Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Європа»

частина світу в Північній півкулі
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування 2A01:111F:E1A:A400:A511:51E0:8F93:DE34 (обговорення) до зробленого Batsv)
Мітки: Відкіт PHP7
 
(Не показані 17 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Otheruses|Європа (значення)}}
 
{{Картка:Континент|
 
{{Картка:Континент|
 
| назва = Європа
 
| назва = Європа
Рядок 16: Рядок 17:
 
| Густота =97
 
| Густота =97
 
}}
 
}}
: ''Ця стаття про частину світу. Інші значення див. [[Європа (значення)]]''
 
   
  +
'''Євро́па''' — [[частина світу]] в [[Північна півкуля|Північній півкулі]]. Омивається [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]] на півночі, [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]] на заході та [[Середземне море|Середземним морем]] на півдні. На сході та південному сході відокремлена від [[Азія|Азії]] [[Уральські гори|Уральськими]] та [[Кавказькі гори|Кавказькими горами]], річкою [[Урал (річка)|Урал]] (за іншою версією, [[Емба (річка)|Ембою]]), [[Каспійське море|Каспійським]] та [[Чорне море|Чорним]] морями. Площа — 10 180 000 км<sup>2</sup>, що становить 2&nbsp;% площі Землі або 6,8&nbsp;% суходолу. Третя за кількістю населення частиною світу після [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]] (729&nbsp;млн осіб, 11&nbsp;% населення Землі). [[Україна]] є найбільшою за площею країною Європи, не враховуючи європейську частину Російської Федерації, що є ''європейсько-азійською країною''; [[Ватикан]]&nbsp;— найменшою. Окрім географічного значення може позначати [[Європейський Союз]], [[західна цивілізація|європейську цивілізацію]], культурну спільноту, або європейський геополітичний вибір<ref>{{cite web | url = http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/1696/1/Demska_Wsp%C3%B3%C5%82czesne%20konteksty%20poj%C4%99cia.pdf | title = WSPÓŁCZESNE KONTEKSTY POJĘCIA «EUROPA» W JĘZYKU UKRAIŃSKIM |author = [[Орися Демська-Кульчицька]] | language = польською}}</ref>. Також — '''Евро́па'''<ref>[https://r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20%281929%29.pdf За нормами «скрипниківського» правопису]</ref>.
'''Євро́па'''&nbsp;або '''Евро́па'''<ref>[https://r2u.org.ua/data/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%281929%29.pdf За нормами «скрипниківського» правопису]</ref> — [[частина світу]] в [[Північна півкуля|Північній півкулі]].
 
 
Європа омивається [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]] на півночі, [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]] на заході та [[Середземне море|Середземним морем]] на півдні. На сході та південному сході від [[Азія|Азії]] Європу відділяють [[Уральські гори|Уральські]] та [[Кавказькі гори]], річка [[Урал (річка)|Урал]] (за іншою версією, річка [[Емба (річка)|Емба]]), [[Каспійське море|Каспійське]] та [[Чорне море|Чорне]] моря.
 
 
Площа Європи 10 180 000 км<sup>2</sup>, що становить 2&nbsp;% площі Землі або 6,8&nbsp;% суходолу. [[Україна]] є найбільшою за площею країною Європи, не враховуючи європейську частину Російської Федерації, що є ''європейсько-азійською країною'' [[Ватикан]]&nbsp;— найменшою. Європа є третьою за кількістю населення частиною світу після [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]] (729&nbsp;млн осіб, 11&nbsp;% населення Землі).
 
 
Термін «Європа» в Україні використовують також у значеннях і як «[[Європейський Союз]]», і як «Європейська цивілізація», і як «Європейська культурна спільнота», а також як «геополітичний вибір» а також Україна є складовою частиною Європейської культури.<ref>{{cite web | url = http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/1696/1/Demska_Wsp%C3%B3%C5%82czesne%20konteksty%20poj%C4%99cia.pdf | title = WSPÓŁCZESNE KONTEKSTY POJĘCIA «EUROPA» W JĘZYKU UKRAIŃSKIM |author = [[Орися Демська-Кульчицька]] | language = польською}}</ref>
 
 
Поділ [[материк]]а [[Євразія]] на [[Частина світу|частини світу]] Європу і [[Азія|Азію]] склався ще в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]]. Античні греки виділяли три частини світу&nbsp;— Європу, [[Азія|Азію]] і [[Лівія|Лівію]] ([[Африка|Африку]]). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від [[Середземне море|Середземного]] до [[Азовське море|Азовського моря]]. Сучасні східні межі Європи ([[Урал (річка)|Урал]]) були встановлені за пропозицією шведського географа [[Філіп Йоган фон Страленберг|Філіпа Йогана фон Страленберга]].
 
 
У буденному вжитку для жителів [[Східна Європа|Східної Європи]] та острівних держав на заході континенту Євразія поняття Європи дещо вужче. Для них має сенс фраза «поїхати до Європи», хоча в географічному сенсі вони вже перебувають у Європі.
 
