Перегляд вихідного коду сторінки Євген Деслав

{{Кінематографіст
| Ім'я = Євген Деслав
| Оригінал імені = Eugene Deslaw
| Фото = Deslaw.jpg
| Ім'я при народженні = Євген Антонович Слабченко
| Дата народження = 8.12.1899
| Місце народження = [[Таганча]], [[Україна]]
| Дата смерті = 10.9.1966
| Місце смерті = [[Ніцца]], [[Франція]]
| Професія = [[режисер]]
| Роки активності = [[1926]] − [[1966]]
| imdb_id = 0221342
}}
'''Євген Деслав''' ({{lang-fr|Eugène Deslaw}}, '''Євген Антонович Слабченко''', [[8 грудня]] [[1899]], [[Таганча]]&nbsp;— [[10 вересня]] [[1966]], [[Ніцца]])&nbsp;— французький та іспанський кінорежисер українського походження, активний діяч українського емігрантського руху, засновник українського [[скаутський рух|скаутського руху]] на Наддніпрянщині. За власним твердженням&nbsp;— родич видатного українського історика, академіка [[Національна академія наук України|ВУАН]] [[Слабченко Михайло Єлисейович|Михайла Слабченка]].

== Біографія ==
Народився [[1899]]&nbsp; (за записом у дипломатичному паспорті&nbsp;— 1898) року в селі [[Таганча]] на Черкащині. Закінчив гімназію у [[Біла Церква|Білій Церкві]], де в травні 1917 року виступив організатором одної з перших [[Скаутинг|скаутських]] дружин у Наддніпрянській Україні (доти був інструктором в російському скаутському гуртку). 1918 року пише підручник «Український Скаутинг», організовує першу дружину скаутів у Києві. З 1918 року скаутські гуртки, які за розпорядженням гетьмана [[Павло Скоропадський|Скоропадського]] було запроваджено при кожній школі, спиралися на статут Білоцерківського бой-скаутського куреня, розроблений Слабченком.

З серпня 1918 Слабченко служить в Головному Штабі Окремого Корпусу [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] в Фастові вартовим старшиною при полковникові [[Василь Тютюнник|Василю Тютюннику]], з поваленням [[Українська Держава|Гетьманату]]&nbsp;— старшиною для доручень при [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]]. В листопаді 1918 року Слабченко бере участь у повстанні Окремого Корпусу [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] проти влади гетьмана [[Павло Скоропадський|Скоропадського]]. В січні 1919 року був призначений [[Директорія Української Народної Республіки|Директорією]] до складу Української дипломатичної місії до [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>{{Cite web |url=http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/chi-buv-jevgen-slabchenko-diplomatom/ |title=Зовнішні справи. Чи був Євген Слабченко дипломатом |accessdate=21 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150427111039/http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/chi-buv-jevgen-slabchenko-diplomatom/ |archivedate=27 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>, а в 1920 році&nbsp;— українським дипломатичним кур'єром у Європі, де й залишився на еміграції після розформування дипмісій [[Українська Народна Республіка|УНР]].<ref>{{Cite web |url=http://uaforeignaffairs.com/ua/blog/usi-blogi/view/article/diplomatichna-istorija-ukrajini-jevgena-slabchenka-kh-1/ |title=«Дипломатична історія України» Євгена Слабченка: «… хай тепер українське суспільство зробить зусилля, щоби її видати» |accessdate=21 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150427111505/http://uaforeignaffairs.com/ua/blog/usi-blogi/view/article/diplomatichna-istorija-ukrajini-jevgena-slabchenka-kh-1/ |archivedate=27 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>

Студіював міжнародне право у [[Прага|Празькому]] і [[Берлін]]ському університетах, а згодом&nbsp;— у паризькій [[Сорбонна|Сорбонні]]. 1925 року змушений був полишити вивчення дипломатії та вступив до Паризької кінотехнічної школи (1925—1926). Однак ця інформація, що подається в більшості енциклопедичних статей про Слабченка, на думку найбільшого знавця творчості Деслава&nbsp;— кінознавця Любомира Госейка, є сфальсифікованою самим Слабченком.

[[Файл:Kino-magazine.jpeg|thumb|right|367px|Допис Євгена Слабченка до журналу «Кіно», 1928&nbsp;р.]]

Працював у галузі кіножурналістики (виступав у 1925—1933&nbsp;роках на сторінках журналу «Кіно»), заснував у Парижі товариство «[[Друзі українського кіно]]» ({{lang-fr|Les amis du cinema ukrainien}}), що сприяло пропаганді українських фільмів за кордоном.

