Перегляд вихідного коду сторінки Європа

{{Otheruses|Європа (значення)}}
{{Картка:Континент|
   | назва                        = Європа 
   | Знімок з космосу             =
   | Розташування на карті        =Europe (orthographic projection).svg|200px
   | Площа (включаючи острови)    =10&nbsp;523&nbsp;000
   | Площа островів =750&nbsp;000
   | Довжина берегової лінії =37&nbsp;900
   | Середня висота над рівнем моря =300 м
   | Найбільша висота над рівнем моря = 5642 м ([[Ельбрус]])
   | Найменша висота над рівнем моря = -28 м (рівень [[Каспійське море|Каспійського моря]])
   | Найпівнічніша точка материка = [[Нордкін (мис)|мис Нордкін]] <br/> {{Координати ГМ|71|08|N|27|42|E|scale:100000}}
   | Найпівденніша точка материка = [[Мароккі (мис)|мис Мароккі]] <br/> {{Координати ГМ|36|00|N|5|36|W|scale:100000}}
   | Найзахідніша точка материка = [[мис Рока]] <br/> {{Координати ГМ|38|48|N|9|31|W|scale:100000}}
   | Найсхідніша точка материка = [[Полярний Урал]] (дискусійно) {{Координати ГМ|67|40|N|66|15|E|scale:100000}}
   | Населення =741
   | Густота   =97
}}

'''Євро́па''' або '''Евро́па'''<ref>[https://r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20%281929%29.pdf За нормами «скрипниківського» правопису]</ref> — [[частина світу]] в [[Північна півкуля|Північній півкулі]]. Омивається [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]] на півночі, [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]] на заході та [[Середземне море|Середземним морем]] на півдні. На сході та південному сході відокремлена від [[Азія|Азії]] [[Уральські гори|Уральськими]] та [[Кавказькі гори|Кавказькими горами]], річкою [[Урал (річка)|Урал]] (за іншою версією, [[Емба (річка)|Ембою]]), [[Каспійське море|Каспійським]] та [[Чорне море|Чорним]] морями. Площа — 10 180 000 км<sup>2</sup>, що становить 2&nbsp;% площі Землі або 6,8&nbsp;% суходолу. Третя за кількістю населення частиною світу після [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]] (729&nbsp;млн осіб, 11&nbsp;% населення Землі). [[Україна]] є найбільшою за площею країною Європи, не враховуючи європейську частину Російської Федерації, що є ''європейсько-азійською країною''; [[Ватикан]]&nbsp;— найменшою. Окрім географічного значення може позначати [[Європейський Союз]], [[західна цивілізація|європейську цивілізацію]], культурну спільноту, або європейський геополітичний вибір<ref>{{cite web | url = http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/1696/1/Demska_Wsp%C3%B3%C5%82czesne%20konteksty%20poj%C4%99cia.pdf | title = WSPÓŁCZESNE KONTEKSTY POJĘCIA «EUROPA» W JĘZYKU UKRAIŃSKIM |author = [[Орися Демська-Кульчицька]] | language = польською}}</ref>.

== Етимологія ==

Європа названа за ім'ям героїні [[давньогрецька міфологія|давньогрецької міфології]] [[Європа (міфологія)|Європи]], фінікійської царівни, яку викрав [[Зевс]] і відвіз на [[Крит]]. Походження цього імені, як вважає французький лінгвіст П. Шантрен, невідоме<ref>{{ref-fr}} ''Chantraine P.'' Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 388.</ref>. Найпопулярніші в сучасній літературі етимологічні гіпотези запропоновані ще в античності (поряд з багатьма іншими), однак є спірними:
* Одна з етимологічних гіпотез тлумачить його походження від грецьких коренів еври- та опс- як «широкоока»<ref name="myth"/>.
* Згідно з лексикографом [[Ісихій Мілетський|Гезихієм]], назва Європа означає «країна заходу, або темна»<ref name="myth">{{ref-ru}} ''Лосев А. Ф.'' Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 223.</ref>, що пізніші лінгвісти порівнювали із зах.-сем. '''rb'' «захід сонця»<ref>{{ref-ru}} ''Тантлевский И. Р.'' История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма.&nbsp;— СПб, 2005. С. 9, з посиланням на: ''Astour M. C.'' Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece. Leiden, 1967. P. 128.</ref> або аккад. ''erebu'' з тим самим значенням. [[Мартін Вест|М. Вест]], втім, оцінює цю етимологію як дуже слабку<ref>{{ref-en}} [http://books.google.com/books?id=fIp0RYIjazQC&pg=PA451 «Phonologically, the match between Europa's name and any form of the Semitic word is very poor»]&nbsp;— у книзі ''West M. L.'' The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford, 1997. P. 451.</ref>.