   
 
== Етимологія ==
 
== Етимологія ==
Рядок 40: Рядок 30:
 
{{see also|Геологія і металогенія Європи|Корисні копалини Європи}}
 
{{see also|Геологія і металогенія Європи|Корисні копалини Європи}}
   
[[Файл:Europe topography map en.png|thumb|left|200px|Топографічна карта Європи]]
+
[[Файл:Europe topography map en.png|thumb|250px|Топографічна карта Європи]]
[[Файл:Vegetation Europe.png|thumb|400px|[[Біом]]и Європи:<br/>
+
[[Файл:Europe biogeography countries.svg|thumb|250px|[[Біом]]и Європи]]
 
[[Файл:Western Europe.ogv|thumb|250px|thumbtime=11|upright=1.35|[[Західна Європа|Західна]] та [[Південна Європа]] з [[Космічний корабель багаторазового використання|борту]] [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]] під час [[Космос|космічної]] [[Експедиція (значення)|експедиції]] [[МКС-29|29 її екіпажу]] [[15 жовтня]] [[2011]] [[Рік|року]] з [[Час|00]]:[[Хвилина|47]]:[[Секунда|28]] до [[Час|01]]:[[Хвилина|02]]:[[Секунда|56]] ([[Західноєвропейський час|ЗЄЧ]])]]
<span style="color:#9fd6c9;background-color:#9fd6c9">____</span>&nbsp;— [[тундра]],
 
<span style="color:#a7bddb;background-color:#a7bddb">____</span>&nbsp;— [[альпійські луки]],
 
<span style="color:#006d64;background-color:#006d64">____</span>&nbsp;— [[тайга]],
 
<span style="color:#3c9798;background-color:#3c9798">____</span>&nbsp;— [[висотна поясність]],
 
<span style="color:#a4e05d;background-color:#a4e05d">____</span>&nbsp;— [[змішаний ліс]],
 
<span style="color:#907699;background-color:#907699">____</span>&nbsp;— [[Середземноморський клімат|середземноморські ліси]],
 
<span style="color:#f7ec6f;background-color:#f7ec6f">____</span>&nbsp;— [[Степ|справжні степи]],
 
<span style="color:#9b8447;background-color:#9b8447">____</span>&nbsp;— [[Степ|пустельні степи]].
 
]]
 
   
 
Європа з [[Азія|Азією]] складають [[континент]] [[Євразія|Євразію]], займає 8&nbsp;% поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у [[Північна півкуля|північній півкулі]] між 36° пн. ш. і [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]]. Майже 2/3 території займає [[рівнина]]: від європейської частини [[Росія|Росії]] на сході ([[Східноєвропейська рівнина]]) до низинних територій на заході на узбережжі [[Біскайська затока|Біскайської затоки]].
 
Європа з [[Азія|Азією]] складають [[континент]] [[Євразія|Євразію]], займає 8&nbsp;% поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у [[Північна півкуля|північній півкулі]] між 36° пн. ш. і [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]]. Майже 2/3 території займає [[рівнина]]: від європейської частини [[Росія|Росії]] на сході ([[Східноєвропейська рівнина]]) до низинних територій на заході на узбережжі [[Біскайська затока|Біскайської затоки]].
   
 
У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід».
 
У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід».
Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя [[Урал]]у, по річці Ембі, Каспійському морю, [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницькій западині]] (часто до Європи зараховують [[Кавказ]]), Чорному морю, протоці [[Босфор]], [[Мармурове море|Мармуровому морю]], протоці [[Дарданелли]], [[Егейське море|Егейському морю]]; [[Середземне море]]&nbsp;[[Гібралтарська протока|і Гібралтарська протока]] відокремлюють Європу від [[Африка|Африки]].
+
Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя [[Уральські гори|Уралу]], по річці Ембі, Каспійському морю, [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницькій западині]] (часто до Європи зараховують [[Кавказ]]), Чорному морю, протоці [[Босфор]], [[Мармурове море|Мармуровому морю]], протоці [[Дарданелли]], [[Егейське море|Егейському морю]]; [[Середземне море]]&nbsp;[[Гібралтарська протока|і Гібралтарська протока]] відокремлюють Європу від [[Африка|Африки]].
  +
 
Поділ [[материк]]а [[Євразія]] на [[Частина світу|частини світу]] Європу і [[Азія|Азію]] склався ще в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]]. Античні греки виділяли три частини світу&nbsp;— Європу, [[Азія|Азію]] і [[Лівія|Лівію]] ([[Африка|Африку]]). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від [[Середземне море|Середземного]] до [[Азовське море|Азовського моря]]. Сучасні східні межі Європи ([[Урал (річка)|Урал]]) були встановлені за пропозицією шведського географа [[Філіп Йоган фон Страленберг|Філіпа Йогана фон Страленберга]].
   
 
Протяжність Європи в [[меридіан|меридіональному]] напрямку&nbsp;— 4300&nbsp;км, у [[широта|широтному]]&nbsp;— 5000&nbsp;км.
 
Протяжність Європи в [[меридіан|меридіональному]] напрямку&nbsp;— 4300&nbsp;км, у [[широта|широтному]]&nbsp;— 5000&nbsp;км.
Рядок 71: Рядок 55:
   
 
Діючі [[вулкан]]и: [[Гекла]], [[Везувій]], [[Етна]], [[Стромболі]].
 
Діючі [[вулкан]]и: [[Гекла]], [[Везувій]], [[Етна]], [[Стромболі]].
  +
[[Файл:Western Europe.ogv|thumb|left|thumbtime=11|upright=1.35|[[Західна Європа|Західна]] та [[Південна Європа]] з [[Космічний корабель багаторазового використання|борту]] [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]] під час [[Космос|космічної]] [[Експедиція (значення)|експедиції]] [[МКС-29|29 її екіпажу]] [[15 жовтня]] [[2011]] [[Рік|року]] з [[Час|00]]:[[Хвилина|47]]:[[Секунда|28]] до [[Час|01]]:[[Хвилина|02]]:[[Секунда|56]] ([[Західноєвропейський час|ЗЄЧ]])]]
 
 
Майже уся Європа лежить у [[помірний клімат|помірному кліматичному]] поясі; у південній частині Європи [[субтропічний клімат]] (середземноморський), на півночі&nbsp;— [[Субполярний кліматичний пояс|субполярний]]. Середньорічна кількість опадів&nbsp;— 500—800&nbsp;мм, у горах (особливо на західних схилах)&nbsp;— понад 2000 мм (над [[Которська затока|Которською затокою]] 4650 мм).
 
