Quercus incana
| Quercus incana | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus incana Bartram, 1791[1] | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus incana — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік південного сходу США.
Опис ред.
Це листопадний кущ або дерево, висотою до 10 м. Стовбур вузький (майже 12–25 см в діаметрі). Кора чорнувата, шорстка, сильно борозниста, розбита на квадратні пластини. Гілочки коричнево-запушені. Листки 5–10 × 1.2–2.5 см, від вузько-овальних до еліптичних, шкірясті, товсті, цілі; основа округла або послаблена; верхівка округла з коротким зубом; верх блискучий синьо-зелений; низ сіро-зелено-запушений; листя на молодих гілочках має зубчастий край; ніжка листка 2–8 см, запушена. Цвіте навесні. Жолуді сидячі, дворічні; горіх від яйцюватого (рідше майже кулястий) до широко еліпсоїдного, 10–17 × 10–16 мм, зрідка смугастий, гладкий; чашечка від блюдцеподібної до чашоподібної форми, заввишки 4.5–8 мм і 10–18 мм завширшки, укриває 1/4–1/3(1/2) горіха, поверхні запушені[2][3][4].
Середовище проживання ред.
Ендемік південного сходу США: Південна Кароліна, Міссісіпі, Алабама, Джорджія, Оклахома, Вірджинія, Флорида, Північна Кароліна, Техас, Арканзас, Луїзіана[2].
Трапляється на добре дренованих піщаних ґрунтах гірських пагорбових хребтів. Часто росте у лісах Pinus palustris і разом з Q. laevis. Трапляється на висотах 0–250 м[2][4].
Використання ред.
Жолуді є важливим джерелом їжі для багатьох видів дикої природи, включаючи рідкісну Sciurus niger shermani. Хоча він виробляє міцну деревину і може використовуватися для стовпів та палива, цей дуб занадто малий на зріст, щоб бути корисним джерелом комерційної деревини. Q. incana культивується і продається для озеленення як декоративна рослина[2].
Загрози ред.
Повідомляється, що тривале гасіння пожеж призводить до зменшення кількості Q. incana, хоча в даний час це зменшення незначне за масштабами і не впливає на вид у цілому[2].
Примітки ред.
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Wenzell K., Kenny L., Jerome D. (2017). Quercus incana. The IUCN. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |