Перегляд вихідного коду сторінки Івано-Франківськ

{{НП України
 | назва           = Івано-Франківськ
 | прапор          = Flag of Ivano-Frankivsk.svg
 | опис прапора    = Прапор Івано-Франківська
 | герб            = Ivano-Frankivsk Coat of Arms.png
 | опис герба      = Герб Івано-Франківська
 | регіон          = [[Івано-Франківська область]]
 | район           = [[Івано-Франківський район]]
 | громада         = [[Івано-Франківська міська громада|Івано-Франківська громада]]
 | код КАТОТТГ     = UA26040190010045761
 | магдебурзьке право = 1662
 | засноване       =  1662
 | статус          = 1662
 | зображення = {{Photomontage|position=center
 | photo1a                       = Ratush-01.jpg
 | photo2a                       = P1300688 вул. Січових Стрільців, 7.jpg
 | photo2b                       = Держлісгосп - panoramio.jpg
 | photo3a                       = Івано-Франківськ Франка, 17.jpg
 | photo3b                       = Івано-Франківськ Страчених, 3.jpg
 | photo4a                       = Ivano-FrankivskRatusha.jpg
   | size                       = 275
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
 | зображення_розмір =
 | зображення_підпис =
 | населення       = {{збільшення}}&nbsp;{{Formatnum:237 855}}&nbsp;<small>(01.01.2021)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 | площа           = 83,73 (міської ради)<ref>http://www.mvk.if.ua/aboutcity</ref>; 37 (самого міста)
 | ref-площа       = &nbsp;<ref>[http://www.mvk.if.ua/aboutcity Офіційний сайт міста Івано-Франківськ]</ref>
;<ref>{{Cite web |url=http://forum.if.ua/ |title=Форум міста Івано-Франківськ |accessdate=6 серпень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190122084147/https://forum.if.ua/ |archivedate=22 січень 2019 |deadurl=yes }}</ref>
 | густота         = 2826
 | поштові індекси = 76000-76490
 | код             = 342
 | висота          = 260
 | водойма       = р. [[Бистриця Надвірнянська]], р. [[Бистриця Солотвинська]]
 | станція         = [[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківськ]]
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 
 | автошлях о      = 
 | фізична о       =
 | залізниця с     = 716
 | фізична с       = 453
 | автошлях с      = 552
 | міста-побратими = 
 | день міста      = [[7 травня]]
 | адреса          = 76004, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., +380 (342) 55-65-15
 | веб-сторінка    = [http://www.mrada.if.ua/ Івано-Франківська міська рада], [http://www.mvk.if.ua/ виконком Івано-Франківської міськради]
 | мер             = [[Марцінків Руслан Романович|Руслан Марцінків]]
 | ремарки         =
 }}
{{Otheruses|Івано-Франківськ (значення){{!}}Івано-Франківськ}}
'''Іва́но-Франкі́вськ''' (до 1962 року у різні періоди мало назви '''Станисла́вів''', '''Станісла́в''' або '''Станісла́вів'''{{перехід|#Назва}}, {{МФА-всі|iˈʋɑn̪o frɐn̪ˈkʲiu̯sʲk|МФА|Uk-Івано-Франківськ.oga}}<ref>{{lang-pl|Stanisławów [станіславуф] — Iwano-Frankowsk [івано-франкофск]}}, {{lang-de| Stanislau [штаніслаў] — Iwano-Frankiwsk [івано-франківск]}}, {{lang-ru|Ивано-Франковск [іва́на-франко́фск] — Станиславъ [станіслав]}}, {{lang-yi|סטאַניסלאוו [станіславов] — איוונואָ־פרנקאָפֿסק [івано-франкофск]}}, {{lang-cs|Stanislaviv [станіславів] — Ivano-Frankivsk [івано-франківск]}}, {{lang-sk|Stanislav [станіслав] — Ivano-Frankivsk [івано-франківск]}}, {{lang-ro|Ivano-Frankivsk [івано-франківск] — Stanislau [станіслаў]}}</ref>)&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], обласний центр [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], економічний і культурний центр [[Прикарпаття]]. Один з трьох головних центрів історико-географічного регіону [[Галичина]]. Назване в [[1962]] році на честь [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. У першій половині [[1919]] року де-факто був столицею [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]]. 

== Назва ==
[[Файл:Siegelmarke Magistrat Miasta Stanislawowa W0318468.jpg|ліворуч|100px|міні|Печатка [[магістрат]]у Станиславова]]
Андрій Корнієнко виділяє наступну періодизацію назв, залежно від приналежності міста певній державі<ref>{{Cite web|title=Івано-Франківськ, Станіслав чи Станиславів?|url=https://firtka.if.ua/blog/view/ivanofrankivsk-stanislav-ci-stanislaviv74404|website=Агенція новин Фітрка|accessdate=2020-09-26}}</ref>:
* від [[1662]] по [[1772]]&nbsp;— Станиславів ({{lang-pl|Stanisławów}}, [[Річ Посполита]]).
* від [[1772]] по [[1918]]&nbsp;— Станіслав ({{Lang-de|Stanislau}}, [[Габсбурзька монархія]], [[Австрійська імперія]] та [[Австро-Угорщина]]). Хоча у друкованих [[Шематизми Львівської архиєпархії|Шематизмах Львівської архиєпархії]] (1880-ті—1900-ті)<ref>[https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/16345/edition/14694#structure Шематизм Львівської архиєпархії].</ref> та [[Станиславівська єпархія УГКЦ|Станиславівської єпархії УГКЦ]] (1880-ті—1910-ті)<ref>[https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/16096#structure Шематизм Станиславівської єпархії].</ref> місто називають ''Станиславôвъ''. А у часописах зустрічається також назва ''Станіславів''<ref>[https://libraria.ua/numbers/921/44611/?PageNumber=3&ArticleId=1681792&Search=Станіславів Телеграми. Повідомлення ставки] // [[Нова Рада]].&nbsp;— К., 1917.&nbsp;— №&nbsp;87 (13 липня).&nbsp;— С. 3.</ref><ref>[https://libraria.ua/numbers/1113/84237/?PageNumber=1&ArticleId=3102744&Search=Станіславів Безземелля-причина голоду на Західній Україні] // [[Вісти ВУЦВК]].&nbsp;— 1925.&nbsp;— №&nbsp;142 (25 червня).&nbsp;— С. 1.</ref>
* від [[1918]] по [[1939]]&nbsp;— знову Станиславів, [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]]<ref>Зокрема, такою є назва міста в 1917—1939 роках в архіві української періодики онлайн Libraria; див.: [https://libraria.ua/search/?Search=Станиславів Станиславів].</ref>.

У 1939 році більшовицько-радянська влада перейменувала місто на Станіслав, назва протрималася до 1962-го року<ref>''Ісаїв П., [[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]'' [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii233.htm Станиславів (в офіц. сов. термінології&nbsp;— Станіслав)] // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 8.</ref>.

[[9 листопада]] [[1962]] року з нагоди 300-річчя місто перейменоване в Івано-Франківськ<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565а-06 УКАЗ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР «Про перейменування міста Станіслава і Станіславської області»]</ref> на честь [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. {{джерело|Більшість мовознавців і жителів міста відзначає, що нова назва міста була дана радянською владою з порушенням правил української мови та за політичними мотивами. Тодішня партійна номенклатура не хотіла, аби назва міста асоціювалася з іспанським диктатором [[Франсіско Франко]], який був ворогом [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]}}.

У [[2017]] році міський голова Івано-Франківська [[Марцінків Руслан Романович|Руслан Марцінків]] відкинув будь-які дискусії про перейменування міста: «Назва «Івано-Франківськ» відбиває сьогодні, хто тут панує. А панують тут українці»<ref>[https://www.unian.ua/society/2101231-diskusiji-pro-pereymenuvannya-ivano-frankivska-mer-mista-visloviv-svoyu-pozitsiyu.html Дискусії про перейменування Івано-Франківська: мер міста висловив свою позиціюl],&nbsp;''УНІАН'',&nbsp;— 2017.&nbsp;— 27 серпня</ref>.

У побуті часто вживається скорочена назва ''Франківськ'' або рідше ''Франик''<ref>{{Cite web|title=Юрій Андрухович: Рідне місто Франик або культурна столиця, йопрст|url=http://report.if.ua/lyudy/yurij-andruhovych/|website="Репортер"|date=2016-06-24|accessdate=2020-08-28|language=uk}}</ref>.

== Географія ==
[[Файл:Franyk.jpg|ліворуч|міні|Вигляд з висоти 3 км]]
Івано-Франківськ розташований на Покутській рівнинній території південного заходу України у межиріччі [[Бистриця Надвірнянська|Бистриці Надвірнянської]] та [[Бистриця Солотвинська|Бистриці Солотвинської]]. Територія міста становить 3,89 тис. га (0,3&nbsp;% території області). У підпорядкуванні Івано-Франківської міської ради перебуває 5 навколишніх сіл: [[Вовчинець (Івано-Франківська міська рада)|Вовчинець]], [[Крихівці]], [[Микитинці (Івано-Франківська міська рада)|Микитинці]], [[Угорники (Івано-Франківська міська рада)|Угорники]], [[Хриплин]].

=== Мікрорайони ===
{| class="wikitable sortable"
|-
| [[Каскад (мікрорайон Івано-Франківська)|Каскад]] || [[Позитрон (мікрорайон Івано-Франківська)|Позитрон]] || [[Пасічна (Івано-Франківськ)|Пасічна]] || [[БАМ (мікрорайон Івано-Франківська)|БАМ]]
|-
|[[Мікрорайон Арсенал (Івано-Франківськ)|Арсенал]] || [[Вовчинець (Івано-Франківська міська рада)|Вовчинець]] ||  [[Княгинин (Івано-Франківськ)|Княгинин]] || [[Микитинці (Івано-Франківська міська рада)|Микитинці]]
|-
| [[Софіївка (Івано-Франківськ)|Софіївка]] || [[Угорники (Івано-Франківська міська рада)|Угорники]] || Центр || Вокзал
|-
| Гірка || Калинова слобода || Кішлак ||  Майзлі
|-
| [[Крихівці]] || [[Опришівці]] || [[Хриплин]] || Брати
|-
| Будівельників || Городок || Долина || Набережна
|}

=== Клімат ===
Клімат помірно континентальний. Середня температура: січня&nbsp;— −4&nbsp;°C, квітня&nbsp;— +8&nbsp;°C, липня&nbsp;— +19&nbsp;°C, жовтня&nbsp;— +8&nbsp;°C.

{{Клімат міста
|Місто_род=Івано-Франківська (1949–2011)
|Січ_а_макс = 16.1
|Лют_а_макс = 20.9
|Бер_а_макс = 29.0
|Кві_а_макс = 28.2
|Тра_а_макс = 32.2
|Чер_а_макс = 33.9
|Лип_а_макс = 37.1
|Сер_а_макс = 37.2
|Вер_а_макс = 34.0
|Жов_а_макс = 29.0
|Лис_а_макс = 22.1
|Гру_а_макс = 19.1
|Рік_а_макс = 37.2

|Січ_сер_макс = -0.5
|Лют_сер_макс = 1.5
|Бер_сер_макс = 6.6
|Кві_сер_макс = 13.8
|Тра_сер_макс = 19.4
|Чер_сер_макс = 22.3
|Лип_сер_макс = 24.2
|Сер_сер_макс = 23.8
|Вер_сер_макс = 19.2
|Жов_сер_макс = 13.6
|Лис_сер_макс = 6.6
|Гру_сер_макс = 1.1
|Рік_сер_макс = 12.5

|Січ_сер = -4.2
|Лют_сер = -2.6
|Бер_сер = 1.7
|Кві_сер = 8.2
|Тра_сер = 13.6
|Чер_сер = 16.8
|Лип_сер = 18.6
|Сер_сер = 17.9
|Вер_сер = 13.4
|Жов_сер = 8.0
|Лис_сер = 2.7
|Гру_сер = -2.1
|Рік_сер = 7.6

|Січ_сер_мін = -8.1
|Лют_сер_мін = -6.6
|Бер_сер_мін = -2.6
|Кві_сер_мін = 2.9
|Тра_сер_мін = 7.9
|Чер_сер_мін = 11.4
|Лип_сер_мін = 13.1
|Сер_сер_мін = 12.4
|Вер_сер_мін = 8.1
|Жов_сер_мін = 3.2
|Лис_сер_мін = -0.8
|Гру_сер_мін = -5.5
|Рік_сер_мін = 2.9

|Січ_а_мін = -33.9
|Лют_а_мін = -31.0
|Бер_а_мін = -25.3
|Кві_а_мін = -11.1
|Тра_а_мін = -3.9
|Чер_а_мін = 0.5
|Лип_а_мін = 5.8
|Сер_а_мін = 0.8
|Вер_а_мін = -4.0
|Жов_а_мін = -14.2
|Лис_а_мін = -19.3
|Гру_а_мін = -35.7
|Рік_а_мін = -35.7

|precipitation colour = green
|Січ_сер_опади = 26.3
|Лют_сер_опади = 35.5
|Бер_сер_опади = 34.5
|Кві_сер_опади = 55.1
|Тра_сер_опади = 78.4
|Чер_сер_опади = 91.6
|Лип_сер_опади = 101.0
|Сер_сер_опади = 77.9
|Вер_сер_опади = 64.1
|Жов_сер_опади = 48.3
|Лис_сер_опади = 31.7
|Гру_сер_опади = 44.8
|Рік_сер_опади = 689.2