Майже уся Європа лежить у [[помірний клімат|помірному кліматичному]] поясі; у південній частині Європи [[субтропічний клімат]] (середземноморський), на півночі&nbsp;— [[Субполярний кліматичний пояс|субполярний]]. Середньорічна кількість опадів&nbsp;— 500—800&nbsp;мм, у горах (особливо на західних схилах)&nbsp;— понад 2000 мм (над [[Которська затока|Которською затокою]] 4650 мм).
   
Рядок 88: Рядок 72:
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
[[Файл:First.Crusade.Map.jpg|thumb|Європа у [[1097]]-у році]]
+
[[Файл:First.Crusade.Map.jpg|thumb|250пкс|Європа у [[1097]]-у році]]
{{Детальніше|Історія Європи}}
+
{{Детальніше|Історія Європи|Європейські війни}}
   
 
Європа була незаселеною людьми досить довго. На південно-східній околиці регіону, в [[Дманісі]] ([[Грузія]]), були знайдені рештки людей, що жили 1,8 млн років тому і належать до форми, перехідної між ''[[Homo habilis]]'' і ''[[Homo erectus]]'', що пізніше розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид ''[[Homo georgicus]]''. Вважають, що всі знайдені рештки належать особинам однієї популяції.
 
Європа була незаселеною людьми досить довго. На південно-східній околиці регіону, в [[Дманісі]] ([[Грузія]]), були знайдені рештки людей, що жили 1,8 млн років тому і належать до форми, перехідної між ''[[Homo habilis]]'' і ''[[Homo erectus]]'', що пізніше розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид ''[[Homo georgicus]]''. Вважають, що всі знайдені рештки належать особинам однієї популяції.
Рядок 101: Рядок 85:
 
== Населення ==
 
== Населення ==
 
{{main|Населення Європи}}
 
{{main|Населення Європи}}
 
[[Файл:Languages of Europe no legend.png|thumb|250px|праворуч|Мовна карта Європи]]
  +
 
Європу населяє 729&nbsp;млн людей (11&nbsp;% світового населення, станом на 1 липня 2008 року); густота населення, без Росії&nbsp;— 97 осіб на км² (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200—370 осіб на км²)&nbsp;— у [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Німеччина|Німеччині]], найменша (3–15)&nbsp;— в [[Ісландія|Ісландії]], [[Норвегія|Норвегії]] та [[Фінляндія|Фінляндії]]; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в [[Латвія|Латвії]], [[Естонія|Естонії]] та [[Росія|Росії]]&nbsp;— нижче 5&nbsp;%). Загалом для Європи характерна [[депопуляція]] на рівні 0,04&nbsp;%; близько 20&nbsp;% від усього населення&nbsp;— у віці 15 та менше років; у віці 65 та старші&nbsp;— 15&nbsp;%.
 
Європу населяє 729&nbsp;млн людей (11&nbsp;% світового населення, станом на 1 липня 2008 року); густота населення, без Росії&nbsp;— 97 осіб на км² (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200—370 осіб на км²)&nbsp;— у [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Німеччина|Німеччині]], найменша (3–15)&nbsp;— в [[Ісландія|Ісландії]], [[Норвегія|Норвегії]] та [[Фінляндія|Фінляндії]]; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в [[Латвія|Латвії]], [[Естонія|Естонії]] та [[Росія|Росії]]&nbsp;— нижче 5&nbsp;%). Загалом для Європи характерна [[депопуляція]] на рівні 0,04&nbsp;%; близько 20&nbsp;% від усього населення&nbsp;— у віці 15 та менше років; у віці 65 та старші&nbsp;— 15&nbsp;%.
   
 
Європа заселена нерівномірно, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від [[Північна Ірландія|Північної Ірландії]] через [[Англія|Англію]], долину [[Рейн]]у до [[Північна Італія|Північної Італії]] (переривається в [[Альпи|Альпах]]). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від [[Бретань|Бретані]], вздовж річок [[Самбр]] і [[Маас (річка)|Маас]] через північ [[Франція|Франції]] до [[Німеччина|Німеччини]] ([[Рурський регіон|Рурська область]]). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130&nbsp;млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Досить висока густота населення характерна для ряду країн [[Центрально-Східна Європа|Центрально-Східної Європи]], але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення [[Польща|Польщі становить]] 127 осіб/км², максимальна&nbsp;— понад 300 осіб/км² (промислові райони [[Нижня Сілезія|Нижньої]] й [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]); [[Чехія|Чехії]]&nbsp;— 134 особи/км²; [[Словаччина|Словаччини]]&nbsp;— 112 осіб/км²; [[Угорщина|Угорщини]]&nbsp;— 111 осіб/км²; [[Сербія|Сербії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Чорногорія|Чорногорії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Словенія|Словенії]]&nbsp;— 100 осіб/км²; [[Північна Македонія|Македонії]]&nbsp;— 4 особи/км²; [[Хорватія|Хорватії]]&nbsp;— 85 осіб/км²; [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]]&nbsp;— 70 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Чимало населення східної частини [[Південна Європа|Південної Європи]] зосереджене на узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Серед країн [[Східна Європа|Східної Європи]] високу густоту населення має [[Молдова]]&nbsp;— 130 осіб/км², [[Україна]]&nbsp;— 80 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}.
 
