Quercus tarokoensis — вид рослин з родини букових (Fagaceae), ендемік східного Тайваню.

Quercus tarokoensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид:
Q. tarokoensis
Біноміальна назва
Quercus tarokoensis
Hayata, 1918[1]

Опис ред.

Це зазвичай кущ, але досягає 12 метрів заввишки. Кора від червонуватого до сіро-коричневого забарвлення. Гілочки стрункі, спершу сіро-коричневі запушені, стають голими, з буруватими сочевицями. Листки вічнозелені, вузькоовальні, шкірясті, 2–4 × 1.5–2.8 см; верхівка гостра до злегка загострена; основа більш-менш серцеподібна; край зубчастий на верхівкових 1/2–2/3; обидва боки безволосі, але іноді є зірчасті волоски вздовж середньої жилки зверху та знизу; ніжка коричнево вовниста, 3–5 мм. Період цвітіння: червень — липень. Жолуді яйцюваті або вузько-яйцюваті, 14–18 мм завдовжки й 8–10 мм ушир; чашечка вкриває від 1/4 до 1/2 горіха, у діаметрі 7 мм, заввишки 10–12 мм; дозрівають другого року у червні[2].

Середовище проживання ред.

Ендемік східного Тайваню. Росте на висотах від 400 до 1300 метрів на вапняних ґрунтах крутих схилів у вічнозелених лісах[3][2].

Примітки ред.

  1. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
  2. а б Oaks of the World. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
  3. Carrero C. & Strijk J.S. (2020). Quercus tarokoensis. The IUCN. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13.01.2020. (англ.)