== Географія ==
{{main|Географія Європи}}
{{see also|Геологія і металогенія Європи|Корисні копалини Європи}}

[[Файл:Europe topography map en.png|thumb|250px|Топографічна карта Європи]]
[[Файл:Europe biogeography countries.svg|thumb|250px|[[Біом]]и Європи]]
[[Файл:Western Europe.ogv|thumb|250px|thumbtime=11|upright=1.35|[[Західна Європа|Західна]] та [[Південна Європа]] з [[Космічний корабель багаторазового використання|борту]] [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]] під час [[Космос|космічної]] [[Експедиція (значення)|експедиції]] [[МКС-29|29 її екіпажу]] [[15 жовтня]] [[2011]] [[Рік|року]] з [[Час|00]]:[[Хвилина|47]]:[[Секунда|28]] до [[Час|01]]:[[Хвилина|02]]:[[Секунда|56]] ([[Західноєвропейський час|ЗЄЧ]])]]

Європа з [[Азія|Азією]] складають [[континент]] [[Євразія|Євразію]], займає 8&nbsp;% поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у [[Північна півкуля|північній півкулі]] між 36° пн. ш. і [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]]. Майже 2/3 території займає [[рівнина]]: від європейської частини [[Росія|Росії]] на сході ([[Східноєвропейська рівнина]]) до низинних територій на заході на узбережжі [[Біскайська затока|Біскайської затоки]].

У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід».
Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя [[Уральські гори|Уралу]], по річці Ембі, Каспійському морю, [[Кумо-Маницька западина|Кумо-Маницькій западині]] (часто до Європи зараховують [[Кавказ]]), Чорному морю, протоці [[Босфор]], [[Мармурове море|Мармуровому морю]], протоці [[Дарданелли]], [[Егейське море|Егейському морю]];  [[Середземне море]]&nbsp;[[Гібралтарська протока|і Гібралтарська протока]] відокремлюють Європу від [[Африка|Африки]].

Поділ [[материк]]а [[Євразія]] на [[Частина світу|частини світу]] Європу і [[Азія|Азію]] склався ще в [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]]. Античні греки виділяли три частини світу&nbsp;— Європу, [[Азія|Азію]] і [[Лівія|Лівію]] ([[Африка|Африку]]). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від [[Середземне море|Середземного]] до [[Азовське море|Азовського моря]]. Сучасні східні межі Європи ([[Урал (річка)|Урал]]) були встановлені за пропозицією шведського географа [[Філіп Йоган фон Страленберг|Філіпа Йогана фон Страленберга]].

Протяжність Європи в [[меридіан|меридіональному]] напрямку&nbsp;— 4300&nbsp;км, у [[широта|широтному]]&nbsp;— 5000&nbsp;км.

Європа має найбільш розчленовану серед частин світу берегову лінію  (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²).

Середня висота&nbsp;— 292&nbsp;м; пік [[Монблан]] (4807 м)&nbsp;— найвища вершина [[Альпи|Альп]] і водночас Європи (якщо не враховувати [[Ельбрус]] (5642 м) на Кавказі); найнижча точка&nbsp;— узбережжя [[Каспійське море|Каспійського моря]] (28&nbsp;м нижче рівня моря).

