U-464
| U-464 | ||
|---|---|---|
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 20 грудня 1941 року | |
| Виведений зі складу флоту | 16 травня 1942 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Підводний човен забезпечення | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 6,2 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 240 м | |
| Екіпаж | 53 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 9,4 м | |
| Висота | 11,7 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 6,5 м | |
| Водотоннажність надводна | 1668 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна 37-мм та одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 торпеди | |
U-464 — німецький підводний човен типу XIV часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Werke AG» у місті Кіль 18 березня 1941 року під заводським номером 295, спущений на воду 20 грудня 1941 року, 30 квітня 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також перебував у складі 10-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Отто Гармс.
Човен зробив 1 похід із забезпечення бойових підводних човнів.
Потоплений 20 серпня 1942 року у Північній Атлантиці південно-східніше Ісландії (61°25′ пн. ш. 14°40′ зх. д. / 61.417° пн. ш. 14.667° зх. д.) американським літаючим човном «Каталіна». 2 члени екіпажу загинули, 52 врятовані[2].
Див. також ред.
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |