Sagar Samrat
Sagar Samrat – самопідіймальна бурова установка, перша установка такого типу в Індії.
| Історія | |
|---|---|
| Назва: | Sagar Samrat |
| Власник: | ONGC |
| Замовлений: | 1971 |
| Будівник: | Mitsubishi Heavy Industry Hiroshima Machinery Works, Хіросіма, Японія |
| Завершений: | 1973 |
| Ідентифікатор: | IMO 8754750 |
| Статус: | мобільна нафтова платформа |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Самопідіймальна бурова установка |
| Тоннаж: | |
| Довжина: | 77 |
| Ширина: | 39 |
У 1971-му державна Oil and Natural Gas Corporation (ONGC) замовила свою першу морську бурову установку, яку завершили в 1973-му на японській верфі Mitsubishi Heavy Industry Hiroshima Machinery Works. За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відносилось до самопідіймальних (jack-up) та належало до типу типу Mercury, проектантом якого була компанія Offshore International із Х’юстона (штат Техас).[1]
У травні 1973-му «Sagar Samrat» прибула до Індії і по досягненню готовності узялась за розвідувальну кампанію у нафтогазоносному басейні Мумбай. Вже у 1974-му друга споруджена свердловина дозволила виявити родовище Мумбай-Хай, яке станом на початок 2020-х залишається найбільшим індійським нафтовим родовищем.
Також відомо, що в 1979-му «Sagar Samrat» виявила перші ознаки вуглеводнів на родовищі Північне Тапті (добурити свердловину не вдалось через аномально високий пластовий тиск), спорудила три свердловини на родовищі Південне Тапті (одна з них виявила газ) та розпочала спорудження першої свердловини на родовищі Середнє Тапті. При цьому на 1980-й планувалось буріння двох свердловин у басейні Кач.[2]
«Sagar Samrat» використовували як бурову установку майже чотири десятки років, при цьому вона спорудила 125 свердловин та здійснила 14 значних відкриттів.
В 2011-му «Sagar Samrat» вирішили переобладнати у мобільну видобувну платформу, яка повинна забезпечувати розробку дрібних родовищ із запасами, що недостатні для встановлення стаціонарних споруд. Через певні проблеми процес модернізації затягнувся на багато років, проте у 2022-му «Sagar Samrat» нарешті доправили до Індії на судні для транспортування негабаритних вантажів і встановили у басейні Мумбай поряд із платформою для розміщення фонтанних арматур родовища WO-16, в районі з глибиною моря 76 метрів. На «Sagar Samrat» тепер розміщене виробниче обладнання (для сепарації нафти, газу та води, осушки та компремування газу, факельна система та інше), а також облаштований житловий блок. По завершенні розробки кластера WO-16 (первісний проектний строк визначений у 6 років) платформу планують перемістити на інше родовище.[3][4][5]
Примітки
ред.- ↑ BalticShipping.com. BalticShipping.com. www.balticshipping.com (англ.). Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ Indian Offshore Petroleum Developments. № 1979NEWDE22521_e. 1979 December 10, 00:00 (Monday). Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ Sagar Samrat, ONGC-Commissioning & PGTR – UPCEM Engineering & Consultancy Pvt Ltd (амер.). Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ ONGC's 'Sagar Samrat' starts oil, gas output in Arabian Sea. The Economic Times. 3 січня 2023. ISSN 0013-0389. Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ Oddone, Cristina (24 серпня 2012). Schrum, Lynne ed (2010) Considerations on technology and teachers ISTE & Eurospan (London) isbn 978-1-56484-273-2 237 pp £28.50http://www.iste.org/store/product.aspx?ID=2113&utm_source=Digital%2BCatalog&utm_medium=Digital%2BCatalog&utm_campaign=SS12%2BDig. British Journal of Educational Technology. Т. 43, № 5. с. E150—E151. doi:10.1111/j.1467-8535.2012.01369_9.x. ISSN 0007-1013. Процитовано 25 серпня 2023.