Перегляд вихідного коду сторінки Єремія Могила

{{Otheruses|Могила}}
{{Державний діяч
| титул            = [[Господар Молдови|Молдавський господар]]
| періодпочаток    = [[1595]]
| періодкінець     = [[1600]]
| попередник       = [[Стефан VIII Разван]]
| наступник        = [[Михайло Хоробрий]]

| титул_2          =
| періодпочаток_2  = [[1600]]
| періодкінець_2   = [[1606]]
| попередник_2     = [[Михайло Хоробрий]]
| наступник_2      = [[Костянтин Могила]]
}}
'''Єремія Могила''' гербу Могила (''Єремія Мовіле, Ярема Могила'', {{lang-ro|Ieremia Movilă}}, {{lang-pl|Jeremi Mohyła}}; бл. 1555—1606)&nbsp;— [[господар]] [[Молдовське князівство|Молдови]] (серпень 1595 — травень 1600, вересень 1600 — 10 липня 1606). Старший брат молдовського господаря [[Симеон Могила|Симеона Могили]], споріднений через шлюби доньок з русько-литовськими магнатськими родинами князів [[Корецькі|Корецьких]], [[Вишневецькі|Вишневецьких]], [[шляхтич]]ів [[Потоцькі|Потоцьких]].{{efn|в його біограмі у Польському словнику біографічному стверджено, що належав до полонофільського роду бояр Гудіці ({{lang-pl|Hudicich}}, род. відм.}}

== Біографія ==
[[Файл:Battle of Mezőkeresztes 1596.jpg|міні|праворуч|300пкс|Битва з турками 1596 року]]
[[Файл:Hans von Aachen - Allegory of the Turkish war - The Battle of Gorossló.jpg|міні|праворуч|300пкс|Битва Михайла Хороброго 1601 року з трансильванським військом. Художник Ганс з Аахену]]
[[Файл:H. Aachen Allegória.jpg|міні|праворуч|300пкс|Алегорія проголошення війни туркам. Худ. Ганс з Аахену]]

Прізвище Могила почав вживати дід Косма. Родина Могил презентувала політичну концепцію, що співпраця з [[Габсбурги|Габсбургами]] не дозволить вирватись з-під турецької домінації. Батько&nbsp;— великий канцлер Молдови Іван (Йона) Могила (1520—1570; у 1551—1552 роках в еміграції у Польщі, служив у поточній обороні), мати&nbsp;— донька Петру IV Рареша Марія (†1614).

Політичну кар'єру почав у 1579&nbsp;року як чесник ради нового господаря Молдови Янку (Івана) Сасула. 1581 через зміну політичної орієнтації господаря Молдови змушено втік до Польщі з гроном достойників, серед яких був рідний брат Юрій&nbsp;— єпископ [[Радівці|Радівецький]]. Після 8 березня 1582 повернувся, за допомогою великого канцлера Луки Стройці намагався встановити перемир'я між господарем та емігрантами. Перед 20 травня 1582 року став великим маршалком двору [[Янку V Сасул]]а. Після поновлення на троні Петру Кульгавого за допомогою турків перед 1 серпня 1583 став третім у раді як маршалок великий Землі Гірської. 1586 року його позиції зміцнились через брата Юрія (став Сучавським митрополитом).<ref>Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremijasz h. własnego (ok. 1555—1606)…&nbsp;— S. 564—565.</ref>

Через зраду маршалка двору Петру Кульгавого Бартоломео Брутті (з походження албанця; відкрив туркам інформацію про контакти з Віднем, Римом) 19 серпня 1591 року переїхав до Польщі. Гостював у [[підчаший|підчашого]] коронного [[Ян Остроруг|Яна Остроруга]] в [[Устя-Зелене|Устю]], потім викупив частину його маєтків 1598&nbsp;р.: кільканадцять сіл, містечок, 3 невеликі замки.

До середини 1590-х років жив у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]], де отримав [[Шляхта|шляхетство]], через шлюби доньок споріднився з родами [[Потоцькі|Потоцьких]], [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Походи козаків [[Григорій Лобода|Григорія Лободи]] і [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]]&nbsp;— союзників імператора [[Рудольф II|Рудольфа ІІ Габсбурга]]&nbsp;— в 1594—1595 роках до Молдови проти [[Османська імперія|турків]] і [[Татари|татар]] сприяли переходу до антитурецького табору господаря Арона Тирана. За підтримки імператора він виступив проти [[Османська імперія|турків]] разом з господарем [[Валахія|Валахії]] [[Михайло Хоробрий|Михаєм Хоробрим]]. Інтриги князя [[Трансильванія|Семигороддя]] Сиґізмунда Баторія (племінник короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]) сприяли захопленню престолу Стефаном VIII Разваном, який здобув славу, командуючи молдовським військом у війні проти турків.