|Січ_вол = 83.4
|Лют_вол = 80.5
|Бер_вол = 74.9
|Кві_вол = 68.0
|Тра_вол = 70.2
|Чер_вол = 73.2
|Лип_вол = 74.6
|Сер_вол = 75.4
|Вер_вол = 78.5
|Жов_вол = 80.9
|Лис_вол = 84.8
|Гру_вол = 86.6
|Рік_вол = 77.6

|Січ_опади = 19.6
|Лют_опади = 18.0
|Бер_опади = 18.4
|Кві_опади = 13.1
|Тра_опади = 13.6
|Чер_опади = 13.2
|Лип_опади = 11.3
|Сер_опади = 8.7
|Вер_опади = 11.4
|Жов_опади = 11.7
|Лис_опади = 13.8
|Гру_опади = 17.7
|Рік_опади = 170.5

|Січ_сніг = 14
|Лют_сніг = 13
|Бер_сніг = 9
|Кві_сніг = 3
|Тра_сніг = 0
|Чер_сніг = 0
|Лип_сніг = 0
|Сер_сніг = 0
|Вер_сніг = 0
|Жов_сніг = 1
|Лис_сніг = 7
|Гру_сніг = 13
|Рік_сніг = 60
|Джерело= Climatebase.ru<ref name = climatebase >
{{cite web
| url = http://climatebase.ru/station/33526/?lang=en
| title = Ivano-Frankivsk Ukraine Climate Data
| publisher = Climatebase
| accessdate = January 12, 2013
}}</ref> та Weatherbase<ref name=weatherbase>{{cite web
 |url = http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=62533&cityname=Ivano-Frankivs'k-Ukraine
 |title = Weatherbase: Historical Weather for Ivano-Frankivsk, Ukraine
 |publisher = Weatherbase
 |accessdate = January 12, 2013
}}</ref>
}}

== Історія ==
{{Докладніше|Історія Івано-Франківська}}
{{Докладніше|Станиславівська фортеця}}
[[Файл:Plan miasta Stanislawowa z 1792.jpg|міні|План міста Станиславів 1792 року]]

=== Річ Посполита ===
[[Файл:Andrzej Potocki (d. 1691).PNG|міні|Андрій Потоцький, засновник міста]]

У [[1437]] указом короля [[Владислав III Варненчик|Владислава]] засноване село Заболоття.

Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо, що [[1662]] року Станиславів отримав [[магдебурзьке право]]. Цей рік і вважають офіційною датою заснування міста. Першою писемною згадкою про місто є 1662 рік.<ref>{{Cite web|title=Хто такі Потоцькі, та що вони зробили для Прикарпаття - ifrankivchanyn.com|url=https://ifrankivchanyn.com/uk/article-4751-khto-taki-potocki-ta-scho-voni-zrobili-dlya-prikarpattya|website=ifrankivchanyn.com|accessdate=2021-05-29|language=uk}}</ref>

[[4 листопада]] [[1658]] [[Галич|галицький]] староста [[Андрій Потоцький (гетьман)|Андрій Потоцький]] викупив частину земель села Заболоття в родини Жечковських задля спорудження тут [[Станиславівська фортеця|фортеці]] проти набігів кримських татар та свого опірного пункту на [[Галичина|Галицькій землі]]. Війтом села Заболоття тоді був Бенедикт Андрушевський. Окрім будівництва фортеці [[Андрій Потоцький (гетьман)|Андрій Потоцький]] запропонував Андрушевському підняти село до статусу міста, заодно перейменувати його, оскільки назва, пов'язана з болотом, не пасувала статусу міста. Андрушевський погодився за умови збереження ним його попередніх привілеїв.

Місто одразу будувалося як могутня фортеця. Його територія була оточена спочатку дерев'яними, потім мурованими стінами, а ще земляним валом та широким ровом.

Місто-[[фортеця|фортецю]] спорудили в [[1661]]–[[1662]] за короткий термін (5 місяців) за проєктом Франсуа (Франческо) Корассіні з [[Авіньйон]]а у формі [[шестикутник]]а з додатковими [[бастея]]ми, [[редут]]ами і [[форт]]ом, що оточував власне замок Потоцьких. На вістрях шестикутника розташовувались [[бастіон]]и&nbsp;— зовнішні додаткові п'ятикутні укріплення, що дозволяли здійснювати фланговий [[мушкет]]ний обстріл уздовж стін. Поперечний розріз стін складав земляний вал (насип) завширшки 20—30 метрів, зміцнений ззовні [[дуб]]овими [[Колода (дерево)|колодами]].

Одночасно з побудовою міста-фортеці А. Потоцький профінансував побудову на території міста фортеці католицької церкви. Як католик, він волів саме такою бачити провідну релігію у майбутньому місті. Потоцький вирішив перейменувати місто на честь Святого Станіслава, а [[Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії|католицьку церкву]] присвятив Діві Марії, Святому Станіславу та Святому Андрію. [[Станіслав зі Щепанова|Святий Станіслав]] та [[Андрій Первозваний|Святий Андрій]] були особливими святими для Андрія Потоцького: Святий Станіслав був небесним покровителем його батька і сина, а Святий Андрій був небесним покровителем його самого та його діда.

8 травня 1662 на день святого Станіслава з'явилося на карті світу місто, назване його іменем — Станиславів.

Мав Станиславів дві потужні в'їзні брами: кам'яні Галицьку та Тисменицьку. Називалися брами за своїм розташуванням, що зрозуміло: з однієї вів шлях на [[Галич]], з другої&nbsp;— на [[Тисмениця|Тисменицю]].

Станиславів починався з [[Площа Ринок (Івано-Франківськ)|площі Ринок]] і [[Івано-Франківська ратуша|ратуші]], які збережені у видозміненому стані понині. Проєктування і спорудження міста велося за стандартами й нормами французької будівельної школи. Графічно-метрологічний аналіз структури та «коду» міської структури й сьогодні дає змогу вказати на її унікальність у [[Східна Європа|Східній Європі]]. Мешканці міста складали постійний відсотковий [[паритет]] за національностями&nbsp;— [[українці]], [[поляки]], [[німці]], [[євреї]], [[вірмени]].

[[14 серпня]] [[1663]] король [[Ян II Казимир]] юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив [[Герб Івано-Франківська|герб міста]] у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом-«пилявою»&nbsp;— гербом Потоцьких&nbsp;— у створі воріт.

У новому місті відразу ж з'явилася посада бургомістра міста Станиславова. Потоцький пам'ятав свої домовленості, і тому посприяв, що першим бургомістром Станиславова пожиттєво був Бенедикт Андрушевський (до своєї смерті). Надалі усі подальші бургомістри Станіславова були виборні.

У [[1665]] завершено будівництво дерев'яного вірменського костьолу, спорудженого на кошти А. Потоцького і пожертвування багатих вірменських купців.

У [[1666]] закінчено будівництво першої дерев'яної [[Івано-Франківська ратуша|міської ратуші]]. Населення міста різко зросло від приходу [[Вірмени|вірмен]], які прийняли католицьке віросповідання.

[[4 січня]] [[1667]] А. Потоцький видав письмовий привілей на заснування в місті вірменської громади й управи. Прийнятим [[1 квітня]] [[1667]] королівським універсалом вірменам гарантувалося право проживання в місті.

У [[1668]] А. Потоцький дозволив українській громаді звести церкву й заснувати при ній братство, школу і будинок для старих. Збудовано лікарню. Остаточно сформувалося розселення різних громад на території фортеці: [[українці]] та [[поляки]] мешкали у північно-східній частині міста, [[вірмени]]&nbsp;— у південній, [[євреї]]&nbsp;— у західній.

За привілеєм А. Потоцького [[15 квітня]] [[1669]] парафіяльну церкву реорганізовано в колеґіату [[Ян Тарновський (львівський архієпископ)|Яна Тарновського]]&nbsp;— [[Львівські латинські архієпископи|львівського архієпископа РКЦ]], і при ній відкрили [[Колегія єзуїтів (Івано-Франківськ)|Академію (духовну школу)]], яку вважали філією [[Ягеллонський університет|Краківського університету]].

У [[1672]] закінчено часткову перебудову Станиславівської фортеці: дерев'яні укріплення замінено на муровані, збудовано з каменю в'їзні брами в місто&nbsp;— Галицьку і Тисменицьку вежі. Рештки фортечної стіни залишилися нині по Фортечному провулку. У цьому ж році фортеця була настільки сильною, що змогла зупинити османську армію, витримавши тривалу облогу.

З самого початку виникнення міста та з наданням магдебурзького права були створені і розвивались окремі ремісничі цехи, що об'єднували спочатку будівничих, торгівців, ковалів, інші дрібні ремесла, сприяли виникненню нових галузей. До середини [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] існувало 20 цехів&nbsp;— шевські, кравецькі, візницькі, кушнірські, римарські, котлярські, пушкарські. Однією з домінантних галузей була обробка шкіри, сап'янове виробництво й обробка та виготовлення екзотичних «перських виробів». Активна зовнішня торгівля підтримувалася високим рейтингом ярмарок худоби. Гуртові партії переправлялись через Станиславів до [[Європа|Європи]].

[[7 серпня]] [[1764]] року&nbsp;— після бомбардування (було пошкоджено, зокрема, теперішній [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|Собор Святого Воскресіння]]), тривалої облоги місто окупували московити, наклали [[контрибуція|контрибуцію]], пограбували міські запаси; пішли звідси [[5 жовтня]] [[1764]] року до [[Львів|Львова]]<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S]].'' Pamiątki miasta Stanisławowa.&nbsp;— Lwów, 1858.&nbsp;— S. 167. {{ref-pl}}</ref>.

У [[XVIII століття|XVIII]]-[[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] місто було значним торгово-ремісничим осередком [[Польща|Польщі]], а від [[1772]] року&nbsp;— імперії [[Габсбурги|Габсбургів]] (від [[1804]]&nbsp;— [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], від [[1867]]&nbsp;— [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]).

=== Австрійський період та Перша світова війна ===
[[Файл:01915 Stanislau - Totalansicht.jpg|міні|Станіслав у 1915/1917]]
[[Файл:Будівництво четвертої ратуші в Станіславові.jpg|міні|Третя ратуша (поч. [[ХХ ст.]])]]
[[Файл:01917 Kaiser Karl I. beim Besuch von Stanislau unmittelbar nach der erfolgreichen Gegenoffensive in Galizien am 29.7.1917,.jpg|міні|[[Карл I (імператор Австро-Угорщини)]] відвідує місто. 29.7.1917.]]

Громадське життя сколихнула [[Революції 1848—1849 років|революція 1848 року]]. У Станиславові створено «[[Руська Рада|Руську раду]]» поряд з польською, організовано загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту було обрано депутатів-українців.

Друга половина ХІХ століття відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств<ref>{{Cite web|title=Будівельні підприємства Станиславова: чому будинки старого міста такі привабливі?|url=https://frankivsk-future.com.ua/uk/budivelni-pidpryyemstva-stanyslavova-chomu-budynky-starogo-mista-taki-pryvablyvi|website=frankivsk-future.com.ua|accessdate=2021-02-12|language=uk}}</ref>. Чималий поштовх цьому дало прокладення [[Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця|залізниці]] у [[1866]] році: тоді ж беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об'єднання, шкірфірма «Плай».

У [[1884]] році відома громадська діячка й письменниця [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталя Кобринська]] провела у місті установчі збори «[[Общество русских женщин|Общества русских женщин»]] (пізніша назва&nbsp;— [[Союз українок]]). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні.

[[1905]] року було відкрито [[Станиславівська українська гімназія|Станіславську українську гімназію]].<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— С. 179.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5</ref>

Під час першої світової війни, у [[1915]]-[[1916]] роки за місто точилися жорстокі бої. Частину історичної забудови міста було зруйновано&nbsp;— і відновлено вже у новітніх архітектурних формах.

=== Західноукраїнська Народна Республіка ===
[[Файл:Old frank beg20th 46 2.jpg|міні|Синагога та прилегла площа наприкінці ХІХ століття]]

Після розпаду Австро-Угорщини в [[1918]] році було створено [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнську Народну Республіку]]. Станиславів упродовж січня-травня [[1919]] року був її тимчасовою столицею.

Упродовж цього періоду:
* 3 січня 1919&nbsp;р. схвалено [[Акт Злуки]]
* прийнято закони:
** про мови&nbsp;— 1 лютого
** про шкільництво&nbsp;— 13 лютого
** про громадянство&nbsp;— 8 квітня
** про введення з 1 травня 8-годинного робочого дня (1 травня було встановлено святом робітників)
** про земельну реформу&nbsp;— 14 квітня.<ref>''Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак.'' Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.- Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011.- 496 с.; іл. ISBN 978—617—655—000—6 с. 119</ref>

Тоді тут побували такі визначні українські діячі, як [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]], [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]], [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]].