Європа заселена нерівномірно, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від [[Північна Ірландія|Північної Ірландії]] через [[Англія|Англію]], долину [[Рейн]]у до [[Північна Італія|Північної Італії]] (переривається в [[Альпи|Альпах]]). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від [[Бретань|Бретані]], вздовж річок [[Самбр]] і [[Маас (річка)|Маас]] через північ [[Франція|Франції]] до [[Німеччина|Німеччини]] ([[Рурський регіон|Рурська область]]). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130&nbsp;млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Досить висока густота населення характерна для ряду країн [[Центрально-Східна Європа|Центрально-Східної Європи]], але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення [[Польща|Польщі становить]] 127 осіб/км², максимальна&nbsp;— понад 300 осіб/км² (промислові райони [[Нижня Сілезія|Нижньої]] й [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]); [[Чехія|Чехії]]&nbsp;— 134 особи/км²; [[Словаччина|Словаччини]]&nbsp;— 112 осіб/км²; [[Угорщина|Угорщини]]&nbsp;— 111 осіб/км²; [[Сербія|Сербії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Чорногорія|Чорногорії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Словенія|Словенії]]&nbsp;— 100 осіб/км²; [[Північна Македонія|Македонії]]&nbsp;— 4 особи/км²; [[Хорватія|Хорватії]]&nbsp;— 85 осіб/км²; [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]]&nbsp;— 70 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Чимало населення східної частини [[Південна Європа|Південної Європи]] зосереджене на узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Серед країн [[Східна Європа|Східної Європи]] високу густоту населення має [[Молдова]]&nbsp;— 130 осіб/км², [[Україна]]&nbsp;— 80 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}.
 
[[Файл:Languages of Europe no legend.png|thumb|250px|праворуч|Мовна мапа Європи]]
 
   
 
У містах мешкає понад 70&nbsp;% населення; найбільші міські [[Міська агломерація|агломерації]]: [[Лондон]], [[Москва]], [[Париж]], [[Рурштадт]], [[Санкт-Петербург]], [[Стамбул]]. Найбільші міста (з населенням понад 1,5&nbsp;млн): [[Афіни]], [[Барселона]], [[Берлін]], [[Бухарест]], [[Будапешт]], [[Відень]], [[Варшава]], [[Гамбурґ]], [[Київ]], [[Лондон]], [[Мадрид]], [[Манчестер]], [[Мілан]], [[Мінськ]], [[Москва]], [[Париж]], [[Рим]], [[Санкт-Петербург]], [[Стамбул]].
 
У містах мешкає понад 70&nbsp;% населення; найбільші міські [[Міська агломерація|агломерації]]: [[Лондон]], [[Москва]], [[Париж]], [[Рурштадт]], [[Санкт-Петербург]], [[Стамбул]]. Найбільші міста (з населенням понад 1,5&nbsp;млн): [[Афіни]], [[Барселона]], [[Берлін]], [[Бухарест]], [[Будапешт]], [[Відень]], [[Варшава]], [[Гамбурґ]], [[Київ]], [[Лондон]], [[Мадрид]], [[Манчестер]], [[Мілан]], [[Мінськ]], [[Москва]], [[Париж]], [[Рим]], [[Санкт-Петербург]], [[Стамбул]].
Рядок 124: Рядок 108:
 
== Політика ==
 
== Політика ==
 
{{main|Адміністративний поділ країн Європи|Список держав та залежних територій Європи}}
 
{{main|Адміністративний поділ країн Європи|Список держав та залежних територій Європи}}
  +
=== Країни ===
 
 
{| class = "wikitable" width = "100%"
 
{| class = "wikitable" width = "100%"
 
|-
 
|-
  +
! [[Західна Європа|Західна]]
! [[Західна Європа]]!! [[Східна Європа]]!! [[Північна Європа]]!! [[Південна Європа]]!! Частково в Європі !! Невизнані або частково визнані
 
  +
! [[Східна Європа|Східна]]
  +
! [[Північна Європа|Північна]]
  +
! [[Південна Європа|Південна]]
  +
! Частково в Європі
  +
! Невизнані або частково визнані
 
|-
 
|-
| {{Країна з прапорцем|Австрія}} || {{Країна з прапорцем|Білорусь}} || {{Країна з прапорцем|Данія}} || {{Країна з прапорцем|Албанія}} || {{Країна з прапорцем|Азербайджан}} (від 0&nbsp;%<ref name="KumoMan">При проведенні межі Європи та Азії по Кумо-Маничській западині.</ref> до 10&nbsp;% території<ref name="CIA">Зокрема, [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/aj.html ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу.] Лиш невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону між Європою і Азією.</ref>) || {{Країна з прапорцем|KOS}}
+
| {{Країна з прапорцем|Австрія}} || {{Країна з прапорцем|Білорусь}} || {{Країна з прапорцем|Данія}} || {{Країна з прапорцем|Албанія}} || {{Країна з прапорцем|Азербайджан}} (до 10&nbsp;% території<ref name="CIA">Зокрема, [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/aj.html ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу.] Лиш невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону між Європою і Азією.</ref><ref name="KumoMan">від 0 %при проведенні межі Європи та Азії по Кумо-Маничській западині — 0%.</ref>) || {{Країна з прапорцем|KOS}}
 
