Дуб болотяний

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
—	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Букові (Fagaceae)
Рід:	Дуб (Quercus)
Вид:	Дуб болотяний

Біноміальна назва

Quercus palustris
Münchh., 1770

Посилання

Вікісховище:	Quercus palustris
Віківиди:	Quercus palustris
EOL:	1151382
IPNI:	359933-1
ITIS:	19281
МСОП:	194215
NCBI:	73152

Дуб болотяний^[1], дуб болотний^[2] (Quercus palustris) — вид рослин з родини букові (Fagaceae); поширений у Канаді й США. Етимологія: лат. palūstris — «болотний».

Опис ред.

Це велике дерево, яке зазвичай досягає 25 м у висоту, відоме невеликими відмерлими гілками (шпильками), що зберігаються на стовбурі й виразними, спрямованими вниз нижніми гілками^[3]. Крона конічна. Кора гладка, дрібно посічена, сіро-коричнева срібляста. Верхні гілки висхідні. Гілочки стрункі, червоно-коричневі, стають сірими, гострі; бруньки коричневі, конічні, загострені. Листки 7.5–13 × 5–10 см; верхівка тупа або гостра; основа клиноподібна; 2–3 пари загострених часточок, які в середині листка найбільші; блискуче зелені зверху й блідіші знизу зі світло-коричневими пучками волосків у пазухах жилок; ніжки листків стрункі, голі, 3–5 см завдовжки. Жолудь завдовжки 1.2 см, завширшки 1.5 см, округлої форми, часто смугастий; один або кілька разом; на короткій ніжці^[4].

Середовище проживання ред.

Поширений на півдні Онтаріо (Канада) й північно-центральній і східній частинах США; культивується в Європі^[5]^[6]^[7].

Росте на погано дренованих, кислих глинистих ґрунтах вздовж річок, в низовинах і на льодовикових тилях; висота: 0–350 м. Цей вид переносить періодичні затоплення в період спокою. Утворює чисті зарості на вологих ділянках і є звичайним компонентом листяних лісів, поряд з такими видами, як Liquidambar styraciflua, Q. alba, Ulmus americana, Acer rubrum^[3].

Використання ред.

Широко висаджують як декоративне тіньове дерево як у Північній Америці, так і в Європі. Q. palustris є толерантним до міських умов, таких як потрапляння дорожньої солі, а його неглибока коренева система дозволяє легко пересаджувати. Деревина вважається низької якості, однак її можна використовувати у будівництві й для палива^[3].

Загрози ред.

Вид чутливий до Ceratocytis fagacearum інших поширених шкідників та збудників. Однак жодних повідомлень про широке скорочення популяції немає, отже це не становить серйозної загрози. Головною загрозою для Q. palustris є зміни клімату^[3].