Гори й височини належать до 3 епох [[Складчастість (геологія)|складчастості]]:
* [[Каледонська складчастість|каледонської]] ([[Скандинавські гори]]);
* [[Герцинська складчастість|герцинської]] (Іберійський масив, Центральний масив, [[Воґези]], [[Арденни]], [[Урал]]);
* [[Альпійська складчастість|альпійської]] ([[Піренеї]], [[Альпи]], [[Апенніни]], [[Карпати]], [[Стара Планина]], [[Дінарські Альпи|Динарські гори]], [[Кримські гори]]).

Найбільші [[рівнина|рівнини]]: [[Східноєвропейська рівнина|Східно-Європейська рівнина]], [[Причорноморська низовина]], [[Паданська рівнина]], [[Паризький басейн]].

Діючі [[вулкан]]и: [[Гекла]], [[Везувій]], [[Етна]], [[Стромболі]].

Майже уся Європа лежить у [[помірний клімат|помірному кліматичному]] поясі; у південній частині Європи [[субтропічний клімат]] (середземноморський), на півночі&nbsp;— [[Субполярний кліматичний пояс|субполярний]]. Середньорічна кількість опадів&nbsp;— 500—800&nbsp;мм, у горах (особливо на західних схилах)&nbsp;— понад 2000 мм (над [[Которська затока|Которською затокою]] 4650 мм).

Найбільше [[Озеро|озер]] у північній частині Європи; найглибші&nbsp;— біля підніжжя Альп ([[Комо (озеро)|Комо]], [[Гарда (озеро)|Ґарда]], [[Женевське озеро|Женевське]], [[Боденське озеро|Боденське]]). Озера площею понад 5100 км² розташовані у [[Східна Європа|Східній Європі]]: [[Ладозьке озеро|Ладозьке]], [[Онезьке озеро|Онезьке]], [[Чудське озеро|Чудське]]. Найбільші річки (довжиною понад 800 км): [[Волга]], [[Дунай]], [[Дніпро (річка)|Дніпро]], [[Урал]], [[Дон]], [[Печора]], [[Дністер]], [[Рейн]], [[Луара (річка)|Луара]], [[Ельба]], [[Вісла]], [[Одер]], [[Прут]], [[Рона]].

[[Льодовик]]и&nbsp;поширені на островах [[Шпіцберґен]], [[Нова Земля]] та [[Ісландія]], а також в [[Альпи|Альпійських]] і [[Скандинавські гори|Скандинавських горах]] (разом 120 тис. км²).

Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується.

Основні родовища корисних копалин: [[нафта|нафти]] і природного [[Природний газ|газу]] — в [[Північне море|Північному морі]], [[Баку]], [[вугілля]] — [[Рурський вугільний басейн|Рурський]], [[Верхньосілезький вугільний басейн|Верхньосілезький]], [[Донецький вугільний басейн|Донецький]], [[Печорський вугільний басейн|Печорський]], [[Підмосковний буровугільний басейн|Підмосковний]] басейни, [[Залізні руди|залізних руд]] — [[Курська магнітна аномалія]], [[Лотаринґія]], північ [[Скандинавія|Скандинавії]], марганцевих руд — [[Нікопольський марганцевий басейн|Нікопольське родовище]]; є також родовища [[кольорові метали|кольорових металів]], [[боксити|бокситів]], [[кам'яна сіль|кам'яної солі]], [[сода|соди]].

=== Центр Європи ===
{{Детальніше|Географічний центр Європи}}

Розташування центру залежить від визначення меж Європи, а також від методики підрахунку, а також від того, чи включають віддалені острови в список крайніх точок Європи чи ні. Отож на звання географічного центру Європи претендують декілька місць. Окрім [[Україна|України]], де центром Європи вважається точка біля села [[Ділове]] неподалік [[Рахів|Рахова]], на місце розташування центру Європи претендують також [[Литва]], [[Словаччина]], [[Білорусь]], [[Польща]] та деякі інші країни. [[Книга рекордів Гіннеса]] визнає село [[Пурнушкяй]] за 26&nbsp;км на північ від [[Вільнюс]]а (Литва) «офіційним» географічним центром Європи.