|-
 
|-
| {{Країна з прапорцем|Андорра}} || {{Країна з прапорцем|Болгарія}} || {{Країна з прапорцем|Ісландія}} || || {{Країна з прапорцем|Грузія}} (від 0&nbsp;%<ref name="KumoMan"/> до близько 5&nbsp;% території<ref name="CIA"/>)
+
| {{Країна з прапорцем|Андорра}} || {{Країна з прапорцем|Болгарія}} || {{Країна з прапорцем|Ісландія}} || {{Країна з прапорцем|Чорногорія}}
  +
|| {{Країна з прапорцем|Грузія}} (до 5&nbsp;% території<ref name="CIA"/><ref name="KumoMan"/>)
 
| [[Файл:Transnistria State Flag.svg|20x13px]] [[ПМР|Придністров'я]]
 
| [[Файл:Transnistria State Flag.svg|20x13px]] [[ПМР|Придністров'я]]
 
|-
 
|-
| {{Країна з прапорцем|Бельгія}} || {{Країна з прапорцем|Угорщина}} || {{Країна з прапорцем|Латвія}} || {{Країна з прапорцем|Боснія і Герцеговина}} || {{Країна з прапорцем|Казахстан}} (12,5&nbsp;% території<ref>При проведенні межі між Європою та Азією по [[Емба (річка)|Ембі]] в Європі розташовано 12,5&nbsp;% території Казахстану. Річкою [[Урал (річка)|Урал]] від 1964 року ([[Конгрес Міжнародного Географічного Товариства|XX Конгрес Міжнародного Географічного Товариства]] в Лондоні) межу не проводять.</ref>) || {{Країна з прапорцем|Абхазія}} (від 0&nbsp;%<ref name="KumoMan"/> до близько 5&nbsp;% території)
+
| {{Країна з прапорцем|Бельгія}} || {{Країна з прапорцем|Угорщина}} || {{Країна з прапорцем|Латвія}} || {{Країна з прапорцем|Боснія і Герцеговина}} || {{Країна з прапорцем|Казахстан}} (12,5&nbsp;% території<ref>При проведенні межі між Європою та Азією по [[Емба (річка)|Ембі]] в Європі розташовано 12,5&nbsp;% території Казахстану. Річкою [[Урал (річка)|Урал]] від 1964 року ([[Конгрес Міжнародного Географічного Товариства|XX Конгрес Міжнародного Географічного Товариства]] в Лондоні) межу не проводять.</ref>) || {{Країна з прапорцем|Абхазія}} (до близько 5&nbsp;% території<ref name="KumoMan"/>)
 
|-
 
|-
 
| {{Країна з прапорцем|Велика Британія}} || {{Країна з прапорцем|Молдова}} || {{Країна з прапорцем|Литва}} || {{Країна з прапорцем|Ватикан}} || {{Країна з прапорцем|Росія}} (22&nbsp;% території<ref name="KumoMan"/>) ||{{Країна з прапорцем|Південна Осетія}}<ref name="ПолЗв"/>
 
| {{Країна з прапорцем|Велика Британія}} || {{Країна з прапорцем|Молдова}} || {{Країна з прапорцем|Литва}} || {{Країна з прапорцем|Ватикан}} || {{Країна з прапорцем|Росія}} (22&nbsp;% території<ref name="KumoMan"/>) ||{{Країна з прапорцем|Південна Осетія}}<ref name="ПолЗв"/>
Рядок 157: Рядок 147:
 
|-
 
|-
 
| {{Країна з прапорцем|Хорватія}}
 
| {{Країна з прапорцем|Хорватія}}
|-
 
| {{Країна з прапорцем|Чорногорія}}
 
 
|}
 
|}
   

Поточна версія на 04:43, 28 червня 2019

Євро́пачастина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Третя за кількістю населення частиною світу після Азії та Африки (729 млн осіб, 11 % населення Землі). Україна є найбільшою за площею країною Європи, не враховуючи європейську частину Російської Федерації, що є європейсько-азійською країною; Ватикан — найменшою. Окрім географічного значення може позначати Європейський Союз, європейську цивілізацію, культурну спільноту, або європейський геополітичний вибір[1]. Також — Евро́па[2].

Європа
Europe (orthographic projection).svg
Площа 10 523 000 км²
Площа островів 750 000 км²
Довжина берегової лінії 37 900 км
Середня висота
над рівнем моря
300 м
Найбільша висота
над рівнем моря
5642 м (Ельбрус)
Найменша висота
над рівнем моря
-28 м (рівень Каспійського моря)
Найпівнічніша точка мис Нордкін
71°08′ пн. ш. 27°42′ сх. д. / 71.133° пн. ш. 27.700° сх. д. / 71.133; 27.700
Найпівденніша точка мис Мароккі
36°00′ пн. ш. 5°36′ зх. д. / 36.000° пн. ш. 5.600° зх. д. / 36.000; -5.600
Найзахідніша точка мис Рока
38°48′ пн. ш. 9°31′ зх. д. / 38.800° пн. ш. 9.517° зх. д. / 38.800; -9.517
Найсхідніша точка Полярний Урал (дискусійно) 67°40′ пн. ш. 66°15′ сх. д. / 67.667° пн. ш. 66.250° сх. д. / 67.667; 66.250
Найнижча температура
Чисельність населення: 741 млн. мешканців
Густота населення: 97 осіб/км²