{{Scroll Gallery
|Файл:350 років Івано-Франківську аверс.jpeg|<center>[[350 років м. Івано-Франківську (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 350—річчю міста (аверс)]]</center>
|Файл:350 років Івано-Франківську реверс.jpeg|<center>[[350 років м. Івано-Франківську (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 350—річчю міста (реверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Ivano-Frankivsk silver A.jpeg|<center>[[350 років м. Івано-Франківську (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 350—річчю міста (срібло, аверс)]]</center>
|Файл:Coin of Ukraine Ivano-Frankivsk silver R.jpeg|<center>[[350 років м. Івано-Франківську (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 350—річчю міста (срібло, реверс)]]</center>
}}

=== У складі Польщі ===
[[Файл:Івано-Франківськ, вул. Галицька 2.jpg|міні|[[Австрійська дирекція залізниці (Івано-Франківськ)|Австрійська дирекція залізниці]], пізніше — Адміністративний будинок Станіславського воєводства. Зараз&nbsp;— головний корпус [[Івано-Франківський національний медичний університет|ІФНМУ]]]]
[[Файл:Ivano Frankivsk Halycka SAM 0623 26-101-0575.JPG|міні|[[Австрійська дирекція залізниці (Івано-Франківськ)|Австрійська дирекція залізниці]], пізніше — Адміністративний будинок Станіславського воєводства. Зараз&nbsp;— головний корпус [[Івано-Франківський національний медичний університет|ІФНМУ]]]]

У [[1919]]-[[1939]] перебував у складі [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]].

У 1924 населені пункти Княгинин-Село та Княгинин-Колонія були приєднані до Станіслава, внаслідок чого територія і населення міста кількаразово зросли.

1 січня 1925 населення Станіславова подвоїлось, а площа зросла в кілька разів за рахунок приєднання села [[Княгинин (Івано-Франківськ)|Княгинин]] і частин сіл [[Угорники (Івано-Франківська міська рада)|Угорники]], [[Микитинці (Івано-Франківська міська рада)|Микитинці]], [[Опришівці]], [[Крихівці]], [[Загвіздя]] і [[Пасічна (Івано-Франківськ)|Пасічна]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19241020937 Dz.U. 1924 nr 102 poz. 937]</ref>.

У [[1930]] введена до експлуатації Станиславівська електростанція, від початку роботи якої веде свою історію ВАТ «[[Прикарпаттяобленерго]]»<ref>{{Cite web |url=http://www.oe.if.ua/history.php |title=Історія ВАТ «Прикарпаттяобленерго» |accessdate=9 травень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100607013122/http://www.oe.if.ua/history.php |archivedate=7 червень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Радянський період ===
З кінця вересня [[1939]] по червень [[1941]] року Станиславів&nbsp;— у складі [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВС в'язнів та підозрюваних, що перебували у Станиславівській в'язниці на момент війни проти СРСР. Тіла їх поховано у спільній могилі в урочищі [[Дем'янів лаз|Дем'янів Лаз]] біля міста. У [[1989]] році в урочищі були проведені розкопки та віднайдено рештки 586 осіб: у більшості жертв&nbsp;— кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем'янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння.

==== Нацистська окупація ====
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто три роки ([[1941]]-[[1944]]) було під нацистською окупацією. 22 червня 1941 місто було зайнято угорськими військами. 1 серпня 1941 року Станіслав разом з усією Галичиною увійшов до складу Генерал-губернаторства.
{{main|Станіславівське гетто}}
Почалися [[Голокост в Україні|масові вбивства єврейського населення]] міста. 12 жовтня 1941 року під час так званої «[[Кривава неділя у Станіславі|кривавої неділі»]] було розстріляно близько 10 000-12 000<ref name="stanislawow">{{cite web|author=Andrea Löw, USHMM |date=10 June 2013 |url=http://www.ushmm.org/wlc/en/article.php?ModuleId=10007236 |title=Stanislawów (now Ivano-Frankivsk) |publisher=[[United States Holocaust Memorial Museum]] |format=Internet Archive |accessdate=29 November 2014 |quote=From ''The USHMM Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945''. |deadurl=unfit |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140520064011/http://www.ushmm.org/wlc/en/article.php?ModuleId=10007236 |archivedate=20 May 2014 }}</ref> євреїв над поспішно викопаними масовими могилами на єврейському цвинтарі. Для вцілілих 20 000 євреїв через два місяці було офіційно створено Станіславівське гетто, а 20 грудня 1941 року його було обнесено стінами. У лютому 1943 року гетто було офіційно закрито з огляду на те, що в ньому більше не залишилося євреїв.

[[17 листопада]] [[1943]] року, під стінами [[Темпель (Івано-Франківськ)|станиславівської синагоги]] німці розстріляли 27 українців. Більшість із них затримали напередодні, під час облави в [[Івано-Франківська обласна філармонія|міському театрі]], де давали оперету «Шаріка». Згодом, вулиця дістала назву [[Вулиця Страчених Націоналістів|Страчених]]<ref>{{Cite web|url=http://report.if.ua/istoriya/17-lystopada-1943-roku-v-stanyslavovi-rozstrilyaly-27-ukrayinskyh-patriotiv-hronika-tyh-podij/|title=17 листопада 1943 року в Станиславові розстріляли 27 українських патріотів.|last=|first=|date=|website=report.if.ua|publisher=|language=uk|accessdate=2017-02-26}}</ref>.

За документами Національної державної комісії з розслідувань злодіянь німецько-фашистських окупантів (НДК) загальна кількість загиблих у місті становить {{num|128272}} особи, з них {{num|127352}} євреїв, хоча дані цифри стосуються не тільки міста, а всієї області загалом.

[[27 липня]] [[1944]] року [[Битва за Станіслав (1944)|місто було зайняте]] радянськими військами в ході [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирської наступальної операції]] (13 липня&nbsp;— 29 серпня).

Одразу після зайняття у [[1944]] році почалося відновлення зруйнованого господарства міста, підприємств і залізниці.

==== Повоєнні роки ====
У [[1959]] році населення міста складало 66 тис. жителів, а в [[1971]] році&nbsp;— вже 110 тис. жителів.

У [[1962]] році місто відзначило своє 300-річчя: його було перейменовано на честь видатного письменника та громадського діяча [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], який неодноразово тут побував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.

Іванофранківці, разом з усіма мешканцями [[Галичина|Галичини]], активно брали участь у демократичних перетвореннях України [[1990-ті|1990]] рр., провели декомунізацію міста<ref>{{Cite news|url=http://vikna.if.ua/news/category/2015/2015/10/09/42066/view#ad-image-0|title=25 років тому в Івано-Франківську знесли пам’ятник Леніну. ФОТО|last=|first=|date=|language=|work=ВІКНА|accessdate=2017-02-26}}</ref>. Національні синьо-жовті прапори піднялися над містом уже в квітні [[1990]] року, а на референдумі [[1991]] року громадяни масово [[Всеукраїнський референдум 1991|проголосували за незалежність України]].

=== Сучасність ===
Мешканці міста були активними учасники протестів [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] та [[Євромайдан]]у. [[1 грудня]] [[2013]] року в центрі міста пройшло велике віче, у якому взяло участь 15 тисяч осіб<ref>{{cite news|title=Понад 15 тисяч прикарпатців вийшли на мітинг. Депутати вимагають відставки Президента та Уряду (фоторепортаж)|url=http://firtka.if.ua/?action=show&id=44046|newspaper=Фirtka.if.ua|date=1.12.2013}}</ref>. Держстат опублікував інформацію про 2001 рік, згідно з якою Івано-Франківщина стала однією з найбільш україномовних областей. Дані отримувалися під час опитування населення у 2001 році в різних населених пунктах. Жителі кожної з областей вказували свою рідну мову, Івано-Франківську - у лідерах серед україномовних жителів. <ref>{{Cite web|title=Івано-Франківщина - одна із найбільш україномовних областей - ifrankivchanyn.com|url=https://ifrankivchanyn.com/uk/news-4891|website=ifrankivchanyn.com|accessdate=2021-06-30|language=uk}}</ref>

== Відпочинок ==
Івано-Франківськ має велику кількість парків та скверів для відпочинку, серед яких [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|Парк культури та відпочинку ім. Шевченка]] (у минулому&nbsp;— Парк цісаревої Єлизавети); Парк Воїнів&nbsp;— Інтернаціоналістів (у минулому&nbsp;— Піонерський, вул. Василіянок); Парк на Молодіжній (вул. Молодіжна); [[Івано-Франківський меморіальний сквер|Меморіальний сквер]] (у минулому&nbsp;— [[Сапіжинський цвинтар|міський цвинтар, так званий Станиславівський некрополь]], вул. Степана Бандери); Сквер Слави (вул. Лепкого); Привокзальний сквер (пл. Привокзальна).

== Адміністрація ==
Перший [[війт]] українсько-польського [[магістрат]]у&nbsp;— [[Бенедикт Андрушовський]], який до того був війтом села Заболоття. Казимир Мільбахер&nbsp;— староста (''крайсгауптман'') у місті в [[1833]]-[[1838]] роках.
У [[1867]] році Станиславів став повітовим центром, коли в австрійський період міські ради обирали ''[[бургомістр]]ів'':
* [[Антоні Суханек]] ([[1867]]-[[1868]])
* [[Іґнацій Камінський]] ([[1870]]-[[1888]])
* [[Валерій Шидловський]] ([[1889]]-[[1896]])
* [[Артур Німгін]] ([[1896]]-[[1919]])

'''Бурмістри''' міста міжвоєнного періоду польського панування:
* [[Міхал Ференсєвич]] ([[1919]]-[[1921]])
* [[Станіслав Теодорович]] ([[1921]]-[[1923]])
* [[Теофіл Зайдлер]] ([[1923]])
* [[Влодзімеж Домбровський]] ([[1924]])
* [[Вацлав Хованець]] ([[1924]]-[[1935]])
[[Файл:Townhall ivano-frankivsk.jpg|міні|праворуч|У [[Ратуша (Івано-Франківськ)|міській ратуші]] працює [[Івано-Франківський краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]]]]
'''Президенти''' міста:
* [[Здіслав Стронський]] ([[1935]]-[[1937]])
* [[Францішек Котлярчук]] ([[1937]]-[[1939]])

У [[1939]] році Станіслав під час радянської окупації став обласним центром і з вересня до грудня 1939 року було призначено тимчасове управління міста, '''головами''' якого були в жовтні-листопаді 1939 року [[Чучукало Василь Данилович]], у листопаді&nbsp;— грудні [[1939]] [[Безкровний Юхим Степанович]], а з [[20 грудня]] і до початку війни головою виконавчого комітету '''міської ради''' був [[Іванов Петро Степанович]].

У роки німецької окупації '''посадником''' міста став професор [[Іван Голембйовський]] ([[1941]]-[[1944]]).

'''Голови''' виконавчого комітету '''міської ради''' Станіслава-Івано-Франківська (1944—1994):
* [[Шатохін Панас Захарович|Шатохін Афанасій (Панас) Захарович]] (1944—1945)
* [[Лазаренко Микола Савич]] (1945—1953)
* [[Коваль Микола Петрович (міський голова)|Коваль Микола Петрович]] (1953—1957)
* [[Ферчук Єфрем Іванович]] (1957—1963)
* [[Бабенко Євген Федорович]] (1963—1972)
* [[Томей Омелян Михайлович]] (1972—1980)
* [[Бехтєв Олександр Михайлович]] (1980—1987)
* [[Яковишин Богдан Юрійович]] (1987—1990)
* [[Тайліх Ярослав Володимирович]] (1990—1994).

Всенародно обрані '''міські голови''' за Незалежної України:
* [[Борович Богдан Карлович|Богдан Борович]] ([[1994]]-[[1998]])
* [[Шкутяк Зіновій Васильович|Зіновій Шкутяк]] ([[1998]]-[[2006]])
* [[Анушкевичус Віктор Андрюсович|Віктор Анушкевичус]] ([[2006]]-[[2015]])
* [[Марцінків Руслан Романович|Руслан Марцінків]] ([[2015]]-)

== Населення ==
{{Main|Населення Івано-Франківська}}

Станом на 1 лютого 2013&nbsp;р. у м. Івано-Франківську та селах, підпорядкованих міськраді, проживало 243,9 тис. осіб, у тому числі в обласному центрі&nbsp;— 226,1 тис., у сільській місцевості&nbsp;— 17,8 тис. осіб. Кількість жителів з початку року збільшилась на 91 особу. Такі зміни відбулись за рахунок природного приросту на 441 особу, водночас спостерігалося міграційне скорочення населення на 350 осіб.<ref>[http://www.briz.if.ua/index.php?nid=14423&tid=0 БРІЗ Прикарпаття]</ref>.

