Trypocopris vernalis
Імаго Trypocopris vernalis (Латвія)
Імаго Trypocopris vernalis (Латвія)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Scarabaeoidea
Родина: Geotrupidae
Підродина: Geotrupinae
Рід: Trypocopris
Вид: T. vernalis
(Linnaeus, 1758)
Trypocopris vernalis
Синоніми
Geotrupes vernalis
Посилання
Вікісховище: Trypocopris vernalis

Trypocopris vernalis — вид гнойовиків родини Geotrupidae, поширений у Європі.

Опис ред.

Середнього розміру жук, 1,4-2 см у довжину. Тіло темне, металічно блискуче, чорно-синє або яскраво-зелене, часто з мідним відблиском. На антенах булава проста, пластинчаста, матова.

Основа передньоспинки з бортиком, перерваним поблизу бічних країв. Голені задніх ніг з 2 шпорами на верхівці. Задні стегна самців по краю з зазублинами[1].

Спосіб життя ред.

Вид пов'язаний з неморальними лісами. Живиться мертвою органічною речовиною, переважно фекаліями травоїдних ссавців. У мішаних лісах Польщі імаго трапляються з травня до жовтня, з піком чисельності в липні. Переважно мешкають на вирубках та в молодому лісі, хоча певне збільшення частоти виявлено в лісах старших за 80 років[2].

 
Trypocopris vernalis на піщаних ґрунтах (Катюжанський заказник, Україна)

У запасеному жуками гної разом з їхніми личинками мешкають симбіотичні нематоди з родини Diplogasteridae[en] (Diplogaster[en], Rhabdilisта інші)[3].

Ареал ред.

Trypocopris vernalis поширений у Західній та Східній Європі, на схід до Удмуртії, окремі знахідки відомі з Башкортостану[4]. Відсутній на півдні Піренейського та Апеннінського півостровів, на півночі Скандинавського півострова та Фінляндії. Окремі згадки відомі з Малої Азії[5]. В Україні вид поширений переважно на заході й півночі: у Винницькій, Волинській, Житомирській., Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Тернопільській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях[6].

У голоценових шарах середнього Передуралля (Пермський край) виявлено надкрило цього виду. Більшість залишків ссавців у ньому мають вік 3000-2500 років тому, проте дослідники припускають його пізніше занесення в ґрунт 300 років тому. Ця знахідка свідчить про ширший ареал цього виду в нещодавньому минулому[4].

Охорона ред.

Внесений у регіональні Червоні книги Чувашії, Воронезької, Московської та Смоленської області РФ[7].

Примітки ред.

  1. Е.Л. Гурьева, О.Л. Крыжановский (1965). Г.Я.Бей-Биенко (ред.). Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Т. 2. Жесткокрылые и веерокрылые, № 89. Москва - Ленинград: Наука. с. 197. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.(рос.)
  2. Marczak, D. (2013). Habitat selection by two species of dung beetle, Anoplotrupes stercorosus (Scriba) and Trypocopris vernalis (L.) (Coleoptera: Geotrupidae), changes with stand age in a fresh pine forest. For. Res. Pap. 2013, 74, 227—232(англ.)
  3. Kuhne, R. (1996). Relations between free-living nematodes and dung-burying Geotrupes spp.(Coleoptera: Geotrupini). Fundamental and Applied Nematology, 19(3), 263-272(англ.)
  4. а б Zinovyev, E.V., Izvarin, E.P., Ivanov, A.V., Ulitko, A.I. Occurrence of the dung beetle Trypocopris vernalis (Linnaeus, 1758) (Coleoptera, Geotrupidae) in Late Holocene eagle-owl pellets in the Middle Urals (Kungur forest-steppe area). Euroasian Entomol. J., 2014, vol. 13, no. 1, pp. 11–14(рос.)(англ.)
  5. Jarmusz, M., & Bajerlein, D. (2015). Anoplotrupes stercorosus (Scr.) and Trypocopris vernalis (L.)(Coleoptera: Geotrupidae) visiting exposed pig carrion in forests of Central Europe: Seasonality, habitat preferences and influence of smell of decay on their abundances. Entomol. Gen, 35, 213-228(англ.)
  6. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
  7. Trypocopris vernalis (Linne, 1758). ООПТ России(рос.)

Джерела ред.