== Історія ==
[[Файл:First.Crusade.Map.jpg|thumb|250пкс|Європа у [[1097]]-у році.  Історичний атлас [[ Вільям Роберт Шеперд|Вільяма Роберта Шеперда]], [[1911]]]]
{{Детальніше|Історія Європи|Європейські війни}}

Європа була незаселеною людьми досить довго. На південно-східній околиці регіону, в [[Дманісі]] ([[Грузія]]), були знайдені рештки людей, що жили 1,8 млн років тому і належать до форми, перехідної між ''[[Homo habilis]]'' і ''[[Homo erectus]]'', що пізніше розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид ''[[Homo georgicus]]''. Вважають, що всі знайдені рештки належать особинам однієї популяції.

Звідки прийшла людина в Європу&nbsp;— суперечливе питання. Відомо тільки, що Європа не була місцем зародження людства. Існують версії про те, що перші [[гомініди]] прийшли в Європу з [[Індія|Індії]]. Однак найвірогіднішою є гіпотеза про прихід гомінідів до Європи з Африки через [[Західна Азія|Західну Азію]]. Є припущення, що це сталося в середині [[віллафранкський ярус|віллафранкського часу]].

«По-справжньому» заселила Європу [[гейдельберзька людина]] і її ймовірний нащадок [[неандертальці|неандерталець]], який був спеціалізованою формою, адаптованою до європейського клімату.

Найпершу появу людей сучасного фізичного типу (''[[Homo sapiens]]'') в Європі датують 35 тис. років тому. 28 тис. років тому, ймовірно, остаточно зникли неандертальці.

== Населення ==
{{main|Населення Європи}}
[[Файл:Languages of Europe no legend.png|thumb|250px|праворуч|Мовна карта Європи]]

Європу населяє 729&nbsp;млн людей (11&nbsp;% світового населення, станом на 1 липня 2008 року); густота населення, без Росії&nbsp;— 97 осіб на км² (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200—370 осіб на км²)&nbsp;— у [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[Німеччина|Німеччині]], найменша (3–15)&nbsp;— в [[Ісландія|Ісландії]], [[Норвегія|Норвегії]] та [[Фінляндія|Фінляндії]]; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в [[Латвія|Латвії]], [[Естонія|Естонії]] та [[Росія|Росії]]&nbsp;— нижче 5&nbsp;%). Загалом для Європи характерна [[депопуляція]] на рівні 0,04&nbsp;%; близько 20&nbsp;% від усього населення&nbsp;— у віці 15 та менше років; у віці 65 та старші&nbsp;— 15&nbsp;%.

Європа заселена нерівномірно, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від [[Північна Ірландія|Північної Ірландії]] через [[Англія|Англію]], долину [[Рейн]]у до [[Північна Італія|Північної Італії]] (переривається в [[Альпи|Альпах]]). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від [[Бретань|Бретані]], вздовж річок [[Самбр]] і [[Маас (річка)|Маас]] через північ [[Франція|Франції]] до [[Німеччина|Німеччини]] ([[Рурський регіон|Рурська область]]). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130&nbsp;млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Досить висока густота населення характерна для ряду країн [[Центрально-Східна Європа|Центрально-Східної Європи]], але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення [[Польща|Польщі становить]] 127 осіб/км², максимальна&nbsp;— понад 300 осіб/км² (промислові райони [[Нижня Сілезія|Нижньої]] й [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]); [[Чехія|Чехії]]&nbsp;— 134 особи/км²; [[Словаччина|Словаччини]]&nbsp;— 112 осіб/км²; [[Угорщина|Угорщини]]&nbsp;— 111 осіб/км²; [[Сербія|Сербії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Чорногорія|Чорногорії]]&nbsp;— 42 особи/км²; [[Словенія|Словенії]]&nbsp;— 100 осіб/км²; [[Північна Македонія|Македонії]]&nbsp;— 4 особи/км²; [[Хорватія|Хорватії]]&nbsp;— 85 осіб/км²; [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]]&nbsp;— 70 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Чимало населення східної частини [[Південна Європа|Південної Європи]] зосереджене на узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Серед країн [[Східна Європа|Східної Європи]] високу густоту населення має [[Молдова]]&nbsp;— 130 осіб/км², [[Україна]]&nbsp;— 80 осіб/км²{{sfn|Кузик С. П.|2002}}.

