The Crystal Ship (укр. Кришталевий корабель) — пісня каліфорнійського гурту «The Doors» з їхнього дебютного однойменного альбому. Вона була видана на стороні Б синглу «Light My Fire» навесні 1967 року.

The Crystal Ship
Сингл гурту The Doors
з альбому The Doors
Випущений квітень 1967
Формат платівка 7"
Записаний серпень 1966
Жанр Психоделічний рок
Мова англійська
Композитор The Doors
Тривалість 2:30
Лейбл Elektra
Продюсер Пол Ротшильд
Хронологія синглів гурту The Doors
Попередній
←
Break On Through (To the Other Side)
(1967)
People Are Strange
(1967)
Наступний
→

Інформація ред.

Згідно зі словами Джона Денсмора, колишнього барабанщика «Doors», ця пісня була присвячена колишній дівчині Моррсона Мері Вербелоу (Mary Werbelow).[1]

The Crystal Ship вважається однією з найсильніших поетичних робіт Моррісона, де він звертається до маловідомої кельтської легендою, згідно з якою ірландський герой Коннла (Connl) був винесений богинею в «земний рай за межами моря» на чарівному кораблі, що належав божеству на ім'я Мананнан (Manannan). Кришталевий корабель управлявся силою думки і міг переміщатися як по воді, так і по повітрю.

Однак було висловлено інше припущення, що натхнення для The Crystal Ship Джим взяв від образу нічної ілюмінації нафтової вежі Холлі (Platform Holly), розташованої коло узбережжя Санта-Барбари, яка схожа на кришталевий корабель - і Моррісон був натхненний її виглядом який він одного разу побачив на пляжі вночі.

Кавери ред.

Серед виконавців зробивших кавер-версії пісні були Duran Duran, Nicole Atkins, Chris Whitley, George Winston, Nevermore.

На своїх концертах The Crystal Ship грали Патті Сміт, Tangerine Dream, та The Smashing Pumpkins.

Факти ред.

  • Згідно з біографією «Ніхто не виходить звідси живим» (англ. No One Here Gets Out Alive), саме ця композиція призначалася для довгих інструментальних імпровізацій. Від цього рішення відмовилися на користь композиції «Light My Fire».

Примітки ред.

  1. Farley, Robert (25 вересня 2005). Mary and the lyrics. Tampa Bay Times. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 6 жовтня 2012. 

Посилання ред.