Станом на 01 січня 2020&nbsp;р. у м. Івано-Франківську та селах, підпорядкованих міськраді, проживало 263 359 осіб, у тому числі в обласному центрі&nbsp;— 237 686 осіб.<ref>{{Cite web|title=Населення України|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/index.htm|website=database.ukrcensus.gov.ua|accessdate=2021-01-06}}</ref>

{| class="wikitable"
! colspan="16" style="background: #CCCCFF; " | Динаміка чисельності населення Івано-Франківська<ref name="Stanys">{{Cite web |url=http://www.portal.if.ua/themes/city/materials-document.asp?folder=1732&matID=2431 |title=Історичний огляд міста |accessdate=2 січень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091003144312/http://www.portal.if.ua/themes/city/materials-document.asp?folder=1732&matID=2431 |archivedate=3 жовтень 2009 |deadurl=yes }}</ref><ref name="cityrada">[http://www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=7080 Національний склад населення Івано-Франківської міськради]</ref><ref>http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm</ref><ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Архівована копія |accessdate=6 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Рік
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1732
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1792
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1801
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1847
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1849
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1880
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1890
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1900
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1914
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1921
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1931
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1939
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1959
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1967
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Населення
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 3&nbsp;300
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 5&nbsp;448
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 6&nbsp;192
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 10 000
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 10&nbsp;864
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 18&nbsp;626
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 22 000
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 30 000
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 64&nbsp;000
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 51&nbsp;391
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 60&nbsp;256
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 65 000
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 66&nbsp;456
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 91 000
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Рік
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1970
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1979
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1989
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2001
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2008
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2013
!2018
!2019
!2020
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Населення міста
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 104&nbsp;971
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 149&nbsp;747
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 214&nbsp;021
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 218&nbsp;359
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 222&nbsp;538
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 226&nbsp;018
|235 355
|236 602
|237 686
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Населення міськради
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 104&nbsp;971
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 149&nbsp;747
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 229&nbsp;272
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 233&nbsp;418
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 238&nbsp;273
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 243&nbsp;700
|257 477
|260 605
|263 359
|}

За національним складом довгий час переважним населенням було єврейське та польське.
{{main|Історія євреїв в Івано-Франківську}}
{| class="wikitable"
! colspan="8" style="background: #CCCCFF;"  | Національний склад населення в 1732—1921<ref name=Stanys/>

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Національність
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1732
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1793
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1869
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1880
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1900
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1910
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1921
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Українці
| rowspan="2" style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;518
| rowspan="2" style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;526
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;236
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;794
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 4&nbsp;606
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 5&nbsp;624
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 8&nbsp;441
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Поляки
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 4&nbsp;221
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 5&nbsp;584
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 8&nbsp;334
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 9&nbsp;065
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 21&nbsp;581

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Вірмени
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 333
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 510
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 55
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 90
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 58
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Німці
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 135
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 149
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;076

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Євреї
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;420
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;412
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 8&nbsp;088
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 10&nbsp;023
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 13&nbsp;826
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 15&nbsp;161
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 20&nbsp;208

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Чехи
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 39
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 11

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Інші
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 186
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | --
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 74

|}
{| class="wikitable"
! colspan="7" style="background: #CCCCFF;"  | Національний склад населення в 1959—2001&nbsp;рр.<ref name=cityrada/><ref name=ethnic>{{Cite web |url=http://geograf.lnu.edu.ua/Publik/Period/visn/39/025_Lozynskyy.pdf |title=Р. Лозинський — Етнічний склад населення Івано-Франківська у другій половині XX ст. (історико-географічний аналіз) |accessdate=5 липень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131113153034/http://geograf.lnu.edu.ua/Publik/Period/visn/39/025_Lozynskyy.pdf |archivedate=13 листопад 2013 |deadurl=yes }}</ref>
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Національність
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1959
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1970
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1979
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1989
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2001<ref name="miskrada">Серед населення Івано-Франківської міськради</ref>
|-

! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Українці
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 43&nbsp;858
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 76&nbsp;474
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 114&nbsp;500
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 169&nbsp;795
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 212&nbsp;577

|-

! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Поляки
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;958
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;459
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;256
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;060
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 653
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Євреї
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;136
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;237
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;778
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;406
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 256

|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Росіяни
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 16&nbsp;892
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 22&nbsp;313
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 26&nbsp;694
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 35&nbsp;015
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 13&nbsp;876
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Білоруси
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 628
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;236
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;056
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;683
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 633
|-

! style="background: #FFFFFF; color:#000000"  | Інші
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 984
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;252
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;309
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 2&nbsp;273
| style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | 1&nbsp;263
|}
У [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] [[українці]]в та [[Поляки|поляків]] відрізняли лише за віросповіданням, хоч при заснуванні міста переважну частку складали українці. Потім приріст населення відбувався в основному за рахунок [[євреї]]в, що займались основним чином торгівлею, промислом і ремеслами<ref name=Stanys/>.

Станом на [[2001]] рік кількість чоловіків становила 111,0 тис. осіб, або 47,5&nbsp;%, жінок&nbsp;— 122,4 тис.осіб, або 52,5&nbsp;%.<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/ivano-frankivsk/ |title=Про кількість та склад населення Івано-Франківської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=3 січень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081121005251/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/ivano-frankivsk/ |archivedate=21 листопад 2008 |deadurl=yes }}</ref>

== Культура ==

=== Театри та кінотеатри ===
[[Файл:Івано-Франківська обласна філармонія.м.Івано-Франківськ.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Функціоналізм|Функціоналістична]] [[Івано-Франківська обласна філармонія]] архітектора [[Станіслав Треля|Станіслава Трелі]]]]
Театри Івано-Франківська&nbsp;— [[Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Івана Франка]] (вул. Незалежності, 27-а) та [[Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки|Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки]] (вул. Січових Стрільців, 27-а).

Також діє [[Івано-Франківська обласна філармонія|обласна філармонія]]. У місті є три кінотеатри: [http://kinoboom.veles.in.ua КіноБум], [http://liniakino.com/showtimes/kosmos Космос] та [[Люм'єр (кінотеатр, Івано-Франківськ)|Люм'єр]].

=== Музеї ===
[[Файл:Пам'ятник Степанові Бандері в Івано-Франківську.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник Степанові Бандері]]
В Івано-Франківську працює значна кількість [[Музей|музеїв]]:
* [[Музей Небесної сотні]]
* [[Івано-Франківський обласний художній музей]]
* Народний музей освіти Прикарпаття
* [[Музей визвольних змагань Прикарпатського краю]]
* Музей визвольних змагань ''(тут розташований пам'ятник [[Бандера Степан Андрійович|Степанові Бандері]])''
* Музей побуту та етнографії Західного регіону ''(вул. Тролейбусна, 7)''
* [[Музей родинних професій|родинних професій]]
* [[Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша|історико-меморіальний музей Олекси Довбуша]]
* [[Літературний музей Прикарпаття]]
* Музей «Прикарпаттяобленерго» ''(вул. Індустріальна, 34)''
* [[Геологічний музей (Івано-Франківськ)|Геологічний музей ІФНТУНГ]] ''(Карпатська, 15)''
* [[Івано-Франківський краєзнавчий музей]]&nbsp;— значне зібрання матеріалів і предметів з історії, етнографії та культурного розвитку Прикарпаття; зберігається саркофаг галицького князя [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]]
* Музей жертв комуністичного терору (в урочищі ''[[Дем'янів лаз]]'')&nbsp;— розміщений у цокольному приміщенні меморіальної каплиці в Дем'яновому Лазу, де поховані останки масових катувань, здійснюваних [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВСівцями]] у [[1939]] році. В експозиції музею&nbsp;— численні архівні матеріали: фото- та ксерокопії багатьох невідомих документів, які підтвердили факти звірств, учинених енкаведистами на території Івано-Франківщини, а також речові докази, знайдені при розкопках (розпочаті [[1989]] року), оформлені відповідним чином свідчення очевидців трагічних подій. Музей було відкрито [[11 жовтня]] [[2009]] року за участю Президента України [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]<ref>''Крайній Іван'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1509/163/53081/ ''Енкаведистів виставлять напоказ''. В Івано-Франківську за участю Президента України відкриється музей, за експонатами якого можна ініціювати Нюрнберзький процес-2] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;188 за [[10 жовтня]] [[2009]] року</ref><ref>[http://www.zaxid.net/newsua/2009/10/9/120223/ Ющенко на Прикарпатті відкриє музей жертв комуністичного терору на ''www.zaxid.net'']{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

=== Фестивалі ===
Івано-Франківськ відомий своїми фестивалями, імпрезами і культурно-розважальними заходами. Щороку в травні відзначається День міста з походами й концертами мистецьких і фольклорних колективів. Мальовничим видовищем є [[Різдво Христове|Різдвяний]] парад вертепів, що розливається майданами й вулицями 7-14 січня. Івано-Франківськ відомий також всеукраїнським фестивалем мистецьких колективів Прикарпатська весна (травень щороку), фестивалем національно-патріотичної пісні та поезії Воля (жовтень непарних років) та Бієнале сучасного мистецтва [[Імпреза (бієнале)|Імпреза]].

Два роки поспіль ([[2005]], [[2006]]&nbsp;рр.) проводився Всеукраїнський [[Паркур]] Фестиваль «Trace dayZ». Також у травні [[2003]] року започатковано щорічний міжнародний ковальський фестиваль «[[Свято ковалів]]» і художню виставку «Орнаментальне ковальство». У фестивалі беруть участь ковалі з 17 областей України та 23 країн світу: Росії, Білорусі, Литви, Німеччини, Франції, Швеції, Фінляндії, Ліхтенштейну, Великої Британії, Чехії, Ізраїлю, США, Австрії, Нідерландів, Польщі, Італії, Бельгії, Австралії тощо. Це провідні майстри ковальського ремесла, художники та скульптори по металу, ковалі з міжнародним визнанням та народні майстри. З 2005 року в Івано-Франківську проводиться фестиваль «Карпатський Вернісаж», учасниками якого у 2007 заявлено понад 200 народних майстрів з усієї України, а також із-за кордону. Фестиваль відбувається на центральній історичній площі міста&nbsp;— майдані Шептицького. 13—14 жовтня 2007&nbsp;р. на майдані Шептицького пройшов перший фестиваль старожитностей та гуцульського етносу «Галицька старовина&nbsp;— 2007».

Міжнародний фестиваль хорової музики «Передзвін», започаткований у [[1999]] році Всеукраїнський конкурс хорової музики ім. Д. Січинського, започаткований у 1999&nbsp;р. Фестиваль молодіжної музики «Едельвейс», започаткований у 1999&nbsp;р. Фестини духовної музики «Від Різдва до Великодня», започатковані у 2000&nbsp;р.

З [[2009]] року проводиться літературний фестиваль ім. Тараса Мельничука «ПОКРОВА». Фестиваль традиційно розпочинається [[14 жовтня]] на [[Покрова Пресвятої Богородиці|свято Покрови]]. Під «Покровою» збираються як місцеві автори, так і гості з усієї України.

[[18 вересня]] [[2010]] року вперше відбувся щорічний фестиваль історичної реконструкції «Живе Середньовіччя», організований першим івано-франківським клубом історичної реконструкції «Чортополох». Місто трансформувалось у на світ войовничих лицарів, ковалів, комічних блазнів і витончених дам з епохи лицарства. У [[2010]] році участь у фесті брали Г. Петросаняк, Володимир Єшкілєв, Н. Ткачик, Тарас Прохасько, С. Процюк, О. Лишега, Т. Григорчук, Я. Ясінський, В. Карп'юк, А. Олексюк, Б. Ославський, Т. Запорожець, К. Ковальчук та ін.

[[22 серпня]] [[2011]] року в Івано-Франківську було встановлено рекорд України з одночасного виконання державного [[Гімн України|гімну України]] у вишиванках<ref>{{Citation|last=|title=В Івано-Франківську встановили рекорд у вишиванках|date=|url=http://www.youtube.com/watch?v=1egSgN2GBfY|accessdate=2017-02-26}}</ref>.

З 8 по 12 червня [[2016]] року в рамках фестивалів ''Porto Franko'' та [[ГогольFest|''Gogol Fest'']] був проведений фестиваль ''PortoFrankoGogolFest''.

19-21 серпня [[2016]] року в Івано-Франківську пройшов Перший Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання [[Мовою серця|«Мовою серця»]]. Організатори фестивалю Роман Бойчук та Ольга Бреславській.

=== Релігія ===
{{main|Храми Івано-Франківська}}
Переважна більшість вірян&nbsp;— [[Українська греко-католицька церква|греко-католики]]. Далі за чисельністю в місті&nbsp;— православні громади: [[ПЦУ]], [[УПЦ МП]]. Частина належить до римо-католиків. Також у місті діють общини християн, що належать до різних протестантських течій.{{Джерело}}

== Економіка ==
{{оновити|дата=жовтень 2017}}
{{main|Економіка Івано-Франківська}}
Економіка міста представлена широким спектром галузей матеріального виробництва, а саме: [[промисловість]], будівництво, [[транспорт]], зв'язок, а також нематеріальною сферою економіки. Остання визначає специфіку міста Івано-Франківська як [[обласний центр|обласного центру]], у якому зосереджена основна мережа ринкової інфраструктури, фінансових установ, закладів освіти, охорони здоров'я та культури. Основними галузями економіки міста є харчова та переробна промисловість, будівництво, машинобудування, легка промисловість, туризм. Промисловість займає близько 15&nbsp;% в загальній зайнятості населення та представлена 536 промисловими підприємствами, з яких понад 50&nbsp;— великі. За останні роки спостерігається позитивна динаміка збільшення обсягів реалізованої продукції від 619&nbsp;млн грн, у 2005 році до понад 2&nbsp;млрд грн у 2009 році.

Промисловість міста Івано-Франківська представлена підприємствами [[машинобудування]], металообробки, деревообробної, легкої, харчової промисловостей, [[Промисловість будівельних матеріалів|промисловості будівельних матеріалів]]. Промислові підприємства розташовані по [[периметр]]у міста, а соціально-культурні заклади, адміністративні та [[банк]]івські установи<ref>[https://ubanks.com.ua/city/ivano-frankivsk.php Банки в м. Івано-Франківськ]</ref>&nbsp;— в його центральній частині.

У 2006 році поступило 12,3&nbsp;млн дол.{{Джерело}} Це є найбільшим показником за період надходжень [[інвестиція|інвестицій]] в економіку міста (для порівняння у 2005 році поступило 4&nbsp;млн дол.{{Джерело}}, у 2004 році&nbsp;— 1,6&nbsp;млн дол.,{{Джерело}} у 2003 році&nbsp;— 2,0&nbsp;млн дол.{{Джерело}}

Підприємствами міста досягнуто зростання обсягів виробництва, які за січень&nbsp;— грудень 2006 року за попередніми даними склали 650,0&nbsp;млн грн, що становить 108&nbsp;% до відповідного періоду минулого року.

=== Промисловість ===
[[Файл:Окружна фінансова дирекція (мур.) Івано-Франківськ вул. М. Грушевського, 31.JPG|міні|праворуч|[[Фінансова дирекція (Івано-Франківськ)|Івано-Франківське обласне управління лісового господарства]]]]
Івано-Франківськ є значним центром [[машинобудування|машинобудівної]], [[деревообробна промисловість|деревообробної]], [[хімічна промисловість|хімічної]] та [[легка промисловість|легкої]] промисловості.

Протягом 2009&nbsp;р. промисловими підприємствами Івано-Франківська реалізовано продукції у відпускних цінах (без ПДВ та акцизу) на 2390,5&nbsp;млн грн<ref>[http://www.briz.if.ua/index.php?nid=10777 Дані головного управління статистики]</ref>. Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2008&nbsp;р.&nbsp;— 2593&nbsp;млн грн.

У місті діють такі заводи та промислові підприємства:
* [[Акціонерне товариство|ПрАТ]] [[Івано-Франківський локомотиворемонтний завод]];
* [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] Перший асфальтний завод ;
* ПрАТ Івано-Франківський завод Промприлад<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/05782912/|title=Система YouControl — онлайн-сервіс перевірки компаній|last=|first=|date=|website=https://youcontrol.com.ua|publisher=|language=|accessdate=28 серпня 2020}}</ref>;
* ТОВ Івано-Франківський Завод залізобетонних виробів Бетон-Будсервіс<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/38554470/|title=|last=|first=|date=|website=https://youcontrol.com.ua|publisher=Система YouControl — онлайн-сервіс перевірки компаній|language=|accessdate=28 серпня 2020}}</ref>;
* ВАТ «Залізобетон»
* ДП «Залізобетон»
* ВАТ «Індуктор»
* Дочірнє підприємство ЕЛІТА ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма Ласощі<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/30475266/|title=Система YouControl — онлайн-сервіс перевірки компаній|last=|first=|date=|website=https://youcontrol.com.ua|publisher=|language=|accessdate=28 серпня 20202}}</ref>;
* ТОВ Лігос
* ВАТ «Пресмаш»
* ТОВ машинобудівний завод «Автоливмаш»
* ТзОВ «Хімтехнопласт»
* ПП «Інструмент»
* [http://www.technoktoys.com/ua/ ТзОВ «Інтелком»]
* ВАТ «Полімер»
* [[Івано-Франківський котельно-зварювальний завод|Державне підприємство Івано-Франківський котельно-зварювальний завод]], яке входить до [[Укроборонпром|державного концерну Укроборонпром]] і є правонаступником ДП Міністерства оборони України «63-й котельно-зварювальний завод».

== Інфраструктура ==

=== Сфера послуг ===
[[Файл:Ivano-Frankivsk-Nezalezhnosti 3-13.jpg|міні|[[Пасаж Гартенбергів]] споруджено у [[1904]] році на зразок подібних торговельних центрів західної Європи]]
{{оновити|дата=жовтень 2017}}
{{section-stub|дата=жовтень 2017}}
Охорона здоров'я забезпечується клінічною лікарнею №&nbsp;1, клінічним пологовим будинком, лікувально-фізкультурним центром здоров'я, Обласним фтизіопульмонологічним центром та іншими закладами.

На ринку послуг міста Івано-Франківська працює близько 600 підприємств, основним видом діяльності яких є надання послуг<ref>http://stat.if.ukrtel.net/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100813203055/http://stat.if.ukrtel.net/ |date=13 серпень 2010 }} Головне управління статистики в Івано-Франківській області</ref>. Обсяг реалізованих ними послуг (включаючи ПДВ) для всіх споживачів становить понад 1&nbsp;млрд грн в рік. Обсяг послуг, реалізованих населенню, становить менше 30&nbsp;% від загального обсягу надання послуг. За видами економічної діяльності, більшість підприємств здійснює послуги операцій з нерухомим майном, з діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодезії, транспорту, охорони здоров'я людини, досліджень і розробок, у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, консультування з питань комерційної діяльності.

Станом на [[1 січня]] [[2011]] року на території міста Івано-Франківська працює 23 готелі та мотелі, які спроможні розмістити понад 1200 туристів щоденно.<ref>[http://www.mvk.if.ua/news/8986/ Програма економічного і соціального розвитку міста Івано-Франківська на 2011 рік], Офіційний сайт міста Івано-Франківськ [http://www.mvk.if.ua www.mvk.if.ua]</ref>

В Івано-Франківську налічується 1 чотиризірковий, 3 тризіркових, 11 інших [[Готель|готелів]] та 3 [[Мотель|мотелі]]. Останнім часом відкриваються невеликі готелі, мотелі та хостели (із номерним фондом&nbsp;— до 9 номерів).<ref>[http://nashemisto.if.ua/content/view/3/ nashemisto.if.ua]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.ivfrankivsk.if.ua/main.php?page=2 |title=www.ivfrankivsk.if.ua |accessdate=15 серпень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110101034054/http://www.ivfrankivsk.if.ua/main.php?page=2 |archivedate=1 січень 2011 |deadurl=yes }}</ref>

=== Транспорт ===
{{main|Івано-Франківський тролейбус|Івано-Франківський автобус}}
[[Файл:Ivano-Frankivsk Railway Station, 2010.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківський залізничний вокзал]]]]

[[Файл:Франківськ згори.jpg|ліворуч|міні|Місто з висоти пташиного лету]]
Важливе значення у транспортній інфраструктурі міста посідають [[Автовокзал (Івано-Франківськ)|автовокзал]], [[Івано-Франківськ (станція)|залізничний вокзал]] і [[Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»]]. У місті розташована [[Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень]] регіональної філії «[[Львівська залізниця]]».

Найпопулярніші види внутрішньоміського ([[Громадський транспорт|громадського]]) транспорту&nbsp;— [[Івано-Франківський тролейбус|тролейбуси]], [[Івано-Франківський автобус|автобуси і маршрутки]], [[Пижик (маршрутне таксі)|пижики]], міжміського по Україні&nbsp;— автобуси і залізниця.

Міжнародне пасажирське залізничне сполучення міста здійснюється з [[Болгарія|Болгарією]], [[Білорусь|Білоруссю]], [[Росія|Росією]], [[Румунія|Румунією]].

Внутрішнє пасажирське залізничне сполучення здійснюється з [[Київ|Києвом]], [[Львів|Львовом]], [[Чернівці|Чернівцями]], [[Ковель|Ковелем]], [[Луцьк]]ом, [[Рівне]], [[Тернопіль|Тернополем]], [[Хмельницький|Хмельницьким]], [[Полтава|Полтавою]], [[Харків|Харковом]], [[Одеса|Одесою]], [[Миколаїв (станція)|Миколаєвом]] [[Херсон]]ом та іншими містами. Під час курортного сезону призначаються додаткові пасажирські поїзди до станцій [[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]], [[Генічеськ (станція)|Генічеськ]] через [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Запоріжжя]].

[[Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»]], що розташований на околиці міста, відправляє і приймає літаки з [[Київ|Києва]], [[Рим]]а ([[Італія]]), [[Анталія|Анталії]] ([[Туреччина]]).

==== Проєкт трамваю ====
Ще у [[1896]] році в Станиславові планувалося запровадити [[трамвай]]ний рух. Проєктні роботи виконувала німецька електротехнічна фірма «[[Сіменс і Гальске]]». Саме ця фірма виконувала роботи із запуску першої трамвайної лінії на Берлінській міжнародній виставці [[1879]] року.

У [[1908]] році були затверджені трамвайні маршрути. Трамвайна колія мала пролягати (сучасні назви об'єктів і вулиць): [[Івано-Франківськ (станція)|вокзал]]&nbsp;— [[Вулиця Вовчинецька|вул. Вовчинецька]]&nbsp;— [[Вулиця Грушевського (Івано-Франківськ)|вул. Грушевського]]&nbsp;— [[Вулиця Незалежності (Івано-Франківськ)|вул. Незалежності]]. Далі мало бути розгалуження до залізничного віадука та до колишнього гастронома «Верховина», звідки знову було роздоріжжя: одна лінія йшла [[Вулиця Галицька (Івано-Франківськ)|вулицею Галицькою]] до сучасного парку Воїнів-інтернаціоналістів, інша&nbsp;— сучасними вулицями [[Вулиця Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)|Гетьмана Мазепи]], [[Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)|Січових Стрільців]] та [[Вулиця Чорновола (Івано-Франківськ)|Чорновола]] до [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку ім. Тараса Шевченка]].

[[Перша світова війна]] завадила впровадити в місті [[трамвай]]ний рух. Після цього спроб відновити проєкт не було<ref>{{Cite web |url=http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=4646 |title=Українсько-польський інтернет-журнал |accessdate=10 серпень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110524074151/http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=4646 |archivedate=24 травень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

== Освіта і наука ==
{{Main|Освіта в Івано-Франківську|Наука в Івано-Франківську}}
[[Файл:Прикарпатський національний університет ім.Василя Стефаника . Економічний факультет.м. Івано-Франківськ.JPG|міні|Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника]]
У [[2009]]–[[2010]] навчальному році в місті функціонували 42 загальноосвітні навчальні заклади<ref>[http://www.mvk.if.ua/osvmista/ Офіційний сайт міста Івано-Франківська]</ref>. Здійснюється навчання дітей мовами національних меншин. ЗШ №&nbsp;3 налічує 19 класів на 451 учня з російською мовою навчання та 12 класів на 237 учнів з польською мовою навчання, що має тенденцію до зростання. У [[2009]] році сформовано освітній простір, у складі якого 32 дошкільних навчальних заклади (27 ясел-садків, 5 шкіл-садків). У дошкільному навчальному закладі №&nbsp;15 «Гуцулочка» проводять «Фестиваль гуцульських ремесел», метою якого стало узагальнення знань дітей про ремесла, традиції, звичаї та говірку [[Гуцульщина|Гуцульщини]].

Вища школа не має давніх традицій. [[Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]] є одним з найстаріших вищих навчальних закладів Івано-Франківської області, але молодий на тлі країни. Його історія розпочинається [[15 березня]] [[1940]] року&nbsp;— з часу відкриття Станіславського вчительського інституту.

[[Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу]] веде підготовку та перепідготовку фахівців для нафтогазової промисловості, має дванадцять факультетів та 56 кафедр.

[[Івано-Франківський національний медичний університет]] виокремив медичний, стоматологічний, фармацевтичний факультети і факультет післядипломної освіти, а з 1994 року готує також сімейних лікарів, навчає іноземних студентів, проводить передатестаційну підготовку лікарів різних спеціальностей.

В університетах навчаються студенти з [[В'єтнам]]у, [[Індія|Індії]], [[Польща|Польщі]], [[Гвінея|Гвінеї]], [[Камерун]]у, [[Болгарія|Болгарії]], [[Литва|Литви]], [[Молдова|Молдови]], [[Туркменістан]]у, [[Йорданія|Йорданії]], [[Нігерія|Нігерії]], [[Білорусь|Білорусі]] тощо. В місті функціонує 10 філій вищих навчальних закладів України. Функціонує 7 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації&nbsp;— коледжі, у яких навчається понад 7 тисяч студентів.

[[Івано-Франківське музичне училище імені Дениса Січинського]] свою діяльність училище розпочало [[17 січня]] [[1940]] року.

Серед інших, приватних вишів, найвідомішими є [[Івано-Франківський університет права імені короля Данила Галицького|університет права імені короля Данила Галицького]], [[Івано-Франківська теологічна академія греко-католицької церкви|Теологічна академія греко-католицької церкви]], [[Західноукраїнський економіко-правничий університет]], [[Галицька академія]], [[Івано-Франківський Богословський інститут|Богословський інститут]].
{{Main|Бібліотеки Івано-Франківська}}
Першу публічну бібліотеку в Станіславові відкрито у [[1873]] році. Її заснував польський повстанець проти російського царату та політичний емігрант Віцентій Смагловський: він подарував місту свою збірку з 3500 книг і став першим її бібліотекарем. Бібліотека находилась у приміщенні реальної школи (нині&nbsp;— вул. Незалежності, 17). Івано-Франківська міська централізована бібліотечна система об'єднує міську центральну бібліотеку та 17 бібліотек-філій (з них дві дитячі бібліотеки).

