Sphenocoelus
рід викопних ссавців
Sphenocoelus — вимерлий рід бронтотерій, ендемічний для Північної Америки в середньому еоцені 46.2—40.4 млн років тому[1]. Скам'янілості були знайдені лише в південному Вайомінгу та східній Юті.
Sphenocoelus Період існування: середній еоцен
| |
---|---|
скам'янілість | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
Родина: | †Brontotheriidae |
Рід: | †Sphenocoelus Osborn, 1895 |
Вікісховище: Sphenocoelus |
У житті він був би схожий на безрогого носорога, з яким був у далекому спорідненості. Однак він був меншим за сучасних носорогів, висотою в плечах приблизно 1.2 метри, і мав набагато довшу голову. Його зуби були пристосовані до поїдання м'якої рослинності, наприклад лісового листя. Як і інші бронтотери, у нього було чотири пальці на передніх лапах і три на задніх, і тварина навряд чи вміло швидко бігати[2].
Види ред.
- S. blairi
- S. bridgeri
- S. harundivoras
- S. hyognathus (syn. Dolichorhinus longiceps, Telmatotherium cornutum)
- S. intermedius (syn. Dolichorhinus fluminalis, D. heterodon, Mesatirhinus superior)
- S. uintensis.
Примітки ред.
- ↑ Sphenocoelus at fossilworks
- ↑ Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. XXX. ISBN 1-84028-152-9.