У містах мешкає понад 70&nbsp;% населення; найбільші міські [[Міська агломерація|агломерації]]: [[Лондон]], [[Москва]], [[Париж]], [[Рурштадт]], [[Санкт-Петербург]], [[Стамбул]]. Найбільші міста (з населенням понад 1,5&nbsp;млн): [[Афіни]], [[Барселона]], [[Берлін]], [[Бухарест]], [[Будапешт]], [[Відень]], [[Варшава]], [[Гамбурґ]], [[Київ]], [[Лондон]], [[Мадрид]], [[Манчестер]], [[Мілан]], [[Мінськ]], [[Москва]], [[Париж]], [[Рим]], [[Санкт-Петербург]], [[Стамбул]].

=== Етнографія ===
Детальному вивченню етнографічної ситуації у Європі присвячені дослідження, пов'язані з [[Версальський договір 1919|Версальським мирним договором]]. Роботи виконували у багатьох країнах з метою встановлення етнічних меж і на цій підставі&nbsp;— міждержавних кордонів<ref>{{ref-ru}} ''Кушнер (Кнышев) П. И.'' Этнические территории и
этнические границы.&nbsp;— М.: Издательство Академии наук СССР, 1951.&nbsp;— 106 с.</ref>.

=== Релігія ===
{{main|Релігія в Європі}}
{{main|Християнство в Європі}}
В Європі переважає [[християнство|християнська релігія]]. Багато людей належать до [[Римо-Католицька Церква|римо-католицької церкви]], центр якої у [[Ватикан]]і. У Північній Європі здебільшого поширене [[протестантство]], у Східній і Південно-Східній&nbsp;— [[православ'я]].

== Економіка ==
{{main|Економіка Європи}}
[[Файл:Top 20 GDP.png|right|200px|thumb|Топ-20 країн світу за ВВП на душу населення]]

Продукція: майже 50&nbsp;% усіх машин, що випускаються у світі, виробляється в Європі ([[Німеччина]], [[Франція]], [[Італія]], [[Іспанія]], [[Росія]], [[Грузія]], [[Україна]], [[Латвія]], [[Білорусь]], [[Велика Британія]]); використання добрив на сільськогосподарських угіддях у 4 рази більше, ніж у будь-якій іншій частині світу; сільськогосподарська продукція Європи становить 43&nbsp;% світового виробництва [[ячмінь|ячменю]] ([[Німеччина]], [[Іспанія]], [[Франція]], [[Велика Британія]]), 41&nbsp;% світового виробництва [[жито|жита]] ([[Польща]], [[Німеччина]]), 31&nbsp;% світового виробництва [[овес|вівса]] ([[Польща]], [[Німеччина]], [[Швеція]], [[Франція]]), 24&nbsp;% світового виробництва [[пшениця|пшениці]] ([[Франція]], [[Україна]], [[Німеччина]], [[Велика Британія]], [[Румунія]]); [[Італія]], [[Іспанія]] і [[Греція]] виробляють понад 70&nbsp;% [[Оливкова олія|оливкової олії]], виробленої у світі.

