Трав'янка реюньйонська
| Трав'янка реюньйонська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець реюньойнської трав'янки
 Самиця реюньойнської трав'янки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Saxicola tectes (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa tectes | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трав'я́нка реюньйонська[2] (Saxicola tectes) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Реюньйону.
Таксономія
ред.
Реюньйонська трав'янка входить до надвиду чорноголової трав'янки, а її найближчим родичем є мадагаскарська трав'янка. Реюньойнська трав'янка відділилася від інших видів приблизно 2-2,5 мільойнів років тому, в пізньому пліоцені[4][5].
Опис
ред.У самців верхня частина тіла переважно чорна, нижня частина тіла переважно біла. Над очима білі "брови" (іноді вони відсутні), на горлі "напівкомір", на крилах білі плями, на грудях оранжева пляма. У самиць верхня частина тіла більш коричнева, нижня частина тіла більш охриста, плями на крилах відсутні. Біле горло і білі "брови" є найбльш помітними зовнішиніми ознаками, за якими можна відрізнити реюньйонську трав'янку від африканської трав'янки, у якої голова повністю чорна.
Поширення і екологія
ред.Реюньйонські трав'янки є ендеміками острова Реюньйон в групі Маскаренських островів. Вони живуть в лісах, чагарникових заростях, на плантаціях і чсадах по всьому острову. Живляться комахами.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція реюньйонських трав'янок становить від 100 до 500 тисяч птахів. Це досить поширений вид в межах свого ареалу.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Saxicola tectes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Woog, F., Wink, M., Rastegar-Pouyani, E., Gonzalez, J., & Helm, B. (2008). Distinct taxonomic position of the Madagascar stonechat (Saxicola torquatus sibilla) revealed by nucleotide sequences of mitochondrial DNA. J. Ornithol. 149: 423–430. Full text
- ↑ Wink, M.; Sauer-Gürth, H. & Gwinner, E. (2002): Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting. British Birds 95: 349-355. PDF fulltext
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |