Stigmaria
Stigmaria (укр. Стигмарія) — форма таксону для звичайних скам'янілостей, знайдених у кам'яновугільних породах.[1] Вони являють собою підземні кореневі структури деревовидних лікофітів, таких як сигілярія та лепідодендрон. Ці дерева болотного лісу виростали до 50 метрів і були закріплені розгалуженою мережею розгалужених підземних структур з прикріпленими до них «корінцями». Аналіз морфології та анатомії цих стигматичних систем дозволяє припустити, що вони були пагоноподібними, тому їх називають кореневищами або ризофорами. Кореневища стигмарій зазвичай вкриті спіральним візерунком круглих рубців, до яких прикріплювалися «корінці». Оскільки системи стигмарій схожі на пагони, ці «корінці» можуть бути видозміненими листками, пристосованими до виконання функції коренів. Однак деякі палеонтологи стверджують, що «корінці» були справжніми коренями, зі складною розгалуженою структурою і кореневими волосками, які можна порівняти з коренями найближчих живих родичів лепідодендрона — плаунів (рід Isoetes).[2]
| Stigmaria | |
|---|---|
| |
| Stigmaria, викопне кореневище лікопсису. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клас: | Lycopodiopsida |
| Порядок: | †Lepidodendrales |
| Рід: | †Stigmaria Адольф Теодор Броньяр |
 Вікісховище: Stigmaria
| |
Примітки
ред.- ↑ Rothwell, GW; Erwin, DM (1985). The rhizophore apex of Paurodendron: implications for homologies among the rooting organs of Lycopsida. American Journal of Botany. 72: 86—98. doi:10.2307/2443571. JSTOR 2443571.
- ↑ Hetherington, AJ; Berry, CM; Dolan, Liam (14 червня 2016). Networks of highly branched stigmarian rootlets developed on the first giant trees (PDF). PNAS. 113 (24): 6695—6700. doi:10.1073/pnas.1514427113. PMC 4914198. PMID 27226309. Процитовано 15 лютого 2017.