USS Wyoming (BB-32)
«Вайомінг» (англ. USS Wyoming (BB-32) — американський лінійний корабель (дредноут), головний у своєму типі та третій корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Вайомінг.
| «Вайомінг» | ||
|---|---|---|
| USS Wyoming (BB-32) | ||
 | ||
| Лінійний корабель «Вайомінг». 1912-1913 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінійний корабель типу «Вайомінг» | |
| Держава прапора |  США
| |
| На честь | третій корабель флоту «Вайомінг», названий на честь штату Вайомінг | |
| Корабельня |  William Cramp and Sons, Філадельфія
| |
| Закладено | 9 лютого 1910 | |
| Спущено на воду | 25 травня 1911 | |
| Введено в експлуатацію | 25 вересня 1912 | |
| На службі | 1912–1947 | |
| Статус | 1 серпня 1947 року виведений зі складу флоту та 30 жовтня 1947 року проданий на брухт | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1912: 26 000 т (стандартна) 27 680 т (повна) 1927: 26 500 т (стандартна) 31 000 т (повна) | |
| Довжина | 171 м (загальна) | |
| Ширина | 28,42 м | |
| Осадка | 8,69 м | |
| Бронювання | Головний пояс: 127—279 мм Палуба: 38–64 мм Башти головного калібру: 279 мм Барбети: 102—254 мм Бойова рубка: 292 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 1912: 12 водотрубних котлів Babcock & Wilcox 2 парових турбіни Parsons 1927: 4 водотрубних котли White-Forster 2 парових турбіни Parsons | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 28 000 к.с. (20 880 кВт) | |
| Швидкість | 20,5 вузел (38 км/год) | |
| Автономність плавання | 8 000 морських миль (15 000 км) при швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Екіпаж | 1 063 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1912: 12 (6 × 2) × 305-мм гармат 12"/50 21 × 127-мм гармата 5"/51 4 × 47-мм гармати QF 3-pounder Hotchkiss 1927: 12 (6 × 2) × 305-мм гармат 12"/50 16 × 127-мм гармата 5"/51 2 × 76-мм універсальні гармати 3"/50 2 × 47-мм гармати QF 3-pounder 1944: 10 × 127-мм корабельних гармат Mark 12 5"/38 4 × 76-мм універсальні гармати 3"/50 4 × 47-мм гармати QF 3-pounder 2 × ПУ Mk 17 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 × 533-мм торпедних апарати (до 1927) | |
| Зенітне озброєння | 1944: 6 (3 × 2) × 40-мм автоматичних гармат Bofors L60 4 (2 × 2) × 20-мм автоматичних гармати «Ерлікон» | |
| Авіація | 3 гідролітаки Vought VE-7 (1927—1932) | |
«Вайомінг» був закладений 9 лютого 1910 року на верфі компанії William Cramp and Sons у Філадельфії. 25 травня 1911 року він був спущений на воду, а 25 вересня 1912 року увійшов до складу ВМС США.
Історія служби ред.
З початку служби лінкор здійснював регулярні походи і навчання в Карибському затоці і біля східного узбережжя США. З 26 жовтня 1913 року по 7 січня 1914 року здійснив похід до Середземного моря, відвідавши Ла-Валлетту, Неаполь і Вільфранш. Весною 1914 року перебував разом з іншими лінкорами «Юта» та «Делавер» у бойовому поході до берегів Мексики, брав участь в окупації Веракрусу.
6 квітня 1917 року США оголосили війну Німецькій імперії. «Делавер» брав участь у навчаннях з бойової підготовки у 1917 році, перш ніж перейти через Атлантику з 9-ю дивізією лінкорів. 25 листопада дивізія, до складу якої входили «Флорида», «Нью-Йорк», «Вайомінг» та «Делавер», вийшла від берегів США у європейські води для посилення Великого флоту Великої Британії в Північному морі. Після прибуття в Скапа-Флоу 9-та дивізія лінкорів стала 6-ю бойовою ескадрою Великого флоту.
Лінкор брав участь у спільних діях Королівського та американського флотів, утім зустрінутися у бою з противником «Вайомінгу» не вдалося. 25 грудня 1918 року він повернувся в США.
У 1919 році корабель був переобладнаний. У 1920 році вийшов у похід до узбережжя Чилі і Перу. У 1924 році здійснив ще один похід у Європу. У 1926 році перебував на Тихому океані, брав участь у навчаннях. Після модернізації 1926—1927 рр. лінкор увійшов до складу Резервного флоту, ставши його флагманським кораблем.
На початку 1930-х років відповідно до Лондонського морського договору, «Вайомінг» був частково роззброєний і переобладнаний у навчальний артилерійський корабель для підготовки майбутніх офіцерів ВМС і резервістів і отримав бортовий номер AG-17.
Після вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну «Вайомінг» виконувала свої звичайні обов'язки, починаючи з лютого 1942 року, як навчальний корабель для вогневої підготовки екіпажів бойових кораблів Атлантичного флоту. Корабель, що постійно перебував поблизу Чесапікської бухти, приніс їй прізвисько «Чесапік-рейдер». «Вайомінг» був у безперервному процесі підготовки артилеристів і зенітників флоту, навчаючи тисячі фахівців стрільбі від 12,7-мм кулеметів до 127-мм гармат середнього калібру для американського флоту, що швидко розростався. На початку війни Військово-морський флот розглядав можливість повернення «Вайомінга» до конфігурації лінкора, але потім цей план був скасований.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ Склад 9-ї дивізії лінкорів: «Нью-Йорк», «Вайомінг», «Флорида» та «Делавер»
- Джерела
Посилання ред.
- USS Wyoming (BB 32) [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- BB-32 USS WYOMING [Архівовано 13 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- USS Wyoming (BB 32)(англ.)
- World War I: USS Wyoming (BB-32) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- USS Wyoming (1911) [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Wyoming (BB-32) |
- Breyer, Siegfried (1973), Battleships and Battle Cruisers 1905—1970, New York City, New York: Doubleday and Company, ISBN 0-385-07247-3
- Gardiner, Robert & Chesneau, Roger, eds. (1980). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-913-9.
- Jones, Jerry W. (1998). United States Battleship Operations in World War One. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-411-3.