Черенковський детектор

Черенковський детектор, або детектор черенковського випромінювання, — детектор елементарних частинок, що використовує детектування черенковського випромінювання. Він дозволяє в непрямий спосіб визначати маси частинок і відокремлювати легші частинки (що дають черенковське випромінювання) від важчих (що не випромінюють).

Черенковське випромінювання перетворюється на електричний сигнал за допомогою фотоелектронних помножувачів. Застосовується у фізиці високих енергій, ядерній фізиці та астрофізиці[1].

Частинка, що проходить через речовину зі швидкістю більшою, ніж швидкість світла в даній речовині, випромінює черенковське світло. Можна навести аналогію зі створенням звукового удару, коли літак летить швидше, ніж звукові хвилі переміщаються повітрям. Світло, що виникає при цьому, випромінюється приблизно в напрямку руху частинки в конус, кут якого безпосередньо пов'язаний зі швидкістю частинки формулою

де  — швидкість світла, швидкість частки, а  — показник заломлення середовища.

Черенковський детектор дозволяє отримувати інформацію про швидкість частинки, і якщо відомий імпульс частинки (наприклад, по викривленню траєкторії в магнітному полі), то дає можливість отримати й масу і таким чином ідентифікувати частинку.

Крім використання детекторів в ядерній енергетиці, їх також використовують астрономи для виявлення частинок космічних променів.

Таким чином, цей тип детекторів може дати більше інформації, порівняно, наприклад, зі сцинтиляційними лічильниками.

Примітки ред.

  1. Перкинс Д. Введение в физику высоких энергий. — М., Мир, 1975. — с. 73-75

Посилання ред.

Література ред.

  • Джелли Дж., Черенковское излучение и его применения, пер. с англ., M., 1960.
  • Линденбаум С., Юан Л., Черенковские счетчики // Принципы и методы регистрации элементарных частиц, пер. с англ., M., 1963.
  • Зрелов В. П., Черенковские детекторы и их применение в науке и технике, Сб., M., 1990.