ЕтимологіяРедагувати

Європа названа за ім'ям героїні давньогрецької міфології Європи, фінікійської царівни, яку викрав Зевс і відвіз на Крит. Походження цього імені, як вважає французький лінгвіст П. Шантрен, невідоме[3]. Найпопулярніші в сучасній літературі етимологічні гіпотези запропоновані ще в античності (поряд з багатьма іншими), однак є спірними:

  • Одна з етимологічних гіпотез тлумачить його походження від грецьких коренів еври- та опс- як «широкоока»[4].
  • Згідно з лексикографом Гезихієм, назва Європа означає «країна заходу, або темна»[4], що пізніші лінгвісти порівнювали із зах.-сем. 'rb «захід сонця»[5] або аккад. erebu з тим самим значенням. М. Вест, втім, оцінює цю етимологію як дуже слабку[6].

ГеографіяРедагувати

Докладніше: Географія Європи
 
Топографічна карта Європи
 
Біоми Європи

Європа з Азією складають континент Євразію, займає 8 % поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у північній півкулі між 36° пн. ш. і Північним Льодовитим океаном. Майже 2/3 території займає рівнина: від європейської частини Росії на сході (Східноєвропейська рівнина) до низинних територій на заході на узбережжі Біскайської затоки.

У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід». Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя Уралу, по річці Ембі, Каспійському морю, Кумо-Маницькій западині (часто до Європи зараховують Кавказ), Чорному морю, протоці Босфор, Мармуровому морю, протоці Дарданелли, Егейському морю; Середземне море і Гібралтарська протока відокремлюють Європу від Африки.

Поділ материка Євразія на частини світу Європу і Азію склався ще в Стародавній Греції. Античні греки виділяли три частини світу — Європу, Азію і Лівію (Африку). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні межі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.

Протяжність Європи в меридіональному напрямку — 4300 км, у широтному — 5000 км.

Європа має найбільш розчленовану серед частин світу берегову лінію (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²).

Середня висота — 292 м; пік Монблан (4807 м) — найвища вершина Альп і водночас Європи (якщо не враховувати Ельбрус (5642 м) на Кавказі); найнижча точка — узбережжя Каспійського моря (28 м нижче рівня моря).

Гори й височини належать до 3 епох складчастості:

Найбільші рівнини: Східно-Європейська рівнина, Причорноморська низовина, Паданська рівнина, Паризький басейн.

Діючі вулкани: Гекла, Везувій, Етна, Стромболі.

Майже уся Європа лежить у помірному кліматичному поясі; у південній частині Європи субтропічний клімат (середземноморський), на півночі — субполярний. Середньорічна кількість опадів — 500—800 мм, у горах (особливо на західних схилах) — понад 2000 мм (над Которською затокою 4650 мм).

Найбільше озер у північній частині Європи; найглибші — біля підніжжя Альп (Комо, Ґарда, Женевське, Боденське). Озера площею понад 5100 км² розташовані у Східній Європі: Ладозьке, Онезьке, Чудське. Найбільші річки (довжиною понад 800 км): Волга, Дунай, Дніпро, Урал, Дон, Печора, Дністер, Рейн, Луара, Ельба, Вісла, Одер, Прут, Рона.

Льодовики поширені на островах Шпіцберґен, Нова Земля та Ісландія, а також в Альпійських і Скандинавських горах (разом 120 тис. км²).

Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується.

Основні родовища корисних копалин: нафти і природного газу — в Північному морі, Баку, вугілляРурський, Верхньосілезький, Донецький, Печорський, Підмосковний басейни, залізних рудКурська магнітна аномалія, Лотаринґія, північ Скандинавії, марганцевих руд — Нікопольське родовище; є також родовища кольорових металів, бокситів, кам'яної солі, соди.

Центр ЄвропиРедагувати

Розташування центру залежить від визначення меж Європи, а також від методики підрахунку, а також від того, чи включають віддалені острови в список крайніх точок Європи чи ні. Отож на звання географічного центру Європи претендують декілька місць. Окрім України, де центром Європи вважається точка біля села Ділове неподалік Рахова, на місце розташування центру Європи претендують також Литва, Словаччина, Білорусь, Польща та деякі інші країни. Книга рекордів Гіннеса визнає село Пурнушкяй за 26 км на північ від Вільнюса (Литва) «офіційним» географічним центром Європи.

ІсторіяРедагувати

 
Європа у 1097-у році

Європа була незаселеною людьми досить довго. На південно-східній околиці регіону, в Дманісі (Грузія), були знайдені рештки людей, що жили 1,8 млн років тому і належать до форми, перехідної між Homo habilis і Homo erectus, що пізніше розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид Homo georgicus. Вважають, що всі знайдені рештки належать особинам однієї популяції.

Звідки прийшла людина в Європу — суперечливе питання. Відомо тільки, що Європа не була місцем зародження людства. Існують версії про те, що перші гомініди прийшли в Європу з Індії. Однак найвірогіднішою є гіпотеза про прихід гомінідів до Європи з Африки через Західну Азію. Є припущення, що це сталося в середині віллафранкського часу.

«По-справжньому» заселила Європу гейдельберзька людина і її ймовірний нащадок неандерталець, який був спеціалізованою формою, адаптованою до європейського клімату.

Найпершу появу людей сучасного фізичного типу (Homo sapiens) в Європі датують 35 тис. років тому. 28 тис. років тому, ймовірно, остаточно зникли неандертальці.