27 серпня 1595 р. підписав договір з Річчу Посполитою про визнання її сюзеренітету над Молдовою із виплатою щорічної данини. Могила платив данину також Кримському ханству та Османській імперії. 

Його обрання викликало замішання серед бояр, чим вирішив скористатись [[канцлер]] [[Ян Замойський (1542—1605)|Ян Замойський]]. Влітку 1595&nbsp;р. він ввів до Молдови коронне військо з 5000 кавалерії, 2300 піхотинців і захопив 3 вересня [[Ясси]], через що Штефан Радван втік до [[Королівство Угорське (1000 — 1918)|Угорщини]]. Він посадив господарем Ярему Могилу, який 27 серпня зобов'язався повернути Молдову у залежність від Речі Посполитої, щорічно сплачувати 40 тисяч золотих данини, залишити польські гарнізони у [[Хотин]]і, [[Сучава|Сучаві]].

Одночасно з наказу султана до Молдови увійшли татари кримського [[Хан|хана]] [[Гази II Ґерай|Гази II Ґерая]], які мали виступити проти Стафана Развана. 19-20 жовтня 1595&nbsp;р. [[Цецорська битва 1595|під Цецорою]] дійшло до битви коронного війська з татарами. Через неможливість захопити укріплений табір коронного війська, великі втрати хан згодився на перемовини, на яких визнав право Могили на престол. У грудні під Сучавою коронне військо розбило загони Штефана Развана, який потрапив у полон і був [[Садіння на кіл|посаджений на палю]] Яремою Могилою. Річ Посполита не бажала війни з Османською імперією&nbsp;— тому Ярема Могила відійшов від антитурецького союзу з Михаєм Хоробрим, [[Габсбурги|Габсбурґами]] та попросив свого затвердження у [[султан]]а, зобов'язавшись сплачувати данину. Туреччина вела інші війни, зокрема з Михаєм Хоробрим, була ослаблена бунтами селян, що змусило султана визнати Є. Могилу господарем.

На 1599&nbsp;р. Є. Могила і новий семигородський князь Андрій Баторій змовились проти Михая Хороброго, плануючи посадити господарем Валахії Симеона Могилу&nbsp;— молодшого брата Єремії. Михай Хоробрий, дізнавшись про угоду, захопив у жовтні 1599&nbsp;р. Семигороддя, де Андрій Баторій загинув при втечі з поля битви. У травні 1600&nbsp;р. до Молдови увійшло 17-тисячне волоське військо. При його наближенні у 15-тисячному молдовському війську розпочався заколот&nbsp;— Є.Могила змушений був втекти з 3-тисячним польським загоном до [[Хотинська фортеця|Хотина]]. Михай Хоробрий оголосив себе господарем, об'єднавши в свої руках також престоли Валахії і Семигороддя (невдовзі там виникли змови проти нього).

Через зменшення свого значення у об'єднаній державі бояри Валахії почали перемовини з турками, а восени 1600&nbsp;р. у Семигородді розпочалось повстання угорської шляхти, німецьких міщан, яких підтримали Габсбурги і які завдали поразки господарю Михайлу Хороброму. Одночасно до Молдови увійшло коронне військо Яна Замойського, яке повернуло престол Яремі Могилі та посадило господарем Валахії його брата Симеона. Ярема Могила правив до 1606&nbsp;р., додержуючись лояльності щодо султана та пропольської орієнтації, знаходячись під значним впливом канцлера Замойського. Він мав надію залишити господарем Молдови сина Костянтина, якого доволі швидко прогнав його брат Симеон Могила.

Був похований у монастирі Сучевиця, будівництво якого він фундував разом з братом Симеоном. Також вони були одними з основних жертводавців при спорудженні [[Успенська церква (Львів)|Успенської церкви]] у [[Львів|Львові]]; заклав місто [[Могилів-Подільський]].

