U-1020
U-1020 — німецький підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 30 квітня 1943 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 22 березня 1944 року, а 17 травня 1944 року корабель увійшов до складу 31-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[2]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее резерву Отто Еберляйн.
| U-1020 | ||
|---|---|---|
 | ||
| U-995, однотипний з U-1020 | ||
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Спуск на воду | 22 березня 1944 року | |
| Виведений зі складу флоту | 17 травня 1944 року | |
| Сучасний статус | Після 9 січня 1945 року зник безвісти у Північному морі, ймовірно підірвався на британській міні східніше Данді[1] | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | Blohm + Voss, Гамбург | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 250 м | |
| Автономність плавання | 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна) 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна) | |
| Екіпаж | 46 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 759 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
Історія служби ред.
U-1020 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 31-ї навчальної та з 14 листопада 1944 року — після завершення підготовки — в 11-й бойовій флотилії ПЧ Крігсмаріне. З листопада 1944 по січень 1945 року човен здійснив один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля.
9 січня 1945 року підірвався на британському мінному полі SN 17 в Північному морі східніше Данді. Всі 52 члени екіпажу загинули. Рештки човна були знайдені у вересні 2007 року.[2]
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- Джерела
Джерела ред.
Література ред.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання ред.
- Type VIIC/41 [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- U-1020 [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Немецкие подводные лодки VII серии
56°32′07″ пн. ш. 1°18′07″ зх. д. / 56.53528° пн. ш. 1.30194° зх. д.Координати: 56°32′07″ пн. ш. 1°18′07″ зх. д. / 56.53528° пн. ш. 1.30194° зх. д.