[[Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. Франка|Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека]]&nbsp;— головний заклад у сфері бібліотеково-інформаційного обслуговування населення Івано-Франківської області, методичний та координаційний обласний центр бібліотек різних систем і відомств, обласне сховище творів друку.

== Засоби масової інформації ==
[[Файл:TV tower IF.jpg|міні|Міська телевежа]]
{{main|Засоби масової інформації в Івано-Франківську}}
Перша газета «Дзєннік Станіславовскі» почала виходити [[2 вересня]] [[1848]]&nbsp;р. Після переїзду зі [[Львів|Львова]] українця Івана Данкевича в місті почалося швидкими темпами розвиватися польські видавництва газет та часописів. Так, у [[1872]] виходить «Кур'єр Станиславівський», незабаром&nbsp;— «Бігун Станиславівський» ([[1873]]), «Гасло» ([[1875]]), «Газета Підкарпатська» ([[1876]]), «Хроніка» ([[1880]]), «Голос Станиславівський» ([[1881]]), «Ехо Покуття» ([[1883]]), «Хроніка Станиславівська» ([[1885]]), брошура для дітей: «Світелко» ([[1883]]). Були і [[українська мова|українські]] видання: перша українська газета в місті «Господарь и Промышленник» ([[1879]] виходила до [[1882]]&nbsp;р.), часопис «Денниця» ([[1880]]), який редагував відомий український мовознавець [[Верхратський Іван Григорович|Іван Верхратський]]. Після створення [[Івано-Франківська єпархія УГКЦ|єпархії]] вийшов «Вісник Станіславської єпархії» ([[1886]] виходив до [[1939]]) та «Богословський альманах» ([[1887]]).

У місті видаються тижневик «АФІША Прикарпаття», газети «Галичина», «Репортер», «Світ молоді», «Прикарпатська правда», «Галицький кореспондент», [[Нова Зоря (газета)|«Нова Зоря»]], «Вечірній Івано-Франківськ», регіональна газета «Західний кур'єр».

В Івано-Франківську здійснюють трансляцію телекомпанії: [[Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина»|«Галичина»]], [[Івано-Франківська обласна телерадіокомпанія «3-Студія»|«3-Студія»]] та [[Телерадіокомпанія "Вежа"|«Вежа»]]. З [[2007]] року телеканал [[24 (телеканал)|«24»]] подає місцеві новини у 15-хвилинних інформаційних блоках: останні події громадського та політичного життя Прикарпаття, новини економіки, спорту, шоу-бізнесу, культури, курси валют та погода.

Суспільний телеканал Прикарпаття&nbsp;— [[UA: КАРПАТИ]]

{{main|Засоби масової інформації в Івано-Франківську#Радіостанції}}
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять<ref>http://www.ukrtvr.org/index.php?option=com_content&task=view&id=301&Itemid=41</ref> 16 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:
* [[Радіо Культура]] (план) (91,0&nbsp;MHz)
* UA: Українське радіо Карпати (100,4 MHz)
* [[Ретро FM]] (100,4&nbsp;MHz)
* [[Мелодія FM]] (100,9&nbsp;MHz)
* [[Русское Радио Україна]] (101,3&nbsp;MHz)
* [[NRJ Україна|NRJ]] (102,0&nbsp;MHz)
* [[Хіт FM]] Україна (102,6&nbsp;MHz)
* [[Power FM (Україна)|Power FM]] (103,0&nbsp;MHz)
* [[Радіо П'ятниця]] (103,4&nbsp;MHz)
* [[Lux FM|Люкс FM]] (103,8&nbsp;MHz)
* [[Західний полюс]] (104,3&nbsp;MHz)
* [[Радіо Максимум]] (104,7&nbsp;MHz)
* [[Наше радіо]] (105,2&nbsp;MHz)
* [[Радіо Дзвони]] (105,8&nbsp;MHz)
* [[Авторадіо|Авторадіо-Україна]] (106,4&nbsp;MHz)
* [[Телерадіокомпанія «Вежа»|Радіо «Вежа»]] (107,0&nbsp;MHz)
* [[Радіо «Ера»]] (107,8&nbsp;MHz)
* Інтернет-мовлення&nbsp;— [[Західний полюс]], [[DJ IF UA]], [[Телерадіокомпанія «Вежа»]].

Також проводове мовлення здійснює Івано-Франківська державна телерадіокомпанія.

== Спорт і молодь ==
{{main|Спорт в Івано-Франківську}}
Відомі [[футбол]]ьні клуби міста: [[Спартак (Івано-Франківськ)|Спартак]], [[Прикарпаття (футбольний клуб, 2004)|Прикарпаття]], Факел (ФСК ІФНТУНГ), [[Ураган (Івано-Франківськ)|Ураган (футзальний клуб)]].

В Івано-Франківську найпопулярнішим та найрозвиненішим видом спорту&nbsp;є баскетбол. «БК Говерла»&nbsp;— професійний елітний клуб, який грав у найпрестижнішій баскетбольній лізі України&nbsp;— «[[Українська баскетбольна суперліга|Суперліга»]] (з 2008 до 2016). Зараз виступає у Вищій Лізі. Говерла входила до топ-100 найкращих баскетбольних клубів Європи, у числі найкращих спортивних клубів України. Трансляції матчів регулярного чемпіонату України проводяться на каналах «[[2+2]]», «[[1+1]]», [[ТРК «Київ»|«ТРК Київ»]], «[[Спорт 1 (Україна)|Спорт1]]», та огляди на місцевому та всеукраїнському «[[24]]» інформаційному. Спонсором є «[[Нафтохімік Прикарпаття|ВАТ Нафтохімік Прикарпаття]]» групи [[ПриватБанк|«Приватбанк»]] Ігоря Коломойського. Очікувалося, що у [[2015]] році в Івано-Франківську відбудуться ігри першого етапу [[Чемпіонат Європи з баскетболу 2015|Чемпіонату Європи з баскетболу]] серед чоловічих команд.

Хокейний клуб&nbsp;— [[Цунамі (Івано-Франківськ)|ХК «Цунамі»]].

В Івано-Франківську діє молодіжна організація [[AIESEC]]. Її найвідоміші проєкти: «Дні кар'єри», PR-конгрес «PеRший», «Серце дитини», «Дні підприємництва», «Ярмарка навчальних закладів», круглі столи тощо. Також у місті працює громадська організація «[[Я вибираю життя]]».

На [[Вулиця Грушевського (Івано-Франківськ)|вулиці Грушевського]] в Івано-Франківську розташований офіс компанії, що започаткувала вебплатформу [[UA Modna]]; співробітники компанії ідею про те, що «бути українцем&nbsp;— це модно», намагаються нести у світі.

== Архітектура ==
{{main|Архітектура Івано-Франківська}}

=== Пам'ятки ===

==== Втрачені ====
* Церква святого Миколая у середмісті Франківська, розібрана на початку XIX&nbsp;ст., серед фундаторів [[Анджей Потоцький (гетьман)|Анджей (Андрій) Потоцький]]<ref>Stanisławów…&nbsp;— S. 194.</ref>.

==== Національного значення ====
{{main|Пам'ятки архітектури Івано-Франківська}}
* Будівля [[Колегія єзуїтів (Івано-Франківськ)|колегії єзуїтів]] (мур., [[1744]]&nbsp;р.), майдан А. Шептицького, 21
* [[Вірменська церква (Івано-Франківськ)|Вірменський костел]] (мур., [[1762]]&nbsp;р.), вул. Вірменська, 6
* [[Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії]] (мур., [[1672]]–[[1703]]&nbsp;рр.), майдан А. Шептицького, 8
* Кафедральний [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|Собор Святого Воскресіння]] (колишній костел єзуїтів, мур., [[1753]]–[[1763]]&nbsp;рр.), майдан А. Шептицького, 22
* [[Івано-Франківський меморіальний сквер|Меморіальний сквер]] (створений на місці зруйнованого радянською владою [[Сапіжинський цвинтар|міського християнського цвинтаря «на Сапіжинській»]], де збереглися поховання відомих культурних і громадських діячів (правник [[Бачинський Лев Васильович|Лев Бачинський]], фольклорист [[Бучинський Мелітон Осипович|Мелітон Бучинський]], композитор [[Січинський Денис Володимирович|Денис Січинський]], поет [[Маврицій Гославський]] та інші)<ref>[http://www.oko.kiev.ua/ReestrsTown.jsp?cityId=7447 Пам'ятки Івано-Франківська]</ref>
* [[Пивоварний завод (Івано-Франківськ)|Пивоварний завод]] (мур., [[1767]]&nbsp;р.), вул. Новгородська, 49/28

==== Інші пам'ятки ====
* [[Палац барона Ромашкана]]
<gallery mode="packed" heights="140">
file:Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії (Станіславівська колегіата) Івано-Франківськ Майдан Шептицького, 8.JPG|[[Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії]]&nbsp;— [[Івано-Франківський обласний художній музей]]
Cathedral in Ivano-Frankivsk.jpg|[[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|Собор Святого Воскресіння]]
Ділянка могил невідомих вояків УГА Івано-Франківськ вул. С. Бандери, меморіальний сквер.JPG|[[Івано-Франківський меморіальний сквер]]
Вірменська церква (Івано-Франківськ).jpg|[[Вірменська церква (Івано-Франківськ)|Вірменський костел]]
Костел Йосифа (мур.) Івано-Франківськ вул. М. Мочульського, 1.JPG|[[Костел святого Йосипа (Івано-Франківськ)|Костел Йосифа]]
Івано-Франківськ, Новгородська, 49.jpg|[[Пивоварний завод (Івано-Франківськ)|Пивоварний завод]]
Колегія єзуїтів Івано-Франківськ Майдан Шептицького, 21.JPG|[[Колегія єзуїтів (Івано-Франківськ)|Колегія єзуїтів]]
</gallery>

=== Пам'ятники ===
{{main|Пам'ятники Івано-Франківська}}
[[Файл:Пам'ятник Адамові Міцкевичу в Івано-Франківську.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Івано-Франківськ)|Пам'ятник Адамові Міцкевичу]]]]
У сучасному Івано-Франківську встановлено низку пам'ятників&nbsp;— переважно українським національним діячам культури та історії,&nbsp;— [[Пам'ятник Іванові Франку (Івано-Франківськ)|Іванові Франку]], [[Пам'ятники Степанові Бандері (Івано-Франківськ)|Степанові Бандері]] тощо. У місті з багатими християнськими традиціями є також релігійні пам'ятники&nbsp;— [[Статуя Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську|Статуя Пресвятої Діви Марії]] та [[Монумент Ісусу Христу в Івано-Франківську|Монумент Ісусу Христу]].

Найстаріший пам'ятник, що зберігся до наших днів&nbsp;— [[Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Івано-Франківськ)|Адамові Міцкевичу]] ([[1930]]).

Не зберігся до наших днів&nbsp;— [[Пам'ятник Грюнвальдської битви (Івано-Франківськ)|пам'ятник Грюнвальдської битви]], який стояв у [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку Ельжбети]] (встановлено у річницю 500-ліття [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдської битви]]&nbsp;— 1910)<ref>[http://www.castles.com.ua/grunwald.html Грюнвальдський пам'ятник]</ref>.

За період [[День Незалежності України|Незалежності України]] (від [[1991]] року) в місті було прибрано зразки радянської монументальної пропаганди, натомість у Івано-Франківську з'явився величний [[Пам'ятник Іванові Франку (Івано-Франківськ)|монумент Каменяра]], чиє ім'я носить місто. Таким чином, практично всі івано-франківські пам'ятники належать сьогоднішньому періоду Незалежної України.

В Івано-Франківську розташований єдиний в Україні пам'ятник яйцю. У [[2000]] році, у рамках реконструкції міста на [[Площа Ринок (Івано-Франківськ)|площі Ринок]], було споруджено фонтан, що мав символізувати відродження життя, яке завжди перемагає смерть. Цей символ початково мав форму яйця, зі шкаралупи якого витиналися пагони рослин. З часом металічні «пагони» зламалися й залишилася лише кам'яна частина. У [[2004]] році монумент опинився в епіцентрі політичного скандалу. Дотепні івано-франківці оголосили його пам'ятником яйцю, яке жбурнули у Віктора Януковича, тоді кандидата у президенти<ref>[https://www.shukach.com/uk/node/45857 Пам'ятник яйцю в Івано-Франківську]</ref>.

