. Оскільки той, з'єднавшись з султаном, починає війну з Королем Польським, то новий Гетьман зобов'язується ні в чому не давати Дорошенку допомоги.
* Гетьман зобов'язаний поступитися Польщі все місця по Сож, в Воєводстві Мстиславського, в повітах Мозирському і Речицьке, якими володів гетьман Многогрішний.
* Гетьман зобов'язується не приймати втікачів Московських людей; а які в гетьманство Многогрішного були прийняті, тих вислати негайно з Малоросії.
* У [[Глухівські статті|статтях Глухівських]] в пункті 17-му було сказано, що під час переговорів з Королем, або з Ханом має згадуватись про Запорожців, і повинні бути присутніми Комміссари Малоросійські. Втім на перших же переговорах ця умова не була виконана; а потім вже зажадав Государ в село Мігновичі на переговори з поляками Полковника Київського Костянтина Солонину; але як Посол Королівський, Гнінскій, оголосив, що у нього в наказі від Короля немає ні слова про присутність Комміссаров малоросійських, то Государ оголосив, що їх надалі не стануть викликати; якщо ж буде при переговорах згадуватися про Украйну і військо Запорозьке, про те письмово повідомляти Гетьманів і Кошових.
* Полковник Чернігівський Василь Многогрішний відбирав воду у ратних людей Московських і всіляко їх утискував; а Сотник тамтешній [[Леонтій Полуботок]] зайняв на Стрижні водяний проїзд, побудував греблю і млин&nbsp;— все це знищити.
* Особливий Полковник з тисячею реєстровими козаками, які засновані в силу 22-й [[Глухівські статті|Глухівської статті]], нині, на прохання народу&nbsp;— скасовуються.<ref>{{Cite web|title=Маркевич, Н. Історія Малоросії, глава 34|url=http://library.kr.ua/elib/markevich/tom2/malor8.html|website=Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського|accessdate=2019-04-24|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>

== Державна політика ==
[[Файл:Молитва за Україну Батурин 2010.jpg|міні|праворуч|250px|Іван Самойлович (другий зліва) в меморіалі ''[[Молитва за Україну (Батурин)|«Гетьмани. Молитва за Україну»]]''.]]
У внутрішній політиці Іван Самойлович започаткував виділення з козацької старшини т.&nbsp;зв. значкового (знатного, значного) військового товариства, яке стало прообразом українського («малоросійського») дворянства. Намагався об'єднати Правобережжя та Лівобережжя.

[[1674]]&nbsp;року, коли війська гетьмана Самойловича [[Правобережна кампанія Самойловича і Ромодановського 1674 року|перейшли Дніпро]], і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, правобережний гетьман [[Михайло Ханенко]] склав гетьманську булаву, Петра Дорошенка формально було усунуто від влади, а гетьманом усієї України («обох сторін Дніпра») було проголошено Івана Самойловича.

У результаті вторгнення військ Османської імперії Самойлович втратив контроль над Правобережжям. Саме ним у 1678-му році вперше в Гетьманщині була уведена оренда на горілку.

У 1679&nbsp;року за наказом Москви провів насильницьке переселення українців з Правобережної України на Лівобережну, відоме як [[Великий згін]].

У роки правління Самойловича остаточно утвердився державно-політичний устрій лівобережного Українського гетьманату, який в основному залишався незмінним до [[1764]] року. Проявив себе здібним воєначальником у війні об'єднаних сил козацької України та Московії з Османською імперією. Заохочував переселення українського населення з Правобережжя на Лівобережжя. Претендував на поширення гетьманської влади і на Волинь та Західну Україну. Висловлював незадоволення укладеним між Московським царством і Османською імперією Бахчисарайським миром [[1681]] року, неодноразово виступав проти укладення польсько-московського Вічного миру [[1686]] року, який узаконював розділ України на дві частини.

== Церковна політика ==
[[Файл:Самойлович.jpg|міні|Портрет Івана Самойловича серед росписів інтер'єру Троїцького собору [[Густинський монастир|Густинського монастиря]].]]
За гетьманування Самойловича українська православна церква, яка до того була під зверхністю Константинопольського патріарха, була підпорядкована Московському патріархату. Мріяв створити Українське/Руське князівство і зробити гетьманську владу спадковою.{{Джерело?}}

== Позбавлення гетьманства ==
{{main|Коломацький переворот}}
Після невдалого спільного українсько-московського походу на Крим у 1687 звинувачений у «зраді Москві», скинутий з гетьманства, заарештований і відправлений на заслання до залежних московських територій Західного Сибіру, де й помер.

