Sz (диграф)
Sz — диграф латиниці, що використовується в ортографії польської, кашубської та угорської мов, а також у системі романізації китайської мови Вейда–Джайлза та офіційній романізації кантонської мови в Гонконгу.
Польська мова ред.
У польській ортографії sz позначає глухий ретрофлексний фрикативний /ʂ/. В інших слов'янських мовах зазвичай відповідає š або ш.
Sz не слід плутати з ś, літерою що позначає «м'яку ш», тобто глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний /ɕ/.
Приклади sz ред.
ⓘ (область)
ⓘ (плащ)
ⓘ (Томаш)
Порівняно з ś:
ⓘ (свічка)
ⓘ (йти)
ⓘ (серпень)
Кашубська мова ред.
У кашубській мові диграф sz позначає глухий заясенний фрикативний /ʃ/, ідентичний українській літері «Ш».
Приклади ред.
- szãtopiérz = кажан
- szczawa = щавель
- szczãka = щелепа
- szczëka = щука
- szerszéń = шершень
Угорська мова ред.
Sz — тридцять друга літера угорської абетки. Вона позначає звук /s/ і називається «esz» /ɛs/.
Вживання літер s і sz в угорській мові майже протилежне польській. В угорській мові літера s позначає звук /ʃ/.
Приклади ред.
- szabó = кравець
- szép = красивий
- szikla = камінь
- szőke = блондин
- szülők = батьки
- szusi = суші
- Olaszország = Італія