23 травня 2019 року, на День героїв, у Івано-Франківську урочисто відкрили монумент легендарному головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу. Автори монумента&nbsp;— Ігор Семак та Євген Шатирко.<ref>[https://kurs.if.ua/news/pamyatnyk_romanu_shuhevychu_vidkryly_u_ivanofrankivsku_video_75502.html Пам'ятник Роману Шухевичу відкрили в Івано-Франківську. Фото, відео]</ref>

=== Вулиці Івано-Франківська ===
{{Main|Вулиці Івано-Франківська}}
[[Файл:Вул. С. Гординського, 10.jpg|міні|[[Жіноча семирічна школа ім. Королеви Софії|Жіноча семирічна школа]], вул. С. Гординського, 10]]
'''Історія створення вулиць:'''<ref>{{Cite web |url=http://www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=3004 |title=ivfrankivsk.if.ua |accessdate=3 серпень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110524094327/http://www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=3004 |archivedate=24 травень 2011 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://vse-tut.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=77%3Ahistory-ivano-frankivsk&catid=62%3Aivano-frankivsk&Itemid=73&lang=uk&region=ivanofran vse-tut.com.ua]</ref><ref>[http://news.if.ua/print.php?id=3083 news.if.ua]</ref>
[[Файл:Фортечний провулок.JPG|міні|ліворуч|Фортечна стіна (мур.), пров. Фортечний]]
Теперішнє місто бере свій початок від [[Станіславівська фортеця|Станиславської фортеці]]. Спочатку, у центральній укріпленій частині міста утворилася площа навколо [[Івано-Франківська ратуша|ратуші]], від якої були проходи до Галицької і Тисменецької фортечних брам. У свою чергу на передмістя вели під'їзні торговельні шляхи з інших населених пунктів краю, які тут поступово забудовувалися і ставали вулицями Галицькою, Заболотівською, Тисменецькою, Лисецькою ([[1786]]). Ще коли існувала фортеця, у [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] звідси були виходи на прогулянку розчищеною алеєю до так званої «звіринецької діброви» (сьогодні міський парк ім. Т. Шевченка), що є залишком Чорного лісу. Потім ця алея була обсаджена липами і в [[XIX]]&nbsp;ст. стала називатися Липовою вулицею. Паралельно, з південного боку фортеці з'явилась ще одна вулиця, яка вела до с. Опришівці, яка дістала назву Каліцької (пізніше офіційні назви Зосина доля, Дадугіна (з 1994&nbsp;р.), Євгена Коновальця (з [[1993]]&nbsp;р.). Тут в минулому і до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] буквально в саморобних будках проживали каліки і жебраки. В архівних документах за [[1798]]&nbsp;р. повідомляється вперше про цісарську дорогу, яка вела від Станіслава до [[Лисець (смт)|Лисця]] (теперішня вул. Гетьмана Мазепи).
[[Файл:Ivano Frankivsk Nezalezhnosti SAM 0775 26-101-0294.JPG|міні|Типова архітектура будинків «старого Станиславова» (фото неподалік «стометрівки»)]]
Навколо фортеці, у передмістях було збудовано не один десяток фільварків, цегелень, тартаків (лісопильні), млинів. Так з'явилися вулиці Двірська (колишня Братів Майданських, сьогодні Г. Хоткевича), Млинарська, Тартакова (Ю. Фучика), Польова (Льотчиків).

На початку [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] фортецю розібрали після того, як вона втратила своє військове значення, а з її каменю було встелено 24 вулиці в центрі міста. По засипаних канавах, уздовж колишнього фортечного муру, були прокладені теперішні вулиці Січових Стрільців, Дністровська, Василіянок. Але збереглися історичні мікротопонімні назви вулиць Валова, Замкова, провулок Фортечний.

У другій половині [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] продовжується австрійське панування, але промисловий розвиток міста вже як окружного центру Галичини, особливо після прокладання з [[1866]]&nbsp;р. залізниці зі Львова, сприяв розширенню мережі вулиць, зокрема на північ і захід від центру.

Магістрат міста назвав у [[1910]]&nbsp;році вулицю, яка з'єднувала [[Івано-Франківськ (станція)|вокзал]] із центром, Грюнвальдською&nbsp;— на честь 500-річчя [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдської битви]].

Інтенсивніше найменування вулиць в першій половині [[XX століття]] зокрема, у між воєнний період, спостерігається з [[1921]]&nbsp;року, коли Станіслав в період окупації [[Галичина|Галичини]] поміщицькою Польщею став воєводським (обласним) центром. У 1930-х роках вже були опубліковані перші карти-схеми вулиць міста, де позначені (в основному польські) майже 150 назв.

Під час німецької окупації було перейменовано кілька центральних вулиць:
* Грюнвальдську на Губернаторську;
* Сапіжинського&nbsp;— на Гітлер-штрассе (після війни&nbsp;— Радянська, сьогодні&nbsp;— Незалежності);
* Голуховського&nbsp;— на Герінг-штрассе (після війни вул. Пушкіна, сьогодні&nbsp;— вул. Чорновола) і&nbsp;т.&nbsp;д.
[[Файл:Вул._Бельведерська,_2.jpg|200пкс|праворуч|міні|[[Конструктивізм|Конструктивістський]] житловий будинок на вул. Бельведерська, 2]]
В післявоєнний період місцева радянська влада польські і німецькі назви вулиць скасувала, але поступово поряд з українськими почали інтенсивно під натиском комуністичної ідеології насаджуватися російські і радянські назви вулиць. Світова ж практика засвідчує, що найменування і перейменування&nbsp;— об'єктивний історичний процес, який має певні закономірності. І будь-яка влада повинна враховувати, що [[топонім]] і мікротопонім (у назвах вулиць)&nbsp;— категорія моно-національна, історична і географічна. Нарешті в цивілізованому світі топоніми також вважаються культурними надбаннями, тому оберігаються як історичні пам'ятки.

Наразі в місті з приміськими селами нараховується близько 500 вулиць, у тому числі третина провулків, 8 площ, 1 бульвар і 1 набережна. Про їх сумарну протяжність в кілометрах важко сказати, бо ніхто не підраховував, але відомо, що найдовшою (понад 5 км) є вулиця Євгена Коновальця.

Найвужчою в місті є вул. Тринітарська (за «совітів» Колгоспна), яка у свій час була розрахована на проїзд брички, і то в одну сторону. Кількість вулиць в післявоєнні роки значно зросла за рахунок розширення і розбудови міста як на незайнятих площах, так і за рахунок приєднання приміських сіл, зокрема в [[1958]]&nbsp;році&nbsp;— с. Пасічна, в [[1962]]&nbsp;р.&nbsp;— с. Опришівці, а у 1980-х роках&nbsp;— сіл [[Крихівці]], [[Хриплин]], [[Угорники (Івано-Франківська міська рада)|Угорники]], [[Вовчинець (Івано-Франківська міська рада)|Вовчинець]], за рахунок яких додалося понад 100 вулиць.

За підрахунками історика-краєзнавця [[Арсенич Петро Іванович|Петра Арсенича]], у [[1994]]&nbsp;р. 115 вулиць Івано-Франківська носила назви російських, 75&nbsp;— українських і 15 західноєвропейських діячів. Тепер ця інформація суттєво застаріла.
[[Файл:Кафедральний Собор Святого Вознесіння.jpg|міні|Фонтан зі Статуєю Пресвятої Діви Марії, [[Майдан Шептицького]]]]
Понад 50 вулиць були названі іменами учасників [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], а 30&nbsp;— революційного руху та громадянської війни, партійно-радянських діячів, які не мали жодного відношення як до історії міста, так і краю.

Тому міський виконком спільно з депутатською комісією із залученням громадськості прийняли декілька рішень про перейменування вулиць. Таким чином, вже станом на [[1996]]&nbsp;рік було замінено 84 старих назв.

Виділяють мікрорайони: [[Мікрорайон Арсенал (Івано-Франківськ)|Арсенал]], Бам, Брати, Гірка, Калинова слобода, Каскад, Майзлі, [[Опришівці]], [[Пасічна (Івано-Франківськ)|Пасічна]], Позитрон, Рінь, [[Софіївка (Івано-Франківськ)|Софіївка]], Долина. Центральна частина міста повністю пішохідна.

=== Фонтани ===
{{main|Фонтани Івано-Франківська}}
У місті діють такі фонтани:
* Фонтан на площі біля [[Надія (готель)|готелю «Надія»]], ''([[Вулиця Незалежності (Івано-Франківськ)|вул. Незалежності]])''
* Фонтан у вигляді зерна, ''([[Площа Ринок (Івано-Франківськ)|пл. Ринок]])''
* Фонтан на [[Вічевий майдан|Вічевому майдані]]
* Фонтани на «стометрівці», ''([[Вулиця Незалежності (Івано-Франківськ)|вул. Незалежності]])''
* Фонтан зі Статуєю Пресвятої Діви Марії, ''([[Майдан Шептицького]])''

== Природно-заповідний фонд ==
* [[Гінкго дволопатеве (пам'ятка природи, Івано-Франківськ)|Гінкго дволопатеве]]
* [[Дуб віковий (пам'ятка природи, Івано-Франківськ)|Дуб віковий]]
* [[Дуб звичайний (Івано-Франківськ, вул. Гнатюка)|Дуб звичайний (вул. Гнатюка)]]
* [[Дуб звичайний (Івано-Франківськ, вул. Матейки)|Дуб звичайний (вул. Матейки)]]
* [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|Парк імені Тараса Шевченка]]

=== Див. також ===
* [[Міське озеро (Івано-Франківськ)|Міське озеро]]
* [[Дружба (дендропарк, Івано-Франківськ)]]

== Відомі особистості ==

=== Народилися ===
[[Файл:Пам'ятник Роману Гурику в Івано-Франківську.JPG|міні|Пам'ятник Романові Гурику в [[Івано-Франківський меморіальний сквер|Меморіальному сквері]]]]
* [[Авдоніна-Шпергль Галина Федорівна]] ({{нар}} [[1950]])&nbsp;— художник декоративно-ужиткового мистецтва.
* [[Алексієвич Світлана Олександрівна]] ({{нар}} [[1948]])&nbsp;— білоруська письменниця та журналістка, лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії з літератури]].
* [[Баронч Садок]]&nbsp;— історик, фольклорист, архівіст, вірменин за національністю.
* [[Артур Бернс|Бернс Артур]] ([[1904]]–[[1987]])&nbsp;— американський економіст, посол США до [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|ФРН]] ([[1981]]–[[1985]]).
* [[Борис Франц Якович|Борис Франц]]&nbsp;— сотник Армії УНР.
* [[Валіхновський Ростислав Любомирович]]&nbsp;— український пластичний хірург.
* [[Василь (Величковський)|Василь Величковський]] ([[1903]]–[[1973]])&nbsp;— релігійний діяч, новомученик та єпископ УГКЦ, [[Редемптористи|редемпторист]].
* [[Винничук Юрій Павлович|Винничук Юрій]]&nbsp;— український журналіст, письменник, редактор, мовознавець.
* [[Вірастюк Василь Ярославович|Вірастюк Василь]] ({{нар}} [[1974]])&nbsp;— український стронґмен, володар титулу «Найсильніша людина світу» (2004).
* [[Вітовська Ірма Григорівна|Вітовська Ірма]]&nbsp;— актриса.
* [[Стефан Грабець|Грабець Стефан]]&nbsp;— польський мовознавець.
* [[Гурик Роман Ігорович]]&nbsp;— Герой України&nbsp;— учасник [[Євромайдан]]у.
* [[Ґерус Ярослав]] (1910—1968)&nbsp;— український письменник, журналіст.
* [[Жураківський Маріян]]&nbsp;— діяч [[Організація українських націоналістів|ОУН]], учасник [[Напад на пошту в Городку|нападу на пошту в Городку]];
* [[Заклинський Мирон]]&nbsp;— історик, мемуарист, військовий діяч
* [[Карпинець Ярослав Петрович|Карпинець Ярослав]]&nbsp;— визначний діяч [[Організація українських націоналістів|ОУН]], учасник [[Варшавський процес|Варшавського процесу]];
* [[Кисілевська-Косик Олександра Костянтинівна|Кисілевська-Косик Олександра]] ({{нар}} 1928)&nbsp;— літературознавець, автор підручників із методики викладання української літератури.
* [[Коленська Любов]] (1923)&nbsp;— український прозаїк, журналіст. Дівоче прізвище&nbsp;— Савчак. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Міжнародного ПЕН-клубу, Спілки письменників України.
* [[Дзеньків Наталя Ігорівна|Лама (співачка)]]
* [[Ленкавський Степан]]&nbsp;— політичний діяч, публіцист, один з ідеологів [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]]
* [[Лінецький Віталій Борисович|Лінецький Віталій]]&nbsp;— український актор театру і кіно, [[Заслужений артист України]]
* [[Любич-Парахоняк Олександра Іванівна|Любич-Парахоняк Олександра]]&nbsp;— українська оперна співачка, акторка
* блаженна [[Колюмба Ґабріель]]&nbsp;— засновниця Згромадження [[бенедиктинки|бенедиктинок]]<ref>[http://www.brewiarz.pl/czytelnia/swieci/09-24b.php3 Błogosławiona Kolumba Gabriel, zakonnica // Czytelnia] {{ref-pl}}</ref>
* [[Ян Лям|Лям Ян]] ([[1838]]–[[1886]])&nbsp;— польський письменник-сатирик [[Німці|німецького походження]], журналіст та педагог
* [[Ментус Віктор Володимирович]]&nbsp;— (1982-2014) прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Рот Едуард Микитович|Рот Едуард]]&nbsp;— повний кавалер [[Орден Слави|ордена Слави]]
* [[Семчук Олександр Михайлович|Семчук Олександр]]&nbsp;— український скрипаль-віртуоз, педагог, професор, [[Заслужений артист України]]
* [[Станіслав Сосабовський|Сосабовський Станіслав]] ([[1892]]–[[1967]])&nbsp;— польський генерал у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]
* [[Стефанишин Володимир Іванович|Стефанишин Володимир]]&nbsp;— сотник Армії [[УНР]].
* [[Мордехай Суркіс]]&nbsp;— член [[Кнесет]]у.
*[[Макс Шур]] ― відомий німецький психолог та близький друг [[Зигмунд Фрейд|Зиґмунда Фройда]]

