Відкрити головне меню

Єрмолінський Олексій Владиславович

Версія від 05:25, 27 березня 2018, створена Oleksandr Tahayev (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{редагую}} '''Єрмолінський Олексій Владиславович''', ros Алексей Ермолин...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Єрмолінський Олексій Владиславович, ros Алексей Ермолинский, ang. Єрмолинський Олексій Владиславович|Олексій Єрмолинський (11 квітня 1958 у Ленінграді) – американський шахіст походження російського, гросмейстер від 1992 року.

Зміст

Шахова кар'єра

До року 1989 виступав на турнірах які проходили за у Радянським Союзом. Zanim zamieszkał w Stanach Zjednoczonych, przez krótki czas przebywał we Włoszech, triumfując на турнірах, який відбувся в Каорле, Форлі, San Benedetto а також Arco. 1990 року wyjechał z Європи do США i wkrótce здобув obywatelstwo тієї країни. W 1991 поділив II lokatę (позаду Борисом Гулько) у Філадельфії. W турнірach, який відбувся в tym mieście переміг w latach 1992 i 1993. У наступних роках посів bądź поділив 1-ше місце, зокрема, Ешвіль (Північна Кароліна), Reno i North Bay (1994), Ешвіль (Північна Кароліна), Woburn, Філадельфія, Concord i Kings Iceland (1995), Філадельфія, Лос-Анджелес i Гронінген ({{}}, 1996)  — * Kissimmee i Вашингтоні (1997), Ешвіль (Північна Кароліна), Allentown, Woburn i Філадельфія (1998), Newburgh (1999), Ledyard i Сент-Пол (Міннесота) ({{}}, 2000)  — * Калі (2001, золоту медаль чемпіонату Америки), Лас-Вегас ({{}}, 2002)  — * Су-Фолс, Сан-Франциско, Сан-Дієго i Reno (2003), Сан-Франциско (2005) а також в Індіанаполіс (2009).

Двічі святкував перемогу у чемпіонаті Сполучених Штатів, w latach 1993 (разом з Олександром Шабаловим) а також 1996[1]. Чотири рази (1997, 1999, 2000, 2001) виступив у чемпіонаті світу systemem pucharowym, найкращий результат показав w року 2000 w [Нью-Делі]], де потрапляв до III rundy (в якому поступився Майклом Адамсом)[2].

W latach 1992-2000 п'ять разів взяв участь у шахових олімпіадах, здобувши 4 медалі: 2 в командному заліку (1998 – срібний i 1996 – бронзовий) а також 2 indywidualne (oba w року 1996 – срібний za uzyskany wynik на 2-й шахівниці а також бронзовий – за виступ рейтингowy). Крім того двічі представляв Сполучені Штати у командних чемпіонатах світу, w року 1993 здобувши у командному заліку золоту медаль, крім того w 1997 – срібний. W obu startach здобув також бронзову медалі za uzyskane wyniki indywidualne[3].

Dzięki sukcesom odniesionym у другій половині 1990-х років пройшов, зокрема, okresie do розширеної світової когорти провідних шахістів . Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1998 року, досягнувши 2660 пунктів ділив тоді 19-е місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 2-ге місце (позаду Гатою Камським) серед американських шахістів[4].

Особисте життя

Література

Посилання