== Політика ==
{{main|Адміністративний поділ країн Європи|Список держав та залежних територій Європи}}
=== Країни ===
{| class = "wikitable" width = "100%"
|-
! [[Західна Європа|Західна]]
! [[Східна Європа|Східна]]
! [[Північна Європа|Північна]]
! [[Південна Європа|Південна]]
! Частково в Європі 
! Невизнані або частково визнані
|-
| {{Країна з прапорцем|Австрія}} || {{Країна з прапорцем|Білорусь}} || {{Країна з прапорцем|Данія}} || {{Країна з прапорцем|Албанія}} || {{Країна з прапорцем|Азербайджан}} (до 10&nbsp;% території<ref name="CIA">Зокрема, [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/aj.html ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу.] Лиш невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону між Європою і Азією.</ref><ref name="KumoMan">від 0 %при проведенні межі Європи та Азії по Кумо-Маничській западині — 0%.</ref>) || {{Країна з прапорцем|KOS}}
|-
| {{Країна з прапорцем|Андорра}} || {{Країна з прапорцем|Болгарія}} || {{Країна з прапорцем|Ісландія}} || {{Країна з прапорцем|Чорногорія}} 
 || {{Країна з прапорцем|Грузія}} (до 5&nbsp;% території<ref name="CIA"/><ref name="KumoMan"/>)
| [[Файл:Transnistria State Flag.svg|20x13px]] [[ПМР|Придністров'я]]
|-
| {{Країна з прапорцем|Бельгія}} || {{Країна з прапорцем|Угорщина}} || {{Країна з прапорцем|Латвія}} || {{Країна з прапорцем|Боснія і Герцеговина}} || {{Країна з прапорцем|Казахстан}} (12,5&nbsp;% території<ref>При проведенні межі між Європою та Азією по [[Емба (річка)|Ембі]] в Європі розташовано 12,5&nbsp;% території Казахстану. Річкою [[Урал (річка)|Урал]] від 1964 року ([[Конгрес Міжнародного Географічного Товариства|XX Конгрес Міжнародного Географічного Товариства]] в Лондоні) межу не проводять.</ref>) || {{Країна з прапорцем|Абхазія}} (до близько 5&nbsp;% території<ref name="KumoMan"/>)
|-
| {{Країна з прапорцем|Велика Британія}} || {{Країна з прапорцем|Молдова}} || {{Країна з прапорцем|Литва}} || {{Країна з прапорцем|Ватикан}} || {{Країна з прапорцем|Росія}} (22&nbsp;% території<ref name="KumoMan"/>) ||{{Країна з прапорцем|Південна Осетія}}<ref name="ПолЗв"/>
|-
| {{Країна з прапорцем|Німеччина}} || {{Країна з прапорцем|Польща}} || {{Країна з прапорцем|Норвегія}} || {{Країна з прапорцем|Греція}} ||  {{Країна з прапорцем|Туреччина}} (4&nbsp;% території) || {{Країна з прапорцем|Північний Кіпр}}<ref name="ПолЗв"/>
|-
| {{Країна з прапорцем|Ірландія}} || {{Країна з прапорцем|Румунія}} || {{Країна з прапорцем|Фінляндія}} || {{Країна з прапорцем|Іспанія}} || {{Країна з прапорцем|Вірменія}} (член [[Рада Європи|Ради Європи]])<ref name="ПолЗв">Держави і території, що підтримують тісні політичні та культурні зв'язки з Європою</ref>||{{NKR}}<ref name="ПолЗв"/>
|-
| {{Країна з прапорцем|Ліхтенштейн}} || {{Країна з прапорцем|Україна}}<ref>Якщо проводити межу між Європою та Азією по Кумо-Маничській западині, то [[Керченська протока]] відділяє Європу від Азії. У такому випадку український острів [[Тузла (острів)|Тузла]] площею 3,5 км² відноситься до Азії (площа острова становить 0,00058&nbsp;% всієї території країни).</ref>|| {{Країна з прапорцем|Естонія}} || {{Країна з прапорцем|Італія}} || {{Країна з прапорцем|Кіпр}} (член [[Євросоюз]]у та Ради Європи)<ref name="ПолЗв"/>||
|-
| {{Країна з прапорцем|Люксембург}} ||{{Країна з прапорцем|Чехія}} || {{Країна з прапорцем|Швеція}} || {{MKD}} || colspan="2" rowspan="8" |
|-
| {{Країна з прапорцем|Монако}} || {{Країна з прапорцем|Словаччина}} || || {{Країна з прапорцем|Мальта}} 
|-
| {{Країна з прапорцем|Нідерланди}} || colspan="2" rowspan="3" |  || {{Країна з прапорцем|Португалія}} 
|-
| {{Країна з прапорцем|Франція}} || {{Країна з прапорцем|Сан-Марино}} 
|-
| {{Країна з прапорцем|Швейцарія}} || {{Країна з прапорцем|Сербія}} 
|-
| colspan="3" rowspan="3" |  ||  {{Країна з прапорцем|Словенія}} 
|-
| {{Країна з прапорцем|Хорватія}} 
|}