=== Пов'язані з містом ===
[[Файл:Ivano-Frankivsk Sichovyh Striltsiv 12-1.jpg|міні|300px|[[Дністер (готель, Івано-Франківськ)|Готель «Дністер»]]. Будинок, у якому у 1919&nbsp;році було видавництво «Бистриця» і проживав Я. Грушкевич, а також [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|Українська Національна Рада ЗУНР]] та [[Українська Народна Республіка|УНР]], схвалила [[Акт Злуки|Акт Злуки ЗУНР та УНР]]]]
{{main|Люди, пов'язані з Івано-Франківськом}}
* [[Бачинський Лев Васильович]]
* [[Вагилевич Іван Миколайович]]
* [[Ганна Герцик]]&nbsp;— дружина гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]]
* [[Гнатюк Володимир Михайлович]]
* [[Губчак Михайло Ігнатович]]
* [[Желехівський Євген Ієронімович]]
* [[Ільницький Василь Степанович|Ільницький Василь]]&nbsp;— письменник і педагог
* [[Лепкий Микола Сильвестрович]]
* [[Могильницький Антін Любич]]
* [[Небір Володимир Васильович|Небір Володимир]]
* [[Павлюх Гнат]]
* [[Січинський Денис Володимирович]]
* [[Сабат Микола]]
* [[Теодорович Станіслав]]

=== Парламентські посли від міста ===
* [[Королюк Олекса|Олекса Королюк]]&nbsp;— селянин з [[Побережжя (село)|Побережжя]] (тепер [[Тисменицький район]], Івано-Франківщина), посол на [[Галицький сейм]] у 1861—1869 роках, обраний ув окрузі [[Івано-Франківська область|Станиславів]]&nbsp;— [[Галич]] на виборах 1861 і 1867 років<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.103-106</ref>
* Отець [[Козанович Михайло]]&nbsp;— [[парох]] (УГКЦ) села [[Вільшаниця (Тисменицький район)|Вільшаниця]], посол Галицького сейму 3-го скликання<ref>''І.Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму.&nbsp;— Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.107; 141</ref>
* [[Добрянський Іван]]&nbsp;— посол Галицького сейму 4-го скликання<ref>''І.Чорновол.'' 199 депутатів Галицького сейму.&nbsp;— Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.108; 130</ref>

=== Іван Франко ===
[[Файл:Франко Іван.jpg|міні|праворуч|200пкс|Іван Якович Франко]]
Уперше [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] відвідав місто у [[1883]] році. Тут він познайомився з народною вчителькою Юзефою Дзвонковською. Вона справила на поета велике враження, він заходив до неї, як тоді називали, за «Тисменицьку рампу», де дівчина мешкала. Щирі почуття до Юзефи Франко висловив у ліричних поезіях «Не схиляй своє личко прекрасне», «Тричі мені являлася любов», «Гей, рибачко чорноока». Хвора на легені, Ю. Дзвонковська невдовзі померла. Її було поховано на міському кладовищі. Згодом Іван Франко писав, що вимріяна чорноока Йосипіна, «чуючи в собі початки сухіт, кілька рік пізніше вмерла» на посаді народної вчительки<ref>{{Cite web |url=http://www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=30313 |title=Сайт '''ivfrankivsk.if.ua''' |accessdate=27 серпень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110524094011/http://www.ivfrankivsk.if.ua/menu.php?id=30313 |archivedate=24 травень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Дослідники встановили, що І. Франко планував купити в місті ділянку землі та заснувати рільничу спілку для свого соратника, відомого громадського діяча, письменника Михайла Павлика, який з радістю погодився на цю пропозицію. Але плани не здійснилися з ряду причин, зокрема через нерішучість Антоніни Дзвонковської, матері Юзефи. Про відносини І. Франка з Ю. Дзвонковською та його перебування у Станиславові описано в документальній повісті [[Горак Роман Дмитрович|Романа Горака]] «Тричі мені являлася любов» ([[1983]]).

Влітку [[1884]]&nbsp;р. [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] здійснив мандрівки [[Карпати|Карпатами]] і [[Прикарпаття]]м, щоб вивчити «природи красу, люду рідного бит». Саме в Станиславові він познайомився тоді з українським лексикографом і мовознавцем [[Желехівський Євген Ієронімович|Євгеном Желехівським]], який за словами Каменяра, «нашої мови скарбницю здвигнув».

У [[1884]] році українська письменниця і громадська діячка демократичного напряму [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталя Кобринська]] заснувала в Станиславові «Общество русских женщин». Воно давало можливість безправним жінкам Галичини брати участь у громадсько-культурній роботі. Спробу першої жіночої організації оцінив І.Франко. Каменяр виступив з промовою на самих зборах «Общества русских женщин» у місті, а докладний звіт з першого в Галичині жіночого форуму опублікував під назвою «Перші загальні збори руського жіночого товариства в Станіславові». За допомогою Франка Н. Кобринська видала у нашому місті альманах «Перший вінок» ([[1887]]). Пізніше вона підготувала також три випуски альманаху «Наша доля».

Голос Івана Франка неодноразово звучав перед українською громадою у Станиславові. У [[1889]] році, у доповіді з нагоди річниці Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, він високо оцінив творчість видатного поета, а в [[1890]] році на шевченківському концерті, за спогадами колишнього учня станиславівської гімназії, письменника [[Яцків Михайло Юрійович|Михайла Яцківа]], виступив з блискучою промовою про поему «Тополя».

Міщани мали змогу бачити і слухати Іван Франка ще в [[1910]] і [[1914]] роках, коли він у залі «Руської бесіди» (тепер [[Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)|вулиця Січових Стрільців]], 24) читав свою поему «Мойсей». На згадку про цю подію в [[1966]]&nbsp;р. на цьому будинку встановлено меморіальну дошку, а в [[1986]]&nbsp;р. її урочисто оновлено. На гранітній плиті під барельєфним погруддям напис:

''«В цьому будинку в 1889—1914&nbsp;рр. геніальний український письменник, революціонер-демократ Іван Якович Франко неодноразово читав свої твори»''

=== Поховані ===
* [[Бородієвич Євген Омелянович|Євген Бородієвич]]&nbsp;— літератор, поет, перекладач, вояк [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]] та [[Українська Галицька армія|УГА]], брат [[Блажкевич Іванна Омелянівна|Іванни Блажкевич]]<ref>''Савак Б., Хома В.'' Бородієвич Євген Омелянович // {{ТЕС|1|173}}</ref>.

== Міста-побратими ==
{|
|-
|
* {{Прапорець20|ROM}} [[Бая-Маре]], [[Румунія]] <small>([[1990]])<ref>http://www.mvk.if.ua/news/4114/</ref></small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Ряшів]], [[Польща]] <small>([[2000]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Хшанув]], [[Польща]] <small>([[2001]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Зелена Гура]], [[Польща]] <small>([[2001]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Рибник (Польща)|Рибник]], [[Польща]] <small>([[2001]])</small>
|
* {{Прапорець20|ROM}} [[Орадя]], [[Румунія]] <small>([[2003]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Томашув-Мазовецький]], [[Польща]] <small>([[2004]])</small>
* {{Прапорець20|BLR}} [[Берестя]], [[Білорусь]] <small>([[2004]])</small>
* {{Прапорець20|HUN}} [[Ньїредьгаза]], [[Угорщина]] <small>([[2004]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Ополе]], [[Польща]] <small>([[2005]])</small>
|
* {{Прапорець20|ROM}} [[Тирговіште]], [[Румунія]] <small>([[2005]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Охота (район)]], [[Польща]] <small>([[2006]])</small>
* {{Прапорець20|LTU}} [[Тракай]], [[Литва]] <small>([[2006]])</small>
* {{Прапорець20|LVA}} [[Єлгава]], [[Латвія]] <small>([[2007]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Свідниця]], [[Польща]] <small>([[2008]])</small>
|
* {{Прапорець20|POL}} [[Люблін]], [[Польща]] <small>([[2009]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Кошалін]], [[Польща]] <small>([[2010]])</small>
* {{Прапорець20|POL}} [[Новосольський повіт]], [[Польща]] <small>([[2010]])</small>
* {{Прапорець20|CZE}} [[Пршеров]], [[Чехія]] <small>([[2010]])</small>
* {{Прапорець20|USA}} [[Арлінгтон]], [[Сполучені Штати Америки|США]] <small>([[2011]])</small>
|}

== Див. також ==
* [[Логотип Івано-Франківська]]
* [[Моє місто]]
* [[UA Modna]]
* [[Івано-Франківськ-16]]

== Примітки ==
{{примітки|3}}

== Джерела та література ==
* ''Бондарев І. М., Головатий М. І., Панчишин І. З., Федунків З. Б''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13412 Івано-Франківськ] // {{ЕСУ||}}
* [https://libraria.ua/numbers/192/21800/?PageNumber=2&ArticleId=816751&Search=Станиславів Великий Станиславів] // Діло.&nbsp;— 1924.&nbsp;— Ч. 265 (28 лист.).&nbsp;— С. 2; [https://libraria.ua/numbers/192/21951/?PageNumber=2&ArticleId=819248&Search=Станиславів Ч. 266] (29 лист.).&nbsp;— С. 2.
* ''Головко В. В''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ivano_Frankivsk Івано-Франківськ] // {{ЕІУ|3|401}}
* [http://imsu-ivano-frankivsk.com/ivano-frankivsk.html Івано-Франківськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область.&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.&nbsp;— 639 с.)
* ''[[Ісаїв Петро|Ісаїв П.]], [[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]'' [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii233.htm Станиславів (в офіц. сов. термінології&nbsp;— Станіслав)] // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 8.
* Історія Івано-Франківська. Від найдавніших часів до початку ХХ с. Частина І / Грабовецький В.&nbsp;— Івано-Франківськ: Нова зоря, 1999.&nbsp;— 304 с.&nbsp;— ISBN 966-7363-18-X ([https://issuu.com/watra/docs/binder1 онлайн-перегляд])
* Субурбанізація в просторовому вимірі: Івано-Франківськ і його околиці: [монографія] / І.&nbsp;І.&nbsp;Закутинська, Р.&nbsp;Р.&nbsp;Сливка.&nbsp;— К. : Логос, 2016.&nbsp;— 216 с.&nbsp;— ISBN 966-171-983-4.
* ''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/88/#item Stanisławów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana].&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— 1442 s.&nbsp;— S. 718—720. {{ref-pl}}
* {{SgKP|XI|191|Stanisławów}}&nbsp;— S. 191—207. {{ref-pl}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Івано-Франківськ
|Вікісловник        = Івано-Франківськ
|Вікімандри         = Івано-Франківськ
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Івано-Франківськ
}}
{|
|-
|
* [http://www.mvk.if.ua/ Офіційний сайт міста Івано-Франківська]
* [http://www.stanislaw.in.ua Віртуальний Івано-Франківськ]
* [http://www.youtube.com/watch?v=kxwjiO8hdLI Історичний документальний фільм «Історія Станиславівської (Івано-Франківської) фортеці»]
* [http://www.report.if.ua Газета «РепортеР»]
* [http://www.ifportal.net ifPortal | інформаційна агенція]
|
* [http://nashemisto.if.ua Культурний, інформаційний та розважальний портал Івано-Франківська «Наше Місто Івано-Франківськ»]
* [http://nashemisto.if.ua/content/view/645 Фотографії старого Станіславова]
* [http://news.if.ua/ Івано-Франківськ, новини, аналітика, фото]
* [http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=562370 Фото Івано-Франківська на форумі [[Skyscrapercity]]]
* [http://www.castles.com.ua/stanislawow0.html Івано-Франківськ на сайті castles.com.ua]
* [http://stanislawow.net/ Сайт присвячений історії Станиславова] {{ref-pl}}
* [http://meteo.gov.ua/ua/33526 Погода в Івано-Франківську. Український гідрометеорологічний центр]
* [http://report.if.ua/gazeta/neformat/vyaznychnyj-shchodennyk-ii-nejmovirni-svidchennya-vyaznya-pro-stanyslavivsku-dibrovu/ Світлина центру міста. можл., до першої війни]
* {{ЕЄЕ|13937|Ивано-Франковск}}
|}

{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Івано-Франківськ|nocat=1}}
{{Івано-Франківська область}}
{{Обласні центри України}}
{{Населені пункти Івано-Франківської області}}
{{Історичні місця Івано-Франківської області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Найкращі міста для життя в Україні}}
{{Міста України, нагороджені Радою Європи}}
{{Провінційні міста Другої Польської Республіки}}
}}{{Authority control}}
{{ВП-портали|Івано-Франківська область|Галичина|Україна|Європа|Географія}}

[[Категорія:Івано-Франківськ| ]]
[[Категорія:Міста Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Міста, названі на честь людей]]
[[Категорія:Колишні столиці України]]
[[Категорія:Міста, нагороджені Радою Європи]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:Населені пункти, названі на честь Івана Франка]]
[[Категорія:Виборчий округ 83]]
[[Категорія:Виборчий округ 84]]