Ковила

рід рослин
(Перенаправлено з Stipa)

Ковила́ (Stipa) — рід однодольних рослин родини тонконогових, що налічує, за різними класифікаціями, від майже 150 до понад 300 видів ксерофітних трав, що ростуть переважно у помірних і субтропічних регіонах Євразії, Північної й Південної Америк, півночі сходу та півдня Африки[1][2].

Ковила
Ковила, Балка Осипова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба: Stipodae
Триба: Stipeae
Рід: Ковила (Stipa)
L., 1753
Види

Понад 300, див. Список видів роду Ковила

Вікісховище: Stipa
Ковиловий степ на фоні байрачного лісу, Запорізька область
Ковила на території заповідника «Стрільцівський степ», Луганська область

Опис ред.

Більшість видів ковили багаторічні, декілька видів — однорічні. Ці трави мають коротке кореневище, що іноді випускає дуже великий пучок жорсткого листя, згорнутого часто в трубку і схожого на дріт. Суцвіття волотисте, колоски містять по одній квітці, покривних лусок 2, зовнішня квіткова переходить в довгий, здебільшого перегнутий коліном і біля основи скручений остюк, який щільно охоплює плід (зернівка) до її достигання. Як ксерофіт ковила оселяється на степових луках, на сухих відкритих горбах, на скелях і кам'янистих розсипах.

Поширення в Україні ред.

Такі види як ковила пірчаста, довгий остюк якої вкритий м'якими волосками, і тирса або волосиста ковила, остюк якої голий, розповсюджені на залишках степових ділянок Південної Європи, включно з Україною. Загалом на території України зустрічаються 27 видів роду Ковила:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Дідух, Я. П.; Ромащенко, К. Ю.; Футорна, О. А. (28 лютого 2016), Eтапи еволюції роду stipa і формування степів, Український ботанічний журнал, 73 (1): 21—32, doi:10.15407/ukrbotj73.01.021, процитовано 24 березня 2023
  2. Stipa L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 25 Липня 2021. Процитовано 25.07.2021.

Посилання ред.