[[Файл:Europe countries map uk.png|thumb|right|Країни Європи]]
[[Файл:Coats of arms of Europe.png|міні|Герб кожної європейської держави на мапі Європи]]

=== Залежні території ===
Залежні території, які розташовані в Європі
* {{Прапор|UK}} [[Акротирі і Декелія]]<ref name="ПолЗв"/>
* [[Файл:Flag of Åland.svg|20px|border]] [[Аландські острови]]
* [[Файл:Flag of Guernsey.svg|20px|border]] [[Гернсі]]
* [[Файл:Flag of Gibraltar.svg|20px|border]] [[Гібралтар]]
* [[Файл:Flag of the Isle of Mann.svg|20px|border]] [[Острів Мен]]
* [[Файл:Flag of the Faroe Islands.svg|20px|border]] [[Фарерські острови]]
* {{Прапор|Норвегія}} [[Шпіцберген]]
* {{Прапор|Норвегія}} [[Ян-Маєн]]

'''Частково визнаний релігійний орден'''
* {{SMOM}}

=== Інтеграція ===
{{main|Європейська інтеграція}}
Країни Європи є членами різних [[Міжнародна організація|міжнародних організацій]], велика кількість яких є організаціями економічного і політичного характеру. Нижче перераховані основні міжнародні об'єднання в Європі.

{{Наднаціональні європейські організації|align=right|size=500px|caption=Наднаціональні європейські організації}}

[[Рада Європи]] є єдиною пан'європейською організацією, членами якої є майже всі країни Європи. На сьогодні членами Ради Європи є 47 держав. Цілями Ради Європи є програми з узгодження суперечностей між законодавчими базами європейських країн у сферах прав людини, громадянства, міжнародного приватного права, захисту довкілля та культурної спадщини, охорони прав національних меншин тощо.

[[Європейський Союз]] (скорочена назва — ЄС)&nbsp;— наднаціональне об'єднання 28 держав Європи. У рамках ЄС курується безліч програм, діє [[Внутрішній ринок Європейського Союзу|єдиний ринок]], куди входять [[Митний союз Європейського Союзу|митний союз]], [[Економічний і монетарний союз Європейського Союзу|валютний союз]] (єдина європейська валюта&nbsp;— [[євро]], прийнята як основна на території 19 з 28 членів Євросоюзу), загальна політика в галузі сільського господарства та рибальства. Європейський союз також вживає заходи з координації дій країн-членів в області політики. Існують тенденції до координації дій у сфері оборони та загальної зовнішньої політики. Союз поступово еволюціонує з економічної організації до наднаціональної. На сьогодні спільний [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] Євросоюзу є найбільшим у світі і становить 15,849 трильйонів [[Долар США|доларів США]].

[[НАТО]]&nbsp;— військовий союз, членами якого є країни Європи, а також США і [[Канада]]. НАТО створювалася як організація для згуртування західноєвропейських країн під командуванням [[США]] проти [[СРСР]] і його союзників. Основою організації є договір про колективну оборону в разі нападу на одну з держав-членів.