== Карбування монет ==
Із визнанням сюзеренітету Річі Посолитої пов'язане карбування монет Єремією Могилою. Адже Могила отримав право карбувати монету за польським стандартом. У 1597-1600 рр. господарем карбувались імітації 3 грошей Речі Посполитої королів Стефана Баторія (1578-1586) та Сігізмунда III (1587-1632). Від оригінальних монет іх відрізняє здебільшого більш низька якість металу, а також, зображення голови зубра, що характерно для молдавських середньовічних монет. В нумізматичній літературі іх називають молдавсько-польськими монетами, молдавськими підробками, або імітаціями. <ref>{{Cite web|title=Money in Romania|url=https://www.theapricity.com/forum/showthread.php?18872-Money-in-Romania|website=The Apricity Forum: A European Cultural Community|accessdate=2020-06-07|language=en}}</ref>
{| class="wikitable"
|+
![[Файл:Фото молдавського наслідування 3 грошей Стефана Баторія 1.jpg|міні]]
![[Файл:Фото молдавського наслідування 3 грошей Стефана Баторія.jpg|міні]]
!Наслідування 3 грошей Стефана Баторія м. Риги
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|}
<br />

== Шлюб, діти ==
[[Файл:Stamp of Moldova 192.gif|міні|праворуч|150пкс|Єремія Могила. Поштова марка Молдови. 1997]]
Тесть&nbsp;— Юрій Катаратос, представник грецької колонії купців у Хотині&nbsp;— оженився з Кристиною&nbsp;— дідичкою села Лозна у Дорогойському повіті, тому змінив прізвище на Лозинський. 1578 був ключником, отримав від Петру Кульгавого село Юленці над Прутом. Наймолодша сестра Є. Могили вийшла заміж за Ізаяша Гербурта (так споріднились з Яном Замойським&nbsp;— сином Гербуртівни).<ref>Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606)…&nbsp;— S. 565.</ref>

У шлюбі з [[Єлизавета Могила|Ельжбетою Чомортань-Лозинською]] (1572—1617) народились діти:
*[[Костянтин Могила|Константин Могила]] (?—1612), господар Молдови
*[[Олександр Могила]] (?—1620), господар Молдови
* Богдан Могила
* Самфіра Могила (?—7 березня 1596)
* Петро Могила
* Олександра Могила (?—12 липня 1597)
* Станіслава (Стана) (?—12 липня 1597)
*[[Раїна Вишневецька|Раїна (Ірина) Могила (Могилянка]]) (1589—1619), видана за київського каштеляна князя [[Вишневецький Михайло|Михайла Вишневецького]], шлюб 25 травня 1603, [[Сучава (місто)|Сучава]]<ref>Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606)…&nbsp;— S. 568.</ref>, мати [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]].
*[[Марія Могилянка|Марія Амалія Могила (Могилянка)]] (бл. 1590&nbsp;— 1638), вийшла на початку 1606&nbsp;р. за майбутнього [[Староста генеральний|старосту подільських земель]], воєводу [[Брацлав|брацлавського]] [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]].
* Катерина Могила (бл.1590—1619)&nbsp;— дружина князя [[Самійло Корецький|Самійла Корецького]]
* [[Анна Могила|Ганна Могила (Могилянка)]], між 1658/61 роками вийшла заміж за [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецького каштеляна]] [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Реверу» Потоцького]]

== Див. також ==
* [[Могилів-Подільський]]

== Зауваги ==
{{notelist}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremijasz h. własnego (ok. 1555—1606) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976.&nbsp;— T. XXI/3.&nbsp;— Zeszyt 90.&nbsp;— S. 564—568. {{ref-pl}}
* ''Мохов Н.'' Молдавия эпохи феодализма.&nbsp;— Кишинёв&nbsp;: Картя Молдовеняскэ, 1964. {{ref-ru}}
* ''Стати В.'' История Молдовы.&nbsp;— Кишинёв&nbsp;: Tipografia Centrală, 2002&nbsp;— ISBN 9975-9504-1-8. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://uk.rodovid.org/wk/Запис:214108 Родовід Єремії Могили].
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/16.67.4 Jeremiasz Mohiła (ID: 16.67.4).] {{ref-pl}}
* [http://www.istoria.md/articol/47/Ieremia_Movil%C4%83__Moghil%C4%83_,_domn_al_Moldovei Єремія Могила]. {{ref-ro}}
* [http://www.genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html#MMJ Mushati family]. {{ref-pl}}, {{ref-en}}

{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник <br/>[[:Стефан Разван]]<br/>[[:Михайло Хоробрий]]
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
| width="20%" | '''[[Список правителів Молдовського князівства|Молдовський воєвода]]'''<br/>1595-1600<br/>1600-1606
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
| width="25%" | Наступник <br/>[[:Михайло Хоробрий]]<br/>[[:Костянтин Могила]]
|-
|}

{{Правителі Молдовського князівства}}
{{ВП-Портали|Біографії|Галичина|Історія|Молдова|Польща|Православ'я|Тернопільщина}}
{{DEFAULTSORT:Могила Єремія}}

[[Категорія:Могили|Єремія]]
[[Категорія:Персоналії:Могилів-Подільський]]
[[Категорія:Меценати Львова]]
[[Категорія:Персоналії:Устя-Зелене]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]