НаселенняРедагувати

Докладніше: Населення Європи
 
Мовна карта Європи

Європу населяє 729 млн людей (11 % світового населення, станом на 1 липня 2008 року); густота населення, без Росії — 97 осіб на км² (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200—370 осіб на км²) — у Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3–15) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в Латвії, Естонії та Росії — нижче 5 %). Загалом для Європи характерна депопуляція на рівні 0,04 %; близько 20 % від усього населення — у віці 15 та менше років; у віці 65 та старші — 15 %.

Європа заселена нерівномірно, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[7]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення Польщі становить 127 осіб/км², максимальна — понад 300 осіб/км² (промислові райони Нижньої й Верхньої Сілезії); Чехії — 134 особи/км²; Словаччини — 112 осіб/км²; Угорщини — 111 осіб/км²; Сербії — 42 особи/км²; Чорногорії — 42 особи/км²; Словенії — 100 осіб/км²; Македонії — 4 особи/км²; Хорватії — 85 осіб/км²; Боснії і Герцеговині — 70 осіб/км²[7]. Чимало населення східної частини Південної Європи зосереджене на узбережжі Адріатичного моря. Серед країн Східної Європи високу густоту населення має Молдова — 130 осіб/км², Україна — 80 осіб/км²[7].

У містах мешкає понад 70 % населення; найбільші міські агломерації: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт, Санкт-Петербург, Стамбул. Найбільші міста (з населенням понад 1,5 млн): Афіни, Барселона, Берлін, Бухарест, Будапешт, Відень, Варшава, Гамбурґ, Київ, Лондон, Мадрид, Манчестер, Мілан, Мінськ, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербург, Стамбул.

ЕтнографіяРедагувати

Детальному вивченню етнографічної ситуації у Європі присвячені дослідження, пов'язані з Версальським мирним договором. Роботи виконували у багатьох країнах з метою встановлення етнічних меж і на цій підставі — міждержавних кордонів[8].

РелігіяРедагувати

В Європі переважає християнська релігія. Багато людей належать до римо-католицької церкви, центр якої у Ватикані. У Північній Європі здебільшого поширене протестантство, у Східній і Південно-Східній — православ'я.

ЕкономікаРедагувати

Докладніше: Економіка Європи
 
Топ-20 країн світу за ВВП на душу населення

Продукція: майже 50 % усіх машин, що випускаються у світі, виробляється в Європі (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Росія, Грузія, Україна, Латвія, Білорусь, Велика Британія); використання добрив на сільськогосподарських угіддях у 4 рази більше, ніж у будь-якій іншій частині світу; сільськогосподарська продукція Європи становить 43 % світового виробництва ячменю (Німеччина, Іспанія, Франція, Велика Британія), 41 % світового виробництва жита (Польща, Німеччина), 31 % світового виробництва вівса (Польща, Німеччина, Швеція, Франція), 24 % світового виробництва пшениці (Франція, Україна, Німеччина, Велика Британія, Румунія); Італія, Іспанія і Греція виробляють понад 70 % оливкової олії, виробленої у світі.

ПолітикаРедагувати

КраїниРедагувати

Західна Східна Північна Південна Частково в Європі Невизнані або частково визнані
  Австрія   Білорусь   Данія   Албанія   Азербайджан (до 10 % території[9][10])   Косово
  Андорра   Болгарія   Ісландія   Чорногорія   Грузія (до 5 % території[9][10])   Придністров'я
  Бельгія   Угорщина   Латвія   Боснія і Герцеговина   Казахстан (12,5 % території[11])   Абхазія (до близько 5 % території[10])
  Велика Британія   Молдова   Литва   Ватикан   Росія (22 % території[10])   Південна Осетія[12]
  Німеччина   Польща   Норвегія   Греція   Туреччина (4 % території)   Північний Кіпр[12]
  Ірландія   Румунія   Фінляндія   Іспанія   Вірменія (член Ради Європи)[12]   Нагірно-Карабаська Республіка[12]
  Ліхтенштейн   Україна[13]   Естонія   Італія   Кіпр (член Євросоюзу та Ради Європи)[12]
  Люксембург   Чехія   Швеція   Північна Македонія
  Монако   Словаччина   Мальта
  Нідерланди   Португалія
  Франція   Сан-Марино
  Швейцарія   Сербія
  Словенія
  Хорватія
 
Країни Європи
 
Герб кожної європейської держави на мапі Європи

Залежні територіїРедагувати

Залежні території, які розташовані в Європі

Частково визнаний релігійний орден

ІнтеграціяРедагувати

Країни Європи є членами різних міжнародних організацій, велика кількість яких є організаціями економічного і політичного характеру. Нижче перераховані основні міжнародні об'єднання в Європі.

АлбаніяХорватіяВірменіяАзербайджанБоснія і ГерцеговинаГрузіяМолдоваРосіяЧорногоріяПівнічна МакедоніяСербіяУкраїнаРада ЄвропиКіпрІрландіяАвстріяБельгіяФінляндіяФранціяНімеччинаГреціяІталіяЛюксембургМальтаПортугаліяНідерландиСловаччинаСловеніяІспаніяЄврозонаБолгаріяРумуніяВелика БританіяЧехіяДаніяЕстоніяУгорщинаЛатвіяЛитваПольщаШвеціяМонакоЄвропейський союзМитний союз Європейського СоюзуАндорраТуреччинаСан-МариноВатиканІсландіяНорвегіяШвейцаріяЛіхтенштейнЄвропейська асоціація вільної торгівліШенгенська угодаЄврозонаЄвропейська економічна зона 
Наднаціональні європейські організації

Рада Європи є єдиною пан'європейською організацією, членами якої є майже всі країни Європи. На сьогодні членами Ради Європи є 47 держав. Цілями Ради Європи є програми з узгодження суперечностей між законодавчими базами європейських країн у сферах прав людини, громадянства, міжнародного приватного права, захисту довкілля та культурної спадщини, охорони прав національних меншин тощо.