[[Організація з безпеки і співробітництва в Європі]] — найбільша регіональна організація з безпеки, до складу якої входять 56 держав Європи, Центральної Азії і Північної Америки. Діяльність організації спрямована на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів.

[[Співдружність незалежних держав]] складається з 9 колишніх республік Радянського Союзу (крім країн [[Прибалтика|Прибалтики]], [[Грузія|Грузії]], [[Туркменістан|Туркменистану]], [[Україна|України]]). Формально СНД не володіє наднаціональними повноваженнями і є більшою мірою символічною організацією, що діє в сфері координації взаємодії між країнами-учасницями Співдружності. Головними цілями СНД є здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; мирне вирішення суперечок; міждержавна кооперація та інтеграція; захист прав і свобод громадян країн-членів.

[[ГУАМ]] створено [[1997]] року чотирма країнами: [[Грузія|Грузією]], [[Україна|Україною]], [[Азербайджан]]ом, [[Молдова|Молдовою]] (ГУАМ). Штаб-квартира розташована в столиці України&nbsp;—  [[Київ|Києві]]. З квітня 1999 до 2006 року до складу організації входив також [[Узбекистан]], тому тоді організація носила назву ГУУАМ.

[[Північна рада]] (заснована 1952&nbsp;року) і Північна рада міністрів (заснована 1971&nbsp;року)&nbsp;— організація для координації співпраці між парламентами і урядами країн Північної Європи. Країни-члени: [[Данія]], [[Фінляндія]] (з 1956), [[Ісландія]], [[Норвегія]], [[Швеція]]. Керівні органи розташовані в [[Копенгаген]]і.

[[Євразійське економічне співтовариство]] займається формуванням загальних зовнішніх митних кордонів, виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування спільного ринку.

В [[Арктична рада|Арктичну раду]] входять вісім приарктичних країн: [[Данія]], [[Фінляндія]], [[Ісландія]], [[Канада]], [[Норвегія]], [[Росія]], [[Швеція]], [[США]]. Країни-спостерігачі: Велика Британія, Франція, ФРН, Нідерланди, Польща, Іспанія.

[[Балтійська асамблея]]&nbsp;— дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, заснований 1991 року. Асамблея координує дії, консультує парламенти трьох країн і декларує узгоджені позиції у вигляді резолюцій, рішень і рекомендацій.

[[Бенілюкс]]&nbsp;— союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу, створений [[3 лютого]] [[1958]] року. Має свій парламент і суд, куди входять представники трьох держав.

[[Рада Баренцевого/Євроарктичного регіону]] (ОБЄР)&nbsp;— форум регіонального співробітництва. Був заснований 1993&nbsp;року. До нього увійшли на правах постійних членів Данія, Ісландія, Норвегія, Росія, Фінляндія і Швеція, а також [[Європейська комісія|Комісія Європейських співтовариств]] (КЕС). Дев'ять держав&nbsp;— Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, Польща, Франція, США, Японія&nbsp;— мають статус спостерігачів.

{{Вікіпосилання
|Тема = Європа
|Родовід=
|Вікісховище= Category:Europe
|Вікіджерела= 
|Вікіцитати= Європа
}}

== Культура ==
{{Main|Культура Європи|Історія європейського мистецтва}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = За ред. [[Кузик Степан Петрович|Кузика С. П.]] |місце = {{comment|Л.|Львів}} |видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]] |рік = 2002 |сторінок = 672 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-603-178-7 |ref = Кузик С. П. }}
* Країни Європи і Північної Америки в 1944–1974 рр. : навч. посіб. – К., 2016. – 740 с. – ISBN 978-617-7092-80-2

== Див. також ==
* [[Кордон між Європою та Азією]]
* [[Список країн Європи за площею]]
{{Земля}}
{{Теми Європи}}
{{Європа}}
{{Регіони світу}}
{{Континенти}}
{{ВП-портали|Європа|Географія}}

{{DEFAULTSORT:Європа}}
[[Категорія:Частини світу]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Континенти]]
[[Категорія:Європа|*]]