== Родина ==
* Батько Самійло&nbsp;— православний священик з Правобережжя.
* Дружина [[Марія Голуб|Марія Іванівна Голуб]]
* Діти
:* Яків Самойлович
:* [[Григорій Самойлович]]&nbsp;— замучений московитами в [[Севськ|Сівську]]<ref> ''А старшого сина Григорія взял з собою околничий до города Сівска, и там по многих спитках голову оттяли, рубаючи разов три задля болшой муки, и так безчестно загребено без похорону, бо не дано и священика, жеби его висповідати''. [http://litopys.org.ua/samovyd/sam04.htm Літопис Самовидця.&nbsp;— Київ: «Наукова думка», 1971.&nbsp;— С. 147.]</ref>.
:* Семен Самойлович

== Вшанування пам'яті ==
* У місті [[Батурин]]і та селі [[Ходорків]] встановлено пам'ятники Гетьману Самойловичу.
* У [[Запоріжжя|Запоріжжі]] є вулиця Гетьмана Івана Самойловича.

== Див. також ==
* [[Гетьманщина]]
* [[Чигиринські походи]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— С. 768—769.
* ''Мельник Л.'' Гетьман Іван Самойлович // Київська старовина.&nbsp;— 1996.-№&nbsp;1.&nbsp;— С. 77—84.
* ''Сергієнко Г.'' [https://archive.org/details/hetmany1994/page/191/mode/1up?view=theater Іван Самойлович] // Володарі гетьманської булави.&nbsp;— К. : Варта, 1994.
* ''Станіславський В.'' «Статті» Івана Самойловича щодо «Вічного миру» // Україна в Центрально-Східній Європі.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— С. 348—385.
* ''Чухліб Т.'' Іван Самойлович // Історія України в особах. Козаччина.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— С. 161—170.
* ''Чухліб Т. В.'' [https://archive.org/details/tchukhlib2009/page/n352/mode/1up?view=theater Іван Самойлович&nbsp;— творець Бахчисарайського договору 1681&nbsp;р. і противник Вічного миру 1686&nbsp;р.] // Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721&nbsp;рр.&nbsp;— 3-тє вид., випр. і доповн.&nbsp;— К.: Вид. імені Олени Теліги, 2009.&nbsp;— С. 353—369.&nbsp;— 616 с.&nbsp;— ISBN 978-966-355-041-1.
* ''Чухліб Т. В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Samojlovych_I Самойлович Іван Самійлович] // {{ЕІУ|9|433}}
* ''Алмазов А.&nbsp;С.''&nbsp;Политический портрет украинского гетмана Ивана Самойловича в контексте русско-украинских отношений (1672—1687 гг.)&nbsp;— М., 2012. {{ref-ru}}
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Неизданный документ о заговоре против гетмана И.&nbsp;С.&nbsp;Самойловича // Проблеми історії та археології України: Матеріали Х Міжнародної наукової конференції, присвяченої 125-річчю професора К.&nbsp;Е.&nbsp;Гриневича (Харків, 4–5 листопада 2016&nbsp;р.).&nbsp;— Х. : «НТМТ», 2016.&nbsp;— С. 44—45.

== Література ==
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Головченко''. Самойлович Іван Самійлович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4
* ''Т. Чухліб''. [https://archive.org/details/Politychna/page/n652/mode/1up?view=theater Самойлович Іван Самійлович] // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— С. 652. ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Самойлович Іван Самійлович|сторінки =640}}
* [https://archive.org/details/biohrafencycl/biohraf_N%E2%80%93Ya/page/166/mode/1up?view=theater Самойлович Іван Самійлович] // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— К.: Ін-т історії України НАН України, 2016.&nbsp;— с.166-167
* [http://leksika.com.ua/15100827/legal/samoylovich Самойлович] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* {{УМЕ13|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_13_Риз-Се/page/n83/mode/1up?view=theater Самойлович Іван]|сторінки=1671-1672}}
{{Інші проекти
|Тема          = Іван Самойлович
|Портал        =
|Вікісловник   =
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати    = Іван Самойлович
|Вікіджерела   =
|Вікіновини    =
|Вікісховище   = Category:Ivan Samoylovych
|Метавікі      =
|Проект        =
|Родовід       = 156448
}}
* [http://www.samoilovichi.narod.ru/mr/477.html Малоросійський родословник, т. IV, с. 477] {{ref-ru}}
* [http://www.litopys.org.ua/velichko/vel30.htm Самійло Величко]
* [http://www.infoukes.com/ukremb/history/POLONSKA/7_1.htm Полонська-Василенко]

{{Послідовність гетьманів Лівобережної України|попередник=[[Дем'ян Многогрішний]]|наступник=[[Іван Мазепа]]|від=[[1672]]|до=[[1689]]}}
{{Гетьмани Війська Запорозького}}
{{Руїна}}

{{DEFAULTSORT:Самойлович Іван}}
{{Нормативний контроль}}
[[Категорія:Уродженці Ходоркова]]
[[Категорія:Гетьмани Війська Запорозького]]
[[Категорія:Випускники Києво-Могилянської академії]]
[[Категорія:Персоналії:Попільнянський район]]
[[Категорія:Генеральні судді]]
[[Категорія:Чернігівські полковники]]
[[Категорія:Сотники Гетьманщини та Слобідської України]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Заслані до Сибіру]]