Salix laevigata — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).

Salix laevigata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид:
S. laevigata
Біноміальна назва
Salix laevigata
Bebb

Морфологічна характеристика ред.

 

Це дерево 2–15 метри. Гілки від гнучких до дуже крихких біля основи, від сіро-коричневих до жовто-коричневих, голі або ворсинчасті; гілочки жовто-бурі чи червоно-бурі, голі, густо ворсинчасті, оксамитові або волосисті, вузли волосисті. Листки на ніжках 3.5–18 мм: найбільша листкова пластина ременеподібна, вузько видовжена, вузько-еліптична, ланцетоподібна або обернено-яйцювата, 53–190 × 11–35 мм; краї городчасті, цільні або тонко-пилчасті; верхівка загострена, гостра чи хвостата; адаксіальна (верх) поверхня гола чи запушена, волоски розповсюджені, білі та/або залозисті; адаксіальна — сильно чи злегка блискуча гола чи запушена; молода пластинка гола чи помірно щільна, довго-шовковиста до ворсистої абаксіально, волоски білі та/або залозисті. Сережки: тичинкові 31–83 × 7–13 мм; маточкові 28–79 × 6–11 мм. Коробочка 3–5.5 мм[1].

Середовище проживання ред.

США і Мексика: Аризона, Каліфорнія, Північно-Західна Мексика, Невада, Нью-Мексико, Орегон, Юта[2]. Населяє прибережні ліси вздовж струмків, ділянки просочування, джерела, сублужні або солонуваті береги озер, каньйони, канави; 0–2200 метрів[1].

Використання ред.

Дерево збирають із дикої природи для місцевого використання як їжу, ліки та джерело матеріалів. Іноді його вирощують як декоративну рослину[3].

Примітки ред.

  1. а б Salix laevigata. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 27.02.2023.
  2. Salix laevigata. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 27.02.2023.
  3. Salix laevigata. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 27.02.2023.