V915 Скорпіона (HR 6392, HD 155603) — помаранчевий гіпергігант змінної зірки в сузір'ї Скорпіона.

V915 Скорпіона
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Скорпіон
Пряме піднесення 17г 14х 27.65508с[1]
Схилення -39° 45′ 59.9378″[1]
Видима зоряна величина (V) 6.22 — 6.64[2]
Характеристики
Спектральний клас K0Ia-0[3]
Тип змінності Невідома[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 46.00[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −0.758[1] мас/р
Схил.: −1.466[1] мас/р
Паралакс (π) 0.5485 ± 0.0525 мас[1]
Відстань 5900 ± 600 св. р.
(1800 ± 200 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−9.0[5]
Фізичні характеристики
Інші позначення
HR 6392, HD 155603, HIP 84322, BD−39°11212
Посилання

Оточення ред.

 
V915 Скорпіона та його супутники були виявлені космічним телескопом Габбл

V915 Скорпіона оточений рідкісною асоціацією OB Moffat 2[6]. Він також оточений оболонкою з пилу та газу, створюючи значний надлишок інфрачервоного випромінювання[7].

V915 Скорпіона класифікується як потрійна зірка. На відстані 15 дюймів розташована зірка Вольфа-Райє WR 85, одна з найяскравіших відомих зірок, але все ще візуально на чотири зоряні величини слабкіша за V915[8]. Компонент C — це зірка класу K 10-ї зоряної величини на відстані 17 дюймів[9]. Також є зірка 14-ї величини на відстані 22 дюйма. Фотометрія та космічний рух показують, що лише V915 та WR 85 лежать на однаковій відстані, тоді як дві інші зірки є об'єктами переднього плану. Припущення щодо яскравості кожної зірки припускають відстань 2600, а прогнозований відрив 0.2[10].

На відстані чотирьох кутових хвилин знаходяться ще два ймовірних члени асоціації, гігант B0 10-ї величини та зірка OB 11-ї величини. Підгонка членів асоціації до головної послідовності дає дуже невизначену відстань 1,8 кпк[6]. Кінематичну відстань було розраховано для бульбашки навколо WR 85 при 2,8 кпк[11]. Відстань до V915 Скорпіона, отримана за мінімального міжзоряного вимирання, становить 7300 пк[7]. Однак зірка значно почервоніла, і це призводить до відстані 2630 пк[10]. Аналіз WR 85 як світлої багатої на водень зірки показує відстань 6600 пк[8]. Паралакс Gaia EDR3 V915 Scorpii передбачає відстань близько 1800, хоча й зі значною кількістю астрометричного шуму. Паралакс для WR 85 є значно надійнішим і передбачає відстань близько 2400 пк.

Змінна ред.

 
Крива блиску для V915 Scorpii, побудована на основі даних Hipparcos

V915 Скорпіона змінюється майже на половину величини, але природа змін невідома[12]. Будь-який період, пов'язаний із варіацією, перевищує 600 днів[13].

Властивості ред.

Відстань до V915 є дуже невизначеною, і її майже не спостерігали протягом останніх 20 років, але її абсолютна зоряна величина постійно визначається між −8 і −9, що робить його надзвичайно яскравим надгігантом[6]. Однак деякі останні публікації дають менш екстремальну болометричну світність приблизно 74,000 L.

Див. також ред.

Прмітки ред.

  1. а б в г д Шаблон:Cite Gaia EDR3
  2. а б Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/GCVS. Originally Published in: 2009yCat....102025S. 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
  3. Keenan, Philip C.; McNeil, Raymond C. (1989). The Perkins catalog of revised MK types for the cooler stars. Astrophysical Journal Supplement Series. 71: 245. Bibcode:1989ApJS...71..245K. doi:10.1086/191373.
  4. Barbier-Brossat, M.; Petit, M.; Figon, P. (1994). Third bibliographic catalogue of stellar radial velocities (Text in French). Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 108: 603. Bibcode:1994A&AS..108..603B.
  5. Stickland, D. J. (1985). IRAS observations of the cool galactic hypergiants. The Observatory. 105: 229. Bibcode:1985Obs...105..229S.
  6. а б в Moffat, A. F. J.; Fitzgerald, M. P. (1977). Some very luminous supergiants associated with compact groups of luminous OB stars. Astronomy and Astrophysics. 54: 263. Bibcode:1977A&A....54..263M.
  7. а б Odenwald, S. F. (1986). An IRAS survey of IR excesses in G-type stars. Astrophysical Journal. 307: 711. Bibcode:1986ApJ...307..711O. doi:10.1086/164456.
  8. а б Hamann, W.-R.; Gräfener, G.; Liermann, A. (2006). The Galactic WN stars. Spectral analyses with line-blanketed model atmospheres versus stellar evolution models with and without rotation. Astronomy and Astrophysics. 457 (3): 1015. arXiv:astro-ph/0608078. Bibcode:2006A&A...457.1015H. doi:10.1051/0004-6361:20065052.
  9. Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920.
  10. а б Andrews, J. P. (1977). HR 6392 - A double star with very high luminosities. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 178 (2): 131—136. Bibcode:1977MNRAS.178..131A. doi:10.1093/mnras/178.2.131.
  11. Vasquez, J.; Cappa, C.; McClure-Griffiths, N. M. (2005). An HI interstellar bubble surrounding WR85 and RCW118. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 362 (2): 681—688. arXiv:astro-ph/0507481. Bibcode:2005MNRAS.362..681V. doi:10.1111/j.1365-2966.2005.09349.x.
  12. Dean, J. F. (1980). BVRI Photometry of the Superluminous Supergiants HR 5171 and HR 6392. Information Bulletin on Variable Stars. 1796: 1. Bibcode:1980IBVS.1796....1D.
  13. ESA (1997). The HIPPARCOS and TYCHO catalogues. Astrometric and photometric star catalogues derived from the ESA HIPPARCOS Space Astrometry Mission. The Hipparcos and Tycho Catalogues. Astrometric and Photometric Star Catalogues Derived from the ESA Hipparcos Space Astrometry Mission. 1200. Bibcode:1997ESASP1200.....E.