Європейський Союз (скорочена назва — ЄС) — наднаціональне об'єднання 28 держав Європи. У рамках ЄС курується безліч програм, діє єдиний ринок, куди входять митний союз, валютний союз (єдина європейська валюта — євро, прийнята як основна на території 19 з 28 членів Євросоюзу), загальна політика в галузі сільського господарства та рибальства. Європейський союз також вживає заходи з координації дій країн-членів в області політики. Існують тенденції до координації дій у сфері оборони та загальної зовнішньої політики. Союз поступово еволюціонує з економічної організації до наднаціональної. На сьогодні спільний ВВП Євросоюзу є найбільшим у світі і становить 15,849 трильйонів доларів США.

НАТО — військовий союз, членами якого є країни Європи, а також США і Канада. НАТО створювалася як організація для згуртування західноєвропейських країн під командуванням США проти СРСР і його союзників. Основою організації є договір про колективну оборону в разі нападу на одну з держав-членів.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі — найбільша регіональна організація з безпеки, до складу якої входять 56 держав Європи, Центральної Азії і Північної Америки. Діяльність організації спрямована на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів.

Співдружність незалежних держав складається з 9 колишніх республік Радянського Союзу (крім країн Прибалтики, Грузії, Туркменистану, України). Формально СНД не володіє наднаціональними повноваженнями і є більшою мірою символічною організацією, що діє в сфері координації взаємодії між країнами-учасницями Співдружності. Головними цілями СНД є здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; мирне вирішення суперечок; міждержавна кооперація та інтеграція; захист прав і свобод громадян країн-членів.

ГУАМ створено 1997 року чотирма країнами: Грузією, Україною, Азербайджаном, Молдовою (ГУАМ). Штаб-квартира розташована в столиці України — Києві. З квітня 1999 до 2006 року до складу організації входив також Узбекистан, тому тоді організація носила назву ГУУАМ.

Північна рада (заснована 1952 року) і Північна рада міністрів (заснована 1971 року) — організація для координації співпраці між парламентами і урядами країн Північної Європи. Країни-члени: Данія, Фінляндія (з 1956), Ісландія, Норвегія, Швеція. Керівні органи розташовані в Копенгагені.

Євразійське економічне співтовариство займається формуванням загальних зовнішніх митних кордонів, виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування спільного ринку.

В Арктичну раду входять вісім приарктичних країн: Данія, Фінляндія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, Швеція, США. Країни-спостерігачі: Велика Британія, Франція, ФРН, Нідерланди, Польща, Іспанія.

Балтійська асамблея — дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, заснований 1991 року. Асамблея координує дії, консультує парламенти трьох країн і декларує узгоджені позиції у вигляді резолюцій, рішень і рекомендацій.

Бенілюкс — союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу, створений 3 лютого 1958 року. Має свій парламент і суд, куди входять представники трьох держав.

Рада Баренцевого/Євроарктичного регіону (ОБЄР) — форум регіонального співробітництва. Був заснований 1993 року. До нього увійшли на правах постійних членів Данія, Ісландія, Норвегія, Росія, Фінляндія і Швеція, а також Комісія Європейських співтовариств (КЕС). Дев'ять держав — Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, Польща, Франція, США, Японія — мають статус спостерігачів.

КультураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Орися Демська-Кульчицька. WSPÓŁCZESNE KONTEKSTY POJĘCIA «EUROPA» W JĘZYKU UKRAIŃSKIM (польською). 
  2. За нормами «скрипниківського» правопису
  3. (фр.) Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 388.
  4. а б (рос.) Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 223.
  5. (рос.) Тантлевский И. Р. История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма. — СПб, 2005. С. 9, з посиланням на: Astour M. C. Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece. Leiden, 1967. P. 128.
  6. (англ.) «Phonologically, the match between Europa's name and any form of the Semitic word is very poor» — у книзі West M. L. The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford, 1997. P. 451.
  7. а б в Кузик С. П., 2002
  8. (рос.) Кушнер (Кнышев) П. И. Этнические территории и этнические границы. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1951. — 106 с.
  9. а б Зокрема, ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу. Лиш невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону між Європою і Азією.
  10. а б в г від 0 %при проведенні межі Європи та Азії по Кумо-Маничській западині — 0%.
  11. При проведенні межі між Європою та Азією по Ембі в Європі розташовано 12,5 % території Казахстану. Річкою Урал від 1964 року (XX Конгрес Міжнародного Географічного Товариства в Лондоні) межу не проводять.
  12. а б в г д е Держави і території, що підтримують тісні політичні та культурні зв'язки з Європою
  13. Якщо проводити межу між Європою та Азією по Кумо-Маничській западині, то Керченська протока відділяє Європу від Азії. У такому випадку український острів Тузла площею 3,5 км² відноситься до Азії (площа острова становить 0,00058 % всієї території країни).

ЛітератураРедагувати

  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Країни Європи і Північної Америки в 1944–1974 рр. : навч. посіб. – К., 2016. – 740 с. – ISBN 978-617-7092-80-2

Див. такожРедагувати