== Фільмографія ==
Створив як кінорежсер стрічки:
* «Марш машин» (1926),
* «Електричні ночі» (1929) та ін.

Був співрежисером кінокартини «Війна дітей», удостоєної 1938&nbsp;року премії [[Національна рада кінокритиків США|Національнаї ради кінокритиків США]] як найкращий іноземний фільм.<ref>{{imdb title|id=0158645|title=«Війна дітей»}}</ref>

У 1939&nbsp;році переїхав до Іспанії, де поставив:

* «Ревеляцію» (1948),
* «Баладу трьох кохань» (1951),
* «Країну чорної землі» (1955),
* «Картини в негативі» (1956),
* «Фантастичну візію» (1957) тощо.

== Пам'ять ==
* «Євген Деслав. Фантастична мандрівка»&nbsp;— документальний фільм (2008, режисер та автор сценар. [[Череватенко Леонід Васильович|Леонід Череватенко]])<ref>{{Cite web |url=http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=849 |title=Ольга Ямборко: «Фантастична мандрівка». Прем'єра відбулася! (Журнал 'Кіно-Театр' 2009) |accessdate=26 травня 2016 |archive-date=24 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160924143757/http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=849 }}</ref>.
* У 2011 році у місті [[Біла Церква]] було засновано Білоцерківський Кінофестиваль Сучасного Експериментального Кіно «Деслав Сінема Фест».
* 9 грудня 2012 року у місті Черкаси було створено [[Підготовчий курінь УПЮ імені Євгена Деслава]].<ref>{{Cite web |url=http://upu.plast.org.ua/news/?newsid=8951 |title=Затверджено підготовчий курінь ім. Євгена Деслава |accessdate=5 січня 2013 |archive-date=25 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160625002313/http://www.upu.plast.org.ua/news/?newsid=8951 }}</ref><ref>[http://plast.patso.net/створено-курінь-ім-євгена-деславасла/ Створено курінь імені Євгена Деслава]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* В [[Біла Церква|Білій Церкві]] існує [[Вулиця Євгена Деслава (Біла Церква)|вулиця Євгена Деслава]]<ref>{{Cite web |url=http://bc-rada.gov.ua/node/5089 |title=Рішення Білоцерківської міської ради Про перейменування вулиць та інших поіменованих об'єктів міста Білої Церкви № 81-07-VІІ від 18 лютого 2016 |accessdate=27 березня 2016 |archive-date=7 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160407070524/http://bc-rada.gov.ua/node/5089 }}</ref>.
* В 2016 році в Білій Церкві було створено Deslaw Cinema Club.

== Джерела та література ==
* ''Мицик Ю. А.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Slabchenko_Y Слабченко Євген] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161221042624/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Slabchenko_Y |date=21 грудня 2016 }} // {{ЕІУ|9|621}}

=== Література ===
* Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. -К.,2010.-С.796.
* {{Біляїв}}
* [http://www.vox.com.ua/data/publ/2007/03/11/ukrainskyi-kinoklub-u-paryzhi.html VOX.com.ua&nbsp;— «Український кіноклуб» у Парижі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927063012/http://www.vox.com.ua/data/publ/2007/03/11/ukrainskyi-kinoklub-u-paryzhi.html |date=27 вересня 2007 }}
* Берест Б. Історія українського кіна. Нью-Йорк, 1962.&nbsp;— С. 84— 186;
* Бучко Р. Забуте ім'я // Новини кіноекрана. 1990. №&nbsp;2&nbsp;— С.18.
* {{imdb name|0221342}}
* [https://redcucumber.kiev.ua/frantsuzskij-avangard-1920-h-s-ukrainskimi-kornyami Французький авангард 1920-х з українським корінням] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190202213903/https://redcucumber.kiev.ua/frantsuzskij-avangard-1920-h-s-ukrainskimi-kornyami |date=2 лютого 2019 }}''(рос.)''
== Посилання == 
*Слабченко Євген Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний  словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6.  Біографічна  частина:  Н–Я] /  Відп.  ред. М.М.  Варварцев. —  К.:  Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.204-207

== Примітки ==
{{reflist}}

{{DEFAULTSORT:Деслав}}
[[Категорія:Українські дипломати]]
[[Категорія:Французькі кінорежисери]]
[[Категорія:Французькі сценаристи]]
[[Категорія:Уродженці Канівського району]]
[[Категорія:Офіцери Армії УНР]]
[[Категорія:Діячі УНР]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]